Відсутність субсидій на придбання сільгосптехніки знизила закупівлю тракторів та комбайнів на третину

Рік 2020-й буде вдалим для вітчизняного агропромислового комплексу: експорт зернових - збільшиться, а виробництво м'яса зросте. Про це у коментарі УНН розповіла аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Валентина Кропивко.

Прогнозуючи розвиток галузі рослинництва, Кропивко нагадала, що минулого року в Україні було намолочено понад 75 млн тонн зерна: 28,9 млн тонн пшениці, понад 35 млн тонн кукурудзи та 9,1 млн тонн ячменю. На початок 2020 року понад половину врожаю пшениці, третину ячменю та кукурудзи вже було експортовано, інформує експерт.

"Зважаючи на стабільний зовнішній попит, особливо країн Азії та Африки, тренд до зростання експортного потенціалу галузі попередніх років продовжиться.

Позитивним маркером є те, що площі озимини під урожай 2020 року відносно сталі порівняно з попереднім роком. Зважаючи на позитивну кон'юнктуру зовнішнього ринку, очікується подальше збільшення площ маржинальних кукурудзи та соняшнику", - каже аналітик.

Галузь тваринництва розвиватиметься неоднозначно, каже Кропивко. Сегмент молочного скотарства буде скорочуватися.

"Переважно за рахунок населення, через зміни вимог до якості молока (відміну молока другого ґатунку), що приймається переробними підприємствами з 01.01.2020 року", - пояснила експерт.

Натомість виробництво м'яса, завдячуючи птахівництву, продовжить тренд до зростання, переконана аналітик УКАБ.

"Так, за останній рік поголів’я птиці збільшилось на 9,5 млн голів або на 4%, а вирощування м’яса птиці у забійній вазі зросло на 10%. Експортні перспективи галузі забезпечуються високим попитом ЄС (Нідерланди та Словаччина) та ОАЄ.

Структура м’ясної галузі адаптуватиметься до існуючої кон’юнктури світового та вітчизняного ринку", - інформує Кропивко.

Основним трендом у тваринництві буде індустріалізація галузі - тобто збільшення частки поголів’я, що утримується підприємствами, каже експерт.

Кропивко також розповіла, що найбільше впливатиме на розвиток АПК у 2020 році. Йдеться про просування земельної реформи, перспективи подальшого укріплення гривні та укладання нових торгівельних угод.

"У 2020 році триватиме "селекція"/перерозподіл у структурі господарюючих суб’єктів, слабкі гравці витіснятимуться з ринку, є значні перспективи для кооперації та укрупнення в галузі. Наразі ключове питання в оптимізації ресурсів і проактивних діях агровиробників", - резюмувала аналітик.

Джерело: УНН

Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (МЕБ) підтвердила статус України щодо ящуру — вільної від ящуру території без вакцинації.

Про це інформує Держпродспоживслужба України.

«Завдяки оперативним діям Держпродспоживслужби при забезпеченні епізоотичного благополуччя відповідно до рекомендацій МЕБ, був підтверджений статус України щодо ящуру — територія країни вільна від ящуру без вакцинації», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що відповідний статус дає для України можливість здійснювати торгівлю тваринами та товарами тваринного походження без додаткових обмежень щодо ящуру.

Нагадаємо, що ящур — гостра інфекційна хвороба рогатої худоби, овець, кіз і свиней. Збудник ящуру може бути застосований як біологічна зброя.

Понад 90 країн — членів МЕБ не мають офіційно визнаного статусу благополуччя з ящуру.

Українські агровиробники відчули дефіцит робітників на своїх підприємствах через сезонну хвилю трудової міграції.

Про це заявляє Геннадій Лапіцький, фермер з Володарки Київської області.

Повідомляється, що навесні в рази збільшився виїзд селян на роботу на польські ферми, а українські сільгоспвиробники не можуть знайти людей.

«Зараз у вітчизняному агросекторі не вистачає робітників. Ось, наприклад, у нас є земельні ділянки, які не пристосовані для землеробства. Там можна висаджувати сади, але немає людей, з якими це можна робити. Зупинити трудову міграцію зможе розвиток переробки. Для цього треба, щоб землю обробляли не земельні бандити або рейдери, які заради швидкої наживи безвідповідально по 10 разів сіють соняшник і знищують родючість грунтів, а місцеві фермери. Адже саме вони зацікавлені в розвитку економіки, своїх громад, створенні робочих місць для односельчан. Щоб у нас формувався середній клас, а не клас феодалів чи рейдерів і земельних бандитів», — вважає він.

milkua.info за матеріалами apostrophe

Дослідження молочних стад Вісконсіну (США), де середній надій на корову більше 13,6 тис. кг, ще раз підтверджує, що саме якість грубих кормів, а не велика кількість концентрованих, впливає на продуктивність корів.

Ренді Шейвер, експерт дорадчої служби Університету штату Вісконсин (США), з 2004 року проводив детальне дослідження надоїв поголів'я 15 господарств, де середній добовий надій на корову становить 43 кг молока. Він також проаналізував раціони декількох господарств, де молочна продуктивність сягала 54 кг і більше на корову в день.

Результати показали, що 27 кг молока утворюються від споживання поживних речовин високоякісних грубих кормів, і лише 15−18 кг молока — від споживання зерна і концентратів.

Іншими словами, 45% сирого протеїну, 40% крохмалю, 55% неволокнистих вуглеводів раціону корова отримує з грубих кормів, і 50% енергії, якщо раціон містить значну частку високоперетравного кукурудзяного силосу. Грубий корм у цих раціонах також забезпечує 75% нейтрально детергентної клітковини (НДК) і 85% фізично ефективної НДК.

У досліджуваних стадах вихід молока з кожної тонни сухої речовини грубих кормів становив близько 1300 кг молока.

Досліджуваній худобі згодовували раціон, що включав люцерновий сінаж і кукурудзяний силос. 11 із 15 стад також в раціон додавали сухе сіно. Вміст сирого протеїну в люцерновому сінажі варіював у межах 17−26%, НДК — від 34 до 47%, а перетравність НДК in vitro (через 30 годин) — від 39 до 59%. Вміст крохмалю у кукурудзяному силосі становив від 25 до 41%, перетравність НДК in vitro — від 60 до 67%.

Вихід молока з грубих кормів у поголів'ї з молочною продуктивністю понад 18 тис. кг молока на корову становив 38 кг з грубих кормів, або близько 60%.

Люцерновий сінаж у раціоні цього стада містив 24,5% сирого протеїну, 36% НДК і 52% розчинного НДК in vitro. Кукурудзяний силос був виготовлений із силосного гібриду кукурудзи, яку скошували на висоті 76−92 см, щоб максимально збільшити перетравність клітковини і крохмалю. Силос мав такий склад: 35% НДК, 60% розчинної іn Vitro НДК, і 41% крохмалю.

«Аналіз показав, що більшість фермерів вважають за необхідне нагодувати корову великою кількістю зерна, аби мати хорошу продуктивність. Проте це неправильно», — говорить експерт.

Отже, ключовим елементом у виробництві молока залишається високоякісний грубий корм — люцерновий сінаж та кукурудзяний силос.

milkua.info за матеріалами dairyherd