Уряд змінив керівника Держпродспоживслужби

Протягом другого тижня жовтня ціни на свиней забійних кондицій зберегли досягнутий рівень. Так, результати моніторингу цін на живець свиней, який проводить аналітичний відділ АСУ, свідчать, що цьоготижневий діапазон залишився в межах 46-49 грн/кг, а середньоринкова позначка відхилилася на 1,4% у бік підвищення та склала 48,13 грн/кг.

Оператори ринку живця зауважують, що протягом другого тижня жовтня ситуація була планомірно спокійною. Так, частина виробників свинини цього тижня реалізували товарне поголів’я за цінами попереднього, а ті, хто переглянув котирування, обмежилися їх підвищенням в межах 0,5-1,25 грн/кг. З огляду на це виробники очікують аналогічної цінової ситуації в середині місяця.

Представники м’ясопереробки цього тижня солідарні в прогнозах з виробниками. Так, результати опитування серед учасників Асоціації «М’ясної галузі» свідчать, що закупівельники очікують незмінності верхньої межі та підвищення мінімальної цінової позначки на 1 грн/кг. Тож наступного тижня не виключене звуження цінового діапазону до 47-49 грн/кг.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2019 рр.

*-прогноз

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

На початку червня в Китаї повідомили про те, що за фінансування компанії Guangdong Highsun Group Co було створено вакцину від африканської чуми свиней – природні сполуки, які, як стверджували у компанії, запобігають інфекційній хворобі. Експерти скептично ставилися до цих заяв, оскільки Міністерство сільського господарства Китаю пізніше визнало, що компанія не отримала заявку на дослідження і без експериментальних даних стверджує, що ін’єкція полісахариду ефективна у запобіганні вірусу. Для таких висновкіd бракує наукових доказів.

Наразі кілька країн і організацій ведуть дослідження для створення вакцини від АЧС. Доктор Лінда Діксон з Інституту Пірбрайта, де також працюють над вакциною, в інтерв’ю для видання thepigsite.com зазначила: “Наразі ми ведемо розробки генно-вилучених живих аттенуйованих вакцин вірусу африканської чуми свиней. Ми показали, що видалення декількох генів, що пригнічують інтерферон, може не викликати захворювання, але викликає імунну відповідь, що захищає свиней від хвороби. Тепер ми намагаємось точно налаштувати ці видалення для досягнення необхідних стандартів безпеки та ефективності комерційної розробки вакцини”.

Meat-Inform

Президент України 16 січня 2018 року підписав закон «Про безпечність та гігієну кормів» від 21.12.2017 № 2264-VIII, який набирає чинності через два роки з дня його опублікування.

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

У Законі визначаються правові та організаційні засади виробництва, обігу, маркування та представлення кормів, регулювання відносин між органами виконавчої влади та операторами ринку кормів.

У ньому, зокрема, наводяться визначення основних термінів, окреслюються повноваження органів виконавчої влади у зазначеній сфері, засади та порядок здійснення державного контролю, права та обов’язки операторів ринку кормів, механізм їх державного регулювання виробництва та обігу.

Крім цього, законом вносяться зміни до Законів України «Про ветеринарну медицину», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та деякі інші закони, прийняття яких необхідно для належної реалізації положень «первинного» Закону, яким є Закон України «Про безпеку та гігієну кормів».

Закон направлений на створення умов розвитку ринку кормів в Україні та, зокрема, сприятиме зростанню виробництва якісних кормів, а також надасть можливість зменшити фінансове та адміністративне навантаження на операторів ринку запровадить еквівалентні європейському законодавству норми. Крім того, документ підвищить рівень захисту здоров‘я тварин, а також є важливою ланкою харчового ланцюга «від лану — до столу».

pigua.info

В Україні станом на 1 вересня 2018 року утримується 2 млн 26 тисяч корів. Це на 3,5% менше, ніж на аналогічний період 2017 року. Поголів'я зменшилося як в сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення.

За останні 8 місяців скоротилось утримання промислових корів на 1,5% та склало 474 тис. Присадибні господарства скорочують поголів'я більш помітно — на 4,1% за аналізований період. Загальна їх кількість склала 1 млн 552 тис. голів.

Найбільший приріст індустріальних корів спостерігався у Житомирській області — на 3,2%. А також — в Миколаївській та Івано-Франківській областях.

За аналізований період було вироблено на 2% менше молока, ніж у 2017 році. Загальний обсяг склав майже 7 млн т. В тому числі, обсяг промислового молока зріс на піввідсотка, до 1,9 млн т. Молока, виробленого у присадибному секторі, навпаки, надоєно на 3% менше — 5 млн т.

Найбільші обсяги індустріального молока були виготовлені у Полтавській, Черкаській та Чернігівській областях.

Середня продуктивність промислових корів за 8 місяців склала 4,2 тис. кг на голову, що на 1,7% більше відповідного періоду минулого року.

Зниження постачання молока на переробку через сезонність та посушливу погоду вплинуло на зростання закупівельних цін на молоко у серпні. Крім того, підвищення вимог до параметрів якості молока, яке надходить на переробку, впливає на збільшення розриву між ціною молока екстра ґатунку та інших.

Основний приріст ціни відбувся в другій половині серпня. Так, середня ціна на молоко екстра ґатунку у серпні склала 9,19 грн, що на 21 коп. вище ціни липня. Вищий ґатунок у серпні коштував 8,51 грн, що на 5 коп. вище ціни липня. Перший ґатунок купували по 7,98 грн — на 2 коп. дешевше, ніж у липні.

Покращення ситуації із сирними схемами та посилення сезонного скорочення виробництва молока впливає на зростання цін на молоко по всіх ґатунках і на початку вересня продовжилась тенденція до збільшення цін.

Екстра ґатунок подорожчав найбільше — на 19 коп., до 9,48 грн/кг (з урахуванням ПДВ). Вищий ґатунок додав 16 коп. у ціні та склав 8,69 грн. Перший ґатунок подорожчав на 7 коп. Його в середньому закуповували по 8,06 грн.

При цьому ціна на молоко, вироблене українським фермером, нижча ніж у його європейського колеги у середньому на 17%. Наприкінці серпня 100 кг молока в Україні коштувало € 26,9. Мова йде на ціну молока екстра гатунку без урахування ПДВ з вмістом жиру 4%, білка — 3,4%.

Для порівняння, у Польщі за таке молоко фермерам платять € 29,8, у Німеччині - € 31,4, у Нідерландах — € 31,9, а у Франції - € 32,8.

Аналітичний відділ АВМ