Ситуація з мікотоксинами в комбікормах буде ставати тільки гірше

31-жовт-2018

Поширеність мікотоксинів в комбікормах і продуктах харчування в світі в найближчі роки буде рости під впливом цілої низки чинників зміни клімату - до такого висновку прийшли вчені з Університету Кранфілд в Великобританії.

За їхніми оцінками, зростання середньої температури повітря на планеті в поєднанні зі збільшенням викидів вуглекислого газу будуть все частіше сприяти утворенню екстремально вологих або ж екстремально посушливих умов в окремих регіонах світу.

Також зміна клімату несе з собою ряд інших загроз, в числі яких зростання активності шкідників, зниження імунітету рослин і, як наслідок, падіння врожайності основних кормових культур. В цілому, на думку вчених, зміни клімату не обіцяють нічого хорошого світової комбікормової галузі.

За матеріалами Feed Navigator

Більше новин
Недосів ячменю в Україні може вплинути на світові ціни
24-трав-2017

Протягом останніх років спостерігається зростання експорту українського ячменю в натуральному еквіваленті. 

Про це повідомляє graintrade.com.ua.

Якщо в 2014 році на світових ринках було реалізовано 4,17 млн т ячменю, то в 2015 році цей показник виріс до 4,63 млн т, а в 2016/17 МР — до 5,134 млн т. При цьому три роки поспіль закупівельні ціни поступово знижувалися і в минулому сезоні.

Протягом останніх років спостерігається зростання експорту українського ячменю в натуральному еквіваленті. Якщо в 2014 році на світових ринках було реалізовано 4,17 млн т ячменю, то в 2015 році цей показник виріс до 4,63 млн т, а в 2016/17 МР — до 5,134 млн т.

При цьому три роки поспіль закупівельні ціни поступово знижувалися і в минулому сезоні впали до 130 $/т на базисі СРТ-порт.

Аналітики прогнозують, що через скорочення посівних площ під яровим ячменем та зменшення врожайності в новому сезоні відповідно зменшиться валовий збір зернової. Тим більше, що стан посівів дещо гірший, за минулорічний.

Оскільки Україна входить до трійки лідерів з експорту ячменю, то зменшення врожаю та обсягів експорту може суттєво вплинути на світові ціни. 

Приблизно половину українського ячменю купує Саудівська Аравія. До основних споживачів також належать азійські країни. Так, в 2016/17 МР Лівія вдвічі в порівнянні з попереднім сезоном збільшила імпорт українського ячменю. Станом на початок квітня 2017 року частка цієї країни в загальному обсязі експорту вітчизняного ячменю склала 18,8%.

Саудівське агентство по закупівлі зерна (SAGO) на тендері 19 травня придбало 1,5 млн т фуражного ячменю за ціною 170-184 $/т для поставок в липні-серпні на базисі C&F порти Червоного моря.

Українські трейдери поки що пропонують виробникам за ячмінь 135-140 $/т для поставок в липні-серпні на базисі СРТ-порт Чорного моря, оскільки рівень закупівельних цін імпортерів залишається доволі низьким.

agravery.com

Детальніше
Саудівська Аравія зацікавлена в імпорті худоби з України
30-жовт-2019

Цього тижня в Ер-Ріяді пройшла офіційна зустріч української делегації на чолі з заступником Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарасом Качкою та представниками саудівського органу з питань безпечності харчових продуктів та ветеринарних препаратів (Saudi Food and Drug Authority) і Міністерства навколишнього середовища, водних ресурсів та сільського господарства Королівства Саудівська Аравія.

Представники обох країн обговорили подальшу двосторонню співпрацю. Йшлося, зокрема, про торгівлю продовольством та сільськогосподарськими товарами. Тарас Качка назвав співпрацю служб, відповідальних за безпечність харчової продукції, “каркасом міжнародної торгівлі”.

“Було окреслено пріоритетні напрямки подальшої двосторонньої співпраці. Також саудівська сторона висловила зацікавленість в імпорті безпечної та якісної продовольчої продукції, ветеринарних препаратів, живої худоби з України”, – повідомили у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Meat-Inform

Детальніше
За вісім місяців в Україні недовироблено 45 тисяч тон молочної продукції
08-жовт-2020

За вісім місяців в Україні вироблено 1,33 млн. т. молочної продукції, що на 3% менше (-45 тис. т.), ніж торік. Поряд із скороченням, яке відбувається по більшості  молочних товарів, відмічається і зміна структури виробленої продукції.

Так, помітним виявилося скорочення виробництва молока питного різної жирності, об'єми якого скоротилися на 7,1%, до 572,3 тис. т., порівняно з минулим роком. При цьому його частка у структурі виробленої продукції скоротилася із 46% у минулому році до 43% у нинішньому. Тим не менше, питне молоко має найбільшу структурну частку у виробництві в перерахунку із натуральних показників.

Група кисломолочних продуктів, яка займає друге місце у структурі (20,4%) також зазнає втрат в межах 3%. Загалом, за вісім місяців свіжої кисломолочної продукції було вироблено 271,2 тис. т., що на 84 тис. т. менше, ніж торік.

У виробництві сирів у другій половині року поступово надолужуються втрати і у випадку збереження таких темпів, досягнення минулорічних показників відбудеться у найближчому майбутньому. Наразі скорочення складає всього 0,3%, а загальні об'єми виробленої продукції сягають 123,7 тис. т. Серед різновидів сиру відмічається нарощування виробництва свіжого неферментованого та кисломолочного сиру на 7,4%, до 51,6 тис. т., плавлених сирів ― на 6,8%, до 19,6 тис. т. Падіння виробництва відмічається у групі твердих сортів сирів, яке складає майже 9%, до 52,5 тис. т. Ситуація із виробництва цієї групи сирів продиктована падінням попиту на внутрішньому ринку через конкурентну імпортну пропозицію з боку Європейського Союзу. Частка сирів у виробництві молокопродукції на даний час складає 9,3%. Сири разом з групою морозива ділять третє місце у структурі виробництва молочної продукції.

Виробництво морозива також зазнає втрат. Від початку року його вироблено 127,1 тис. т., що на 12,3% менше, ніж минулоріч, проте в останні місяці відмічається нарощування виробництва.

Виробництво основних біржових молочних товарів, які в тому числі реалізуються на зовнішніх ринках, має різнонаправлену динаміку. Зокрема, сухого знежиреного молока у поточному році вироблено на 4,3% більше, ніж торік ― 28,2 тис. т. При цьому кількість виробленого масла (до 85% жирності) залишається нижчою на 3% ― 60 тис. т. Не дивлячись на відчутний дефіцит молока, який відмічається другий рік поспіль, ця біржова пара впродовж карантинних обмежень демонструє навіть ріст виробництва, що зумовлено тимчасовим надлишком молока, який з’явився в результаті активного падіння попиту на інші молочні продукти. Також в цей період зростає виробництво і інших продуктів з тривалим терміном зберігання, зокрема молочних консервів: молока згущеного ― на 8,6%, до 24,2 тис. т., вершків незгущених ― на 16,6%, до 31,5 тис. т. Відносна частка масла у структурі молочної продукції складає 4,5%, СЗМ ― 2,1%, молока згущеного ― 1,8%, вершків незгущених ― 3,2%,

Виробництво сухого незбираного молока зменшилося на 45,3%, до 7,5 тис. т. Враховуючи, що у минулому році відбувалося дзеркальне нарощування виробництва СНМ, а його структурна частка складає близько 0,6%, таке падіння у поточному році не викликає занепокоєння. Наразі це традиційні об'єми виробництва, які фіксуються останніми роками.

Виробництво сухої сироватки протягом року також відбувається у пониженому тренді, особливо він був яскраво вираженим у першій половині року. Тим не менше, у другому півріччі відбувається активне нарощування виробництва та скорочення розриву у порівнянні з минулим роком, що зумовлено відновленням зовнішнього попиту, передусім з боку Китаю. На даний час вироблено 39,1 тис. т. сухої сироватки, що на 5,2% менше, ніж минулоріч. У разі збереження такої тенденції, загальне виробництво сироватки під кінець року зможе вийти на рівні минулорічних показників.

Казеїн — один з чотирьох видів молочних продуктів, виробництво якого у поточному році є стабільно вищим, порівняно з минулим роком. За вісім місяців його вироблено 4,5 тис. т., що на 1,8% більше, ніж торік. Структурна частка його досить мала ― 0,3%, проте це найдорожчий продукт молочної переробки і навіть в таких об'ємах виробництва він вносить відчутний вклад у експортні валютні надходження.

Джерело: АВМ за даними ДССУ

Детальніше
Повернення до реальності: державна підтримка АПК на 2019 р. в п’яти цифрах
27-лист-2018

Верховна рада України ухвалила державний бюджет на 2019 рік, який, зокрема, передбачає виділення коштів на державну підтримку сільськогосподарських виробників. В останній момент в документ були внесені суттєві зміни, які скоротили загальний об’єм фінансування на 1 млрд гривень до 5,9 млрд гривень.

Зокрема було скорочено об’єм фінансування за двома програмами:

на програму тваринництва наступного року направлять 3,5 млрд гривень замість 4 млрд гривень, які обіцяв уряд;

на компенсацію вартості сільськогосподарської техніки піде близько 800 млн гривень, замість 1,3 млрд гривень запланованих.

При цьому на програму підтримки фермерів виділено 800 млн гривень (у 2018 році було 1 млрд гривень), а держпідтримка садівництва складе 400 млн гривень (у 2018 році було 300 млн гривень).

agronews

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок