Мінекономіки розробило порядок використання антибіотиків у ветмедицині

Тарас Висоцький виділив 2 основні блоки, які можуть гарантувати конкурентоздатність і розвиток молочного сектору України, в які включив виробництво молока і переробку.

Про це Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, розповів під час онлайн-зустрічі «Актуально про молоко», пише MilkUa.info.

Перший блок — це ефективність діяльності, яка залежить від кількох ключових факторів.

«По-перше, йде мова про знання, і тут ми досить суттєво рухаємо вперед завдяки профільним об'єднанням, таким як Асоціація виробників молока та інші. По-друге, технології, на які не вистачає коштів для швидкого впровадження на тому ж рівні на якому їх імплентують міжнародні колеги з якими ми конкуруємо.

Так, можливо останнє десятиліття — це була проблема, але за минувший рік держава зробила прогрес, щоб забезпечити доступне фінансування для запуску технологій. Нагадую, що за січень-березень ми виплатили 90 млн грн на компенсацію відсотків за залученими кредитами, і знову-таки це в основному аграрії, переробки там мало. А як відомо, з вересня 2020 року переробні підприємства, які залучають кредитні кошти також можуть отримувати компенсацію — 1,5 облікові ставки НБУ. Тому є сподівання, що за 2−3 роки технології швидко оновляться», — зауважив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Третім фактором Тарас Висоцький називає державне управління, яке можливе у тісній співпраці із профільними асоціаціями.

Другий блок — це держпідтримка.

«У наших конкурентів все на високому рівні — управління, і знання, і технології, і держпідтримка, звісно нам потрібно це враховувати. Потрібно робити таку ж фізичну фінансову підтримку в Україні або застосовувати обмежувальні заходи щодо імпорту. Наразі держава розглядає всі варіанти. Державна підтримка в 1,15 млрд грн поки є недостатньою. Є ініціатива президента „Нове село“, про яку зовсім скоро буде відомо детальніше. Зокрема, обговорюється фінансування за прикладом Польші, яке у перерахунку на корову становить 100 євро, а в Україні має бути 3000 грн», — розповідає Тарас Висоцький.

Міністерство розвитку громад і територій України має намір спільно з Австрією створити в Україні зразковий навчально-виробничий центр, прототипом якого буде сільськогосподарський технікум з виробничими потужностями Phyra у Австрії.

Про це розповів міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, повідомляє Мінрегіон.

«Наразі маємо обрати регіони, де такий проєкт буде реалізовано в рамках співпраці з Австрійським Агрокультурним Кластером», — ідеться в повідомленні.

Реалізація проєкту передбачає створення практично орієнтованого навчального виробництва. Ідея полягає у створенні ферми великої рогатої худоби, де поєднується фахове навчання та отримання прибутку в якості повноцінного комерційного підприємства. Така модель успішно практикується в Австрії — сільськогосподарський технікум Phyra з виробничими потужностями функціонує у передмісті Відня, пояснюють у міністерстві.

«Україна має потужний аграрний потенціал і на сьогодні є одним із провідних виробників продовольства в світі та постійно нарощує експорт продовольства та сільськогосподарської сировини. Використання досвіду та напрацювань Австрії у сфері агропромисловості та фахового навчання сприятимуть розвитку сфери і регіонів загалом. Вважаю, що успішні проєкти, реалізовані у Австрії, стануть прототипом рішень для наших підприємств», — зазначив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов.

Мінрегіон вже відпрацьовує пропозиції та досвід Австрії. Інформацію направили до регіонів. Певні області вже надали пропозиції. А на Житомирщині найближчим часом запланована зустріч з представниками австрійської сторони для більш детального обговорення стану та перспектив реалізації проєкту SMART FARM в області.

milkua.info

В Україні налічується близько 70 аграрних стартапів, які перебувають на різних стадіях розвитку і фазах активності.

Подальша доля більшості з них залежить від приватних вкладень, зацікавленості інвесторів.

За оцінками експертів, обсяг інвестицій в інноваційність українського агросектора досягає $ 4 млн. Найвідомішим з вітчизняних стартапів вважається Agrieye, який залучив $ 200 000 норвезької компанії Katapult. Реалізація проекту Drone.ua стала можливою за сприяння приватних фондів Великобританії, Польщі та Молдови. Гігантський дрон для обробки полів Kray Technologies отримав кошти від CIG.

Найвідомішим проектом в цій сфері вважається MHP accelerator, введений агрохолдинг МХП спільно з Agrohub і Radar Tech. У ньому об'єдналися сільськогосподарський сектор і ІТ-галузь.

Сьогодні інноваційні розробки використовуються для моніторингу погодних умов, планування технологічних операцій в агровиробництві і моделювання ризиків виникнення захворювань рослин. Є розробки (Peoplemeter MHP) для віддаленого контролю кількості товарів на полицях в магазинах, температури і вологості, при яких зберігається продукція, а також для вимірювання статичних даних та контролю в пунктах продажу товарів. Діє PROFEED - комплексна система контролю і управління процесом годування тварин на м'ясо-молочних фермах.

З стартапами працюють вже чимало учасників аграрного ринку.

ptichki.net

Україна в січні-травні 2021 р. відправила на експорт 177,37 тис. т м'яса і їстівних субпродуктів птиці, що майже на рівні показника за аналогічний період 2020 р. (175 тис. т).

Про це свідчать дані Державної митної служби України.

У грошовому еквіваленті експорт в звітному періоді досяг $ 255,3 млн проти $ 223,54 млн у січні-травні 2020 року.

Головними покупцями вітчизняного м'яса і їстівних субпродуктів птиці з початку 2021 року стали:

• Саудівська Аравія - на $ 76,54 млн (29,9%);
• Нідерланди - на $ 42,93 млн (16,8%);
• ОАЕ - на $ 15,26 млн (6%);
• Туреччина - на $ 10,39 млн (4,1%);
• Киргизстан - на $ 9,51 млн (3,7%).

Latifundist