Молоко другого сорту суперечить нормам ЄС

Уряд розглядає законопроєкт, яким зокрема хочуть вдвічі збільшити ставку єдиного податку для платників четвертої групи – сільгоспвиробників.

Про це йдеться у матеріалі ЕП.

Підвищення податку потенційно стосуватиметься сільгоспвиробників крім тих, які працюють на землях закритого грунту (теплиці) та земель водного фонду. 

Тобто, фермери платитимуть вдвічі більше. Пропорційно збільшенню зростуть і надходження в місцеві бюджети. На думку авторів, це дозволить акумулювати 5,3 млрд грн.

Сьогодні для четвертої групи об'єкт оподаткування – земельні площі, база оподаткування – нормативна грошова оцінка землі з урахуванням коефіцієнта індексації. Розмір ставки з 1 га землі залежить від категорії та розташування земель. 

Крім того, пропонується скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки земель, від якої залежить розмір податків сільгоспвиробників та орендна плата за користування землею. 

Завдяки цьому в уряді розраховують додатково отримати ще 3,4 млрд грн.

epravda

2-го червня 2019-го року новий випадок африканської чуми свиней (АЧС) зафіксували у Вінницькій області. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби. 

Так, падіж свиней виявили в особистому господарстві громадянина в с. Молотківці Козятинського району Вінницької області. 

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Козятинській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Свиногосподарства Чернігівщини, які на початку квітня були деокуповані, повертаються до нормальної діяльності.

Про це повідомляє асоціація «Свинарі України». 

Як розповів власник СТОВ «Україна» Андрій Іваненко, господарство зазнало чималих втрат — були скорочені раціони для тварин, потрощено майно, люди добиралися до ферми манівцями, а ветлікар практично жив на підприємстві. 

«Основну увагу сконцентрували на маточному поголів’ї, щоб його зберегти, адже у критичних умовах — без належного доступу до кормів, преміксів, ветпрепаратів та за епізодичного постачання електроенергії — падіж поголів’я зріс дуже відчутно. Нанесену шкоду майна задокументували, і можна сподіватися на відшкодування. Проте втрати тварин, персоналу, моральну шкоду від терору та руйнації того, що плекали роками, компенсувати неможливо. Тим не менш наразі повертаємося до звичної роботи: зробили необхідні запаси, виходимо на планові потужності та чекаємо перемоги, щоб сформувати плани на майбутнє», — розповів він.

У свою чергу директор ТОВ «Прилуки-ГарантБуд» Дмитро Рожко розповів, що у період окупації основні проблеми були з логістикою кормів та персоналом, частина якого евакуювалася, а інші просто не могли дістатися до ферми. В результаті істотно впали виробничі показники тварин, які тривалий час харчувалися виключно кукурудзою. 

«Тож після деокупації вирішили тимчасово переорієнтуватися у сегмент репродукції. Так, в умовах невизначеності щодо заходів підтримки та механізму відшкодування збитків підприємств, що постраждали від російської агресії, вирішили підстрахуватися самостійно. Зокрема, активний попит на товарних поросят з боку ферм-відгодівельників та населення забезпечить нам належний збут, водночас підвищивши оборотність коштів. А вже після перемоги можна буде розглядати подальші перспективи та плани розвитку», — поділився він. 

Схожі проблеми були і в ТОВ «Ланагропрод» — майже місяць були змушені згодовувати свиням виключно залишки запасів ячменю та кукурудзи, а працівники добиралися до ферми полями та посадками.

«Після звільнення та розмінування здійснили необхідні поставки кормових інгредієнтів, зробили запаси, відновили поставки свиней на забій. Тож наразі наше підприємство вже на 100% повернулося до штатної роботи. Більше того, вже у травні збираємося повернутися до планової модернізації одного з виробничих приміщень. Гадаємо, що за нинішніх експортних обмежень трансформація зернових у свинину буде хорошою стратегією», — поділився керівник ТОВ «Ланагропрод» Олексій Соболєв.

agroportal.ua

За підсумками п’яти місяців 2020-го, експорт склав 44,7 тис. т. молочних продуктів на загальну суму 90,9 млн. дол., що на 25,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Поряд з цим, імпортовано за цей період було 34,2 тис. т. продукції на загальну суму 111,1 млн. дол., що на 149,3% більше за показники минулорічного періоду. Сальдо зовнішньої торгівлі все ще із позначкою «мінус» ― на рівні -20,2 млн. дол., однак вперше у цьому році негативне сальдо скоротилося порівняно із попереднім місяцем.

Майже всі експортні позиції в «мінусі» порівняно з минулим роком. Найвагомішого скорочення експорту зазнають ключові біржові товари і найбільше ― вершкове масло, частка скорочення якого досягла 47%, до 4,9 тис. т. за п’ять місяців.

Група сухого молока також зазнає значних втрат ― -32%; до 11 тис. т. за січень-травень, хоча в порівнянні з попереднім місяцем тут відмічається поступове відновлення.

Схожу динаміку демонструють групи молока і вершків незгущених ― -29,4%, до 8,9 тис. т. та сири ― -28,7%., до 2,1 тис. т., тут також спостерігається незначне покращення в місячній динаміці. Скорочення експорту кисломолочних продуктів у новому році стійко тримається в межах 10−13% і за підсумками п’яти місяців частка падіння становить 13,4%, до 2,2 тис. т.

Найкращі показники пожвавлення експорту демонструють молочна сироватка та казеїн: їх частка падіння за п’ять місяців скоротилася з 40% до -13,4% (11 тис. т.) та -8,9% (1,8 тис. т.), відповідно.

За цей період лише група морозива показала дуже скромне нарощування експорту ― +0,4%, до 2,9 тис. т. Тренд тут висхідний, втім у місячній динаміці поточного року експорт цього продукту показує рух «на межі», демонструючи як від'ємні, так і позитивні значення у порівнянні до минулорічних показників.

Загальний висхідний тренд імпорту молочної продукції сповільнив темпи зростання, хоча його щомісячні об'єми достатньо високі і не знижуються нижче 20 млн. дол./міс. Динаміка по окремих групах товарів є різновекторною. Так, звертає на себе увагу імпорт масла, який поновив темпи нарощування і в травні знову перевалив за тисячу відсотків ― +1188%, до 5,8 тис. т проти минулорічного періоду. Об'єми імпорту молока та вершків незгущених у травні зменшилися, але все ще залишаються достатньо високими ― +611%, до 4,7 тис. т.

Виражений висхідний тренд у новому році має імпорт групи кисломолочної продукції ― +43%, до 3,5 тис. т., а також морозива ― +146% (0,3 тис. т.). Зростає й імпорт сирів ― +129% (16,5 тис. т.), хоча динаміка нарощування серйозно сповільнилася, що скоріше пов’язано з достатнім насиченням ринку, а також падінням купівельної спроможності населення, що в першу чергу відображається на продажах сегменту дорогої продукції, до якої належать сири.

По решті імпорту молочних продуктів зафіксований низхідний тренд. Зокрема, вже два місяці поспіль знижуються об'єми імпорту групи сухого молока, якого у січні-травні імпортовано 1 тис. т. (+119%). Низхідний тренд у цьому році має також і сироватка, відсоток її імпорту вийшов з тризначних величин і складає зараз +76% (1,5 тис. т.), порівняно з минулим роком. Не дивлячись на те, що відсоток нарощування імпорту казеїну все ще складає 330% (72 т), тренд падіння його очевидний.

Враховуючи зміну трендів імпорту по окремим групам молочних продуктів та пожвавлення експорту, вперше у поточному році зафіксоване скорочення негативного сальдо на 3,8 млн. дол., порівняно з попереднім місяцем, що безумовно є позитивним сигналом. Впродовж літніх місяців сальдо надалі може скорочуватися у зв’язку з активізацією експортерів, проте не виключено, що в осінній період розрив може зрости.

Аналітичний відділ АВМ за даними ДФСУ