Українські аграрії посіяли вже 4,4 млн га озимих зернових культур

Кабінет міністрів України прийняв проєкт постанови, що регламентує проведення електронних аукціонів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними – оренди, суперфіції, емфітевзису. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, повідомила 29 вересня прес-служба Міністерства.

«Це означає, що невдовзі в Україні вже на практиці почне діяти новий формат земельних торгів – електронний аукціон. Прийнятий документ завершує вирішення всіх технічних і правових питань для запуску електронних аукціонів в Україні. І ми можемо констатувати, що земельні торги застарілого формату відійшли в історію», - зазначив Р.Лещенко.

Як пояснив міністр, постановою, перш за все, регламентуються технічні вимоги до підготовки та проведення земельних аукціонів. Ідеться і про оприлюднення їхніх результатів, визначення розміру, порядку та строків сплати. Також документом прописується порядок реалізації переважного права купівлі земельної ділянки у власність у разі продажу її через електронний аукціон, технічні вимоги до проведення повторних торгів, порядок функціонування та адміністрування електронної торговельної системи відповідно до Земельного кодексу України.

АПК-Інформ

Цього тижня закупівельні ціни на молоко екстраґатунку фактично обвалилися — відразу на 17 копійок. Стабільним залишився лише перший ґатунок. Про це повідомляє АВМ.

Як всі й очікували показники виробництва молока вже не будуть демонструвати значного приросту. За підсумками лютого в Україні було вироблено 599 тис. т. молока, що на 3,8% більше, ніж у січні. Тоді, як в минулому році приріст складав 4,2%. Виробництво молока у лютому було меншим на 0,6% в порівнянні із минулим роком, та на 6%, ніж у 2014-му.

Крім того, показники експорту за лютий досить непогані. За підсумками звітного періоду Україна продала на зовнішні ринки 9,1 тис. т молочних продуктів на загальну суму 15,9 млн дол. Це досить позитивні показники. Якщо порівнювати із січнем, то приріст в натуральних показниках склав 2,7 тис. т, а в порівнянні з лютим минулого року приріст склав 2,6 тис. т.

Ситуація з дотаціями досі не вирішена і, м’яко кажучи, змушує фермерів нервувати, а декого зовсім приймати кардинальні рішення.

Крім того не варто забувати, що з дня на день розпочнеться посівна, і кормів в тому числі, для якої потрібно обігові кошти, які протягом останніх трьох місяців фактично вимиваються на підприємствах.

Стабілізація гривні на 0,41% поки не вплинула на здешевлення складових собівартості, а ціна на дизпаливо, навпаки, зросла ще на 4 копійки за місяць, і тепер коштує 22,14 грн/л.

Середня ціна на молоко екстраґатунку станом на 16 березня склала 8,99 грн/кг, що на 17 копійок, або 2% нижче попереднього тижня. До прикладу, торік, ціна в цей період опустилися лише на 1% і це за умови проблем з експортом та нижчими цінами на молочну продукцію при експорті. Найвищу ціну за таке молоко платили у Херсонській області — 9,31 грн/кг, а найнижчу у Волинській — 8,30 грн.

Середня ціна на молоко вищого гатунку цього тижня склала 8,68 грн/кг. Це на 6 копійок, або 0,7% нижче ціни попереднього тижня. Найвищу ціну, як і минулого тижня, за нього платили у Львівській області — 9,22 грн, а найнижчу у Рівненській — 8,00 грн.

Ціна на молоко першого ґатунку цього тижня не змінилася і склала 8,54 грн. Найвищу середню ціну за нього платили на Тернопільщині — 8,50 грн, а найнижчу — на Черкащині — 8 грн/кг.

Що стосується роздрібних цін на молочні продукти, то цінники ростуть тільки по сирах, як наших так і імпортних. Крім того, попри всі очікування та Піст, деякі оператори планують чергове підняття цін в другій половині березня. Російський сир в середньому зараз коштує 166 грн/кг, що на 85 коп. вище ціни попереднього тижня та майже на 6 грн, ніж місяць тому.

Решта молочних продуктів за тиждень не змінилися. А от в порівнянні з минулим місяцем, цінники зросли на молоко (+23 коп.), та вершки (+82 коп.).

Мінагрополітики представило Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики комплексні зміни до низки законів щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин. Депутати підтримали пропозицію винести цю ініціативу на розгляд Верховної Ради.

Мета вказаних змін — покращити умови для виробництва та обігу безпечних і якісних харчових продуктів та кормів для тварин, вдосконалити систему забезпечення благополуччя тварин. Для цього необхідно буде внести зміни до 11 Законів України, які регулюють ці сфери.

Запропоновані зміни матимуть позитивний вплив на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян і держави, а саме:

• для суб'єктів господарювання — узгодження інтересів бізнесу та держави, спрощення умов ведення бізнесу для відповідних виробників харчових продуктів без підвищення ризиків для споживачів харчових продуктів;
• для держави — підвищення результативності державного контролю за виконанням вимог законодавства;
• для споживачів — зменшення ризиків, пов’язаних з виробництвом та обігом небезпечних харчових продуктів/кормів.

Комплексний підхід удосконаленого регулювання в цих сферах, також дозволить виконати міжнародні зобов’язання України, передбачені Угодою про Асоціацію, та продовжити процес створення в Україні спільних (єдиних) з країнами-членами ЄС правил функціонування ринку харчових продуктів та благополуччя тварин, підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції, а також загалом покращити інвестиційну привабливість галузі національного виробництва харчових продуктів та кормів.

Завантажити презентацію (.pdf, 4.05 Мб)

minagro.gov.ua

Котирування акцій українських агропродовольчих компаній наприкінці минулого тижня зросли на тлі угоди щодо розблокування експорту зерна з України через Чорне море.

Про це розповів аналітик Erste Securities Якуб Шкопек у коментарі PAP Biznes.

Він зазначив, що у 2-му та 3-му кварталах результати цих компаній можуть опинитися під великим тиском. Але вони мають шанс розпочати покращення наприкінці третього кварталу і можуть вийти з поточної кризи сильнішими.

Експерт уточнив, що наприкінці минулого тижня котирування «Кернела» зросли приблизно на 14%, «Астарти» — майже на 7%, ІМК — на 1%. Індекс, який об'єднує українські компанії, додав близько 5,6%.

«Якщо компанії за два чи три місяці — саме стільки часу може зайняти розмінування коридорів — зможуть відновити вивіз зерна, то ті запаси, які мають на балансі, вони зможуть перевести в готівку і мати кошти для подальшої діяльності замість використання кредитування. Тим більше, що ціни на зерно високі, навіть незважаючи на нещодавню корекцію», — пояснив Шкопек.

На його думку, фермери захочуть швидко позбавитися своїх запасів, запропонувавши велику знижку до світових цін, щоб забезпечити кошти для посіву та збору врожаю, а також складських потужностей.

Якуб Шкопек також вважає, що потенційно «Кернел» може показати високу маржу в останні місяці року, якщо відновить діяльність із виробництва та експорту олії.

За його словами, кінець третього кварталу, четвертий квартал і початок року — це періоди, коли результати агрокомпаній можуть покращитись.

«У другому-третьому кварталі обсяги, ймовірно, все ще будуть дуже слабкими, а результати будуть під великим тиском», — оцінив Шкопек.

Аналітик зазначив, що хоча ринкова кон'юнктура зараз дуже сприятлива, а інформація про домовленості щодо розблокування портів підтримує акції компаній, через кілька місяців інвесторам доведеться замислитися, чи виконують сторони угоди її припущення. Однак є шанс, що компанії вийдуть із поточної кризи сильнішими.

«Слід зазначити, що якщо ми подивимося на всі кризи, які стосуються України, наприклад, проблему з фінансуванням підприємств у 2008 чи 2014 році, — компанії вийшли з них сильнішими. Достатні складські площі для акумулювання сільськогосподарської продукції та відповідні транспортні ланцюги мають шанс вийти з кризи сильнішими», — зазначає аналітик Erste Securities.

agroportal.ua