Українську систему контролю якості продуктів тваринництва перевіряють 49 іноземних ветслужб

13-вер-2018

Держпродспоживслужба проходить оцінку еквівалентності державної системи контролю щодо експорту продуктів тваринного походження з боку 49 іноземних ветеринарних служб.

Про це повідомив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, повідомляє прес-служба відомства.

Очільник відомства наголосив на новинках законодавства, зокрема — набутті чинності закону про державний контроль та наголосив, що посилена увага буде приділятися розслідуванню випадків харчових отруєнь, зокрема — пошуку їх джерела.

Окремо Володимир Лапа звернув увагу на тому, що штрафні санкції не є метою державного контролю, а виступають лише одним із інструментів забезпечення безпечності продуктів харчування для споживачів у випадках, коли інші механізми не спрацювали.

Він також окремо наголосив на тому, що у поточному році завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу відбулося розширення географії експортних поставок продукції нашої держави, збільшилася кількість підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження.

Зокрема, Держпродспоживслужба на звернення українських виробників ініціювала перемовини щодо просування вітчизняної продукції на іноземні ринки з 30 країнами.

agravery.com

Більше новин
Через карантин ціни на живець свиней зросли
20-бер-2020

У першій половині березня середня ціна закупівлі свинини живою масою утримувалася на рівні 44,8 грн/кг. Проте вже у середині місяця намітився висхідний рух котирувань. Так, свині забійних кондицій в середньому подорожчали на 3%, повідомляє Олександра Бондарська, керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

Цьоготижневий діапазон закупівельних цін піднявся до 45-47 грн/кг, а середньоринкова позначка склала 46,14 грн/кг. Тож виробники реалізували живець на 0,5-2 грн/кг дорожче ніж тижнем раніше.

Ключовим фактором, що вплинув на ціни наразі є двотижневі карантинні заходи. Зокрема, представники м’ясопереробної галузі відзначили значний сплеск споживчої активності на початку тижня. Активізацію попиту на м’ясо свиней пояснюють і переорієнтацією на роздрібні мережі постійних покупців стихійних ринків через тимчасове припинення роботи останніх.

Тож до завершення карантинних заходів купівельна активність саме у мережах роздрібної торгівлі буде одним з ключових факторів впливу на ціну закупівлі. Варто зазначити, що цінову ситуацію на ринку також «підігріває» як обмеженість пропозиції промислової свинини, так і конкуренція серед заготівельників.

Більшість представників м’ясопереробної галузі розглядають поточну ситуацію як «передчасний Великдень». На їх думку, таке бажання зробити достатні продовольчі запаси, в тому числі свинини, щоб її заморозити, можуть негативно сказатися на продажах та, відповідно, на ціні у передвеликодній період.

pigua.info

Детальніше
Держпродспоживслужба повідомляє про відсутність нових спалахів пташиного грипу
28-січ-2020

Україна та Євросоюз ведуть переговори щодо відновлення поставок вітчизняної курятини у ЄС. Про це УНН повідомили у Держпродспоживслужбі.

“Переговори тривають, і наші спеціалісти перебувають на постійному зв’язку із фахівцями ЄС. Ми сподіваємося, що результати переговорів будуть позитивними, і що вони будуть відомі найближчим часом”, — повідомили у Держпродспоживслужбі.

Контролери також констатували, що нових спалахів пташиного грипу в Україні не зафіксовано.

Джерело: УНН

Детальніше
Чи є в України перспективи розширення ринку Азії?
22-січ-2021

Ринок Азії становить близько 40% від структури експорту України. Чи є перспективи його розширення?

Про це розповіла Владислава Магалецька, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів,  йдеться у матеріалі Економічної правди

ХХІ століття стане століттям Азії. Цю фразу часто можна почути на економічних форумах, присвячених інвестиціям та міжнародній торгівлі. Ріст споживання, розвиток інфраструктури та освіти, технологій та нових ніш — це все про Азію.

Водночас неможливо знайти на карті світу більш різноманітний регіон де держави настільки сильно відрізняються одна від одної. Тому єдиного підходу для роботи на зовнішніх ринках тут ніколи не було і не буде.

Україна не стоїть обабіч світових трендів. Вітчизняні експортери активно освоюють все нові і нові регіони, а державна зовнішня політика останні роки все більше приділяє уваги цьому континенту.

Наприклад експорт до Китаю за результатами 2020 року може більше, ніж у два рази перевищити український експорт до Росії.

Незважаючи на перспективність, закріпитися на ринках азійських держав дуже непросто. Це завдання під силу тільки у випадку злагодженої, спільної та кропіткої праці державних інституцій та приватного сектору.

За прогнозами, за результатами 2020 року доля постачання українських товарів на азійські ринки в загальному показнику експорту, буде становити близько 40%. За останніми даними української статистики, найважливіші регіони це:

Китай (14% від загального експорту);

Близький Схід (Gulf Cooperation Council — 3%, Туреччина — 5%, решта країн регіону — 3%, всього — 11%);

країни Південної Азії (5%, із значною домінантою Індії);

АСЕАН (4%, при цьому в регіоні виділяється Індонезія).

На ці чотири регіони приходиться близько 34% всього українського експорту. Основа його — продукція агропромислового комплексу.

Це не тільки зерно, але й олія, продукція тваринництва та інші харчові продукти. Саме в подальшому розвитку агроекспорту вбачається розвиток взаємної торгівлі.

Азія займає ключове місце в роботі Держпродспоживслужби щодо відкриття нових ринків для українських експортерів. Це дуже кропітка робота. Вона включає в себе визначення вимог до імпорту, проведення оцінки ризику, аудиту системи, узгодження двосторонніх документів, інспектування та навчання.

На сьогодні в фокусі нашої діяльності ринки 17 держав Азії. Їх умовно можна розбити на декілька груп:

По-перше, це Китай. Експорт української продукції до Піднебесної росте дуже високими темпами і за 10 місяців минулого року склав 88%!

На сьогодні ведеться робота щодо відкриття ринку КНР для 15 товарних позицій. Мова йде про продукцію галузі птахівництва, зернові, зернобобові та олійні; ягоди та фрукти; рибні продукти; корми та комбікорми; борошно; соєвий шрот.

Друга група — це надперспективний ринок країн АСЕАН. Держави регіону розвиваються вражаючими темпами і українським експортерам потрібно зайняти ніші для подальшого росту об'ємів експорту.

Зараз ми працюємо над відкриттям ринку Індонезії для українських експортерів м’яса птиці; Малайзії - для експортерів яєчних продуктів, молочної продукції та м’яса птиці; Сінгапуру — кормів; В'єтнаму — риби і рибопродуктів та яєць і яєчних продуктів.

Третя група — це країни Gulf Cooperation Council. Це більш традиційні для наших експортерів ринки, які Україна почала освоювати вже багато років тому.

Але й тут є поле для роботи. Так, наші зусилля зараз направлені на відкриття ринків: Катару — для українських експортерів худоби, меду та інкубаційних яєць; Кувейту — для постачання худоби, молочних продуктів та перероблених продуктів; ОАЕ — худоби.

Четверта група — це інші країни Близького Сходу. Проводиться робота по відкриттю ринку Туреччини та Йорданії для українських експортерів молочних продуктів, Іраку — продукції птахівництва, Ізраїлю — яєць та баранини.

П’ята група — це країни Південної Азії. У фокусі нашої діяльності: Індія та Шрі-Ланка, де ми домовляємося про відкриття ринку м’яса птиці, а також Пакистану, куди маємо намір постачати яйця.

Шоста група — це країни Далекого Сходу. Служба проводить роботу для встановлення можливостей для експорту молочних продуктів в Японію та продукції птахівництва і молочної галузей в Південну Корею.

Зайти на азійські ринки дуже нелегко, адже конкуренція на них висока. По цій же причині їх також і легко втратити, якщо легковажити питанням домовленостей щодо вимог до продукції.

На жаль, останнім часом Службі іноді доводиться «гасити полум’я» в міждержавній торгівлі через нехтування такими вимогами з боку експортерів.

Переконана, що здоровий глузд все ж таки переможе і Україна зможе закріпитися на дуже перспективних азійських ринках.

Адже з кожним роком економіка країн Азії буде рости не тільки кількісно, але й якісно. Сьогодні на велетенських просторах від Калімантану до Тянь-Шанських гір формується новий клас споживачів.

І Україна не має права втратити шанс на отримання своєї долі на цих перспективних ринках. Потрібно пристосовуватися до місцевих спільнот, підганяти відповідні стандарти, застосовувати нові рішення.

Наприклад, вкрай цікавим є сегмент халяльної (кошерної) продукції. Причому збільшення її поставок із України може відбуватися не в традиційний для нас регіон Близького Сходу, а в АСЕАН, перш за все, в Індонезію.

Також потрібно пам’ятати, що міжнародна торгівля — це тільки один із перших кроків співробітництва. Україна та держави різних регіонів Азії мають величезний потенціал для інвестицій та поглиблення відносин у дуже багатьох сферах.

Тож якщо в світі ХХІ століття може стати століттям Азії, то для України воно повинно пройти під знаком освоєння найперспективніших азійських ринків на планеті.

Детальніше
В Україні скоротилося виробництво м'яса і молока
17-січ-2018

Виробництво молока в Україні у 2017 році скоротилося на 0,5% порівняно з 2016 — до 10,329 млн тонн.

Обсяг виробництва м'яса за вказаний період становив 3,26 млн тонн (у живій вазі), що на 0,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року

Дані наводяться без урахування тимчасово окупованої території Криму і Севастополя, частини зони проведення АТО.

Нагадаємо, за даним Держстату, станом на 1 січня 2018 року порівняно з аналогічним періодом 2017 року м’ясо та м’ясопродукти здорожчали на 26,2%; молоко — на 21,3%, яйця — на 27%, олія та жири — 18%, овочі — 29%.

ukrstat

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок