Реєстрація можлива: сільськогосподарські кооперативи внесли в класифікатор організаційно-правових форм

17-вер-2021

Сільськогосподарські кооперативи, які створюються згідно нового Закону «Про сільськогосподарську кооперацію», внесли до національного класифікатора організаційно-правових форм господарювання.

Про це йдеться на сайті ВАР.

Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) ще влітку зверталася до очільників Мінекономіки та Мінагро з проханням якнайшвидше внести зміни та присвоїти сільськогосподарському кооперативу код для реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Без цього неможливо було створити новий кооператив, оскільки, Закон «Про сільськогосподарську кооперацію» скасував поділ с/г кооперативів на виробничі і обслуговуючі та запровадив нову організаційно-правову форму господарювання — сільськогосподарський кооператив, яку більше півроку не вносили до національного класифікатора.

Сьогодні проблема вирішена — реєстрація нового, або перереєстрація існуючого сільськогосподарського кооперативу нарешті можлива.

Більше новин
Із 2018 р. в Україні буде лише три сорти молока
06-черв-2017

Із 1 січня 2018 р. набудуть чинності зміни до ДСТУ. Залишиться лише три сорти молока: екстра-клас, вищий і перший. Це означатиме, що молоко другого ґатунку чи негатункове не зможе надходити на переробні підприємства.

Це пов’язано з тим, що виробництво молока в Україні скеровують у бік Європи, де є норми, які охороняють споживачів від неякісної та небезпечної продукції.

«Ми маємо втілити записані в Угоді про асоціацію положення щодо санітарно-гігієнічних норм, що стосуються сировини молока. У нас не повинно бути чотирьох або навіть п’яти ґатунків молока, має бути один єдиний стандарт — молоко екстра-класу», — каже віце-президент по зв’язках із громадськістю Асоціації виробників молока України Ганна Лавренюк.

Це означає, що в Україні докорінно зміниться система сортування молока. Адже згідно з чинним ДСТУ нині його ділять на такі сорти: екстра-клас, вищий ґатунок, перший, другий і несортовий.

За словами експертів, у країнах ЄС такого поділу немає. І туди дозволено імпортувати тільки молоко класу екстра.

Для українських молокотоварних ферм піднятися до таких стандартів реально, хоч і не легко.

«Європейський стиль виробництва — це відповідність базовим вимогам. Обов’язкова ідентифікація худоби, лікування, дослідження на найбільш небезпечні хвороби. Це періодичний контроль якості молока, його промислова перевірка, охолодження й швидка первинна переробка. В Європі фермери інвестують не лише у виробництво молока, а й у власні кооперативні переробні заводи», — каже голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа.

milkua.info за матеріалами Європейської правди

Детальніше
Держпродспоживслужба протягом двох років підготується до роботи за стандартами ЄС у ветеринарії
17-бер-2021

Є два роки, щоб підготувати країну до європейських стандартів у галузі ветеринарії. Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька після підписання Президентом Володимиром Зеленським Закону «Про ветеринарну медицину».

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«Це надзвичайно важливий і потрібний Закон, бо він наблизить наш бізнес до європейських ринків, а з іншого боку відкриє шлях європейським інвестиціям в аграрний сектор української економіки, — зазначила Владислава Магалецька. — Запровадження європейських норм — це виклик для нас. Тож ми вже зараз починаємо підготовку до впровадження положень закону, який має змінити величезну кількість процесів в галузі тваринництва. Впевнена, що наші фахівці впораються із цим завданням».

Законом «Про ветеринарну медицину» враховуються вимоги більше ніж десяти актів законодавства Європейського Союзу та створюється підґрунтя для подальшої імплементації ще кількох десятків актів законодавства ЄС. Він передбачає удосконалення діючої системи ветеринарно-санітарних заходів та спрощення умов для ведення бізнесу, що в перспективі матиме позитивний ефект для української економіки. Закон вводиться в дію через два роки з дня набрання ним чинності.

Впровадження закону сприятиме покращенню ветеринарно-санітарної та епізоотичної ситуації в Україні, підвищенню ефективності державного управління системою ветеринарної медицини, покращенню умов господарювання в галузі тваринництва, нарощенню експорту живих тварин, продуктів тваринного походження та ветеринарних препаратів з України.

Пріоритетними у роботі Держпродспоживслужби є захист як інтересів держави, так і бізнесу та кожного споживача.

Детальніше
Болгарія повідомила про перший випадок АЧС
03-вер-2018

Болгарська влада повідомила про перший спалах африканської чуми свиней в країні на фермі біля кордону з Румунією.

За інформацією болгарського Агентства з безпеки харчових продуктів, сім тварин інфікувалися на фермі у селі Тутраканці на північному сході Болгарії. Лабораторні дослідження підтвердили наявність вірусу АЧС, повідомляє Euronews.

Згідно розпорядження місцевої влади, всі 23 свині в селі знищать, а навколо населеного пункту встановлять карантинні межі.

Уряд Болгарії прийняв заходи, щоб запобігти потраплянню в країну африканської чуми свиней, у тому числі встановлення огорожі на кордоні з Румунією для запобігання міграції диких кабанів.

pigua.info

Детальніше
Аграріїв будуть вчити продавати в ЄС
21-лют-2018

З першого березня аграріїв вчитимуть торгівлі з ЄС — почне працювати онлайн-курс Smart Exporter. Чому вчитимуть та навіщо це треба?

«Аграрії зможуть отримати всю необхідну інформацію щодо експорту до ЄС: вимоги, бази, принципи, як зареєструватися, куди звертатися. Все це буде розібрано в теорії та продемонстровано на практичних прикладах», — розповів вчора на презентації курсу розробник та лектор курсу Олег Мирошніченко.

Чому саме в ЄС? «Завдяки стосункам с ним український бізнес стає глобальним. Компанії, які почали працювати з європейськими партнерами, звертають увагу на інші ринки — США, Канаду, Азію. Завдяки переорієнтації на ЄС змінюються стандарти», — говорить заступник міністра агрополітики Ольга Трофімцева. Її слова підтримує радник з харчового законодавства IFC Катерина Онул: «В ЄС одні з найвищих стандартів світу щодо харчової продукції. Тож право експортувати в ЄС — перепустка для будь-якої харчової компанії на ринки світу».

Але не варто й забувати про 500 млн платоспроможних споживачів в європейських країнах. Нагадаємо, що за даними Мінагро 2018 року країна експортувала продуктів до країн ЄС на $5,8 млрд, на 37,1% більше рік до року. Головними продуктами українського агроекспорту були зернові злаки — $1,7 млрд, олія — $1,4 млрд, насіння олійних культур — $1,1 млрд. Експорт м’яса птиці збільшився в 2017 році порівняно з 2016 на $64,9 млн, продуктів з борошна та крупи — на $32,4 млн, соків — на $28,3 млн, меду — на $25,5 млн, кондитерських виробів — на $15,4 млн, масла вершкового — на $11,7 млн. ТОП-5 торговельних партнерів України в ЄС очолюють Нідерланди з часткою 18%. Далі йдуть Іспанія — 14,3%, Польща — 13,2%, Італія — 12% та Німеччина — 10,5%.

Тим часом, говорить Трофімцева, аграрії досі відчувають брак знань щодо експорту на цей ринок. «Ми стикнулися з тим, що аграріям бракує якісної інформації про ринки та регулювання у ЄС, що існує велика кількість відкритих джерел, що дають відповіді на питання, але їх важко знайти, та люди не вміють користуватися цими інструментами», — говорить Олег Мирошніченко. За його словами, в експорті до ЄС немає нічого складного, головне — витратити певний час для того, щоб в цьому розібратися. Тим більше, що інколи добре володіння статистичними базами дозволяє не тільки зрозуміти як саме експортувати в ЄС, а й куди саме експортувати, де краще купуватимуть вашу продукцію.

«З 2009 року ми почали експортувати та робили це переважно на російський ринок. Коли почалась війна, ринок закрився та ми почали збирати інформацію про експорт в ЄС по різних джерелах — робили запити, шукали по базах, отримували відповіді від міністерств різної якості та інформативності. В цьому курсі зібрано всю необхідну інформацію», — розповідає співвласник компанії «Завод сільгоспмашин» Володимир Цвілий, що був рецензентом Smart Exporter. Курс змусив вже експортуючу компанію дещо змінити свою стратегію — звернутися за підтримкою до ЄБРР та відкрити мультимовний сайт, орієнтований на основні ринки збуту.

«З 2015 року ми даємо гранти, розвиваючи експорт України в ЄС. В тому числи спонсоруємо участь підприємств малого та середнього бізнесу в міжнародних виставках — вже 170 компаній отримали на це гроші. Проходження такого курсу дало б їм можливість мати всю інформацію щодо майбутніх контрактів», - говорить координатор з комунікацій Western NIS Enterprise (донор онлайн-курсу) Міла Маркітан.

Курс складатиметься з шести модулів, в кожному з яких будуть навчаючі відео-роліки, супроводжуючі матеріали з посиланнями на всі необхідні бази ЄС та тексти, які дозволять перевірити свої знання та отримати бали. Слухач, який отримає 60% балів, матиме відповідний сертифікат. Модулі з’являтимуться раз на тиждень, загалом буде 25 навчальних роликів, тривалістю 7−17 хвилин. Потім, після того, як курс буде викладений на платформу Educational Era, його можна буде пройти всім бажаючим. «Під час курсу буде зворотній зв’язок — секція обговорення, де я зможу відповісти на всі запитання. Також будуть тестові завдання на реальних прикладах, можливість отримати практичні навички», — говорить Мирошніченко.

Структура проекту:

Портал Європа, стандарти, робота із статистикою (угода про Асоціацію, структура та логіка; обов’язкові, добровільні та корпоративні стандарти; Євростат, Trade Helpdesk, TradeMap).

Технічне регулювання ЄС (архітектура, принципи, бази даних)

Регулювання та електронні ресурси з безпечності їжі, кормів, тварин та рослин;

Електронні ресурси ЄС щодо інтелектуальної власності (бази даних ТМ, промислових зразків тощо)

Заснування бізнесу в ЄС, пошук та перевірка партнера.

Митні та податкові бази даних, джерела маркетингової інформації, бази державних закупівель.

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок