Позитивні тенденції молочного ринку ускладнилися торговими війнами

В Україні склалася ситуація, коли попит на пробіотики у ветеринарній медицині різко зріс, а система реєстраційних доклінічних та клінічних випробувань потребує перегляду і вдосконалення.

Чинна система реєстрації ветеринарних препаратів не містить чітких вимог до пробіотиків. Це створює низький бар’єр для виходу на ринок, з одного боку, і загрозу появи на ринку потенційно небезпечних пробіотичних продуктів – з іншого.

Ідеться про те, що погано вивчені мікроорганізми, які використовують для виробництва пробіотичних продуктів, можуть бути патогенними у високих концентраціях (наприклад, Bacillus cereus), переносити гени антибіотикорезистентності, мати надмірні адгезивні властивості тощо.

Для порівняння: в гуманній медицині фактично є вісім зареєстрованих лікарських засобів із пробіотичною мікрофлорою – майже вдесятеро менше, ніж у ветеринарній медицині.

Існує низка документів, що регламентують процедури розроблення пробіотиків для ветеринарної медицини, але вони мають статус методичних рекомендацій, у законах і підзаконних актах ніде немає на них посилання.

До того ж навіть у цих методичних рекомендаціях нема інформації щодо необхідності ретельної ідентифікації пробіотичного мікроба та повного геномного секвенування, щоб  унеможливити наявність фрагментів горизонтальної трансмісії генів стійкості до антибіотиків, а також доведення ефективності в контрольованих дослідженнях методами доказової медицини. Нема й підходів до оцінювання безпеки пробіотичних мікроорганізмів.

agrotimes

22 вересня, на черговому засіданні Уряд підтримав нову редакцію закону “Про захист прав споживачів”. Законопроект спрямований на запровадження в Україні європейських стандартів захисту прав споживачів, створення рівних умов для здійснення електронної торгівлі та чесної конкуренції, а також зменшення навантаження на бізнес шляхом скасування застарілих норм.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«Чинне законодавство у сфері захисту прав споживачів втрачає актуальність та не відповідає сучасним викликам. Це призводить до численних випадків порушення прав споживачів, при цьому споживач фактично опиняється сам на сам зі своїми проблемами. Ухвалення нового законопроекту дозволить підвищити рівень захисту прав споживачів, зокрема у сфері електронної торгівлі та при гарантійному обслуговуванні продукції, а також усунути можливості для нечесної комерційної діяльності», — зазначила заступниця Міністра економіки Україн Ірина Новікова.

Так, зокрема, документом пропонується:

• ♦Гармонізувати законодавство України у сфері захисту прав споживачів із законодавством ЄС шляхом імплементації Директив ЄС, зазначених в Додатку XXXIX до Глави 20 Угоди про асоціацію;
• поширити дію Закону України «Про захист прав споживачів» на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача;
• визначити перелік інформації про продукцію та продавця, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі, а також відповідальність за відсутність такої інформації;
• звільнити бізнес від обов’язку створювати обмінний фонд товарів та сплачувати неустойку споживачеві за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки;
• надати споживачеві право на зниження ціни або повернення коштів, якщо недолік товару з’являється після ремонту;
• звільнити від судового збору в усіх судових інстанціях споживачів у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав, Держпродспоживслужбу та громадські об'єднання споживачів у справах щодо захисту прав споживачів;
• надати Держпродспоживслужбі право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до вебсайту (частини вебсайту, програмного забезпечення) продавця, який не надав достовірну інформацію на цьому вебсайті про своє найменування, місцезнаходження, зобов’язавши при цьому Держпродспоживслужбу звернутись до провайдера щодо відновлення такого доступу, при виконанні суб'єктом господарювання вимог закону.

Законопроектом створюються умови не тільки для ефективного захисту прав споживачів, але і для ведення бізнесу на основі чесної конкуренції між продавцями офлайн та онлайн.

З метою підвищення обізнаності власників великої рогатої худоби (ВРХ) про заразний вузликовий дерматит (ЗВД) Держпродспоживслужба ініціювала розробку відповідної друкованої інформаційної продукції про це захворювання, шляхи його поширення та профілактики.

Такі інформаційні флаєри були розроблені та виготовлені у співпраці із швейцарсько-українським проектом з безпечності молока із залученням національних і міжнародних експертів та передані головним управлінням Держпродспоживслужби в областях та м.Києві для їх розповсюдження серед населення.

Усього надруковано та передано в регіони 30 тисяч примірників.

Зважаючи на несприятливу епізоотичну ситуацію щодо заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби у сусідніх країнах та появу комах із настанням теплої пори року, ризик появи ЗВД в Україні різко виріс.

ЗВД призводить до великих економічних збитків, оскільки викликає пожиттєве зниження продуктивності тварини, погіршує якість шкіряної сировини. Смертність при ЗВД становить близько 10%. Вірус ЗВД передається через укуси комах, пошкодження шкіри, слину, виділення з носа, молоко, сперму. Значне поширення хвороби пов’язане з переміщенням тварин. Збудник захворювання може також поширюватися через заражені корми, воду, обладнання та інвентар.

Спалахи хвороби ЗВД були зафіксованими у Туреччині, Болгарії, Греції, Македонії, Грузії і Росії, тому Україна перебуває у зоні небезпеки появи захворювання. Надзвичайно важливо, щоб власники ВРХ були інформовані про ЗВД, розуміли небезпеку, способи попередження хвороби, а також знали, як діяти у разі підозри на появу захворювання.

Держпродспоживслужба

У 2017 році на протиепізоотичні заходи було виділено з бюджету 113 млн грн, що вдвічі більше, ніж у 2016-му. У проекті Державного бюджету на 2018 рік на ці цілі уже передбачено 687 млн грн, що у понад п’ять разів перевищує фінансування Держпродспоживслужби на ці потреби в поточному році, - заявив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час зустрічі із заступником керівника місії Посольства Угорщини в Україні Ласло Чаба Пап.

«У цілому, за два роки фінансування протиепізоотичних заходів може бути збільшено в 10 разів. Тобто на політичному рівні є повне розуміння проблеми та потенційних загроз від недофінансування заходів з боротьби з захворюванням тварин, і зараз ми бачимо підтримку заходів, які здійснює Держпродспоживслужба», - заявив Володимир Лапа.

Він також висловив сподівання, що запропонований Кабінетом Міністрів України рівень фінансування протиепізоотичних заходів буде підтриманий у сесійній залі Верховної Ради.

Слід зауважити, що останніми роками недофінансування протиепізоотичних заходів було систематичним, що не давало змоги компетентному органу виконувати свої функції в рамках плану протиепізоотичних заходів.

Так, у 2013 р. на проведення таких заходів було виділено 80,830 млн грн (31,7% потреби), у 2014 р. – 48,730 млн грн (16,8%), у 2015 р. – 90,039 млн грн (22,3%), 2016 р. – 52,86 млн грн (27,3%), 2017 р. - 113,65 млн грн (31,43).

Аналіз даних щодо співвідношення бюджетних витрат на здійснення протиепізоотичних заходів із вартістю української продукції тваринництва в ринкових цінах за період 2013-2016 роки включно свідчить, що обсяг фінансування склав усього 0,06%. Для порівняння слід зауважити, що відповідний показник в Австралії становить 0,74%, у Канаді та Республіці Чилі - 0,37%, Євросоюзі - 0,74%, Ісландії - 1,66%, Ізраїлі - 0,66%, Японії - 0,45%, Республіці Корея - 0,44%, Мексиці - 0,48%, Норвегії - 1,97%, Новій Зеландії - 1,12%, Туреччині - 0,18%, США - 0,86%.

Прес-служба Держпродспоживслужби