Програми підтримки агросектору ефективні лише в форматі проектів розвитку

16-лют-2018

Уряд затвердив програми підтримки аграріїв на поточний рік із загальним обсягом фінансування у 6,3 млрд грн, зробивши ставку на формат, який забезпечить тривалий ефект зростання стагнуючих зараз галузей. Про це заявив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк в інтерв'ю одному із інтернет-видань.

«Загальна сума держпідтримки буде розподілена за пропорціями 4−1-1−0,3 на тваринництво — компенсацію вартості сільгосптехніки — підтримку фермерства —садівництво», — прокоментував Максим Мартинюк, зауваживши, що Мінагрополітики має намір скрупульозно моніторити ефективність програм та готове вдаватись до їх оперативної корекції в разі їх недостатньої ефективності.

За програмою підтримки садівництва та виноградарства (300 млн гривень) очікується наприкінці року вийти на показник понад 3 тис га нових садів та виноградників.

1 млрд грн на компенсацію 25% вартості сільгосптехніки — це можливість 20% зростання українського сільгоспмашинобудування та модернізації фермерських господарств.

Один із прогнозованих результатів від програми розвитку фермерства (майже 1 млрд грн) — збільшення кількості фермерських господарств і їх об'єднання в кооперативи шляхом співфінансування бізнес-проектів (до 70% вартості обладнання).

Серед ефектів від програми підтримки тваринництва — збільшення поголів'я ВРХ, покращення генетики та підвищення продуктивності, збільшення пропозицій м'яса на внутрішньому ринку, зростання обсягів виробництва молока.

Особливості цьогорічних програм — максимальне спрощення, дебюрократизація процедур та мінімізація участі чиновників у процесі розподілу завдяки залученню до нього фінансових установ. «Важливий елемент реалізації більшості програм держпідтримки — тісне партнерство з банками, які виступають своєрідними аудиторами одержувача», — резюмував Максим Мартинюк.

Довідково:

7 лютого Кабінет Міністрів України схвалив програми підтримки аграрного сектору за ключовими напрямами у рамках Державного бюджету на 2018 рік. Загальна сума підтримки складе 6,3 млрд гривень проти 5,5 млрд грн в минулому році.

Прес-служба Мінагрополітики

Більше новин
В Україні стартує перша онлайн-платформа продовольчої продукції
16-трав-2019

На ринку України стартує Ukrainian Food Platform — перша онлайн-платформа для презентації та промоції українського продовольства серед іноземних закупівельників.

«Сьогодні у пошуках та залученні нових ресурсів UFEB вирішила змусити глобальну діджиталізацію працювати на вітчизняне продовольство. Ukrainian Food Platform — перша онлайн-платформа для продовольчих товарів з інтегрованими інструментами, що дозволить налагодити пряму комунікацію між українським виробником та іноземними закупівельниками», — йдеться у повідомленні прес-служби Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

В UFEB, зазначили, що платформа є простим та зручним онлайн-сервісом, доступним як для українського бізнесу, так і міжнародної аудиторії. Продовольча продукція представлена у форматі 3D зображення та детального інформаційного опису англійською, арабською та китайською мовами.

«Застосовуючи сучасні ресурси діджитал-трансформації бізнесу, ми прагнемо створити єдине середовище для прямої комунікації між українськими виробниками харчових продуктів та іноземними імпортерами, трейдерами, закупівельниками. Такий онлайн-сервіс стане ефективним інструментом у нарощенні експортного потенціалу, виході на нові ринки збуту та глобальній популяризації продовольства made in Ukrain», — зазначив голова Ради з питань експорту продовольства Богдан Шаповал.

Платформа абсолютно відкрита і кожен український виробник зможе представити на ресурсі свою продуктову лінійку. Для цього необхідно відправити запит та надати профайл компанії і продукції. Для компаній-членів UFEB діятимуть додаткові бонуси.

Офіційна презентація Ukrainian Food Platform запланована на початок літа, куди будуть запрошені топові виробники харчових продуктів та представники засобів масової інформації.

Укрінформ

Детальніше
Мінагрополітики та ФАО ООН продовжать співпрацю в рамках комплексної стратегії розвитку сільського господарства на 2015-2020 роки
04-жовт-2017

Сьогодні Мінагрополітики та Продовольча сільськогосподарська організація ООН (ФАО) активно співпрацюють відповідно до підписаної Рамкової програми співробітництва для України з ФАО на 2016-2019 роки. Проекти, які здійснюються в рамках програми і які спрямовані на реалізацію ключових пріоритетів Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства і сільських територій України на 2015-2020 роки, вже мають успішні результати.

Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час зустрічі з заступником Регіонального представника Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) для Європи та Центральної Азії паном Раймондом Єлем.

«Міністерство аграрної політики та продовольства України зацікавлено в подальшій активній співпраці з ФАО і в активнішому залученню експертів організації у процеси підтримки реформ, якими займається Мінагрополітики», — зазначила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Ольга Трофімцева додала, що на сьогодні пріоритетними завданнями для співпраці України та ФАО є наступні напрями: розвиток бізнес клімату та встановлення стабільної правової основи функціонування агробізнесу, земельна реформа та продовольча безпека, формування стійких ланцюгів доданої вартості для аграрного та харчового секторів. А також відкриття нових висомаржинальних ринків для експорту української аграрної та харчової продукції. 

Під час зустрічі сторони також відзначили важливість подальших скоординованих спільних дій з метою активнішого розвитку сімейних фермерських господарств, відновлення системи дорадництва в Донецькій та Луганській областях, підтримки підприємництва у сільській місцевості для ветеранів антитерористичної операції та формування комплексного підходу до розвитку сільських територій.

Прес-служба Мінагрополітики

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) націлена на зниження рівня бідності та голоду у світі шляхом розвитку сільського господарства, поліпшенню харчування і вирішення проблеми продовольчої безпеки (доступності продуктів харчування всім і завжди). Заснована у Квебеку 16 жовтня 1945-го. Девіз — «Допомагаємо побудувати світ без голоду». 

pigua.info

Детальніше
Ціни на зерно: внутрішні котирування значно відстають від експортних
28-квіт-2022

Наближення нового врожаю пшениці та ячменю в Північній півкулі та значні залишки зерна в Україні створюють певний тиск на ціни.

Про це повідомляють аналітики Spike Brokers на своєму Telegram-каналі.

«Продавці активно намагаються знайти купівельну ліквідність покупців на травень-червень», — пояснюють експерти.

І додають, що попит на пшеницю та ячмінь був стриманий на рівнях:

  • ячмінь DAP порт Молдови, травень +/- $250;
  • пшениця 12,5про DAP порт Молдови, травень +/- $300;
  • пшениця 12,5про DAP порт Румунії Констанца,  травень +/- $340.

«Ціни українських млинів на внутрішньому ринку продовжують залишатись суттєво нижче зовнішнього ринку. Попит продовжує бути вдосталь насиченим пропозицією в діапазоні цін 7-7,5 тис. грн DAP завод за продовольчу пшеницю», — додають аналітики.

У той же час, за даними Spike Brokers, протягом тижня зернові та олійні культури торгували за такими цінами:

  • соя (38% про) DAP порти України травень  $580;
  • кукурудза DAP кордон Польща травень $240-245;
  • кукурудза DAP авто порти України травень $240-250;
  • кукурудза DAP Констанца Румунія, квітень-травень €275;
  • соняшник (48% олія) DAP авто (самоскиди) квітень-травень $730-740.

На внутрішньому ринку ціни на соняшник суттєво нижчі — 13-15 тис. грн DAP завод.

agroportal.ua

Детальніше
Відсутність продовольчої безпеки в усьому світі стає все очевиднішою
12-лип-2022

Кілька днів тому каналом гирла Бистре суднового ходу р. Дунай — Чорне море був відновлений прохід для суден, що перевозять агропродукцію. Про це зазначає Міністерство інфраструктури України.

Координатор гуманітарної допомоги ООН Мартін Гріффітс у своєму мікроблозі в соцмережі Twitter заявив, що натхненний цією новиною, втім вважає цю подію все ж недостатньою для подолання загрози світового голоду. Лише розблокування українських чорноморських портів, які наразі заблоковані російською армією, є найкращим способом запобігання глобального голоду.

«Натхнені повідомленнями про відновлення експорту українського зерна через канал Чорне море — Дунай. Але цього недостатньо. Оскільки відсутність продовольчої безпеки в усьому світі стає все очевиднішою, відкриття чорноморського маршруту є нашим найкращим варіантом для подолання глобального голоду. Світ не може чекати» — прокоментував Мартін Гріффітс.

Згідно із дослідженням ООН, Україна щороку вирощує достатньо продовольства, щоб нагодувати більше 400 мільйонів людей, тому блокування портів створює загрозу голоду для цих людей.

«Гирло Бистре суднового ходу р. Дунай — Чорне море — це надзвичайно важливий транспортний канал, який може стати „дорогою життя“ для тих, країн над якими нависла небезпека голоду. Це стало можливим завдяки звільненню від російських військ острова Зміїний і роботі українських захисників. І ми продовжуємо працювати над тим, щоб врятувати не тільки Україну від російської агресії, але і світ, який путін тримає у заручниках» — прокоментував Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.

Як повідомлялось, на сьогодні через блокаду морських портів, на які до повномасштабного вторгнення припадало орієнтовно 80% експорту аграрної продукції України, вивезення продовольства відбувається виключно через дунайські порти, залізничні та автомобільні пункти пропуску на західних кордонах.

Їх пропускної здатності наразі недостатньо для повноцінного заміни морських портів.

Окрім цього, раніше голова Всесвітньої продовольчої програми ООН повідомив, що Організація отримує з України 40% пшениці для своїх програм надзвичайної продовольчої допомоги.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок