На 5% зросли обсяги експорту м’яса птиці з України

Вихід Британії з ЄС або так званий Brexit відкриває їй можливості знизити витрати на продовольство, зокрема завдяки вигідним договорам з Україною на поставки зерна та м’яса птиці. Про це повідомив голова Британсько-української торгової палати Бейт Томс, передає УНН.

"Після того, як Британія покине ЄС 31 січня 2020 року, вона матиме можливість продемонструвати переваги Brexit, знизивши витрати на продовольство за допомогою сприятливих торгових договорів. Угода про вільну торгівлю з Україною, одним з найбільших світових виробників продовольства, дозволила б мати важливий новий імпорт зерна, птиці та інших життєво важливих продовольчих товарів за значно нижчими цінами (за ту ж або більш якісну продукцію), ніж ті, що платять виробникам ЄС", - зазначив він.

На відміну від ЄС, Велика Британія є зацікавленим імпортером продуктів харчування і не буде виставляти Україні такі ж жорсткі умови, як це зробив ЄС.

"Торговельна позиція Великої Британії разюче відрізняється від позиції ЄС в цілому. Поряд з Японією, Південною Кореєю, Саудівською Аравією, Єгиптом, Росією та Китаєм Велика Британія є одним з найбільших світових чистих імпортерів продуктів харчування, що імпортує понад половину їжі, яку вона споживає, особливо зерна та птиці.

На відміну від Великої Британії, ЄС є головним чистим експортером продуктів харчування. Це пояснює різні підходи до торгівлі з Україною. Перш за все для захисту французьких та німецьких фермерів, ЄС обмежив імпорт продовольства з України, запровадивши високі тарифи. Це було на шкоду споживачам Великої Британії. Великій Британії потрібні дуже різні торгові умови з такими великими експортерами продовольства, як Україна", - зазначив він.

Велика Британія повинна надати пріоритет переговорам про ЗВТ з Україною, щоб зняти тарифні бар'єри на експорт продовольства до Великої Британії, вважає Бейт Томс.

"Поточна угода про глибоку та всеохоплюючу вільну торгівлю (DCFTA) з Україною є хорошим прикладом виду обмежувальних торгових умов, яких слід намагатися уникати Великій Британії. Договір про ПВЗВТ з Україною сильно обмежив український безмитний експорт зерна, птиці та інших ключових харчових продуктів до Великої Британії. Як наслідок, Велика Британія поки що не змогла багато імпортувати з України.

Україна може бути особливо важливою для Великої Британії, оскільки вона географічно відносно близька, тому їжу з України можна швидко транспортувати до Британії суходолом, залізницею або вантажівкою. Українське виробництво продовольства також відчуває стійке зростання, коли сільськогосподарський сектор країни продовжує модернізуватися. Якщо не обмежувати тарифи, український експорт високоякісної пшениці, кукурудзи, ячменю, птиці та інших важливих харчових продуктів повинен мати можливість повністю задовольнити підвищений попит Великої Британії в осяжному майбутньому та за значно нижчими цінами, ніж може запропонувати ЄС", - вказав він.

Також Бейт Томс зазначив, що Україна допоможе Британії вирішити потребу в продовольчій безпеці.

"У не надто віддаленому майбутньому для більшості країн вже не буде достатньої кількості продуктів харчування, і очікується, що ціни на продукти значно зростуть. Велика Британія, з чисельністю населення та обмеженою кількістю ріллі, може очікувати, що протягом наступних кількох десятиліть все більше залежатиме від імпорту продовольства.

Україна також значно виграє від того, щоб Велика Британія стала головним споживачем української сільськогосподарської продукції. Це не дало б країні зростати надмірно залежною від будь-якого ринку, такого як Китай, Індія чи Близький Схід", - наголосив він.

Джерело: УНН

Через війну та несприятливі погодні умови українські фермери зазнають значних збитків, змушені скорочувати посівні площі та зменшувати виробництво. Як вижити в таких умовах, де взяти кошти, щоб зберегти бізнес та розвивати його? Про це йшлося на Другому Всеукраїнському фермерському форумі «Де фермеру взяти гроші?».

Представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, грантових програм для аграріїв, фінансових установ та банківського сектору та міжнародних організацій представили програми підтримки та шляхи їх реалізації, щоб підтримати фермерів. Вже зараз вони складають плани на проведення весняних польових робіт на 2023 рік.

«Від того, які інструменти будуть доступні аграріям, буде залежати реалізація цих планів та майбутній урожай», — зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Для максимальної реалізації аграрного сектору Уряд та Мінагрополітики реалізовують ряд заходів в забезпеченні сільгоспвиробників необхідними коштами та виробничими ресурсами.

«Це гранти для фермерів, які обробляє до 120 га землі або тримає до 100 корів. Програму реалізовує Мінагрополітики спільно з ЄС. В її рамках було виділено майже 1.5 млрд гривень. Безпосередньо держава виділила 100 млн гривень», — сказав Тарас Висоцький.

Він додав, що вже обговорюють з міжнародними партнерами продовження цієї програми на наступний рік та збільшення фінансування.

Також в бюджеті на 2023 рік закладені кошти для продовження пільгової кредитної програми «5−7-9», передбачено 16 млрд гривень.

Заступник Міністра також озвучив підтримку аграріїв ресурсами для виробництва. Зокрема, закінчується видача рукавів для тимчасового зберігання зерна, яку реалізовує Міністерство спільно з міжнародними партнерами через Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО).

«Також звернулися з запитами і є попередні підтвердження щодо надання Україні насіння основних культур як гуманітарної допомоги фермерами. Допомогу планується роздати до проведення весняних польових робіт», — додав заступник Міністра.

Він підкреслив, що розподіл буде проводитися через Державний аграрний реєстр.

За словами Тараса Висоцького ведеться робота на перспективу, зокрема щодо компенсації вартості страхування, а також будівництва альтернативних шляхів експорту української агропродукції до Європи.

«ЄС виділяє до 1 млрд євро на розвиток „Шляхів солідарності“. Тобто на розвиток логістики. Це включатиме будівництво нових пунктів перевалки на західних кордонах, збільшення кількості вагонів-зерновозів на вузькі колії, будівництво олійного трубопроводу. Робиться все для того, щоб збільшити пропускну спроможність на кордонах та зробити дешевшою логістику», — зазначив Висоцький.

Всі ці заходи, впевнений заступник Міністра, допоможуть українському аграрному сектору не лише продовжити свою роботу, а й розвиватися.

minagro.gov.ua

9 листопада, між Міністерством аграрної політики та продовольства України і Міністерством сільського господарства і розвитку села Республіки Польща підписано Угоду щодо виконання програми боротьби зі сказом на території України у 2018 році.

Від української сторони документ підписав перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, від польської — Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло. Також у заході взяли участь представники Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Посольства Республіки Польща в Україні.

«Підписання цієї Угоди проводиться не вперше і є послідовним продовженням нашої спільної роботи для епізоотичного та епідеміологічного благополуччя як України та Польщі, так і країн Європейського Союзу», — зазначив перший заступник Міністра Максим Мартинюк.
Він додав, що впродовж останніх років Україна та Польща активно розвивають двостороннє співробітництво у сфері сільського господарства, зокрема, у питаннях забезпечення здоров’я та благополуччя тварин, науково-технічного співробітництва та органічного виробництва.

У свою чергу Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні подякував за багаторічне партнерство та висловив сподівання на його системне продовження і розширення.

Довідково:

Метою підписання Угоди є забезпечення двостороннього співробітництва між Україною та Республікою Польща у сфері боротьби зі сказом у буферній зоні, обмеження поширення вірусу сказу на території буферної зони в областях, що межують з Республікою Польща.

В рамках виконання цієї Угоди передбачається проведення пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин на території областей України.

Прес-служба Мінагрополітики

 Бразильський скандал з продажем неякісного м'яса підтвердив наявність «систематичних збоїв» у системі контролю якості і безпеки м'ясної продукції в Бразилії, і ЄС не може надійно покладатися на місцеву владу, щоб сертифікувати експорт м'яса в ЄС, заявив Ангус Вудс, Голова відділу тваринництва Національної асоціації ірландських фермерських асоціацій (IFA).

На цьому тижні Вудс зустрівся з комісаром ЄС з питань охорони здоров'я та безпеки харчових продуктів Вітеніс Андрюкайтісом в Дубліні, і він повторив думки IFA про бразильському скандалі з м'ясом. Єврокомісія повинна відмовитися від торгових переговорів з країнами МЕРКОСУР, поки це розслідування в Бразилії триває, додав Вудс.

Стандарти та засоби контролю повинні бути в центрі будь-яких торгових дискусій. Єврокомісія ЄС не може продовжувати переговори з Меркосур на тлі дуже серйозних питань, піднятих в Бразилії. Поряд з ірландським депутатом Європарламенту майред Макгіннесса Вудс зустрівся з комісаром Андрюкайтісом на зборах з питань безпеки харчових продуктів в Дублінському замку. Виступаючи на зустрічі, Андрюкайтіс визнав серйозність проблем, що стоять перед м'ясним ринком ЄС, і він визнав, що в Бразилії існують серйозні проблеми.

Федеральні агенти зробили перевірки найбільших продовольчих компаній Бразилії ще в березні, звинувативши їх в тому, що їх співробітники практикують підкуп інспекторів, що отримувати сертифікати якості на гниле м'ясо і продукти, заражені сальмонелою. В результаті розслідування в цілому 45 країн ввели обмеження на імпорт м'яса з Бразилії.

Генеральний директор IFA по тваринництву Ангус Вудс закликав до негайного опублікуванню звітів ЄС про стандарти контролю харчових продуктах і ветеринарії в Бразилії. Єврокомісія заявила, що бразильська влада не дотримується стандартів якості та продовольчої безпеки ЄС. Вудс наголосив на необхідності прийняття рішучої політики щодо стандартів в контексті Брексіта в світлі бразильського скандалу з м'ясом.

Джерело: Meatinfo