На Полтавщині міжнародний експерт з ВРХ познайомив фермерів з останніми досягненнями галузі

Повідомлення про коронавірусну інфекцію COVID-19 у норок надійшли з офіційних джерел США (2 вогнища). У великої рогатої худоби в ПАР виявили ящур (1 осередок).

Продовжують надходити звіти про спалахи африканської чуми свиней з Угорщини (43 вогнища), Латвії (4), Румунії (29), України (1) та Південної Кореї (11).

Високопатогенний грип птахів зареєстрували на території Австралії (1), Росії (3) і Тайваню (2). Вогнища низькопатогенного грипу птахів зафіксували в Австралії (1) і раніше благополучній щодо захворювання ПАР (1).

Спалахи лихоманки Західного Нілу відзначили у Франції (1) і Німеччині (2). У Мексиці продовжують реєструвати геморагічну хворобу кроликів (3). Про спалах лейшманіозу повідомили ветеринарні служби Сінгапуру (1). Боротьба зі сказом триває в Малайзії, де зареєстрували 2 нових випадки захворювання у собак. Міксоматоз зареєстрували у Фінляндії (3 вогнища) у домашніх і диких кроликів.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Верховна Рада України сьогодні може розглянути в першому читанні законопроект про приведення вимог до маркування харчової продуккції у відповідність із стандартами ЄС, згодом документ може бути прийнятий в цілому.

Про це повідомив заступник голови парламентського комітету з аграрних питань Олександр Бакуменко.

За його словами, законопроект підготовлений і внесений на розгляд парламенту в рамках зобов’язань України за угодою про асоціацію з ЄС синхронізувати власне законодавство з европейськими законами. Він підкреслив, що документ підтримує Євросоюз і уряд.

«Це питання ми обговорювали з представниками бізнесу протягом півтора року. Має бути баланс між інтересами бізнесу, між захистом прав споживачів і системою державного контролю, яка забезпечує цей захист. Закон має розглядатися в парламенті, якщо він буде поставленний на голосування він може бути прийнятим в першому читанні», — сказав Бакуменко.

За словами нардепа, законопроект уніфікує правила щодо надання споживачам інформації про харчові продукти. При цьому виробникам забороняється використовувати на упаковці інформацію, яка може ввести споживача в оману — данні мають бути точними і зрозумілими рядовому громадянину.

Також в проекті містяться вимоги до розбірливості інформації на етикетці і мінімального розміру шрифту. Виробники також будуть зобов’язані надавати інформацію про алергени в продукції, а також сповіщати, чи піддавався продукт заморозці чи розморозці. Також запроваджуються нові терміни придатності продукції, що швидко псується.

За словами Бакуменко, від прийняття закону виграють всі гравці ринку харчових продуктів. «Оператори ринку матимуть уніфіковані правила, щодо надання споживачам інформації, що дозволить забезпечити правову визначенність і зменшити адмінтиск на операторів ринку. Споживачі зможуть робити свідомий вибір, особливо з міркувань охорони здоров’я, економічних, екологічних, соціальних і етичних міркувань. Вони матимуть захист від шахрайських і оманливих практик», — зазначив політик.

agronews

Національна рада виробників свинини (NPCP) прокоментувала щодо запропонованого правила Міністерством сільського господарства США (USDA) для генно-модифікованої худоби, заявивши, що FDA відтермінувало вжиття заходів щодо цієї технології.

Упродовж останніх двох років у США не можуть зрушити з місця питання впровадження генної інженерії у тваринництві. Об'єднання, що представляють виробників, наполягають на якомога швидшому вирішенні цього питання. Адже внесення змін у геном тварини дозволить вирощувати стійкіше до хвороб поголів'я, що вимагатиме меншої кількості антибіотиків, а також зменшити вплив виробництва на довкілля. Тим паче, відмовляючись від технологій генної модификації у тваринництві сільське господарство США відстає в глобальній гонці від Китаю, Бразилії і Канади втрачаючи конкурентні переваги перед цими країнами.

Причиною дворічної затримки у вирішенні вище позначеного називають те, що кілька відомств, а саме Міністерство сільського господарства США та Управління з контролю за харчовими продуктами та ліками США (FDA) не можуть розібратися, хто відповідає за його реалізацію, в тому числі на законодавчому рівні.

Наразі вирішення цього конфлікту не очікується. Адже FDA, який нині відповідає за впровадження нових технологій генної інженерії у тваринництві, відмовляється співпрацювати з USDA.
Бізнес-асоціації у свою чергу коментують, що в цьому випадку вирішення питання займе значно більше часу і коштуватиме істотно дорожче.

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

У першій половині березня середня ціна закупівлі свинини живою масою утримувалася на рівні 44,8 грн/кг. Проте вже у середині місяця намітився висхідний рух котирувань. Так, свині забійних кондицій в середньому подорожчали на 3%, повідомляє Олександра Бондарська, керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

Цьоготижневий діапазон закупівельних цін піднявся до 45-47 грн/кг, а середньоринкова позначка склала 46,14 грн/кг. Тож виробники реалізували живець на 0,5-2 грн/кг дорожче ніж тижнем раніше.

Ключовим фактором, що вплинув на ціни наразі є двотижневі карантинні заходи. Зокрема, представники м’ясопереробної галузі відзначили значний сплеск споживчої активності на початку тижня. Активізацію попиту на м’ясо свиней пояснюють і переорієнтацією на роздрібні мережі постійних покупців стихійних ринків через тимчасове припинення роботи останніх.

Тож до завершення карантинних заходів купівельна активність саме у мережах роздрібної торгівлі буде одним з ключових факторів впливу на ціну закупівлі. Варто зазначити, що цінову ситуацію на ринку також «підігріває» як обмеженість пропозиції промислової свинини, так і конкуренція серед заготівельників.

Більшість представників м’ясопереробної галузі розглядають поточну ситуацію як «передчасний Великдень». На їх думку, таке бажання зробити достатні продовольчі запаси, в тому числі свинини, щоб її заморозити, можуть негативно сказатися на продажах та, відповідно, на ціні у передвеликодній період.

pigua.info