Птахофабрика на Одещині майже вдвічі збільшить поголів'я курчат

 Бразильський скандал з продажем неякісного м'яса підтвердив наявність «систематичних збоїв» у системі контролю якості і безпеки м'ясної продукції в Бразилії, і ЄС не може надійно покладатися на місцеву владу, щоб сертифікувати експорт м'яса в ЄС, заявив Ангус Вудс, Голова відділу тваринництва Національної асоціації ірландських фермерських асоціацій (IFA).

На цьому тижні Вудс зустрівся з комісаром ЄС з питань охорони здоров'я та безпеки харчових продуктів Вітеніс Андрюкайтісом в Дубліні, і він повторив думки IFA про бразильському скандалі з м'ясом. Єврокомісія повинна відмовитися від торгових переговорів з країнами МЕРКОСУР, поки це розслідування в Бразилії триває, додав Вудс.

Стандарти та засоби контролю повинні бути в центрі будь-яких торгових дискусій. Єврокомісія ЄС не може продовжувати переговори з Меркосур на тлі дуже серйозних питань, піднятих в Бразилії. Поряд з ірландським депутатом Європарламенту майред Макгіннесса Вудс зустрівся з комісаром Андрюкайтісом на зборах з питань безпеки харчових продуктів в Дублінському замку. Виступаючи на зустрічі, Андрюкайтіс визнав серйозність проблем, що стоять перед м'ясним ринком ЄС, і він визнав, що в Бразилії існують серйозні проблеми.

Федеральні агенти зробили перевірки найбільших продовольчих компаній Бразилії ще в березні, звинувативши їх в тому, що їх співробітники практикують підкуп інспекторів, що отримувати сертифікати якості на гниле м'ясо і продукти, заражені сальмонелою. В результаті розслідування в цілому 45 країн ввели обмеження на імпорт м'яса з Бразилії.

Генеральний директор IFA по тваринництву Ангус Вудс закликав до негайного опублікуванню звітів ЄС про стандарти контролю харчових продуктах і ветеринарії в Бразилії. Єврокомісія заявила, що бразильська влада не дотримується стандартів якості та продовольчої безпеки ЄС. Вудс наголосив на необхідності прийняття рішучої політики щодо стандартів в контексті Брексіта в світлі бразильського скандалу з м'ясом.

Джерело: Meatinfo

Кабінет міністрів України має намір направити на розгляд до Верховної Ради законопроект про підтримку фермерських господарств.

У документі йдеться про необхідність унормувати склад земельних ділянок фермерських господарств та визначити коло отримувачів державної підтримки через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, а також уточнити деякі поняття щодо визначень виду фермерського господарства, повідомляє видавництво agropolit.com.

«Мова йде не про підтримку агрохолдингів, а саме про держпідтримку невеликих фермерських господарства. Ми плануємо підготувати законопроект, який вносить зміни до законів щодо підтримки саме фермерських господарств, та передати його до Верховної Ради», — заявив Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України.

Таким чином, серед основних новацій — законодавчо визначити пріоритетність держпідтримки для фермерських господарств, у яких голова молодший 35 років. В Україні наразі близько 30 тисяч активних фермерських господарств. І лише близько 500 з них — це господарства, які очолюються молодими людьми.

«Кількість таких господарств повинна зрости в рази, і доволі швидко. Держава ж повинна надати всебічну підтримку таким господарствам», — наголошує прем'єр.

Крім цього, Кабмін має намір розповсюдити державну допомогу й на ті фермерські господарства, які орендують землю.

Agravery.com

Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що в Україні є достатній запас енергоресурсів, а приєднання до європейської енергомережі збільшило запас міцності.

«Я не хочу називати конкретні цифри, тому що в умовах військової агресії це буде не коректно. Повірте, що у нас є запас міцності по всіх ресурсах», — наголосив міністр.

Галущенко додав, що приєднання України до європейської енергомережі додатково збільшило запас міцності вітчизняної енергосистеми.

PigUA.info за матеріалами epravda.com.ua

Лідером у вересні за постачанням на зовнішні ринки з України залишається кукурудза — 2,3 млн т.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Такі показники відправок цієї культури пов’язані з тим, що в Україні залишилося багато минулорічних залишків. Однак частка кукурудзи в цьому місяці є вже не настільки більшою у порівнянні з пшеницею, як це було в серпні, коли відправки пшениці були меншими за кукурудзу на 1 млн т. Частка пшениці у вересні становить фактично 2 млн т, що на 1,2 млн т більше, ніж у серпні, але на 57% менше, ніж торік за цей же період», — уточнюється у повідомленні.

Загалом із початку війни з України вивезли майже 8 млн т кукурудзи та 3,4 млн т пшениці.

Третю позицію за обсягом відправок посідає ріпак — 887 тис. т, що на 42,4% більше, ніж у серпні, та на 1% більше, ніж за вересень 2021 року.

«Показник соняшникової олії за вересень у порівнянні з серпнем збільшився на 46% і сягає 569 тис. т. І це також у два рази більше, ніж торік», — додають у міністерстві.

Ячменю відвантажено 397 тис. т, що на 190 тис. більше, ніж у серпні, але майже на 600 тис. т менше, ніж за вересень минулого року.

За перший місяць осені збільшився відсоток експорту шротів — 391 тис. т проти 286 тис. т у серпні. Також у бік збільшення змінилися цифри постачання соєвих бобів — 240 тис. т, що удвічі більше в порівнянні з серпнем.

«Загальна картина обсягу агропродукції, який фактично перетнув кордон України, у відсотках за вересень така: 32,9% посідає кукурудза, 27,76% — пшениця, 2,96% — насіння соняшнику, 8,25% — соняшникова олія, 5,69% — шроти, ячмінь — 5,79%, ріпак — 12,77%, соєві боби — 3,5%, соєва олія — 0,37%», — додають у міністерстві.

Загальний обсяг відправок за 7 місяців у розрізі культур: 7,9 млн т — кукурудза (41,04%); 3,4 млн т — пшениця (17,75%); 1,7 млн т — насіння соняшнику (8,84 %); 1,9 млн т — соняшникова олія (9,76%); 1,6 млн т — ріпак (8,21%); 1,081 млн т — шроти (5,57%); 741 тис. т — соєві боби (3,82%), 843 тис. т — ячмінь (4,35%); 126 тис. т — соєва олія (0,65%).

agroportal.ua