Українські птахівники заробили для України 500 млн доларів валютної виручки

18-бер-2019

Українські птахівники заробили за 2018 рік для країни 503 млн доларів США, експортувавши на зовнішні ринки 329,2 тисяч тонн м’яса птиці, передає УНН з посиланням на “Експортний агроатлас”, підготовлений AgroPolit.com.

Згідно з даними, структура цієї експортної валютної виручки виглядає так:

Бройлери — 499, 202 млн доларів;

Гуси — 2,138 млн доларів;

Несучки — 1,316 млн доларів;

Індики — 280,3 тис. доларів;

Качки — 80,149 тис. доларів.

Видання також проаналізувало, скільки заробила для України валюти кожна з компаній-експортерів.

Найбільше валюти в Україну за 2018 рік забезпечив ПрАТ “Миронівський хлібопродукт” — 449,871 млн доларів.

На другому місці — ТОВ “ПК “Дніпровський” — 21,514 млн доларів.

На третьому — ТзОВ “АПГ “Пан Курчак” — 12,926 млн доларів.

Далі відповідно: ТОВ “Агро-Овен” — 7,02 млн доларів, ПрАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” — 1,526 млн доларів, ТзОВ “Західний торгівельний ресурс” (УЛАР) — 165,2 тис. доларів, ТОВ “Комплекс “Агромарс” — 156,7 тис. доларів.

Джерело: УНН

Більше новин
Зернотрейдери розповіли, як змінилися ціни на ринку фуражного зерна
19-січ-2021

Зростання попиту на кукурудзу на світовому ринку, а також зростання котирувань сприяли суттєвому підвищенню цін на кукурудзу в українських портах. Таку думку висловили аналітики компанії G.R. Agro.

«Переробні підприємства були змушені підвищувати ціни. Рівні цін досягали 6 700-8 200 грн/т (+ 200-500 грн/т), СРТ-підприємство. Зростання цін на кукурудзу буде зберігатися», - пояснили аналітики.

Крім того, як зазначили фахівці, активізація попиту на ячмінь з боку китайських і турецьких імпортерів сприяли зростанню експортних цін. Зростання цін на зернові на суміжних ринках також надавали підтримку цінам на фуражний ячмінь. Ціни в портах на базисі поставки СРТ-порт з вівторка виросли в середньому на 50-500 грн/т.

«Зростання цін попиту переробних підприємств було обумовлено переважно недоліком пропозицій. Діапазон цін на ячмінь озвучувався в межах 6550-7700 грн/т (+ 100-1150 грн/т) з урахуванням вартості доставки на підприємство. Недостатня пропозиція ячменю на тлі помірного попиту сприятиме зростанню цін », - вважають в G.R. Agro.

latifundist.com

Детальніше
Конкурент України на європейському ринку курятини почав "здуватися"
29-бер-2019

Бразильські птахівники завершили 2018 рік не зовсім вдало. У країні впало споживання, виробництво та експорт курятини, передає УНН з посиланням на Fleischwirtschaft International Magazine.

У минулому році виробництво курятини в Бразилії впало на 1,7% - до 12,8 млн тонн. Це при тому, що з 2012 по 2017 рік виробництво м'яса птиці в країні щорічно зростало.

Поряд з виробництвом, впало споживання продукту. Попит на курятину ослаб - економічна криза у країні.

"Наразі споживання на душу населення становить 41,8 кг, що набагато менше рекордного рівня в 47,4 кг, встановленого в 2011 році", - пише видання.

Експорт бразильської курятини - теж в мінусі. Одна з причин - падіння продажів продукту в ЄС. Це сталося на тлі харчового скандалу, коли на бразильських підприємствах зафіксували порушення правил безпеки і гігієни при виробництві продукту.

"Більш того, у середині 2018 року Китай ввів антидемпінгові мита на бразильське м'ясо птиці. Від цього куряча промисловість Бразилії серйозно постраждала", - пише видання.

Бразилія є топовим гравцем на світовому ринку курятини і одним з головних конкурентів України. В силу останніх подій Бразилія послабила позиції, чим скористалася Україна, витіснивши частково бразильську курятину і замінивши вітчизняною.

У ЄС Україна стабільно посідає третє місце серед експортерів, поступаючись Бразилії і Таїланду.

Більш того, не так давно Європейська комісія ініціювала збільшення квот на ввезення української курятини - з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн в рік, що дозволить вітчизняним птахівникам істотно наростити поставки м'яса птиці в Європу.

Джерело: УНН

Детальніше
Ціни на зернові змушують аграріїв тримати зерно до останнього
19-серп-2022

Порівняно з минулим роком собівартість зерна збільшилася уполовину, а продажна ціна рівно уполовину зменшилася.

Про це AgroPortal.ua розповів одноосібник з Київщини Руслан Сміленко.

За його словами, затрати на дизпаливо піднялися на 50%: раніше складали 25-28 грн/л, а зараз — 48-60 грн/л. Так само по міндобривам: якщо зараз за селітру пропонують 28 тис. грн, то раніше її можна було придбати за 14-15 тис. грн. Тобто аграрії зараз втрачають прибуток у кілька разів.

Руслан Сміленко, одноосібник

«На сьогоднішній день за 1 т пшениці дають готівкою 4 100 грн. За урожайності 5 т/га собівартість пшениці становить близько 5 грн, тобто на 1 га — затрати 25 тис. грн. Продавати по 5 грн/кг означає вийти в нуль. Якщо менше, як зараз — по 4 грн, то я вже буду в мінусі, тож поки тримаюсь до останнього. Аграрії увійшли в посівну цього року за рахунок умовної подушки минулого року — сприятливі погодні умови, хороший урожай. І ті, хто продав до війни на цій ейфорії, вдало провели весняну посівну. Та як буде починатись осіння, весняна посівна — це вже питання».

Він додає, що зі збиранням проблем не було. Обмолот тривав з 25 липня і до кінця місяця. Єдиною проблемою наразі є підняття цін на дизпаливо, ЗЗР, міндобрива. 

«Дефіциту дизпалива нині немає, як це було навесні. Перед жнивами купував по 62 грн/л, а сьогодні є пропозиції по 48 грн, на місцевих заправках — 50-52 грн/л», — говорить Руслан Сміленко.

AgroPortal.ua

Детальніше
Євросоюз відмовився вводити нові обмеження для рослинного молока
28-трав-2021

Європарламент, Європейська рада і Єврокомісія відхилили Поправку 171, якою водилися нові обмеження на термінологію, яка використовується в секторі рослинних аналогів молочної продукції.

ЄС в 2020 р. вже заборонив використання термінів, похідних від молочних продуктів, таких як «мигдальне молоко» або «веганські сири», і ця поправка 171 ще більше б вплинула на сектор молочних альтернатив, оскільки бренди не могли б використовувати описові терміни, такі як «вершковий», «масляний» або «веганська альтернатива йогурту».

Відзначається, що візуальне зображення продуктів рослинного походження, які можна було б розцінити як «імітують» молочні продукти, а також певні формати упаковки також були б заборонені.

Крім того, Поправка 171 поклала би кінець брендам, які використовують слогани, які порівнюють веганські альтернативи з молочними продуктами.

Уточнюється, що скасування Поправки 171 стало можливим через заперечення з боку зацікавлених осіб і асоціацій, в тому числі 456 тис. споживачів, які підтримали петицію, ініційовану ProVeg International, Upfield і Oatly і підтриману 96 іншими організаціями. Некомерційні організації та харчові компанії, такі як Nestlé, і представники молочної промисловості, також були серед критиків Поправки.

«Ми вітаємо рішення відхилити Поправку 171, — заявила директор зі зв'язків з громадськістю Oatly Сесілія МакЕліві. — Вкрай важливо зосередитися на усуненні юридичних перешкод, що заважають переходу до стійкої продовольчої системи».

«Протягом останніх кількох місяців Upfield наполегливо виступала проти Поправки 171, і сьогоднішнє рішення відхилити її є перемогою для індустрії рослинних альтернатив», — зазначила директор зі зв'язків з громадськістю компанії Upfield Жанетт Філдінг.

Тим часом, Європейська молочна асоціація (EDA) заявила, що рішення зберегти існуючі обмеження на використання таких термінів, як «веганські сир» буде як і раніше захищати продукти молочної промисловості.

«Захист молочних продуктів залишається наріжним каменем Спільної сільськогосподарської політики ЄС», — йдеться в заяві EDA.

agroportal.ua за матеріалами Foodbev.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок