Презентовано структуру всіх сільськогосподарських земель України

04-груд-2019

Перед запуском ринку землі озвучено структуру земель сільськогосподарських підприємств України. Про це розповів під час парламентського слухання «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення» голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський

Він розповів, що всі діючі підприємства, які подають звітність, розділили на три категорії:

перша – це підприємства, які обробляють до 1 тис. га,

друга – від 1 до 10 тис. га,

третя – від 10 тис. га.

«На першу групу припадає близько 35,6 тис. господарств, які обробляють 23% усіх сільськогосподарських земель, на останню групу припадає 182 підприємства, що обробляють 21% земель. Найбільшою групою є середня – 4720 підприємств, що мають в обробітку 56% земель», — каже він.

Чим займаються ці підприємства на сільськогосподарських землях?

За даними голови аграрного комітету Миколи Сольського, розподіл виглядає так:

54% — це вирощування зернових культур,

32% — технічні культури,

6,2% — кормові культури

6,5% — овочівництво,

0,8% — плодово-ягідні,

0,2% — виноградарство,

менше 0,1% — хмелярство.

Найбільш розчаровує той факт, що під овочівництво, садівництво, ягідництво, виноградарство та інші сфери багаторічних насаджень використовується менше 8% земель сільськогосподарського призначення.І виною цьому є саме відсутність прозорого ринку землі. Не буде господар на орендованій землі без власності закладати багаторічні насадження, вкладати значні кошти в покращення якості ґрунтів, у полив та іншу необхідну інфраструктуру. Тобто, у ті галузі, які потребують довготривалих інвестицій. Людей, які цим зараз займаються можна назвати сміливцями», — підсумував він.

agropolit.com

Більше новин
Нова податкова реформа: аналіз нововведень для бізнесу
21-бер-2022

Фахівці ВАР спільно з адвокатським об'єднанням «ДЖІ ЕН ЕС ПАРТНЕРС» підготували аналіз основних змін Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX (набув чинності 17.03.2022).

  1. Згідно новоприйнятого Закону, ФОП або юридичні особи, які мають річний обсяг доходу до 10 млрд грн, можуть з 01.04.2022 за їх заявою стати платником єдиного податку третьої групи, де:
  • ставка податку складає 2% від обороту;
  • такі особи не є платниками ПДВ та інших податків, які вказані в п. 297.1 ст. 297 ПК України;
  • зняті обмеження по кількості робітників;
  • зняті обмеження по видам діяльності (окрім підакцизних товарів та грального бізнесу);
  • КМУ отримує право визначати порядок сплати податку;
  • після скасування військового стану особа автоматично переходить на систему оподаткування, на якій перебувала до цього (п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Звертаємо увагу! Якщо платник ПДВ стає платником єдиного податку, то йому анулюється реєстрація платника ПДВ, а по товарах/послугах, необоротних активах, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (залишився податковий кредит), нараховуються податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни (умовний продаж); при цьому особа має право на отримання бюджетного відшкодування, незалежно від того, чи буде вона платником ПДВ. Разом з тим, на практиці органи ДПС часто відмовляють неплатникам ПДВ в здійсненні бюджетного відшкодування, через що їм доводиться звертатись до суду (пп. «в» п. 184.1, п.п. 184.7, 184.9).

  1. Під час дії воєнного стану дозволяється включати до податкового кредиту з ПДВ суми, по яких ще не зареєстровані податкові накладні в ЄРПН (в т.ч. які були складені до початку дії військового стану), на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів. Такі податкові накладні повинні бути зареєстровані в ЄРПН протягом 6 міс з моменту припинення воєнного стану (п. 32.2 підрозділу 2).
  2. Поновлюється бюджетне відшкодування з ПДВ, якщо за результатами камеральної перевірки така сума стає узгодженою, відповідно відновлюються камеральні перевірки (п.п. 69.2, 69.11 підрозділу 10 ПК України). Водночас невідомо, чи на практиці ця норма запрацює щодо податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН, так як камеральна перевірка здійснюється на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН, та/або митних декларацій. Отже, напевно, тільки по експортних операціях можливо буде здійснюватись бюджетне відшкодування.
  3. Відновлюються фактичні перевірки (п. 69.2 підрозділу 10).
  4. Встановлена 0% ставка акцизу та 7% ПДВ на пальне (п. 81 підрозділу 2 та п. 40 підрозділу 5 ПК України).
  5. З березня 2022 до по 31 грудня року, наступного за роком в якому припинено воєнний стан, звільняються від плати за землю (земельний податок та орендна плата за державні та комунальні землі) платники, чия земля розташована на територіях, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях. Перелік територій визначається КМУ (п. 69.14 підрозділу XX). Звертаємо увагу що це не розповсюджується на єдиний податок 4-ої групи спрощеної системи оподаткування.
  6. За 2022 та 2023 рік не нараховується та не сплачується мінімальне податкове зобов’язання за землі, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях (п. 69.15 підрозділу XX);
  7. У 2022 році не сплачується екологічний податок на територіях на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях (п. 69.16 підрозділу XX).
  8. З 01.03.2022 до припинення воєнного стану + 12 місяців після його припинення ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства не сплачують ЄСВ за себе (п. 9−19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» З-ну про ЄСВ).
  9. ФОП 2−3 груп єдиного податку, юридичні особи 3 групи єдиного податку, можуть прийняти рішення не сплачувати ЄСВ за мобілізованих працівників. Такі суми будуть сплачені за рахунок держбюджету (п. 9−20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» З-ну про ЄСВ).
  10. Не вважається постачанням (не оподатковується) передача пального через примусове відчуження чи вилучення майна для потреб держави, передача іншої гуманітарної допомоги ЗСУ та іншим формуванням (збільшений перелік) (пп. «в» п. 216.3 ПК України, п.п. 69.5, 69.6 підрозділу XX, п. 22 підрозділу 1, п. 32.1 підрозділу 2).
  11. Встановлюється, що обмеження щодо віднесення до витрат наданої благодійної допомоги неприбутковим організаціям у розмірі не вище 4% від розміру прибутку не застосовуються до благодійної допомоги, наданої закладам охорони здоров'я та на спец. рахунок НБУ на підтримку ЗСУ та інших формувань (п. 69.11 підрозділу 10).
  12. Не оподатковуються ПДФО благодійна допомога, яка надана будь-якою особою на користь працівників ЗСУ, інших військових формувань, а також фізичних осіб, які мешкають (мешкали) де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій в таких населених пунктах в певних видах такої допомоги (пп. «в» пп. 165.1.54 та пп. «а» пп. 170.7.8 ПК України).
  13. Надано право на податкову знижку щодо ПДФО на пожертвування неприбутковим організаціям у розмірі до 16% (замість 4% зараз) від оподаткованого доходу (п. 21 підрозділу 1).
  14. На період дії воєнного стану та протягом 3 міс після його закінчення штрафи по ЄСВ, які передбачені для платників ЄСВ (крім банків (ч. 11 ст. 25 З-ну про ЄСВ)), пеня, не застосовуються, а перевірки не проводяться (п.п. 9−21−9-23 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» З-ну про ЄСВ).
  15. Санкції за порушення закону про РРО не застосовуються до завершення воєнного стану, крім санкцій за порушення при продажу підакцизної продукції (п. 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» З-ну про РРО).
  16. Зупиняється банкам право видавати бланкові кредити (кредити без забезпечення) (п. 13 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
  17. На час воєнного стану + 30 днів споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення погашення споживчого кредиту, забороняється стягнення майна по іпотеці та виселення мешканців (не поширюється на новоукладені іпотечні договори, п. 6−1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» З-ну «Про споживче кредитування», п. 5.2 розділу VI «Прикінцеві положення» З-ну «Про іпотеку»).

uacouncil.org

Детальніше
МЕРТ змінює процедуру видачі дозволів на ввезення в Україну харчових продуктів європейськими компаніями
20-груд-2021

Уряд готується запровадити для імпортерів з ЄС дзеркальну процедуру отримання дозволів на ввезення продукції на свою територію.

Це випливає із аналізу проекту наказу Мінекономрозвитку «Про затвердження Порядку визнання еквівалентності системи державного контролю країни-експортера», розміщеного на сайті відомства.

Раніше Україна в односторонньому порядку визнала дію всіх внутрішніх дозволів ЄС без аудиту, як це передбачено Угодою про асоціацію. Відповідна процедура спрощення була передбачена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 1 квітня 2014 року № 118 «Про визнання еквівалентності системи контролю виробництва та обігу продукції та сировини тваринного походження Європейського Союзу» № 431/25 208. Цей наказ в односторонньому порядку дозволяє імпорт харчової продукції усім іноземним виробниками, які мають «єврономери».

Наразі ж МЕРТ збирається виправити цю помилку і пропонує скасувати наказ № 118 та запровадити порядок надання дозволу на імпорт харчової продукції за результатами аудиту з боку ДПСС.

«Зараз важливо відновити паритет у торгівлі і скасувати наказ 118 схваливши порядок проведення аудиту, відповідно до якого іноземні підприємства отримають доступ до ринку України після проведення аудиту», — сказано у проекті рішення наказу МЕРТу.

Тож після затвердження даного наказу всі європейські компанії повинні будуть пройти повну процедуру отримання дозволів для ввезення своєї продукції на ринок України.

agropolit.com

Детальніше
USDEC: 7 тем на молочному ринку за якими потрібно стежити
28-лип-2020

Аналітики Американської ради з експорту молочної продукції (USDEC) розповіли які сім питань зробили найбільший вплив на світові молочні ринки і американський експорт в першому півріччі і чому за ними потрібно стежити протягом місяців, що залишилися в 2020 році.

Сім тем, за якими потрібно стежити і в другому півріччі:

Перше слово за Китаєм.

Латинська Америка переживає кризу.

Клієнти мають більш високі запаси.

Пропозиція може захлеснути ринок цієї осені.

Ціни на сири в США відірвалися від світових рівнів.

Волатильність ускладнює ринок.

Економічні наслідки Covid-19 все ще грають свою роль.

В цілому торгівля молочної продукції перебувала на більш високому рівні ніж очікувалося в перші місяці після основного періоду локдаунів.

У перші чотири місяці року імпорт молочної продукції КНР характеризувався сильними поставками молочної сироватки, які компенсували стагнацію покупок СНМ, сиру, лактози і дитячих сумішей і нижчого імпорту сухого знежиреного молока. Проте, країна створила запаси сухого молока. Аналітики вважають, що Китай буде продовжувати купувати, маючи більш високі запаси, щоб захистити себе від можливих майбутніх перебоїв. Крім того, тривале зростання поголів'я свиней підтримає попит на сироватку, при цьому попит на лактозу для дитячого харчування буде високим.

У Південно-Східній Азії переробники створили запаси, щоб забезпечити безперервність поставок. В регіоні Близького Сход/Північної Африки фіксуються стійкі роздрібні і онлайнові продажі основних молочних продуктів і напівфабрикатів, які спонукали імпортерів зробити запаси заздалегідь, щоб переконатися, що продуктові полиці заповнені і повний асортимент доступний споживачам. Така поведінка підтримала ціни, особливо на СЗМ, сироватку і лактозу. Однак зростання цін може привести до опору покупців і скорочення купівлі в другому півріччі.
Експорт молочних продуктів в Латинську Америку скоротився на 6% в квітні, при цьому значно знизилися поставки в Мексику і Бразилію. У порівнянні з попереднім роком загальний обсяг поставок сухого молока з США в Мексику скоротився на 19%. Слабкі економічні чинники, в тому числі депресивна валюта, знизять купівельну спроможність в Мексиці до кінця року, прогнозують аналітики.

У другому півріччі очікується значне зниження цін на сири в США і значно нижчі пропозиції ціни з інших регіонів. Серед основних експортерів на частку Сполучених Штатів зазвичай доводиться 15-18% торгівлі сиром, але ця цифра, ймовірно, впаде до кінця року.

На відміну від цього, ціни на сухе молоко в США були дуже конкурентоспроможними в першому півріччі.

Аналітики USDEC прогнозують, що глобальна торгівля молочними продуктами в цілому знизиться приблизно на 2,2% у другій половині року. Торгівля сиром впаде на 1,7%. Поставки сироваткових продуктів, однак, виростуть на 2,7% в порівнянні з минулим роком, завдяки триваючому поповненню запасів свинарства Китаю.

DairyNews.ru

Детальніше
Саудівська Аравія зацікавлена в імпорті худоби з України
30-жовт-2019

Цього тижня в Ер-Ріяді пройшла офіційна зустріч української делегації на чолі з заступником Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарасом Качкою та представниками саудівського органу з питань безпечності харчових продуктів та ветеринарних препаратів (Saudi Food and Drug Authority) і Міністерства навколишнього середовища, водних ресурсів та сільського господарства Королівства Саудівська Аравія.

Представники обох країн обговорили подальшу двосторонню співпрацю. Йшлося, зокрема, про торгівлю продовольством та сільськогосподарськими товарами. Тарас Качка назвав співпрацю служб, відповідальних за безпечність харчової продукції, “каркасом міжнародної торгівлі”.

“Було окреслено пріоритетні напрямки подальшої двосторонньої співпраці. Також саудівська сторона висловила зацікавленість в імпорті безпечної та якісної продовольчої продукції, ветеринарних препаратів, живої худоби з України”, – повідомили у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Meat-Inform

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок