Самозабезпеченість комбікормами може позитивно вплинути на свинарство Фінляндії

Мінекономрозвитку створило офіційний портал Програми ЄС з підтримки малого і середнього бізнесу в Україні. Портал містить інформацію для малого та середнього бізнесу щодо можливостей виходу на нові ринки та обміну досвідом з ЄС для вдосконалення внутрішніх бізнес-процесів.

Про це повідомляє прес-служба відомства.

Бюджет програми COSME до 2020 року ― €2,3 млрд. Українські підприємці можуть брати участь у проектах програми на загальну суму €900 млн.

COSME надає можливості:

вийти на ринок ЄС та ринки партнерів програми (через Європейську мережу підприємств ― Europe Entreprise Network);

отримати легкий доступ до інформації щодо ведення підприємницької діяльності (через онлайн-портали Your Europe business portal, Trade helpdesk, European cluster collaboration platform);

пройти бізнес-стажування за кордоном на реальному підприємстві (обмін досвідом за допомогою програми Еразмус для молодих підприємців);

взяти участь у спеціальних конкурсах для органів державної влади, які формують та реалізують політику, з метою забезпечення кращого бізнес-клімату в країні.

«Окремо потрібно відзначити Europe Entreprise Network. Це хороший інструмент для пошуку клієнтів за кордоном, пошуку інвесторів, партнерів та інноваційних технологій для розширення власного виробництва», ― йдеться у повідомленні відомства.

Більш детально із програмою та умовами участі можна дізнатись за посиланням на портал.

Нагадаємо, галузеві асоціації об’єднались в Українську раду бізнесу.

milkua.info

ФГ «Пан Індик-1» (Чернівецька область) планує експортувати індичатину до Великої Британії.

Про це розповів директор господарства Сергій Семенів, пише AgroTimes.
«Нині виготовляємо документи для отримання єврономера», — уточнив він.
Скасування Великою Британією мит і квот на експорт продукції з України стало для господарства хорошою новиною.
«Раніше для нас цей напрямок не був перспективним через нецікаву цінову політику тощо. Сьогодні це чудові можливості для українських агровиробників, — зазначив Сергій Семенів. — Для нашого підприємства це можливість нарощувати обсяги виробництва. Адже коли буде більша маржа, буде сенс розширятися».
До Великої Британії планується доставляти продукцію вантажними перевезеннями у рефрижераторах.
За словами Сергія Семеніва, Європі цікаві не тушки індиків, а обвалка у розфасовках.

«Потрібно буде дещо перелаштовуватись, та ми маємо усі можливості для цього. У нас є власний цех переробки», — зауважив він.

Для довідки: ФГ «Пан Індик» спеціалізується на товарному вирощуванні індиків. Має п'ять робочих пташників із сучасним обладнанням.

agroportal.ua

Вісконсінська корова Селз-Пралль (Selz-Pralle Aftershock) — світова рекордистка — за 365 днів лактації виробила 35 500 кг молока.

Селз-Пралль побила світовий рекорд з виробництва молока у 2017 році й донині займає перше місце. При триразовому доїнні вона давала молоко з жирністю 4% та вмістом білку 3,1%. Загалом за п’яту лактацію Селз-Пралль виробила 1404 кг жиру та 1086 кг білку. В середньому вона виробляла 6,8 кг білка і жиру щодня, за першу лактацію вона виробила 19 976 кг молока, а за другу — 26 786 кг.

Якщо порахувати середньодобове виробництво молока за 1862 дня доїння, то воно складатиме 69,9 кг.

milkua.info за матеріалами dairyherd.com

Станом на січень-лютий 2022 р. дефіцит азотних добрив у Європі становить приблизно 7 млн тонн, в Україні — майже 2 млн тонн.

Про це розповів Ярослав Гадзало, президент НААН України, академік, пише SuperAgronom.com.

«7 млн тонн — велика цифра для європейських країн. Тому імпортом звідти перекрити нестачу виробництва добрив вітчизняними підприємствами буде дуже складно. Органічних добрив теж не вистачає, через зменшення поголів'я великої рогатої худоби», — розповів Ярослав Гадзало.

За його словами, далеко не всі аграрії зможуть внести необхідну кількість міндобрив у період весняних польових робіт, зокрема під час сівби ярих культур та підживлення озимих. За таких умов важко прогнозувати врожай 2022 р., зберегти його хоча б на рівні 2021 р.

«Ми направили свої пропозиції і до Мінекономрозвитку, і до Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо того, як можна забезпечити більш-менш стабільну роботу хімічної галузі, підприємств-виробників мінеральних добрив. Це дуже важливо врахувати, бо земля не є нескінченним ресурсом. Неможна забрати всю поживу. Хоча в останні роки з грунту виноситься на 15 млн тонн більше поживних речовин, ніж вноситься. І якщо зараз ще обмежити внесення міндобрив, ми навряд чи можемо розраховувати на гарний врожай», — наголосив академік.

Він також зазначив, що цю проблему треба вирішити хоча б до кінця лютого, щоб агропромисловий комплекс міг стабільно працювати весь рік. Для цього держава має надати підтримку виробникам.

Як додав академік, відповідно до законопроєкту 5600, селянин чи орендар землі має сплатити 1,4 тис. грн податку з 1 га паю. В цілому по Україні це приблизно 50 млрд грн.

«Так от, вважаю, що ці кошти якраз можна спрямувати на те, щоб забезпечити здешевлення мінеральних добрив аби не зменшувати їх внесення в грунт. Бо традиційно кошти, які надходили від податку на землю, від реалізації земельних ділянок спрямовувались на покращення родючості грунтів», — підсумував фахівець.