Свині можуть отримувати білок з конюшини

За результатами 2017 року Україна стала третім найбільшим постачальником агропродовольчої продукції до Туреччини та зайняла 7,2% в структурі турецького імпорту продукції АПК, поступаючись лише США і Росії. За останні 5 років експорт з нашої країни зріс на 240,6 млн дол США, а імпорт впав майже наполовину — на 262,5 млн дол США або -47%.

Туреччина є одним з найбільших торгових партнерів України та займає 6-те місце серед покупців та третє місце серед постачальників агропродовольчої продукції.

Торговельне сальдо агропродукції між Україною та Туреччиною позитивне для нашої країни. Так, у 2017 році було експортовано вітчизняної агропродовольчої продукції на суму 928,9 млн дол США, в той час як імпорт з Туреччини склав 293,1 млн дол США.

Основними статтями експорту агропродовольчої продукції з України до Туреччини є соєві боби (30% у структурі), кукурудза (11%), соняшникова олія (11%), пшениця (11%), а також висівки (9%). За останні 5 років суттєвий прорив відбувся у поставках вершкового масла, цукру і бобових. Так, за результатами 2017 року було реалізовано цукру на 24,5 млн дол США, масла на 24,2 млн дол США, а також свіжих бобових на 20,1 млн дол США і охолоджених бобових на 15,3 млн дол США.

«Україна все більше розширяє асортимент продукції, що постачається в Туреччину, диверсифікуючи товарні позиції. Якщо ще п’ять років тому до Туреччини поставлялося 126 видів агропродовольчої продукції, то у 2017 їх було вже 145. Вдалося розпочати реалізацію бобових і соєвої макухи, маргарину, солоду і солодових екстрактів, виноградних вин, вермутів і пива, а також горіхів», — прокоментувала Дар’я Гриценко, аналітик зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією УКАБ.

agronews.ua

Розвинуте фермерство — майбутнє українського сільського господарства. Через парадигму розвитку сімейних ферм Уряд розглядає всі реформи та новації в АПК, починаючи від формування програм держпідтримки та закінчуючи визначенням моделі ринку землі.

Про це йшлося під час 28-го з'їзду Асоціації фермерів та приватних землевласників України за участі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка та заступника Міністра з питань розвитку фермерства та кооперації Віктора Шеремети. Захід, у якому беруть участь фермери з усіх регіонів України, проходило 27 лютого у Києві.

«Ухвалена державна стратегія з усіма обов'язковими складовими: відповідною концепцією розвитку фермерських господарств, бюджетною програмою підтримки в сумі 1 млрд грн і профільним заступником міністра. Такий комплексний підхід має забезпечити розвиток сільських територій, створення нових робочих місць та формування сильного підприємця на селі», — зазначив Максим Мартинюк.

Він додав, що на сьогодні Асоціація фермерів та приватних землевласників — є однією з найбільш впливових та дієвих асоціацій і тісна співпраця сприяє напрацюванню ефективних управлінських рішень у сфері АПК.

«Вдячний Уряду, Верховній Раді і Мінагрополітики за співпрацю і почуті пропозиції. Вперше від влади простий фермер отримав системну підтримку, закріплену не просто словами, а значним фінансовим ресурсом і конкретними діями», — сказав Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич.

На заході було зачитано Вітальне слово від Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана до делегатів 28-го з'їзду Асоціації фермерів.

Прес-служба Мінагрополітики

Основним завданням для України і українського агробізнесу є не відкриття нових ринків збуту сільгосппродукції, а утримання вже наявних. Про це 26 травня під час виступу на конференції «Grain&Maritime Days in Odessa-2021» сказав незалежний експерт Владислав Седик.

«На жаль, Україна дуже яскраво женеться за валом і дуже яскраво «сиплеться» стосовно фітосанітарного стану сільгосппродукції, що експортується. На сьогоднішній день ті країни, які для нас, здавалося б, не були проблемними, - Африки, Азії - активно захищають свої ринки регуляторними нормами, щоб на них не надходила неякісна і непотрібна продукція. Якщо розглянути ту ж Туреччину, яка має чітку специфіку «що купити/що продати». Її влада зараз заговорила і про проблеми, пов'язані з мікотоксинами, і з ГМО та з фітосанітарними вимогами», - пояснив він.

В.Седик також зазначив, що, незважаючи на всі очікування відкриття китайського ринку для постачання ячменю з України через конфлікти КНР з Канадою та Австралією, українські компанії «повилітали» з реєстрів Китаю, що дозволяють здійснювати експорт.

«Ми не розуміємо зараз, контрактуючись, чи буде відвантажена продукція на той чи інший ринок. Навіть немає гарантій, що завтра не буде введена заборона на відвантаження продукції з якихось областей України. Адже сьогодні Україна повинна пояснити тому ж Китаю, чому в 2014-2015 рр. на посівах ячменю в Донецькій, Житомирській та Тернопільській областях було виявлено Tilletia controversa. І необхідно або порозумітися, або більше не відвантажувати зерно з даних регіонів взагалі», - розповів експерт.

За його словами, найбільш поширеними проблемами українського зерна в останні 10 років є фузаріоз, сажка, амброзія і до всього цього - підроблені фітосанітарні сертифікати.

apk-inform

На 1 січня 2020 року 678 вітчизняних сільськогосподарських підприємств, або ж третина від загальної кількості, що спеціалізуються на скотарстві, утримували 100-499 голів великої рогатої худоби. Разом це 185,4 тис. голів.

Про це повідомляє Державна служба статистики України.

550 сільгосппідприємств (27%) утримували до 50 голів ВРХ. Загальна чисельність поголів'я у таких господарствах сягала 11,2 тис. голів.

360 підприємств (17,6%) утримували 500−999 голів ВРХ. На цей сегмент припадало 250,2 тис. голів.

161 (8%) господарство утримувало від 50 до 99 голів ВРХ. Загальна кількість тварин у цій групі - 11,4 тис.

Ще 155 (7,6%) українських сільгосппідприємств на 1 січня 2020 року мали поголів'я понад 1,5 тис. голів. Це найчисельніший сегмент, який акумулював 415,3 тис. голів ВРХ.

І, нарешті, 141 компанія (7%) утримувала 1−1,499 тис. голів ВРХ. На цю категорію підприємств припадало 176 тис. голів

Нагадаємо, станом на 1 травня 2020 року в Україні загальна кількість ВРХ зменшилась на 6,8% у порівнянні з аналізованим періодом 2019 року.

Держстат зауважує, що дані наведені без урахування тимчасово окупованої території Криму, Севастополя і частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

agrotimes.ua