Світова торгівля свининою збільшиться у другій половині 2022 року, повідомляє Rabobank

29-серп-2022

Згідно з звітом Rabobank про світове виробництво свинини за третій квартал, африканська чума свиней, інфляція та політика перешкоджають зростанню, тоді як перспективи торгівлі зростають.

Ціни на корми знизилися на деяких ринках, але очікується, що вони залишаться відносно високими до кінця 2022 року. Це певною мірою зменшить тиск на виробників. Однак волатильність цін на зернові та олійні культури створить додаткові ризики та проблеми в управлінні.

Споживчий попит залишається неоднозначним. Попит залишається високим у Північній Америці та покращується в ЄС, що є скоріше відображенням сезонних коливань, ніж структурних змін. Однак Японія, Південна Корея та деякі інші азіатські країни очікують послаблення попиту в другій половині року через зростання інфляційних побоювань, уповільнення економіки та ризиків Ковіда. Китайський ринок свинини все ще схильний до невизначеності щодо заходів політики Covid, що призвело до помітного спаду у сфері громадського харчування в першій половині року, однак у другій половині року ситуація виглядає більш позитивною. У Бразилії виробникам та переробникам важко перекласти всі додаткові витрати на споживачів.

Очікується, що світова торгівля свининою у другій половині 2022 року пожвавиться порівняно з низьким рівнем у першій половині року, переважно завдяки очікуваному зростанню попиту на імпорт із Китаю. Ціни на свинину у Китаї значно зросли за останній місяць і, як очікується, залишаться високими у другій половині 2022 року, що підтримує імпорт. Інші традиційні країни-імпортери, такі як Японія, також очікують, що імпорт залишиться на колишньому рівні.

Основні моменти звіту включають:

Китай: Ціни на свинину зростають через обмежену пропозицію та підвищення попиту. Проводиться політика стабілізації цін та контролю інфляції.

Європа: Ціни на свиней підтримуються обмеженою пропозицією та літнім попитом. Європа диверсифікує свій експорт, оскільки обсяги постачання до Китаю залишаються низькими.

Північна Америка: Виробники залишаються прибутковими завдяки зміцненню ринку свиней та зниженню вартості кормів. Попит залишається стабільним, але очікується його ослаблення в міру уповільнення економіки.

Бразилія: Маржа у сільському господарстві покращується, але все ще існують проблеми. Експорт залишається під тиском: за рік він знизився на 9,8%.

Південно-Східна Азія: Ціни на свинину у В'єтнамі зростають через обмежену пропозицію. У другій половині року очікується збільшення імпорту.

Японія: Високі ціни уповільнюють внутрішнє споживання свинини. Імпорт свинини залишається високим.

 pig333.com

Більше новин
Незбалансована годівля спричиняє неплідність корів
22-січ-2019

І

І це лише одна із причин, чому після першого штучного осіменіння корова не стає тільною. Ветеринарний лікар Центру ветеринарного обслуговування (ЦВО) Антоніна Караван виділяє шість основних причин неплідності корів на вітчизняних фермах.

1. Незбалансована годівля корів.

Відтворювальна здатність корови значною мірою залежить від того, як ви годуєте корову під час сухостійного періоду та в перші тижні після отелення.

«Якщо сухостійні корови споживають раціон з надлишком енергії і набирають зайву масу перед отеленням, то очікуйте на післяродові проблеми, як приміром кетоз чи ожиріння печінки. Вони негативно впливають на відтворювальну здатність тварини. Коровам, в яких спостерігається негативний енергетичний баланс під час ранньої лактації, також матимуть проблеми із заплідненням.

Не варто забувати про потреби корів у вітамінах та мінеральних речовинах. Їх дефіцит також негативно впливає на відтворювальну здатність», — пояснює ветеринарний лікар.

2. Занадто раннє запліднення телиць. На думку Антоніни Караван, їх слід осіменяти у віці 14−15 місяців при живій масі 380−400 кг: «Господарства зачасту поспішають отримати корову і недотримуються цих рекомендацій. Так, телиць можна запліднювати раніше, але тоді на фермі повинна проводитись племінна робота».

3. Запліднення неякісною спермою. «На цьому економити не можна. Адже щоб виростити добру ремонтну теличку, потрібно спочатку отримати здорове теля», — додає ветеринарний лікар ЦВО.

4. Розлади статевих органів, які є результатом неправильної годівлі. Це зокрема гіпофункції яєчників, кісти, субклінічні метрити. Хвора корова не прийде в охоту вчасно.

5. Некваліфіковані та невмотивовані спеціалісти. Неправильна організація штучного осіменіння призводить до штучної неплідності.

«На жаль, часто стикаємося з випадками, спеціаліст на фермі не вміє осіменяти, не дотримується елементарних правил асептики, антисептики, неправильно розморожують спермодозу, не вміє визначити оптимальний час запліднення. Хоча є господарства, що мають датчики, програми.

Не менш важливу роль у якісній роботі техніка штучного осіменіння відіграє матеріальне заохочення», — розповідає Антоніна Караван.

6. Грубе поводження з тваринами перед осіменінням викликає стресовий стан. У кров виділяються кортикостероїди. Вони гальмують виділення окситоцину, який активізує скорочення матки. Спермії, введені в матку, своєчасно не досягають місця запліднення.

MilkUa.Info

MilkUa.Info

Детальніше
Уряд схвалив Експортну стратегію щодо аграрної продукції до 2026 року
11-лип-2019

10 липня на засіданні Кабінету Міністру України схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України до 2026 року та затверджено план завдань та заходів з її реалізації.

Стратегію розроблено Мінагрополітики спільно з Офісом підтримки реформ міністерства. З документом можна ознайомитися за посиланням.

Метою Стратегії є визначення довгострокової державної політики, спрямованої на забезпечення стабільного нарощування обсягів експорту продукції (товарів, послуг, технологій) вітчизняного сільського господарства, харчової та переробної промисловості.

Так, стратегічними напрямками розвитку експорту аграрної продукції стане зростання обсягу виробництва та збільшення постачань такої продукції на зовнішні ринки; розширення номенклатури та зміна структури експорту в напрямку збільшення частки продукції з високою доданою вартістю; географічна диверсифікація напрямків експорту (відкриття нових ринків) і розширення експортних можливостей для малих та середніх підприємств.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Експорт української сільгосппродукції до ЄС за вісім місяців цього року скоротився майже на 16%
17-вер-2020

Протягом січня-серпня цього року Україна експортувала до ЄС товарів сільгоспвиробництва на суму $3,95 млрд, що на 15,7% менше, ніж торік за аналогічний період ($4,69 млрд).

Про це свідчать дані Державної митної служби.

Разом з тим частка продукції агровиробництва в загальному вітчизняному експорті до країн ЄС дещо зросла — з 33,5 у 2019 році до 34% у 2020-му.

При цьому Україна наростила імпорт товарів вказаної категорії з ЄС на 15,3% — з $ 1,74 млрд у січні-серпні 2019 року до $ 2,01 млрд — 2020-го.

Найбільше за звітний період Україна поставляла до ЄС:

Жири та олії тваринного або рослинного походження — на $ 1,25 млрд (+23,17% порівняно з аналогічним періодом минулого року);

Зернові культури — на $ 1,17 млрд (-37%);

Насіння і плоди олійних рослин — на $ 567,76 млн (-25,6%);

Залишки і відходи харчової промисловості, готові корми для тварин — на $ 272,78 млн (-28%);

Їстівні плоди та горіхи — на $ 100,75 млн (+2,5%).

З ЄС найбільше було імпортовано:

Алкогольні і безалкогольні напої — на $ 216,06 млн (+13%);

Різні харчові продукти — на $ 208,18 млн (+6,3%);

Молоко та молочні продукти, яйця — на $ 185,97 млн (+112,5%);

Залишки і відходи харчової промисловості, готові корми для тварин — на $ 150,28 млн (+22,8%);

Какао та продукти з нього — $ 129,88 млн (+31,3).

milkua.info

Детальніше
В Україні створять аграрний реєстр
09-жовт-2019

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України працюють над створенням аграрного реєстру, який включить всіх учасників аграрного ринку.

Про це розповіла заступник міністра Інна Мєтєлєва.

За її словами, аграрний реєстр буде легальною базою даних усіх форм господарювання, які працюють у прозорому полі.

«На сьогодні подібні бази вже ведуться, але загальними масивами. Тож наше завдання — цифровізація абсолютно всієї інформації на регіональному рівні», — додає замміністра.

При цьому Інна Мєтєлєва підкреслила, що коли до інвестора звертаються за фінансуванням, він перевіряє саме такі легальні бази даних.

AgroPortal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок