USDA: стан галузі на 2021 рік в Україні

16-бер-2021

Затиснуті між ослабленням цін на свинину та здороженням кормів, чи зможуть українські виробники свинини підтримувати зростання виробництва протягом всього 2021 року?

Згідно зі звітом Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2020 році в Україні чисельність поголів'я свиней склала 5,84 млн голів. Хоча статистичні дані України показують зростання поголів'я свиней станом на 1 січня 2021 року, галузеві джерела вважають, що це зростання буде короткочасним. Українські свинарі зіткнулися зі значним стрибком вартості кормів наприкінці 2020 року. Ціни на свинину продовжували знижуватися протягом усього 2020 року. Зіткнувшись з цим стисненням цін і витрат, виробники свинини, швидше за все, змінять свої виробничі плани і контрактне виробництво в 2021 році.

Імпорт, як очікується, залишиться сильним, оскільки попит на дешеві свинячі субпродукти для подальшої переробки (більше половини всього імпорту) залишається на місці. Імпорт дорожчих свинячих висівок в Україну зростав повільно, причому лідирували в цьому зростанні продукти з шинки і плечових кісток.

Споживання свинини мало тенденцію зросту в 2020 році і вона спостерігатиметься впродовж 2021 року. У 2020 році США змогли відновити експорт свинини в Україну вперше з 2014 року, але обсяг імпорту поки не був дуже значним: американська шинка і лопатки конкурують з канадським і європейським імпортом, обидва з яких імпортуються за нульовими тарифними квотами імпортних мит (TRQs).

Через ситуацію з африканською чумою свиней (АЧС) експортні можливості української свинини залишаються обмеженими і не зростуть у 2021 році. Хоча експорт трохи зріс у 2020 році, цифри залишаються невеликими та нестабільними. Середня собівартість виробництва свинини в Україні залишається високою, що обмежує конкурентоспроможність галузі на світовому ринку. Експорт обмежений невеликим числом країн, які погодилися надати доступ до ринку, незважаючи на присутність АЧС. Емірати несподівано стали найбільшим експортним напрямком України, а Гонконг посів друге місце.

PigUA.info за матеріалами pig333.com

Більше новин
Система держконтролю за харчовою продукцією виходить на якісно новий рівень
05-квіт-2018

4 квітня 2018 року набрав чинності Закон України про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин (№ 2042). Цей Закон є значним кроком у реформуванні системи державного контролю безпечності харчових продуктів, її наближенні до європейських принципів здійснення контролю, що є надзвичайно важливим у контексті виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Документ розроблявся за допомогою експертів Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» та активно підтримувався Єврокомісією. Як зазначають фахівці та експерти галузі, йдеться про нову систему контролю коли держава лише контролює, щоб продукція, що випускається підприємствами, була безпечною для людини.

Закон передбачає перевірку інспекторами підприємств без попередження заздалегідь, окрім аудиту системи НАССР — аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше, ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу. Це пов’язано з необхідністю підготувати необхідних пакет документів та забезпечення участі в цьому процесі всіх відповідальних працівників, які відповідають за впровадження системи на підприємстві.

Ще одна новація стосується перевірок: вони стануть ризик-орієнтованими, а їх періодичність буде достатньою для досягнення цілей цього закону — підвищення безпечності продуктів. Тобто підприємства перевірятимуть залежно від ступеню ризику для життя і здоров`я людей. Також інспектори Держпродспоживслужби здійснюватимуть перевірки згідно з уніфікованим актом перевірки. Цей документ міститиме вичерпну кількість питань для перевірки і буде публічним, що мінімізує корупційні ризики. Водночас бізнес, який грубо порушує законодавство, відразу потраплятиме в категорію недобросовісних. Такі перевірки можуть бути не тільки на виробництві. Також, у перевірках зі сторони суб’єкта господарювання можуть брати участь представники громадських організацій.

Крім того, Закон передбачає відеофіксацію інспекторами заходів контролю без згоди суб’єктів господарювання. При цьому право проводити відеофіксацію має й сам суб’єкт господарювання. Така норма дозволяє зробить процес перевірок більш прозорим.

За порушення нового Закону передбачені жорсткі санкції. Сума штрафу для юридичних осіб може досягати 70 тис. гривень — залежно від скоєного правопорушення. Суми штрафів фіксовані й визначені у мінімальних заробітних платах (на 2018 рік встановлено мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 3723 гривні), що знімає корупційні ризики та дозволяє уникнути можливості впливу на оператора ринку. 

Зміни очікують і на імпортерів харчових продуктів та кормів — це стосується облаштування прикордонних постів, переліку супровідних документів під час перевезення продукції, порядок і частота перевірки, підстави для відбору зразків і їх лабораторного дослідження в рамках фізичної перевірки.

Слід зауважити, що з 4 квітня поточного року у разі надходження звернення громадянина про порушення у сфері безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужба має право здійснювати позапланові перевірки без отримання погодження органу державної влади, який здійснює формування політики у цій сфері (Державної регуляторної служби або Міністерства агарної політики та продовольства). Реалізація положень Закону у цій частині дозволить оперативно реагувати на звернення фізичних осіб та проводити щодо усунення порушень.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

Детальніше
Експерти розповіли про складності у "квотних" переговорах з ЄС
09-серп-2019

Збільшення безмитних квот на експорт м’яса птиці, здебільшого курятини, з України до країн ЄС є безумовною перемогою для української сторони. Втім, переговори далися нелегко. Про це розповіли в Асоціації "Союз птахівників України".

Переговорний процес між Європейською Комісією і урядом України тривав понад рік, і результатом цього стало підписання компромісного рішення про збільшення обсягу основної квоти для України, яка сягатиме 70 тис. тонн з колишніх 20 тис. тонн.

"У пресі багато фахівців коментують цю тему, звинувачуючи уряд України у втраті можливостей виторгувати в ЄС вигідних преференцій у частині збільшення квот по інших товарних позиціях, що це рішення лише позитивне для однієї компанії, але при цьому людей, які знають глибоко тематику і складність переговорного процесу, - одиниці. Тому і виникають негативні резонанси на порожньому місці", - кажуть в Асоціації.

Експерти запевняють, що Україна взагалі могла втратити можливість збільшення квоти на м'ясо птиці через односторонній перегляд Європейською Комісією закріплених нормативно тлумачень до кодів митної класифікації, що привело б до фактичної декласифікації товару, що поставлявся з України під іншим кодом митної класифікації.

"В такому б випадку імпорт з України здійснювався б із застосуванням тарифної квоти, а поза її межами – із застосуванням високого фіксованого імпортного тарифу. Тому говорити, що Україна мала вигідну позицію в переговорному процесі – зайве, відповідно і висувати свої вимоги про збільшення квот по інших товарних позиціях українська сторона не мала змоги", - пояснили в Асоціації.

Профільні експерти розцінюють досягнені домовленості між Україною та ЄС як однозначну перемогу, яку очікували ще з 2014 року.

"Ми довго і планомірно працювали над тим, щоб існуючі квоти були переглянуті в сторону їх збільшення ще до термінів перегляду торгової частини ЗВТ. Це питання асоціація піднімала ще у 2014 році, коли тільки почала працювати торгова частина договору про ЗВТ з ЄС.

Вже тоді ми розуміли що обсяг квот, який був виділений саме на м'ясо птиці, не відповідає обсягам, які Україна готова поставляти на європейський ринок. Однак, тема збільшення квот не знаходила розуміння з боку Європейської Комісії, в цілому ЄС, тому що це занадто чутливий продукт для європейського ринку", - зауважили експерти.

Ситуація зрушила з місця у 2017 році, коли за кодом ТН "інші частини" Україна істотно збільшила експорт м’яса птиці до країн ЄС. Цей код не входить в обсяг квоти згідно з Угодою про зону вільної торгівлі та на нього існує нульова ставка мита.

"Представники Європейських торговельних асоціацій звернулися до Європейської Комісії з питанням про запобігання приросту показників торгівлі м’ясом птиці Україна – ЄС та виступили зі звинуваченням у бік українських експортерів про те, що українські виробники навмисно скористалися недосконалістю умов ПВЗВТ та Комбінованої номенклатури ЄС ("КН").

На нашу думку, таке твердження було абсолютно безпідставним, оскільки класифікаційні рішення, видані митними органами низки країн ЄС підтвердили, що українські виробники експортують свою продукцію за підпозиціями "0207 13 70" та "0207 14 70" абсолютно правомірно", - зазначили в Асоціації.

poultryukraine

Детальніше
Лідери з продажів птиці змінюють експортні напрямки
13-січ-2021

За підсумками минулого року блок арабських країн втратив позиції провідного імпортера бразильської птиці до Азії. Зменшення закупівель було спричинене місцевою виробничою стратегією Саудівської Аравії, зменшенням потоку туристів у Об’єднаних Арабських Еміратах та частковим припиненням релігійного туризму через пандемію Covid-19.

За словами представника Бразильської асоціації тваринництва (ABPA) Луїса Руа, арабські країни залишаються провідними імпортерами цілих тушок курей з Бразилії.

З листопада по листопад Саудівська Аравія придбала у Бразилії 418,8 тис. тонн птиці, що на 2% менше у порівнянні з попереднім роком. Другий рік поспіль країна залишається другим за величиною імпортером, після Китаю, який імпортував 615,7 тис. тонн бразильської птиці, що на 20% більше, порівняно з показниками 2019 року.

Голова ABPA Рікардо Сантін зазначив, що Саудівська Аравія закуповувала менше курятини через рішення уряду країни про стимулювання місцевого виробництва. Утім, за словами експерта, Бразилія залишається найбільшим у світі виробником халяльної птиці. ОАЕ посіли четверте місце в рейтингу найбільших імпортерів птиці з Бразилії – 272,2 тис. тонн, що на 14% менше, ніж за попередній рік.

Meat-Inform

Детальніше
ФАО активізує зусилля для збереження майбутнього врожаю та забезпечення експорту зернових культур
07-лип-2022

З метою подолання наслідків війни в Україні для світового сільськогосподарського сектору, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) розпочала новий проект на суму 17 мільйонів доларів, щоб допомогти українським фермерам зберегти очікуваний у липні-серпні урожай та забезпечити експорт найважливіших сільськогосподарських товарів на міжнародні ринки.

Проект, що фінансується Японією та реалізується спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України, спрямований на відновлення потужностей для зберігання зерна та функціональності ланцюжків постачання від збирання врожаю до експорту, а також збереження виробничого потенціалу українських фермерів для забезпечення безперервності виробництва у майбутньому.

«Українські фермери годують себе, свої громади та ще мільйони людей по всьому світу. Забезпечення можливості для продовження ними виробництва, безпечного зберігання та отримання доступу до альтернативних ринків для продажу своєї продукції має дуже важливе значення для доступу до продовольства, збереження засобів до існування, зміцнення продовольчої безпеки в Україні та забезпечення інших країн, що залежать від імпорту, стабільними та достатніми поставками зерна за прийнятною ціною», — зауважив Рейн Паульсен, директор офісу ФАО з надзвичайних ситуацій та стійкості.

Україна входить до п’ятірки найбільших світових експортерів зерна, щороку поставляючи на світовий ринок понад 45 мільйонів тонн зерна. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, через блокування чорноморських портів в країні все ще знаходиться 18 мільйонів тонн торішнього врожаю зернових та олійних культур, які очікують на відправку на експорт. Альтернативні залізничні та річкові маршрути не можуть компенсувати втрату експорту через морські шляхи та розв'язати проблему вузьких місць у нових можливих ланцюжках постачання, які ще належить усунути.

Цього року Україна розраховує зібрати до 60 мільйонів тонн зерна. Але сповільнений експорт не дозволяє вивільнити площі для зберігання нового врожаю, оскільки 30 відсотків наявної ємності зерносховищ, як і раніше, заповнені торішнім урожаєм.

«У межах реалізації нового проекту, що фінансується Японією, ФАО займеться розв'язання проблеми дефіциту сховищ через забезпечення дрібних виробників поліетиленовими рукавами для зберігання зерна, обладнанням для завантаження та розвантаження зерна, а також постачання середнім виробникам і асоціаціям різних модульних контейнерів для зберігання. Підтримку буде надано фермерам у десяти областях України: на сході, півдні, центрі та півночі країни», — зазначив П'єр Вотьє, голова офісу ФАО в Україні.

Крім того, проект надаватиме технічну підтримку Уряду для створення альтернативних маршрутів експорту зерна та сприятиме швидкому нарощуванню технічного потенціалу лабораторії в Ізмаїлі, яка дозволить фермерам дотримуватись міжнародних стандартів, зокрема, здійснювати перевірку якості тваринної та харчової продукції на безпеку та сертифікацію.

Підтримка ФАО, що надається Україні

ФАО працює в Україні з 2003 року, і починаючи з 2015 року її діяльність була зосереджена на проєктах з надання екстреної допомоги та розвитку.

Після початку війни Організація розробила та оновила свій План швидкого реагування та закликає виділити 115,4 мільйона доларів США для надання підтримки майже 980 000 дрібним фермерам та середнім виробникам до кінця грудня 2022 року.

Станом на 29 червня ФАО надала екстрену сільськогосподарську допомогу для понад 75 000 людей. Така допомога включає роздачу насіння картоплі та овочів, а також грошову підтримку. Додатково 44 000 людей, які займаються виробництвом овочів, зернових культур, молока, м’яса та яєць отримають допомогу протягом найближчих тижнів, щоб забезпечити себе продовольством.

Японія вже вдруге бере участь у фінансуванні Програми гуманітарного реагування ФАО в Україні. Перший внесок було зроблено у квітні 2022 року. Загальна сума фінансової підтримки становить 20 мільйонів доларів США.

Станом на сьогодні, завдяки додатковому фінансуванню Японії ФАО зібрала 30,4 мільйона доларів США. Фінансову підтримку також надали Австралія, Бельгія, Центральний фонд реагування на надзвичайні ситуації, Європейський Союз, Франція, Фонд Луї Дрейфуса, Український гуманітарний фонд та Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA). Додаткові внески допоможуть ФАО охопити більше людей, щоб збільшити виробництво харчових продуктів та покращити ситуацію з продовольчою безпекою в країні.

Факти та цифри:

У 2021 році залежність 36 із 55 країн, які опинилися в умовах продовольчої кризи, від експорту з України та Росії становила понад десять відсотків їхнього загального обсягу імпорту пшениці, при цьому деякі країни імпортували пшеницю виключно з України та Російської Федерації.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, обсяги експорту зернових зазвичай становлять 6 мільйонів тон на місяць, тоді як у 2022 році в березні було експортовано всього 322 000 тон, у квітні - 970 000 тон, у травні - 1,2 мільйона тон, а у червні - понад один мільйон тон.

Згідно з даними Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2022 року загальна ємність зернових сховищ в країні становила 75 мільйонів тон. Враховуючи сховища в районах з активними бойовими діями, доступними можна вважати лише сховища у загальній ємності 60,9 мільйона тон для зберігання зерна.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 2 червня ярими культурами було засіяно 14,2 мільйона гектарів землі, що на 19,4 відсотка менше показника минулого року.

Приблизно 25 відсотків підприємств, що займаються виробництвом продукції рослинництва, мають нестачу у необхідних їм засобах захисту рослин.

Домогосподарства та комерційні виробники не забезпечені достатньою кількістю палива, необхідною для роботи механічних транспортних засобів та здійснення сільськогосподарського виробництва. Відсутність палива може вплинути на збір врожаю озимих культур у липні/серпні.

Ціни на ресурси, що використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, стрімко зростають. Ціни на насіння, засоби захисту рослин, добрива та паливо зросли в середньому на 40−45 відсотків. У майбутніх сезонах виробники можуть дійти висновку про невигідність збирання врожаю.

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок