Оновлений законопроект про ветеринарну медицину сприятиме розвитку тваринництва

14-січ-2019

Рамковий законопроект «Про ветеринарну медицину», на який бізнес чекав більше року, і який опубліковано для обговорення, має ряд ключових оновлень, важливих для розвитку тваринництва. Про це заявляють експерти «Європейської Бізнес Асоціації».

У законопроекті, по-перше, йдеться про створення системи, котра міститиме інформацію щодо ветеринарних препаратів — компанію-виробника, офіційного представника в Україні, можливі побічні реакцій, показники ефективності тощо. До цього збір інформації про фальсифіковану та не зареєстровану продукцію в Україні вівся кількома профільними установами за власною ініціативою та носив скоріше інформаційний характер ніж був підставою для притягнення до відповідальності.

Відтепер, до прикладу, якщо буде встановлено, що кількість побічних реакцій після застосування препарату є значною — його буде заборонено до використання. Варто відмітити, що такі системи на державному рівні вже давно функціонують в розвинутих країнах (США, Британія, Німеччина тощо). Вони допомагають посилити контроль та мінімізувати фальсифіковані препарати в лікуванні тварин, — ідеться в повідомленні.

По-друге, буде вдосконалено рецептурність для всіх препаратів ветеринарної медицини. Це надасть можливість простежити, хто саме та де вколов препарат, який вид препарату тощо, щоб мінімізувати ризики для тварини. А в подальшому і для людини, яка є споживачем харчової продукції.

По-третє, створено основу для мінімізації використання антибіотиків у тваринництві. Важливим, серед іншого, має стати обмеження їх використання в профілактичних цілях.

В минулому році ЄС оновив своє ветеринарне законодавство і ми маємо час до 2021, щоб гармонізувати його основні принципи з українським. В протилежному випадку, реалізація нашої продукції, того ж м’яса, може суттєво ускладнитись. Адже її відповідність встановленим міжнародним вимогам буде під питанням. Разом з тим, ринок споживання Європи є одним з найбільших. Тож присутність на ньому є надважливою для бізнесу. І перший крок, який налаштовує на позитив, зроблено. Це публікація проекту оновленої редакції закону про ветмедицину. Він є рамковим. Тобто потребує розробки відповідних підзаконних актів для прописання практичних механізмів його реалізації. Наприклад, як контролювати виписування рецептів, як використовувати автогенні вакцини тощо, — наголосив Дмитро Кирилюк, координатор Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації.

Тож бізнес-спільнота вітає публікацію вище зазначено законопроекту. В той же час, дуже важливо розробити якісну нормативного-правову базу. Адже вже зараз перед сферою ветеринарії в Україні стоять великі виклики в частині забезпечення населення якісними та безпечними харчовими продуктами тваринного походження, впровадження світових стандартів контролю виробництва та обігу ветеринарних лікарських засобів тощо.

Зі свого боку бізнес готовий долучатись до розробки та обговорень підзаконних актів, щоб створити систему ветеринарної медицини дійсно європейського рівня.

milkua.info

Більше новин
Пріоритетом під час виходу з коронакризи є підтримка українського виробника, — Шмигаль
28-трав-2020

Підтримка українського виробника є пріоритетним завдання у програмі стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19. Про це прем'єр-міністр України Денис Шмигаль сказав на засіданні уряду у середу.

«Перша частина програми називається захист українських товарів, робіт, послуг від їх імпортних альтернатив. Здоровий економічний націоналізм це є стратегія багатьох країн, і ми також будемо рухатися в цьому напрямку», — сказав Шмигаль.

За його словами, програма передбачає, що Україна буде використовувати весь спектр інструментів СОТ та ГАТТ для захисту своїх підприємств. Кожна галузь в підготовленій стратегії має два обов’язкових параметри. Мова йде про доступ до фінансів та доступ до ринків.

«Приведу приклад: якщо ми говоримо про підтримку невеликих бізнесів, то це програми доступних кредитів, запуск грантових програм, розширення участі МСБ у державних закупівлях, а також всебічна допомога по виходу на зовнішні ринки», — зазначив він.

Він додав, що зараз в уряді обговорюють зменшення податкового навантаження для МСБ, а також «регуляторну гільйотину».

«Наш успіх показовий, коли прості ФОПи більше не потребуватимуть допомоги бухгалтерів у заповненні документів, а України увійде в ТОП-30 країн світу в питанні легкості адміністрування податків. Це наша ціль, це дуже важливо максимально спростити роботу малому бізнесу, особливо мікробізнесу», — наголосив прем'єр-міністр.

agropolit.com

Детальніше
Аргентина буде експортувати ембріони ВРХ в Марокко
19-груд-2018

Міністерство сільського господарства Аргентини недавно повідомило, що країна буде експортувати заморожені ембріони великої рогатої худоби і насіннєвий матеріал ВРХ на ринок Марокко.

Міністерство підтвердило це після того, як Національна служба охорони здоров'я і якості сільськогосподарської продукції (SENASA) підписала санітарні протоколи з Національним управлінням з питань безпеки в області охорони здоров'я Марокко.

Секретар уряду Аргентини Луїс Мігель Эчевере підкреслив «важливість відкриття нових ринків, що ратифікує роль країни як надійного постачальника агропромислової продукції».

milknews

Детальніше
Часткове гарантування кредитів якнайкраще допоможе зменшити вартість кредитів для фермерів - Світовий Банк
06-вер-2019

Світовий банк пропонує уряду України розглянути створення Агентства часткового гарантування кредитів як спеціального фінансового інструмента, що дасть змогу малим і середнім сільгоспвиробникам отримувати фінансування на придбання землі після запуску ринку.

Про це йшлося на панельній дискусії «Які фінансові інструменти зроблять ринок землі найбільш вигідним для малих та середніх фермерів», яку організувала в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію.

«Часткове гарантування кредитних внесків — найкращий варіант для України», — сказав провідний спеціаліст фінансового сектора СБ Ваге Варданян. За його словами, щонайменше половина країн світу впровадила державні часткові гарантії як спосіб полегшити доступ до кредитів, є також практика створення спеціалізованих ЧГ, призначених саме для сільського господарства, наприклад у Мексиці та Колумбії.

Для отримання гарантій фермер звертається по позику до банку, який аналізує заяву та визначає потребу в частковому гарантуванні, далі банк звертається до агентства гарантування кредитів. Останнє перевіряє критерії відповідності та здійснює аналіз ризиків, схвалює і надає часткову кредитну гарантію, отримує комісійну оплату від банку за видачу гарантії. Далі банк надає позику, забезпечену частковими гарантіями.

Крім того, СБ зазначає, що агентство гарантування кредитів зазвичай небанківський фінзаклад, має власні управління, менеджмент, капітал, операційні процедури. Правова структура агентства допускає змішаний тип власності на певному етапі, уряд не завжди 100-відсотковий власник. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, здійснює нагляд, як за небанківською фінансовою інституцією.

«У всьому світі агентства гарантування є державними, можливе співфінансування, державно-приватне партнерство, але йдеться про приєднання вже після першого року роботи структури», — зазначила директор СБ у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен.

При цьому, за даними фахівців Світового Банку, гарантувати пропонується до 50% суми позики. Переважно гарантії надаються не більше ніж на сім років. Цінова політика має покривати ризики, адмінвитрати та гарантувати фінансову стійкість часткових гарантів (орієнтовно 1,5−2,5% на рік). Максимальний кредитний leverage — 1:4.

Орієнтовно, за підрахунками Світового Банку, до кінця жовтня цього року можна встигнути розробити й узгодити з усіма зацікавленими сторонами необхідну документацію для запуску компанії, створити компанію — в жовтні-лютому 2019 року.

Міністр фінансів Оксана Маркарова, яка була присутня на прес-конференції, зазначила, що наразі міністерство відпрацьовує всі можливі інструменти підтримки агробізнесу, зокрема й такі, як створення агентства часткового гарантування. «Якщо в нас будуть міжнародні партнери, які будуть готові дофінансувати фонд разом із державою, тоді опція його створення стає більш пріоритетною, тому що ми зможемо швидше зібрати ресурс, якщо тільки на держрезерви — то є кілька опцій. Якщо йти за повною процедурою створення фонду, то це не швидкий процес», — додала Маркарова.

Крім того, вона зазначила, що наразі Мінфін виконує аналіз витрат — дивиться, як можна переорієнтувати нинішні програми на підтримку фермерів, зокрема й на купівлю землі.

У свою чергу директор департаменту фінансової стабільності Національного банку України Віталій Ваврищук зазначив, що ідея створення в Україні фонду часткового гарантування обговорюється вже понад рік, і Нацбанк підтримує цю ініціативу.

«Ми завжди були великими прихильниками ідеї відкриття ринку землі. Ідея заснування фонду часткового гарантування обговорюється понад рік, і ми її підтримуємо. Ми вважаємо, що це буде ефективний інструмент, який дасть змогу малим компаніям отримати банківське кредитування. Я розумію, що ми підходимо до фінальної стадії визначення дизайну фонду. НБУ готовий продовжувати дискусії, думаю, цей інструмент доведе свою ефективність», — зазначив він.

agravery.com

Детальніше
Комітет ВРУ рекомендував парламенту внести зміни до прикінцевих положень до Закону «Про безпечність та гігієну кормів»
16-лип-2020

15 липня відбулось засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, на якому Комітет рекомендував парламенту прийняти за основу та в цілому проект Закону Про внесення змін до прикінцевих положень Закону «Про безпечність та гігієну кормів» з метою стабілізації ринку кормів (реєстр. № 3672 від 17.06.2020).

Про це повідомив у мережі Facebook Сергій Глущенко, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Це проект Закону, який дозволить на тимчасовій основі ввозити в Україну корми, які містять у собі добавки, що зареєстровані у Європейському Союзі.

Тим самим проект Закону дозволить розблокувати ситуацію, яка склалась внаслідок того, що Україна ще не перейшла від реєстрації кормів (яка існувала до початку цього року) до реєстрації кормових добавок (як це робиться у ЄС).

«Прийняте Комітетом рішення не є ідеальним. Але якщо обирати між загрозою виникнення дефіциту кормів на ринку України (відповідно і зростанням цін на них, недоотриманням доходів українськими аграрними підприємствами), та рішенням дозволити на тимчасовій основі ввозити корми, які містять добавки, дозволені до використання у ЄС, — то особисто я обираю друге», — йдеться у повідомленні Сергія Глущенко.

Він додав, що вважає позицію Комітету виваженою і прагматичною, оскільки йдеться про інтереси всього українського аграрного бізнесу. Також висловив сподівання, що Парламент також розуміє і усвідомлює важливість прийняття даного проекту Закону у найближчі дні.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок