Ринок живця: на початку серпня свинина в закупівлі подешевшала

Обсяг освоєних (використаних) капітальних інвестицій в аграрний сектор економіки за січень-грудень 2018 року, порівняно з попереднім роком у цінах відповідних років, збільшився на 14%. Втім, з урахуванням інфляції їх реальний приріст становив лише 8,5%.

Про це заявив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, повідомляє прес-служба Національної академії аграрниї наук України.

За його словами, це найнижчий показник темпів приросту капітальних інвестицій за останні три роки: у 2016 році він становив 49,5%, а у 2017 році — 30,7%.

Такий характер динаміки капітальних інвестицій на розвиток аграрного сектору за останні роки обумовлений комплексом факторів, у складі яких дія негативних посилюється, підкреслив експерт.

Насамперед, зазначив він, в умовах війни бюджетні витрати на підтримку агровиробників скорочуються. В умовах нестабільності агрокомпанії надають перевагу інвестиціям у приріст оборотних активів, які хоча й приносять швидкі вигоди, але звужують перспективи стратегічного розвитку. Через підвищений рівень ризиків великі агроформування виводять інвестиційні ресурси у більш безпечні для їх капіталу зони.

Інвестиційна діяльність малого агробізнесу, який є одним з найважливіших чинників розвитку, уповільнена.

Крім того, ставки відсотків по кредитах вищі за рентабельність витрат по більшості інвестиційних проектів.

Надходження прямих іноземних інвестицій майже припинилося, а обсяги залучення зовнішніх джерел для фінансування інвестиційних проектів значно скоротилися.

Незважаючи на посилення негативних чинників виробництво продукції сільського господарства порівняно з харчовою промисловістю поки що залишається інвестиційно привабливим, акцентував науковець.

У 2018 році на гривню капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів припало 2,81 грн відповідних витрат у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг, поінформував Микола Кісіль. Для порівняння, цей показник 2009 року становив — 1,00 грн/грн; 2012 року — 1,40 грн/грн; 2015 року — 2,16 грн/грн; 2017 року — 2,35 грн капітальних інвестицій у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг на 1 грн капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів.

За прогнозними передбаченнями науковців Інституту аграрної економіки, точка рівноваги в пріоритетності сільського господарства і харчової промисловості матиме місце у 2025 році.

Аграрне виробництво впливає на розвиток усієї економіки. Про це свідчить коефіцієнт кореляції — 0,6 — між показниками інвестицій на 1 га сільськогосподарських угідь і валового регіонального продукту. З огляду на це уповільнення інвестиційної діяльності в сільському господарстві обумовлює відповідні зміни у динаміці розвитку економіки України, вважає вчений.

«Тому навіть за несприятливих умов, що склалися, доцільно здійснювати додаткові заходи щодо активізації інвестиційних процесів у аграрній сфері. Адже це викликатиме позитивні мультиплікативні ефекти в інших секторах економіки. Слід також пам’ятати, що підтримка розвитку аграрного сектору економіки і сільських територій була найважливішою складовою економічної політики усіх країн, які досягли успіху в розвитку», — підсумував Микола Кісіль.

milkua.info

Мінекономіки розробило і оприлюднило для громадського обговорення євроінтеграційний проєкт наказу «Про затвердження Порядку формування реєстраційного досьє».

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Реєстраційне досьє — це основний документ у процедурі реєстрації кормових добавок, який містить всю інформацію про безпечність, умови застосування та інші властивості і характеристики кормової добавки. Реєстраційне досьє є обов'язковим документом, який додається до заяви про державну реєстрацію кормової добавки.

З набуттям чинності Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» державна реєстрація кормових добавок має здійснюватися відповідно до процедур, що засновані на вимогах законодавства ЄС.

«Впровадження порядку формування реєстраційного досьє дозволить запустити процедуру державної реєстрації кормових добавок в Україні і перейти на європейські правила у цій сфері», — зазначив заступник Міністра Сергій Глущенко.

З проєктом наказу можна ознайомитись за посиланням.

Документ передбачає, що, у разі його прийняття, він набуде чинності з дня його офіційного опублікування.

Довідково: Проєкт наказу розроблено на виконання статті 18 Закону «Про безпечність та гігієну кормів» і ґрунтується на вимогах Регламенту Комісії ЄС № 429/2008 від 25 квітня 2008 року, яким встановлено детальні вимоги до застосування Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1831/2003 від 22 вересня 2003 року стосовно підготовки та подання заявок на реєстрацію кормових добавок, а також їх оцінки та реєстрації.

Ф'ючерси на соєвий шрот на біржі Китаю за останні кілька тижнів впали до 10-річного мінімуму, відображаючи стурбованість інвесторів щодо майбутнього попиту. Аналогічна ситуація спостерігається з рапсовим шротом, ціни на який знизилися поки тільки до 6-місячного мінімуму.

Скорочення попиту спостерігається вже зараз, і, за повідомленнями, це відчувається ринком.

З 1 серпня в Китаї було офіційно зареєстровано чотири випадки спалаху АЧС. Висока щільність і велику кількість свиней в країні викликає побоювання, що подальше поширення вірусу на нові регіони може мати серйозний вплив на баланс попиту і пропозиції на ринку свинарської продукції всієї Азії.

За матеріалами All About Feed

Через ситуацію з АЧС до кінця року виробникам птиці доведеться дуже швидко збалансувати попит та пропозицію на світовому ринку. Це є найбільш складною місією для світової галузі птахівництва, оскільки щодо сектору харчових продуктів у ряді країн можуть застосовуватися обмежувальні заходи через другу хвилю пандемії COVID-19. Свій ефект на галузь також матиме вплив глибокої економічної кризи.

«Протягом усього року ми очікуємо незначного збільшення світового виробництва птиці, здебільшого в результаті розширення потужностей в Китаї та В’єтнамі, де африканська чума свиней зменшила доступність свинини, а також через збільшення виробництва в США. Решта світу працюватиме в умовах скорочення виробництва», – зазначає Нан-Дірк Малдер, старший аналітик ринку продуктів тваринництва у Rabobank.

Світова торгівля ускладнилася, більшість ринків зменшують обсяги імпорту. Торгівля з країнами, що постраждали від АЧС, такі як Китай, Філіппіни та В’єтнам, набуває все більшого значення, і це підвищує ризики у міру відновлення місцевого виробництва. Такі експортери, як Бразилія, США та Росія, орієнтовані на Китай, тому обсяги експорту з цих країн швидко зростають, але ці виробники поступаються за цінам.

Meat-Inform