Уряд не буде дотувати утилізацію відходів птахівництва

Така готовність виробників агропродукції була озвучена вчора, 19 грудня, під час Загальноукраїнського Аграрного Віча, яке відбулося в Українському Домі (Київ). Зібрання об’єднало керівників сільськогосподарських підприємств, представників найдієвіших вітчизняних профільних асоціацій, центральних органів державної влади та народних депутатів.

Які наслідки чекають аграріїв через урядові «інновації» у податковому та бюджетному законодавстві — розповіли представники аграрних асоціацій. Усі вони одностайні — такі зміни негативні і спрямовані проти інтересів українських аграріїв, на користь олігархічних компаній.

Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» пояснив суть питання:

«У 2016-му, коли відміняли спецрежм ПДВ, держава обіцяла компенсацію: відновлення відшкодування ПДВ при експорті олійних культур (сої, ріпаку, соняшника) та програму „квазіакумуляції ПДВ“.

Цього року, 7 грудня ці позиції були скасовані. Що це означає для аграрія? Це означає зниження закупівельних цін на олійні культури, яке неминуче станеться, оскільки аграрії втратять право на бюджетне відшкодування ПДВ при експорті соняшника, сої, ріпаку та будуть змушені включати сплачений ними податковий кредит у витрати».

Андрій Дикун, голова ВАР зауважив, що всі виробники мають бути в рівних умовах:

«Сьогодні треба подякувати Верховній Раді, яка дійсно об’єднала всіх вітчизняних аграріїв — дрібних, великих, середніх. Нарешті ми всі знайшли спільну мову.

У всіх цивілізованих країнах при експорті продукції повертається ПДВ. Те, що сьогодні в українських аграріїв його забрали — свавілля і пряме порушення норм світової торгівлі. Чому ми не можемо працювати в рівних умовах? У нас не має бути поділу на дрібних і олігархів».

Колег підтримав голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков:

«Такі дії — внесення поправок вночі — справжнє шахрайство. Ми всі хочемо жити в правовій державі. Тому, єдино можливий вихід у такій ситуації — відкрита дискусія.

А зараз, коли виробники вже нікому не вірять, єдине що переконає — ухвалення проекту ЗУ № 7403 (Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур).

Людям дійсно урвався терпець».

Аграрії обурені — так звані «аграрні» депутати відвернулися від виробників. На їх думку, народні обранці не виконують своїх прямих обов’язків. Відтак, люди готові на радикальні заходи — загальнонаціональний страйк, — щоб їх почули.

«Аграрний комітет повністю підтримує позицію профільних асоціацій. Члени нашого комітету вже зробили заяву щодо поправки № 180 до Податкового кодексу України, що скасовує бюджетне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на експорт сої, соняшнику і ріпаку. Ми переконані, що її треба скасувати», — запевнив Олександр Бакуменко, голова Аграрного комітету.

Представники парламентських партій — «Батьківщина», «Самопоміч», «Народний фронт» і «Воля народу» запевнили, що ініціюватимуть розгляд проекту Закону № 7403.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

В Україні господарства, які займаються виробництвом м'яса птиці і яєць, через зниження цін на 12-15% ризикують не вийти навіть на нульову рентабельність.

Таку заяву 2 листопада в ході онлайн-конференції Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України з представниками аграрних асоціацій зробив в.о. голови аграрного комітету Олександр Бакуменко.

«Ситуація дуже серйозна. В Україні і так за останні 1,5 року птахівничі господарства були збитковими, а зниження цін в даний момент ще більше погіршить ситуацію», - зазначив А. Бакуменко.

Крім того, додав він, дані господарства не зможуть підняти ціни хоча б настільки, щоб забезпечити собі беззбитковість, тому що в Україні низька купівельна спроможність, а вихід на інші ринки не дає можливості для підняття цін.

«Наступним важливим аспектом для забезпечення рентабельності тваринницьких господарств є наявність кормів. В цілому птахівникам і свинарям потрібно близько 7 млн ​​тонн кукурудзи і пшениці. І тут, я не хочу повторення ситуації 2003 року, коли з України було вивезено зерно і ми купували потім його назад із-за кордону, але за цінами в 2 рази дорожче», - підкреслив експерт.

Також, згідно із слів А. Бакуменко, він не прихильник жорстких заборон на експорт зерна з країни, але він за професійні баланси надані від Уряду, щоб тваринницькі господарства розуміли, що вони, як головні постачальники на ринок України продуктів харчування, будуть забезпечені необхідними 7 млн тонн зерна.

apk-inform

Представники ветеринарних служб України, Польщі, Угорщини та Румунії спільно із представниками Європейської Комісії домовилися про продовження виконання програми боротьби зі сказом на території буферної зони України. Таке політичне рішення прийняте за результатами спільної зустрічі вищезгаданих сторін, яка відбулася у Львові 11 травня 2017 року.

Участь у засіданні взяли перший заступник Голови Держпродспоживслужби та делегат МЕБ від України Андрій Жук, начальник Управління здоров’я та благополуччя тварин Держпродспоживслужби Микола Сонько, представник Європейської Комісії Педро Росадо, заступник Головного ветеринарного інспектора Польщі Кшиштоф Яжджевскі, Головний ветеринарний інспектор Угорщини Лайош Богнар, начальник Департаменту з питань моніторингу та нотифікацій компетентного органу Румунії Крістіан Сіпосеан, представники головних управлінь Держпродспоживслужби у Львівській, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській областях та інші.

Під час зустрічі представники Держпродспоживслужби презентували звіт української сторони щодо виконання програми боротьби зі сказом на території буферної зони у 2016 році. Було відзначено, що за роки реалізації заходів в рамках програми боротьби зі сказом ситуація на даній території покращилася.

«Співпраця з країнами ЄС у боротьбі зі сказом дає позитивні результати – зафіксована кількість випадків даної хвороби на території буферної зони стабільно зменшується та прогнозується збереження даної динаміки в майбутньому. Тому Україна вдячна ЄС за допомогу та зацікавлена у продовженні такого співробітництва й надалі», - наголосив перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук.

Колеги з Польщі та Угорщини представили свій звіт та презентацію щодо ситуації зі сказом, яка склалася на території їхніх країн, окремо приділяючи увагу ситуації на території, яка що межує з Україною.

Представник Єврокомісії у свою чергу також наголосив на позитивному впливу виконання пероральної програми вакцинації диких м’ясоїдних тварин на території буферної зони в Україні. Він також відзначив готовність Європейської Комісії підтримати співфінансування аналогічної програми з Румунією. Він також додав, що за 2017 рік було зафіксовано 3 випадки сказу на території ЄС. За його словами, Євросоюз має намір викорінити це захворювання на своїй території до 2018 року.

На думку першого заступника Голови Держпродспоживслужби, продовження тісної кооперації та спільних зусиль у боротьбі з транскордонними захворюваннями, зокрема зі сказом, необхідне для всіх сторін. Він висловив вдячність ЄК за фінансову підтримку та координацію, а колегам з Польщі та Угорщини - за тривалу співпрацю та взаєморозуміння в досягненні спільної мети.

Зазначимо, що подібні Угоди реалізуються в Україні з 2012 року – з Республікою Польща, з 2015 – з Угорщиною. Домовленість про таку співпрацю з Румунією досягнута вперше.

Укладання та реалізація Угод сприяє обмеженню поширення вірусу сказу на території України та захисту території вказаних країн, тим самим і території Європейського Союзу від його проникнення, а також сприяє розвитку двосторонніх відносин з ЄС та укріпленню іміджу України як надійного партнера.

У 2016 році територія буферної зони було збільшено на 12 050 км2 з Республікою Польща, на 200 км2 – з Угорщиною. 

Згідно з угодами, витрати української сторони, пов’язані з закупівлею та розповсюдженням приманок з вакциною, компенсуються за рахунок коштів ЄС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Стан та перспективи двостороннього співробітництва України та Ізраїлю в області молочного тваринництва стали предметом онлайн зустрічі Посольства України в Ізраїлі, української Асоціації виробників молока (АВМ) та ізраїльської Асоціації сприяння розвитку співробітництва Ізраїль-Україна, СНД.

Про це повідомляється на сторінці Посольства в соцмережі Facebook.

«Метою заходу було обговорення стану та перспектив двосторонньої співпраці у сфері молочного тваринництва. Ізраїльська сторона, зокрема, була ознайомлена зі станом, перспективами розвитку та потребами даної галузі», — йдеться в повідомленні.

Під час зустрічі українські аграрії висловили зацікавленість у розширенні двосторонньої співпраці по ряду напрямків.

«В частности, це модернізація поливних систем, створення в Україні національного племінного центру, комп'ютеризація молочних ферм, експорт-імпорт комбікормів, будівництво в Україні кормових центрів, переробка молочної продукції», — наголошується в повідомленні.

Сторони також домовилися опрацювати на початку 2022 р. візит делегації Асоціації виробників молока до Ізраїлю для детального обговорення з релевантними ізраїльськими державними інститутами та приватними агрокомпаніями перспективних двосторонніх проектів у рамках пріоритетних сфер.

ua.interfax.com