Мінагрополітики планує створити антирейдерську комісію для захисту фермерів

Підтримка українського виробника є пріоритетним завдання у програмі стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19. Про це прем'єр-міністр України Денис Шмигаль сказав на засіданні уряду у середу.

«Перша частина програми називається захист українських товарів, робіт, послуг від їх імпортних альтернатив. Здоровий економічний націоналізм це є стратегія багатьох країн, і ми також будемо рухатися в цьому напрямку», — сказав Шмигаль.

За його словами, програма передбачає, що Україна буде використовувати весь спектр інструментів СОТ та ГАТТ для захисту своїх підприємств. Кожна галузь в підготовленій стратегії має два обов’язкових параметри. Мова йде про доступ до фінансів та доступ до ринків.

«Приведу приклад: якщо ми говоримо про підтримку невеликих бізнесів, то це програми доступних кредитів, запуск грантових програм, розширення участі МСБ у державних закупівлях, а також всебічна допомога по виходу на зовнішні ринки», — зазначив він.

Він додав, що зараз в уряді обговорюють зменшення податкового навантаження для МСБ, а також «регуляторну гільйотину».

«Наш успіх показовий, коли прості ФОПи більше не потребуватимуть допомоги бухгалтерів у заповненні документів, а України увійде в ТОП-30 країн світу в питанні легкості адміністрування податків. Це наша ціль, це дуже важливо максимально спростити роботу малому бізнесу, особливо мікробізнесу», — наголосив прем'єр-міністр.

agropolit.com

Депутати пропонують проголосувати в другому читанні законопроект № 6490-д, який легалізує сімейні фермерські господарства в Україні та надасть аграріям податкові пільги.

Автори закону звертають увагу на те, що сьогодні, навіть уклавши договір про створення сімейного фермерського господарства, сільські сім'ї не можуть бути віднесені до тієї чи іншої групи платників податків, відповідно, не можуть скористатись рівними або пільговими правами та спрощеннями.

«Така прогалина в законодавстві позбавляє можливості самостійно працюючих у сільському господарстві людей та їх сім'ї виходити на організовані аграрні ринки і реалізовувати на них результати своєї праці за легальними схемами і ринковими цінами. А тому, вони змушені збувати продукцію за неофіційними каналами реалізації, які не передбачають сплати належних податків», — ідеться в пояснювальній записці.

З даними авторів законопроекту, обсяги неофіційного (фактично — тіньового) ринку у секторі селянських господарств в останні роки суттєво зростають: за експертними оцінками, по овочах він перевищує 80%, м’ясу — 60%, молоку — 40%.

«Цілі та завдання законопроекту полягають у створенні через зміни до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України правових, економічних та соціальних передумов для легалізації сімейних фермерських господарств з набуттям статусу фізичної особи — підприємця — виробника сільськогосподарської продукції, та, відповідно, у забезпеченні їм повноцінної участі в соціально-економічному житті держави із встановленням пільгового порядку сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску», — пояснюють автори законопроекту.

Законопроектом пропонується забезпечити можливість для мешканців села легалізувати свою діяльність у формі підприємницької діяльності для фізичних осіб-підприємців, які організували фермерське господарство, в тому числі сімейне, та надати їм можливість бути платниками єдиного податку четвертої групи, за умови відповідності сукупності таких критеріїв:

здійснення діяльності виключно в межах фермерського господарства зареєстрованого відповідно до Закону «Про фермерське господарство»;

зайняття виключно виробництвом сільськогосподарської продукції, її переробкою та постачанням;

здійснення господарської діяльності (крім постачання) за місцем податкової адреси;

не використання праці найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени сім'ї цієї особи у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

площа сільськогосподарських угідь у власності та/або користуванні, земель водного фонду у користуванні членів фермерського господарства становить не менш як 2 га, але не більш як 20 га.

Законопроектом також передбачено:

пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску для усіх членів фермерського господарства, у т.ч. його голови (доплата ЄСВ за рахунок Державного бюджету протягом 10 років);

встановлення сплати податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки (паї), до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Його ініціаторами є Ніна Южаніна, Олександр Бакуменко, Вадим Івченко, Тетяна Острікова, Олег Кулініч, Сергій Лабазюк та інші.

agropolit

Котирування на ринках свиней забійних кондицій Євросоюзу залишаються стабільними. Ціни зросли цього тижня лише у Нідерландах.

Згідно з останнім звітом ISN, кількість свиней на ринках ЄС продовжує скорочуватися. Хоч кілька німецьких забійних підприємств і намагалися минулого тижня «протягти» свою власну ціну, в кінцевому рахунку вони не мали жодного шансу.

Нідерландські котирування цього тижня привернули увагу відчутним покращенням на 3 євроценти. Тим не менш, найвищу сходинку в структурі п’яти найбільших свинарських країн ЄС все ще займає Данія.

Певної нестабільності на ринку свинини у всьому світі додає поширення коронавірусу в Китаї. Ізоляція одних провінцій та евакуація з інших значно вплинули на попит китайських споживачів, а посилені заходи контролю в портах завадили імпорту та експорту всієї продукції, включно зі свининою. Ринкові експерти очікують, що нормальна торгівля відновиться, як тільки сповільняться темпи поширення вірусу.

Згідно з ISN, вплив африканської чуми свиней (АЧС) на виробництво свинини у Піднебесній означає, що попит на імпортовану продукцію все ще залишається високим.

Таблицю цін на свиней забійних кондицій в ЄС дивіться тут

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — Торговельний представник України Тарас Качка зустрівся з українськими експортерами та представниками громадськості в рамках публічного обговорення концепції державної політики у сфері розвитку експорту.

Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Сертифікація, дозволи, ліцензії та інші методи нетарифного регулювання, які застосовують іноземні держави по відношенню до українських товарів, створюють суттєві перешкоди для кількісного та якісного зростання українського експорту. Окремим навантаженням на експортерів лягає недосконалість внутрішніх процедур з підготовки до вивозу на ринки з вищим за український рівень капіталізації. В той же час внутрішні виробники відчувають чималу конкуренцію з боку імпортованої продукції. З огляду на те, що 48% вітчизняного ВВП формуються за рахунок експорту, проблема загострюється, особливо для ключових на сьогодні галузей економіки, зокрема для металургії, промисловості, аграрного сектору та сфери транспорту. Учасники висловили свої думки щодо можливих напрямків спрощення взаємодії з іноземними покупцями української продукції, як-то: доцільність встановлення дзеркальних обмежень для російських товарів, вихід на азіатські ринки, доцільність систематичного діалогу з бізнесом для кращого розуміння поточних потреб українських експортерів.

«Відвертий, а не формальний діалог з бізнесом покращує розуміння актуальної галузевої проблематики, яке дозволить краще планувати діяльність та проводити ще більш цілеспрямоване лобіювання потреб українських експортерів в процесі міжнародних перемовин. Ми працюємо над зменшенням перепон для наших виробників, які задіяні на зовнішніх ринках. Становлення наших експортерів в якості їх потужних учасників дозволить нам формувати торговельну повістку та претендувати на ще вигідніші умови, тоді як зараз ми працюємо за вже оформленими домовленостями», — зазначив Тарас Качка.

Концепція державної політики по досягненню цілі 7.6 «Український експортер отримує кращі умови для роботи за рахунок зменшення бар'єрів для експорту українських товарів та послуг», передбачає подолання стримуючих факторів за рахунок 4-х напрямів розвитку експортної державній політиці:

Підвищення ефективності та якості торговельної політики за рахунок забезпечення належного представництва українських компаній на ключових міжнародних виставково — ярмаркових заходах, графік яких на 100 відсотків відповідає потребам самого бізнесу, та забезпечення участі в діяльності міжнародних організацій для просування національних економічних інтересів.

Розвиток національних контрольних процедур (технічне регулювання, санітарія і фітосанітарія тощо) у спосіб, який дозволить визнавати еквівалентність на ринках у фокусі та забезпечення визнання такої еквівалентності, зокрема укладання угод та домовленостей про взаємне визнання еквівалентності з усіма можливими торговельними партнерами.

Зменшення на 10% фактичного мита, яке стягується з української продукції на зовнішніх ринках, проведення переговорів про зменшення рівня тарифів, які накладаються на українську продукцію, укладення преференційних угод та угод про вільну торгівлю з ключовими торговими партнерами, участь у багатосторонніх переговорах у рамках СОТ.

Зменшення вартості фінансів та інструментів експорту товарів та послуг українських компаній за рахунок забезпечення повноцінного функціонування Експортно-кредитного агентства та здійснення комплексу заходів, спрямованих на зменшення ризиків при оцінці операцій з українськими компаніями.

В процесі реалізації політики очікується збільшення експорту у 2 рази протягом 5 років, зменшення рівня мит, які застосовуються на 20 ринках до яких експортуються топ-100 українських товарів, скорочення оформлення експортних операцій з 66 годин у 2018 році до 24 годин у 2024 році, у тому числі зняття нетарифних бар'єрів.