Мінекономіки роз'яснило механізм отримання гранту на переробку

Українські тваринники який рік поспіль залишаються без компенсацій витрат на будівництво та реконструкцію ферм, хоча вони й закладені в державний бюджет. Цього року програма «Державна підтримка галузі тваринництва» передбачає 170 млн грн, однак лише членам Всеукраїнської Аграрної Ради, Асоціації виробників молока та Асоціації «Свинарі України» держава заборгувала 23,5 млн грн.

П’ята частина членів цих асоціацій мають право на отримання компенсацій, оскільки будували ферми або проводили реконструкції у 2014-2017 рр. 22% із них у відповідності до встановленого порядку подали документи на отримання компенсацій на загальну суму 23,5 млн грн, однак нічого не отримують.

Цілком природньо, що подібний результат скептично налаштовує інші господарства: решта 78% підприємств, що мають право на компенсації, однак не вірять у можливість їх отримати.

Як коментують юристи, в ситуації, що склалася, фермери мають звернутися до суду, щоб держава виплатила свою заборгованість. Однак опитані господарства не мають змоги витрачати сотні тисяч гривень на судові збори та оплачувати адвокатів.

Аналогічні проблеми виникали і в 2015, і у 2016 роках, коли фактичні виплати за програмою, що працювала на словах чиновників, в кінці року заледве складали 30% від закладених у бюджет.

Довідка. Усі сільськогосподарські виробники можуть претендувати на часткову компенсацію вартості будівництва чи реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання великої рогатої худоби, свиней, птиці (зокрема, водоплавної та індиків), а також доїльних залів та кооперативних м’ясопереробних пунктів.

Обсяг компенсації становить до 50% вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, а також до 30% — вартості закупівлі техніки й обладнання для сільськогосподарського виробництва, будівництва та реконструкції підсобних підприємств із переробки та зберігання сільськогосподарської продукції.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

У селі Станово Мукачівського району Закарпатської області загинуло дві корови. Імовірно їх вкусила скажена лисиця.

Як розповідає начальник Мукачівського районного управління ГУ Держпродспоживслужби Василь Туряниця, одна із ознак, що має насторожити при зустрічі з лисицею — це відсутність страху перед людиною.

У корів однією з клінічних ознак сказу є надмірне слиновиділення та неадекватна поведінка.

Інкубаційний період сказу може тривати до року. Відповідно корови контактували з дикою лисицею ще восени, а хвороба проявилася тільки зараз. У зв’язку з вже зафіксованими випадками у селі провели профілактичні щеплення іншій худобі та тваринам, а також вакцинували тих людей, що контактували з зараженими коровами. Такі щеплення тварин проводять постійно згідно з державною програмою.

Василь Туряниця наголошує, що у профілактичних цілях та при контакті з дикою твариною варто звернутися до ветеринарної дільниці та безкоштовно зробити щеплення.

zakarpattya

У червні 2022 року Україна імпортувала 9 000 т свинини, що у 4 рази більше порівняно з червнем 2021 року, оскільки країна продовжує боротися із перебоями внутрішнього виробництва.

За оцінками Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) імпорт свинини в Україну підскочив на 46% порівняно з травнем 2022 року. Країна імпортує свинину з Європейського Союзу, переважно з Польщі, Данії та Нідерландів.

Зміни у оподаткуванні
Певною мірою зростання імпорту свинини пов'язане з рішенням уряду відновити з 1 липня ПДВ та мита на імпорт свинини, пояснив аналітик УКАБ Максим Гопко. У зв'язку з цим, деякі імпортери поспішили зробити запаси свинини.

Попередні роки Україна мала квоту на безмитний імпорт 20 000 т свинини на рік. Для стабілізації внутрішнього ринку цього року було скасовано ПДВ та імпортне мито на свинину, тому у січні-травні Україна імпортувала 22 300 т свинини.

Свиноферми, які постраждали від воєнних дій

Іншим важливим фактором, що сприяє зростанню імпорту, є падіння внутрішнього виробництва, оскільки свинарі зі східних та південних регіонів України були змушені тимчасово піти з ринку, каже Гопко. Внаслідок цього оптові ціни різко зросли, додав він.

До 20% свинарських потужностей в Україні зараз перебувають на територіях, контрольованих російськими військами. Крім того, численні ферми в інших частинах України страждають від численних проблем, таких як відключення електрики та нестача робочої сили.

Дешевші корми

«Найближчим часом ціни на свинину та інші [продовольчі] товари в Україні зростатимуть через високу інфляцію. Але вартість м'яса суттєво залежить від ціни на корми, які в Україні залишаються дешевшими порівняно із середньосвітовими. Крім того, збільшення імпорту в червні підтримає внутрішній попит і не дозволить цінам швидко зростати», — додав Гопко.

У червні Асоціація «Свинарів України» повідомила, що ціна на комбікорм у деяких регіонах України впала майже вдвічі через близькість воєнних дій.

Ціни впали через надлишок пропозиції, оскільки Україна виробляє більше зерна, ніж може потребувати внутрішній ринок, і фермери на південному сході часто поспішають позбутися запасів зерна, щоб отримати гроші на підтримку роботи.

З іншого боку, пошук кормів у деяких регіонах став складним завданням для свинарів через руйнування транспортної інфраструктури та логістичного хаосу, повідомили в галузевій  асоціації.

pigprogress.net

За офіційними даними Держмитслужби зовнішньоторговельний обіг сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів (товарні групи 1−24 УКТЗЕД) за підсумками 11 місяців поточного року збільшився на 22% порівняно з відповідним періодом 2020 року та досяг близько 31,3 млрд дол. США, що склало 24,7% всього зовнішньоторговельного обігу товарами України.

При цьому, експортовано продукції аграрного сектору на суму 24,4 млрд дол. США (або 39,8% від загального експорту товарів з України), що на 22% більше ніж за 11 місяців 2020 року.

Найвагомішими складовими експорту продовольчих товарів та с/г продукції у січні-листопаді 2021 року залишились зернові культури, олії, насіння олійних культур та макухи, тверді відходи від вилучення рослинних жирів і олій.

Основними країнами, до яких постачалась українська агропродовольча продукція, були: Китай, питома вага якого склала 15,4% у структурі експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів; Індія — 6,5%; Нідерланди — 6,4%; Єгипет — 5,9%; Туреччина — 4,8%.

Імпорт сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів за вказаний період зріс на 20% до відповідного періоду 2020 року і склав 6,9 млрд дол. США (або 10,5% від загального імпорту товарів в Україну). Найбільшу частку у структурі імпорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів склали: плоди, горіхи та цедра; риба, ракоподібні та молюски; тютюн та вироби з нього; какао-боби, продукти з нього, шоколад; олії.

У структурі імпорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів найбільшу питому вагу зайняли: Польща — 10,5%; Німеччина — 6,9%; Італія — 6,9%; Туреччина — 6,1%; Індонезія — 4,3%.

Зовнішньоторговельне сальдо сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів позитивне і склало 17,5 млрд дол. США.

minagro.gov.ua