Novo Seeds інвестує в датський старт-ап, що вивчає можливість поліпшення стану мікробіома тварин

Мінагрополітики розробило «Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки», фінансування якої становитиме 1 млрд грн щорічно. Зокрема, основні акценти держпідтримки будуть спрямовані на галузь тваринництва та садівництва. Про це йшлося під час інтерв’ю заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової.

«Наступного року ми акцентуємо увагу на розвитку тваринництва та переробці продукції у невеликих обсягах, зокрема, на кооперативних засадах. Адже потенціал цієї галузі розкритий частково: 90% фермерських господарств зорієнтовані на рослинництво і лише 1,8% — на тваринництво. Окрім того, у пріоритеті держпідтримки буде садівництво. Хочемо виділити кошти на холодильне обладнання та профінансувати нові галузеві проекти», — зазначила Олена Ковальова.

За словами заступника Міністра, планується профінансувати тваринництво у декілька етапів. По-перше, частина коштів піде на підтримку зростання поголів’я худоби, закупівлю молодняку великої рогатої худоби та дрібної рогатої худоби. По-друге, кошти інвестуватимуться в будівництво тваринницьких ферм. По-третє, вперше значна частина коштів піде на придбання переробного обладнання — часткову компенсацію його вартості. Передбачається, що для фермерських господарств відсоток компенсації може становити близько 30%. Окрім того, державна підтримка буде направлена на розвиток зернової та круп’яної галузей.

«Наразі ми розмірковуємо над створенням програми підтримки для нових фермерських господарств. Хочемо надати сільськогосподарським кооперативам та господарствам пріоритетне право в отриманні підтримки відсоткової ставки за кредитами. Цього року на це ми виділили 300 млн грн», — підкреслила Олена Ковальова.

pigua.info

Кожен рік галузі стикаються з новими викликами. Їх вирішення формує план пріоритетів. Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко назвала сім основних. У 2022-му до них належать:

Пріоритет 1. Знижена ставка ПДВ на продовольчий кошик. Ця тема не власне свинарська, але галузі стосується безпосередньо. Адже виробники свинини працюють в умовах «розлому» ПДВ: ставка 14% на кормову сировину і 20% — при реалізації живця.

Знижена ставка ПДВ на харчову продукцію — практика глобальна. ЄС з другої половини 2022-го вдається до кардинальнішого кроку — вводить ставку 0% на весь продовольчий кошик, включно з овочами та фруктами. Це добрий механізм підтримки не лише споживача в умовах стрімкого здороження харчових продуктів та низької купівельної спроможності, як в Україні, а й бізнесу, для якого зменшується податкове навантаження. При цьому важливо впровадити ставку саме на весь продовольчий кошик, а не окремі види продукції, зокрема соціально значущої.

Пріоритет 2. Розширення державної підтримки. Свинарство в Україні з кінця 2020-го у кризових умовах. Адже собівартість останні два роки зростає на 25-30%, а ціна на кінцеву продукцію майже не підвищується. У такій ситуації галузь потребує додаткової підтримки з боку держави, щоб стримати стагнацію. Для свинарства виходом могло б стати повернення дотації за кілограм виробленої продукції. Простою мовою — виплата гривні за кілограм зданого на реалізацію живця. Завдяки такому механізму підтримку отримує кожний легальний оператор ринку. Крім того, така програма сприятиме детінізації ринку, який, за експертними оцінками, сягає в Україні 30%.

Пріоритет 3. Відкриття нових ринків збуту продукції свинарства. З моменту, коли африканська чума свиней (АЧС) почала активно ширитися Україною, вітчизняне свинарство опинилося в експортній ізоляції. І хоча компетентний орган не припиняє діалогу з потенційними покупцями свинини, процедури погодження тривають роками. Є надія, що у 2022-му зможемо відновити поставки до В’єтнаму. Принаймні сьогодні бізнес із Держпродспоживслужбою докладають для цього максимум зусиль.

Пріоритет 4. Розблокування ввезення племінних тварин в Україну. Згідно з вітчизняним законодавством, в Україну заборонено завезення тварин, яких транспортували через території, що є неблагополучними щодо хвороб тварин, які підлягають повідомленню, наприклад, АЧС. Як наслідок, автотранспорт із вантажем живих племінних свиней не може здійснити транзитний проїзд через жодну країну Європейського Союзу, що межує з Україною. Вітчизняні свинарі втратила доступ до сучасного генетичного матеріалу, що негативно впливає на подальший розвиток галузі.

У кооперації з Держпродспоживслужбою та експертами напрацьовано проект Закону, який відмінить заборону транзиту та розблокує завезення племінного матеріалу в Україну наземним транспортом. Критичним залишається час його прийняття.

Пріоритет 5. Стандарт виробництва свинини без антибіотиків. Проблема боротьби з антибіотикорезистентністю стає все актуальнішою. Вітчизняні виробники свинини не стоять осторонь цього тренду. Однак ті, хто вирощує свиней, не застосовуючи антибіотики, не має можливості диференціювати свою продукцію. Стандарт вирішить це питання. Контроль за виконанням вимог здійснюватиметься на трьох рівнях: комісією галузевої асоціації, компетентним органом та третьою незалежною інспекційно-сертифікаційною агенцією. Така колаборація дозволить вітчизняному споживачу довіряти лейблу.

Пріоритет 6. Удосконалення нормативної бази. Зокрема йдеться про відомчі норми технологічного проектування (ВНТП АПК 02.05. Свинарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми), що стоять на перепоні модернізації свинарства. Однією з основних змін є впровадження прийнятої у цивілізованому світі системи свиноодиниць для розрахунку санітарних зон та потужності об’єкта, беручи за основу кількість поголів’я, яке продукує 100 кг азоту.

Ще один важливий аспект — легалізація методу компостування падежу тварин. Адже в умовах, коли по всій Україні функціонує одинадцять ветсанзаводів, більшість із яких у неналежному стані (мають мільйонні борги, застаріле або непридатне до роботи обладнання, через що утилізують удесятеро менше побічних продуктів, ніж продукується в Україні), обладнання для спалювання трупів дороговартісне і виконати вимоги щодо введення його в експлуатацію надзвичайно складно, а газ на кінець 2021-го року подорожчав у понад двічі, проблема утилізацію падежу стоїть дуже гостро, особливо для невеликих виробників, які не мають достатніх ресурсів і можливостей для ефективного її вирішення.

Пріоритет 7. Розробка стандартизованого страхового продукту для страхування свиней від АЧС. Епізоотичні ризики складають одну з основних загроз для свинарського бізнесу в Україні. І хоча динаміка АЧС останніми роками негативна, в умовах відсутності компенсації при ліквідації поголів’я через епізоотичні ризики, страховка стане єдиним інструментом захисту виробників свинини. При цьому важливим є співфінансування держави, принаймні на початкових етапах запуску програми.  

Асоціація «Свинарі України» 

Отримання доступу до ринків нових країн та подальша стагнація внутрішнього споживання стимулюватиме птахпідприємства дедалі більше експортувати продукцію.

Про це розповів виконавчий директор Асоціації "Союз птахівників України" Сергій Карпенко.

«З кожним роком конкуренція на цих ринках продукції птахівництва лише посилюється, – наголосив він. – Традиційні країни-імпортери намагаються застосуванням нетарифних методів та ветеринарно-санітарних заходів обмежувати імпорт для стимулювання розвитку внутрішнього виробництва».

Найпріоритетнішими ринками для подальшого розвитку експорту, за словами Сергія Карпенка, є країни Азії, зокрема Китай, MENA (регіон Близького Сходу та Північної Африки) та країни ASEAN (В'єтнам, Малайзія, Філіппіни, Індонезія).

Також важливим є відкриття ринків США, Канади, ПАР, Мексики, розвиток експорту продукції птахівництва до країн ЄС та Великої Британії, Саудівської Аравії, Іраку.

«Сьогодні внутрішні ринки м'яса птиці та яєць є профіцитними, тому існує пряма залежність у ціноутворенні на внутрішньому ринку від експортного постачання, – зазначив Сергій Карпенко. - Збалансовані експортні обсяги дають можливість витримувати адекватні внутрішні ціни та не втрачати прибутковість через цінову конкуренцію між виробниками».

ptichki.net

Упродовж другого півріччя 2017 року в Україні зафіксували 41 випадок захворювання на африканську чуму свиней (АЧС) серед свійських свиней, що майже на третину менше, ніж у першому півріччі поточного року (70 випадків) і другому півріччі 2016 року (73 випадки).

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

Натомість, збільшилася кількість виявлення випадків АЧС у дикій фауні (17 випадків у другому півріччі поточного року проти 7 випадків у першій половині 2016 року і 5 випадків у другому півріччі 2016 року), що стало можливим завдяки проведенню активного моніторингу як серед свійських свиней, так і в дикій фауні, у тому числі в рамках виконання грантової угоди із ЄС.

Читайте також: У 2018 Україна має імплементувати європейські норми благополуччя с.-г. тварин

«Вивчення АЧС у ході проведення моніторингу є фактом раннього виявлення хвороби, що дає можливість вчасно вжити запобіжні заходи для недопущення поширення АЧС і занесення в господарства, де утримуються свійські свині», ― зазначив перший заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Жук.

Зазначається також, що впродовж другого півріччя 2017 року виявили 5 інфікованих об’єктів ― трупів свиней, які знаходилися на сміттєзвалищах або лісополосах, їх господарів встановити не вдалося.

Усього впродовж 2017 року в Україні зафіксували 140 випадків АЧС, із них 111 ― серед домашніх свиней, 24 ― серед диких і 5 ― інфікованих об’єктів.

pigua.info