Світовий ринок кормових ароматизаторів і підсолоджувачів буде впевнено рости

17-жовт-2017

Сукупний обсяг світового ринку ароматизаторів і підсолоджувачів для комбікормів складе приблизно 1.236 млрд доларів, проте вже до 2022 року він досягне 1.463 млрд доларів, із середньорічним показником зростання в 3.4%. Відповідні прогнози були приведені в недавньому маркетинговому дослідженні, підготовленому аналітичною компанією MarketsandMarkets.

Відзначається, що зокрема кормові ароматизатори, такі як цитрус і ваніль, виявляються досить ефективними для використання в комбікормах, особливо в періоди після лактації, або при втраті тваринам ваги. Вони допомагають збільшити споживання комбікорму і позитивно впливають на виробничі показники.

При цьому основне зростання споживання в розглянутий період доведеться на Азіатсько-Тихоокеанський регіон, і зокрема такі країни як Індія, Китай, Японія і Таїланд, де в даний час триває модернізація індустрії тваринництва і зростає поінформованість споживачів про фактори годування, що визначають якість м'ясо-молочної продукції.

За матеріалами All About Feed

Більше новин
Україна та Македонія підписали ветеринарний сертифікат щодо експорту молочної продукції
26-вер-2018

Держпродспоживслужба та компетентний орган Македонії погодили міжнародний ветеринарний сертифікат для експорту молочної продукції з України до Республіки Македонія.

Ознайомитися зі змістом сертифікату можна на сайті Держпродспоживслужби.

consumer.gov.ua

Детальніше
ФАО розробила план боротьби з антибіотикорезистентністю
24-лист-2021

Виникнення стійкості до протимікробних препаратів (СПП) призводить до економічних втрат, зниження обсягів виробництва продукції тваринництва, злиднів, голоду та неповноцінного харчування, особливо у країнах з низьким та середнім рівнем доходу.

Про це заявив генеральний директор Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО) Цюй Дун'юй, представляючи новий п'ятирічний план ФАО, покликаний допомогти впоратися з цією проблемою.

Він зазначив, що внаслідок постійного впливу антибіотиків та інших протимікробних препаратів бактерії, грибки та інші мікроби можуть стати та стають стійкими до впливу лікарських препаратів, покликаних знищувати або пригнічувати їх, що робить ліки неефективними та призводить до загрози появи неконтрольованих «супербактерій». Щорічно близько 700 тис. осіб гине з пов'язаних з СПП причин, і якщо не будуть вжиті заходи зниження ризику, то до 2050 року їх кількість може зрости до 10 мільйонів.

«СПП особливо сильно загрожує сільському господарству, оскільки сектор тваринництва є основним споживачем протимікробних препаратів, а їхнє неправильне чи надмірне використання викликає резистентність, внаслідок якої гине поголів'я худоби, а люди позбавляються відповідних джерел коштів для існування. Протимікробні препарати використовуються також при вирощуванні сільськогосподарських культур, зокрема рису та помідорів, а також в аквакультурі для запобігання втратам продукції», — уточнив Дун'юй.

ФАО розробила план боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на 2021−2025 рр. н. Серед ключових принципів плану виділяються необхідність застосування науково обґрунтованого підходу до виявлення ризиків СПП та управління ними до того, як вони призведуть до великомасштабних надзвичайних ситуацій, доцільність епіднагляду та навчання у всьому світі, важливість стимулювання зацікавлених сторін та розширення їх можливостей для того, щоб від поінформованості про ризики СПП перейти до дій.

«Головною метою дій по боротьбі з СПП в даний час є не відмова від використання протимікробних препаратів, а збереження їх благотворного ефекту, тим більше що в найближчі 30 років обсяг вироблених для потреб людей продуктів харчування буде таким же, як за останні 10 тис. років разом узяті. У плані йдеться: «Нам необхідно, щоб протимікробні препарати діяли якомога довше, щоб виграти час для винаходу нових ліків».

У плані дій описуються різні можливі способи покращення методів ведення сільського господарства для більш якісної боротьби з СПП, включаючи, серед іншого, правильне харчування людей та тварин, вакцинацію, гігієну, санітарію та генетику.

«Ще одним ключовим напрямком роботи є поводження з відходами, оскільки компоненти протимікробних препаратів, що виділяються людьми та тваринами, а також утворюються в результаті діяльності лікарень та скотобоєн, можуть потрапляти у навколишнє середовище та прискорювати появу та поширення стійких штамів та генів. У плані міститься заклик до розширення досліджень СПП та забезпечення більш якісного нагляду в секторах рослинництва, аквакультури та охорони навколишнього середовища», — підсумували у ФАО.

Детальніше
Чисельність дійних корів в Україні скорочується
16-вер-2019

Динаміка зменшення чисельності корів в Україні з кожним місяцем посилюється. За період з січня по серпень загальна кількість корів усіх форм власності скоротилася до 1,9 млн гол., що на 4,6% менше, ніж у минулому році ― 2 млн гол.

Про це пише Володимир Андрієць, аналітик Асоціації виробників молока.

Найбільші темпи скорочення демонструє промислове поголів'я. Воно у серпні зменшилося до 448,5 тис. гол., а це на 5,4% менше, ніж у серпні минулого року ― 474,2 тис. гол. Внутрішньорічна динаміка кількості промислових корів у серпні продемонструвала найвищі темпи скорочення ― -5,2 тис. гол. лише за один місяць (середньомісячне скорочення поголів'я у поточному році до цього часу складало 2−2,5 тис. гол).

У відносних величинах найбільше скорочення поголів'я відбулось у господарствах Чернівецької (-19,4%), Луганської (-15,3%), Рівненської (-13,6%), Запоріжської (-12,5%) та Закарпатської (-11,1%) областей, порівняно з минулим роком. У абсолютних величинах скорочення дійного промислового стада відмічається у господарствах Полтавщини ― -4,7 тис. гол., Чернігівщини ― -3,9 тис. гол., Сумщини ― -3 тис. гол., Вінничини ― -2,1 тис. гол. та Рівненщини ― 1,9 тис. гол. за рік.

Скорочення поголів'я відбувається майже в усіх регіонах країни, крім Тернопільської (+2,5%, 12,3 тис. гол.), Херсонської (0%, 6,2 тис. гол.), Івано-Франківської (0%, 4,2 тис. гол.) та Волинської (0%, 18,5 тис. гол.) областей.

Загалом за рік поголів'я дійної худоби в Україні скоротилося на 92 тис. голів. З них 25,7 тис. гол. ― у сільськогосподарських підприємствах та 66,3 тис. гол. ― серед господарств населення.

 

Джерело: Аналітичний відділ АВМ за даними ДССУ

Детальніше
Перспективний напрямок для експорту: на Філіппінах зростає споживання курятини
04-трав-2020

Cвинина традиційно була найпопулярнішим видом м’яса на Філіппінах, утім у 2019 році курятина вперше обійшла свинину за обсягом споживання на душу населення. Попри те, що сектор птахівництва в країні зростає, збільшення попиту спонукає нарощування імпорту м’яса птиці.

За даними Філіппінського управління статистики, виробництво курятини на Філіппінах зросло на 40% протягом десятиліття, збільшившись з 1 млн. Тонн у 2009 році до 1,4 млн. тонн у 2018 році.

Зростання попиту на курятину в країні було швидшим, ніж на інші види м’яса, завдяки його доступності, невисокому рівні жирності та відсутності культурних та релігійних перешкод для споживання. Крім того, курятина є зручним м’ясом для закладів швидкого харчування, кількість яких на Філіппінах стрімко зростає.

Середнє споживання м’яса птиці на душу населення виросло з 11,6 кг у 2009 році до 15,6 кг у 2018 році. Імпорт в середньому становив 12% або 167 500 тонн валової пропозиції на рік. Його частка зросла з 6% у 2009 році (61 000 тонн) до 15% (257 100 тонн) у 2018 році. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, очікується, що попит на все м’ясо, включаючи курку, зростатиме на 1,3% щорічно в період з 2018 по 2027 рік.

Порівняно з іншими країнами, такими як Таїланд та Японія, висока вартість виробництва є постійною проблемою у філіппінської галузі птахівництва, тому імпорт курятини найближчим часом зростатиме.

Meat-Inform

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок