Трейдери: ціни пригальмувалися, попит на пшеницю — стриманий

Станом на 22 травня в Україні зафіксували нові випадки африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, у Київській області в траншеї на узбіччі дороги мікрорайону Польок м. Обухова виявили труп домашньої свині.

Крім того, захворювання та падіж свиней зареєстрували в особистому підсобному господарстві у с. Білокриниця (Зборівський р-н, Тернопільська область).

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в лабораторії виявили ДНК вірусу АЧС.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

pigua.info

Дефіцит українського зерна вже глобально позначається на всіх харчових продуктах у багатьох країнах світу. Якщо протягом найближчих місяців наші порти не будуть розблоковані, у світі може розпочатися продовольча паніка. А ціни підуть вгору на 20−30%.

Про це заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час брифінгу в Укрінформі.

«Наслідки збройної агресії росії на продовольчу безпеку світу є зрозумілі та очевидні. Інше питання у тому, що їх ще до кінця не відчули, бо є ще сформовані резерви. Деякі країни, як-от Китай, торік формували значно більші резерви, ніж в інші часи. Інші країни, наприклад Північної Африки та Близького Сходу, мають певні запаси зерна, але тільки до нового врожаю», — зазначив Міністр.

Як тільки з кінця липня деякі країни не побачать великого нового потоку зерна з українських портів, там розпочнеться панічний настрій, бо це буде для них критично, додав він, зазначивши, що переплати на ринку є вже зараз, але поки що вони не настільки болючі.

На переконання Міністра, дефіцит українського зерна позначиться глобально, адже воно необхідне, зокрема, і для виробництва багатьох продуктів — наприклад, м’яса та яєць. Тому, якщо українські порти не будуть розблоковані і не буде знайдено інших логістичних шляхів, цю проблему відчують навіть ті країни, які раніше ніколи про неї не задумувалися і не стикалися. Так, за його прогнозом, м'ясо і яйця в цих країнах найближчим часом можуть подорожчати на 20−30%.

За словами Миколи Сольського, якщо раніше Україна вивозила приблизно 5 млн тонн продукції в місяць, то в березні цей показник становив лише близько 200 тис. тонн, а в квітні вдалося вивезти 1 млн 90 тис. тонн.

Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Держпродспоживслужба, МЗС і трейдери максимально об'єднали зусилля для вирішення цієї проблеми. Кожен зі свого боку намагається реагувати максимально оперативно, щоб усі процедурні питання були спрощені.

«Ні в Мінагрополітики, ні в Мінінфраструктури немає бажання централізувати, монополізувати або якимось іншим чином ускладнити ринок вивезення зерна з України. Навпаки, ми максимально заохочуємо будь-який бізнес підключатися до процесу: брати баржі, вагони, за спрощеними процедурами оформлювати землю або без її оформлення ставити переватажувальні механізми в тих же дунайських портах, щоб активізувати процес вивезення зерна», — зазначив Микола Сольський.

Міністр зауважив, що найбільша динаміка спостерігається на румунському напрямі. Допомагає й Польща, але її чотири порти технічно можуть опрацьовувати тільки близько 3 млн тонн зернових у рік, тобто майже вдвічі менше, ніж наші порти в місяць. Готові приймати українське зерно балтійські порти, які значно потужніші та добре розвинені інфраструктурно. Але основне питання — як доставити туди с/г продукції.

Ключова ж проблема з залізничним транспортом полягає в тому, що наші зерновози не проходять вузькоколійну залізну дорогу в Європі. Ми можемо використовувати тільки європейські вузькі вагони, яких є обмежена кількість.

«Крім того, треба розуміти, що рівно через два місяці піде румунська, болгарська, сербська, угорська озима пшениця, ячмінь — від місцевих фермерів. Виникне сильна конкуренція, яка ускладнить нам можливість рухатися в цьому напрямку. Ми не зможемо попросити уряди цих країн, щоб вони відставили в бік місцевих, а обслуговували тільки нас. Зараз кінець сезону, порти мало завантажені, тому нам це допомагає», — акцентував Микола Сольський.

За його словами, саме допомога у вивезенні агропродукції сьогодні для українського агро є питанням № 1.

minagro.gov.ua

22 вересня Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко взяв участь у Форумі «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади» за організації Української Ради Бізнесу та Національної бізнес-коаліції. Участь у заході взяли представники Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, Офісу Президента, Учасники бізнесу профільних асоціацій та ЗМІ.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Метою форуму є обговорення ключових питань української економіки, впровадження реформ для забезпечення сталого економічного розвитку, створення та розвиток інклюзивних економічних інституцій.

«Наступного року Уряд передбачає зростання ВВП до 4,6% і відновлення економіки за рахунок таких стимуляційних кроків як: продовження і вдосконалення програми „5−7-9“, впровадження державних портфельних гарантій, розширення державної підтримки аграрного сектору, зокрема, на агрострахування і зрошення, програм стимулювання машинобудування, надання більшого доступу до ресурсів саме для компаній, які працюють в Україні», — підкреслив Міністр Ігор Петрашко.

Міністр наголосив, що Мінекономіки планує розширити програму «5−7-9» на середні підприємства і на додаткові цілі. Адже важливо, щоб проєкти були не для окремих підприємств, а для всіх — для мікро-, малого і середнього бізнесу, в тому числі для промисловості.

Так, від моменту старту програми «Доступні кредити 5−7-9%» уповноважені банки видали 3506 позик на загальну суму в 8,485 млрд грн. З них 6,797 млрд грн були видані в якості рефінансування попередньо отриманих позик, 1,378 млрд грн підприємці отримали на капітальні інвестиції та 310,535 млн грн — на поповнення оборотних коштів.

Під час Форуму було представлено ТОП-10 пріоритетів бізнесу 2020 для економічного зростання України, а також дослідження мікро-, малого і середнього підприємництва в Україні.

Крім того, присутні обговорили питання щодо поліпшення бізнес-клімату в Україні, програми підтримки бізнесу та їх розширення, бачення інституційних реформ, зокрема, судової системи, правоохоронних органів тощо, пріоритети українського бізнесу та громадянського суспільства.