Свинарство за 7 років втратило від АЧС понад 150 млн грн

Вчені США розробили метод, що дозволяє діагностувати на ранній стадії інфекцію у корів. Матеріали наукової роботи були оприлюднені в журналі Scientific Reports.

Дослідники створили чутливий тест для виявлення паратуберкульозу у великої рогатої худоби. Збудник цієї недуги провокує появу захворювання Крона у людей. Паратуберкульоз характеризується спочатку епізодичним, а потім на хронічний розлад шлунково-кишкового тракту, і в результаті тягне за собою загибель тварини. Збудником даного захворювання є бактерія Mycobacterium paratuberculosis.

За допомогою математичних моделей і статистичного моделювання фахівці встановили, що тест, який базується на визначенні концентрації макрофагів, більш надійний, в порівнянні зі звичайним експрес-аналізом. Макрофагами називаються клітини, які можуть захоплювати і перетравлювати бактерії, а також інші чужорідні і токсичні речовини.

Джерело: vladtime.ru

Проєкт Закону № 3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» прийнято. Це ще один важливий крок у наближенні української системи ветеринарної медицини до європейської.

Про це йдеться на сайті Асоціації виробників молока.

«Асоціація виробників молока, як учасник робочих груп, що розробляли цей законопроєкт, вітає галузь зі ще однією перемогою. Адже робота над ЗУ № 3318 тривала понад два роки!», — йдеться у повідомленні асоціації.

У законопроєкті враховані важливі правки, запропоновані АВМ, зокрема:

• впровадження поняття благополуччя сільськогосподарських тварин і створення для них належних умов утримання, що є стандартною практикою в ЄС;
• упорядкування діяльності ліцензованих лікарів вет. медицини, які повинні будуть виконувати частину функціоналу державної служби.

Крім того, закон:

• євроінтеграційний — імплементує вимоги 14 актів ЄС,
• запроваджує умови для створення інституції приватних ліцензованих лікарів ветеринарної медицини;
• скасовує необхідність отримання 2 ветеринарних документів — вет-сан картки та ветеринарної довідки;
• впроваджується додатковий контроль по використанню антибіотиків та протимікробних препаратів, що дозволить зменшити проблему антибіотикорезистентності;
• скорочує строки видачі ветеринарних документів — з 30 днів до 1-го,
• дає можливість отримувати ветеринарні документи і рецепти в електронному вигляді,
• передбачає безстрокову реєстрацію вет. препаратів (замість кожні 5 років);
• посилює відповідальність за порушення в сферах ветеринарної медицини і благополуччя тварин.

Лікар ветеринарної медицини АВМ Ігор Присяжнюк, котрий був постійним учасником робочих груп по розробці закону «Про ветеринарну медицину», зауважує: «Новий закон наближає українське законодавство до стандартів ЄС, продовжує гармонізацію українського законодавства із європейським, а тому в перспективі позитивно вплине на міжнародну торгівлю та, найголовніше, — на здоров'я тварин і людей!»

18 листопада новий спалах африканської чуми свиней зареєстрували у ПСП «Мрія» в с. Вечірки Пирятинського району. Про це повідомляє прес-служба Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області.

Наявність вірусу підтвердили за результатами дослідження Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області (звіт № 004113 п.м./19 від 18.11.2019).

Щоб локалізувати та ліквідувати спалах, при Пирятинській райдержадміністрації провели засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, затвердили план з ліквідації АЧС, визначили зони епізоотичного осередку, захисту та нагляду.

Ситуація знаходиться під контролем Держпродспоживслужби області та району.

Підвищення фітосанітарної безпеки українського зерна є необхідною умовою нарощування його експорту. Даний факт підкреслила голова Держпродспоживслужби України Владислава Магалецька, повідомила прес-служба відомства.

"Україна є світовим лідером з експорту зерна і гарантом продовольчої безпеки в світі. Наше зерно експортується в більш ніж 130 країн. Водночас актуальним питанням залишається отримання нотифікацій від країн-партнерів, для зменшення кількості яких необхідне підвищення культури землеробства, вжиття превентивних заходів та підвищення фітосанітарної безпеки країни", - сказала В.Магалецька.

При цьому вона уточнила, що в 2020 р. було отримано 306 таких нотифікацій, по кожній з якої «проводяться розслідування і вживаються відповідні заходи».

"Разом з колегами з Міністерства закордонних справ та фахівцями профільних асоціацій ми проводимо постійні консультації та переговори з імпортерами зерна, в т.ч. з приводу вимог до фумігації. В ході діалогу знаходяться правильні рішення, і експортери отримують додаткові можливості", - додала В.Магалецька.

У свою чергу, зазначила вона, Україна також надсилає повідомлення країнам-партнерам з міжнародної торгівлі у випадках виявлення невідповідності фітосанітарним заходам імпортованої продукції рослинного походження. Щорічно набирається понад 700 подібних випадків.

АПК-Інформ