Ринок живця: раптовий підйом

Онлайн-майданчики з торгівлі урожаєм, дрони, точкова робота дистанційно керованих тракторів — стали вже звичною практикою для багатьох вітчизняних фермерів.

Про це ідеться в матеріалі на biz.nv.ua.

«Україна, для якої сільське господарство — це 18% ВВП, не відстає від світового тренду. Великі вітчизняні агрокомпанії масовано інвестують у технологічні інновації, щоб рости вище за ринок і отримувати додатковий прибуток. Сьогодні практично в усіх провідних виробників галузі є свої центри досліджень і розробок. А їхні інвестиції в нові ідеї становлять мільйони доларів», — пише видання.

Автори додають, що Україна цьогоріч очікує рекордного врожаю свого головного агропродукту — зерна — на рівні 75 млн т, прогнозує Мінсільгосп США.

«Однак цей показник може легко досягти і 100 млн т, якщо профільний бізнес не шкодуватиме грошей на новітні технології, впевнений Артем Беленков, засновник компанії SmartFarming. Завдяки їм і обсяг національного ринку може легко зрости з нинішніх $ 22,5 млрд до $ 30 млрд. Оскільки світ у цій галузі йде вперед дуже інтенсивно, Україні треба швидко рухатися, щоб хоча би встояти на місці», — зазначається в матеріалі.

milkua.info

Українська зернова асоціація оновила свій прогноз урожаю в поточному році, зменшивши його до 64,5 млн т (попередній прогноз складав 69,4 млн т).

Як говориться у повідомленні УЗА, це пов’язано насамперед зі зменшенням майже на 1 млн га площ (до 18 млн га), з яких можливо зібрати врожай.

«Попри завзятість і сміливість українських аграріїв є об’єктивні перешкоди для збору врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах», — пояснюють аналітики.

Експорт з України у 2022/23 МР все ж може скласти 32,8 млн т за умови збереження морського шляху експорту та розширення пропускної здатності переходів на кордонах. Водночас при перехідних залишках на початку сезону в 26 млн т зернових та олійних, в 2022/2023 МР залишки складуть 30,5 млн т.

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19 млн т. Водночас перехідні запаси пшениці минулого врожаю складали більше 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/23 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько10 млн т пшениці, а перехідні запаси на кінець сезону складуть 12 млн т», — оцінюють в УЗА.

Прогноз врожаю ячменю теж знизився і складає 5,4 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т.

Врожай кукурудзи у новому сезоні можна очікувати на рівні 24 млн т (минулого року 37,6 млн т), а експорт може скласти близько 10 млн т.

Врожай соняшнику не змінився і очікується на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т), а експорт на рівні 6 млн т з урахуванням перехідних запасів з минулого сезону — на рівні 5,8 млн т. Переробка соняшнику на олію може сягнути 7 млн т (минулого сезону — 10 млн т).

Врожай ріпаку попередньо склав 3 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), водночас експорт у 2022/23 МР очікується на рівні 2,8 млн т.

Урожай сої очікується на рівні 2,2 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт у 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 1,8 млн т.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/2023 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів на експорт», — додали в УЗА.

agroportal.ua

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський у рамках робочої поїздки до Берліна зустрівся з Федеральним міністром продовольства та сільського господарства ФРН Джемом Оздеміром та Парламентським держсекретарем Міністерства цифрових технологій і транспорту Олівером Лукшичем.

Під час зустрічі вони обговорили питання експорту українського зерна. Міністр сільського господарства ФРН Джем Оздемір зазначив, що наразі потрібно створення не тимчасових, а постійних альтернативних маршрутів із вивезення зерна з української території.

«Чорне море у довгостроковій перспективі не можна розглядати як безпечний маршрут для України, навіть після завершення бойових дій», – підкреслив Джем Оздемір на пресконференції. Тому, за словами міністра, «потрібно шукати один чи кілька постійних альтернативних маршрутів».

«Росіяни імітують ситуацію, показуючи, як вони вболівають за продовольчу безпеку, виступають за недопущення голоду. Але їх дії повністю протилежні словам. Прикладом цього є знищення портів. А це означає тільки одне: Україна за підтримки ЄС має і надалі розвивати альтернативні маршрути експорту своєї продукції – на постійній основі, запобігаючи падінню експортних показників», – підкреслив Микола Сольський.

Як зазначив Міністр агрополітики, уже за місяць через європейські порти та залізницю йтиме європейське зерно, що створить додаткове навантаження на логістику. Він ініціював зустріч із міністрами сільського господарства та міністрами інфраструктури ЄС, основними операторами, щоб за результатами обговорень визначити операторів, які розширять базу європейських зерновозів.

Нам потрібно вивезти 18 млн тонн старого врожаю. Ще 60  млн тонн очікується із нового врожаю. На внутрішнє споживання буде спрямовано 20 млн тонн, а отже, експортувати потрібно сумарно 58 млн тонн урожаю, додав він.

«У вересні–жовтні будемо бачити суттєве падіння в Україні обсягу посівів озимих. Але зараз ми маємо час для того, щоб підготуватися та зробити наступний сезон більш робочим», – підкреслив Микола Сольський.

minagro.gov.ua

Відбулося засідання круглого столу «Епізоотичне благополуччя України, як результат діяльності галузі ветеринарної медицини та загрози сьогодення» за участю представників Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, народних депутатів України - членів Комітету аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, експертів міжнародних організацій та науковців. Від Держпродспоживслужби на заході працювали: Голова Володимир Лапа, Перший заступник Андрій Жук, начальники ряду головних управлінь Держпродспоживслужби в областях та представники профільного департаменту.

Голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа під час виступу зазначив, що з листопада 2016 року в Україні було зареєстровано 9 випадків грипу птиці: 5 випадків серед домашньої птиці, 3 - серед дикої та один у зоопарку. Зараз карантин з грипу птиці знято у 8 із 9 пунктах. При цьому в країнах ЄС лише в поточному році таких випадків зафіксовано понад 150.

Гірше ситуація складається із захворюванням на африканську чуму свиней (АЧС): з початку 2017 року зареєстровано 64 випадки АЧС, торік – 91 випадок. Усього, з 2012 року на території України зареєстровано 212 випадків захворювання на АЧС у 23 областях України.

«Як бачимо – динаміка загрозлива. Інструментів, які доступні Службі, достатньо лише для ефективної локалізації та ліквідації спалахів, а ситуація щодо профілактичних заходів є досить невтішною», - зазначив Голова Держпродспоживслужби та додав, що питання комплексне і потребує системного підходу, в першу чергу на законодавчому рівні.

Для стабілізації епізоотичної ситуації щодо АЧС спеціалісти Держпродспоживслужби напрацювали пакет проектів нормативно-правових актів, які в дозволять вирішити основні ці проблеми і ефективніше контролювати ситуацію.

Він нагадав, що йдеться про зміни до діючої Інструкції з профілактики та боротьби з АЧС, прийняття Інструкції з утримання свиней, урядової постанови про посилення ветеринарно-санітарного контролю під час переміщення тварин та харчових продуктів тваринного походження. Також розроблено проект законодавчих змін, який передбачає підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні, планується прийняття порядків використання коштів на протиепізоотичні заходи, фінансування заходів, пов’язаних з утилізацією побічних продуктів тваринного походження тощо. Ці всі документи зараз перебувають на стадії погодження та затвердження.

Ще один факт – якщо в європейських країнах захворювання зустрічаються найчастіше у дикій природі, то в Україні навпаки – в домогосподарствах і фермах. «У даному контексті, крім підвищення посилення рівня біобезпеки на виробництві, ми проводимо широку роз’яснювальну роботу серед населення та товарних ферм», - зазначив Володимир Лапа.

«Під час спілкування наші міжнародні партнери зазначають, що у країнах, де фіксується АЧС, йдеться про необхідність прийняття непопулярних рішень. Але чи готова зараз Україна до таких революційних підходів? Сподіваюся, що нам вдасться переламати динаміку еволюційним шляхом», - додав Голова Держпродспоживслужби.  

У свою чергу начальник Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Григорій Сидорук зазначив, що ефективність роботи територіальних органів залежить від управлінських та організаторських здібностей керівника, професіоналізму спеціалістів, а також від належного рівня фінансування.

Володимир Лапа додав, що цього року на протиепізоотичні заходи Держпродспоживслужбі збільшили фінансування вдвічі - з 56 до 113 мільйонів гривень. За розрахунками фахівців, на ці заходи потрібно 360 млн. грн. для повноцінного фінансування, або хоча б  190 млн. грн. для вирішення критичних потреб: «Для прикладу. У нас недавно була зустрічі з представником компетентного органу Румунії, який повідомив, що у них протиепізоотичні заходи фінансуються на рівні 200 млн. євро».

Загалом під час круглого столу відбулася доволі гостра, але фахова дискусія. За результатами засідання напрацьовані рішення, які будуть направлені до профільного комітету Верховної Ради України і розглянуті на комітетських слуханнях, присвячених африканській чумі свиней уже 18 квітня поточного року. 

Прес-служба Держпродспоживслужби