Мінагрополітики: Держава не буде викуповувати збіжжя у аграріїв

Група Компаній "ПроАгро Груп" 28 серпня провела IV Форум "Агромаркетинг-2019". Захід відбувся у столичному Гольф-Центрі та традиційно став місцем зустрічі професіоналів, які пропонують нові маркетингові ідеї та впроваджують ефективні стратегії в аграрному бізнесі.

Цього року "ПроАгро Груп" удосконалила формат події: з традиційної конференції захід виріс у професійний форум, що викликало чимало позитивних відгуків серед учасників заходу. Крім цього, організатори потурбувались про створення тематичної експозони, площа якої склала близько 300 кв. м.

Форум "Агромаркетинг-2019" складався з трьох тематичних панелей. У межах першої панелі форуму "Тренди аграрного маркетингу. Практичні кейси" представники успішних аграрних компаній розповіли про власний досвід використання маркетингових інструментів для розвитку бізнесу та залучення нових клієнтів.

Зокрема, pr-директор компанії AgroGeneration Ірина Наконечна розповіла про точковий маркетинг і те, як вибудувати лояльність цільової аудиторії в аграрному бізнесі. За її словами, є кілька груп ЦА, на яких спрямована комунікація агрохолдингів: інвестори, пайовики, трейдери і влада. Відповідно під час роботи з кожною з цих груп варто ставити інші завдання, наприклад, якщо це інвестор, то йому потрібно показати, що ситуація в країні не вплинула на роботу компанії, а якщо це пайовик – що компанія дбає про регіон, у якому працює.

Керівник департаменту комунікацій, PR та GR агрохолдингу Kernel Оксана Коваль поділилась кейсами, як працює digital pr в агробізнесі. У компанії Kernel спікер відповідає за внутрішні та зовнішні комунікації, event-напрямок, інформаційну підтримку соціальних проектів і взаємодію з органами державної влади і на прикладі компанії вона розповіла про ефективні digital-технології, що допомагають холдингу підтримувати свою позитивну репутацію. Зокрема, вона назвала основні "гарячі тренди", які впливають на сучасний ринок. Серед них: глобальна криза довіри, падіння рейтингів ЗМІ та зростання ролі соцмереж і блогерства, а також старіння такої моделі комунікації як монолог і розвиток діалогу.

У своїй доповіді В'ячеслав Забєлін, директор з розвитку "Столичного ОРСП", зробив акцент на культуру споживання як маркетингову одиницю. Розвитком "Столичного" В'ячеслав Забєлін займається з 2010 року, він відповідає за комерційний напрям та нові проекти його розвитку, а також консультує іноземних замовників з приводу створення оптових ринків на території інших країн. Спікер розповів про те, що основним завданням маркетингової стратегії ринку є познайомити споживача з продуктом та його постійне інформування.

Про маркетингові тренди та перспективи органічного виробництва розповіли одразу двоє спікерів форуму – провідний фахівець із сертифікації ТОВ "Органік Стандарт" Олена Манзюк і директор ТОВ "Дунайський аграрій" Роман Дяжук. Зокрема, пані Олена розповіла про те, що ж таке органічна продукція і яка специфіка її виробництва, а також про законодавче регулювання органічного виробництва, його сертифікацію, експорт органіки та тенденції світового органічного ринку. Водночас Роман Дяжук на прикладі своєї компанії розповів про шлях і підводні камені переходу до органічного виробництва, плюси такого переходу, пошук цільової аудиторії та роботу з маркетами.

Конкретним маркетинговим кейсом також поділилась директор з маркетингу Fozzy Group Анастасія Ярошовець. На прикладі Ніжинського консервного заводу вона розповіла про те, які овочеві рішення допомагають підприємству залишатись лідером у своїй сфері. Професіонал з великим досвідом Анастасія Ярошовець розповіла про інновації і важливість їх впровадження, нюанси продуктового і цінового лідерства, а також про основні світові тренди, що впливають на розвиток аграрного ринку.

Друга панель форуму була присвячена інструментарію ефективного маркетингу та піару. Еліна Кац, керівник департаменту комунікацій, маркетолог компанії UTAGRO поділилась зі слухачами успішним кейсом вибору та впровадження онлайн та оффлайн інструментів, які дають результат у B2B. За її словами, що сучасний маркетинг пройшов кілька етапів еволюції. Зокрема, маркетинг 1.0 мав орієнтацію на продукт, маркетинг 2.0 – на споживача, а маркетинг 3.0 – на цінності. Спікер додала, що для UTAGRO найважливішими є принципи доброзичливості, відповідальності та екологічності.

Про те, що аграрному бізнесу потрібно знати про тренди аналізу комунікацій розповів директор з досліджень Центру контент-аналізу Артем Захарченко. У своїй доповіді експерт навів приклад кризового комунікаційного кейсу агрохолдингу МХП під час інформаційної атаки, що йшла з боку Володимира Зеленського. Він зауважив, що МХП обрав у цілому слушну стратегію захисту: не відповідав Зеленському, натомість, аграрні об’єднання і бізнесові експерти просували меседжі «тиску на бізнес» та «невинуватості Косюка». Водночас помилка холдингу була у виборі комунікаційних майданчиків. Головною задачею було запобігти «токсикації» іміджу Косюка серед аудиторії «якісних» та бізнесових медіа, але меседжі захисту її не досягли.

Євгеній Яворський, керівник напрямку IoT компанії "Київстар", розповів про цікаві маркетингові бізнес-кейси для агроіндустрії. Зокрема, акцент було зроблено на тому, що таке інтернет речей і які його переваги. Так, за словами спікера, IoT дозволяє компаніям зменшити витрати, автоматизувати ручну працю, покращити ефективність виробничих процесів, досягти стабільної роботи обладнання, ефективного використання людських ресурсів і контролю на всіх стадіях виробничих процесів.

Про те, як збудувати ефективну PR стратегію для аграрної компанії розповів Андрій Бублик, директор із зв’язків з державними установами та комунікацій Coca-Cola HBC. Він зауважив, що для великого бізнесу надзвичайно важливим є створення позитивної корпоративної репутації і іміджу, які формують споживачі, співробітники компанії, медіа, інвестори, постачальники і навіть конкуренти. Спікер підкреслив, що одним з ефективних інструментів, що допомагає у розбудові корпоративної репутації, є дослідження соціально-економічного впливу.

Олена Колесникова, директор зі стратегії однієї з провідних креативних агенцій України BBDO, поділилась зі слухачами новими тенденціями на ринку комунікацій. Вона зауважила, що світ змінюється все швидше, а обсяг інформації у ньому зростає за експонентою. Зокрема, загальний обсяг даних збільшується вдвічі кожні 1-2 роки, а  90% даних в світі було створено за останні два роки. Олена Колесникова підкреслила, що людина – це істота не раціональна, а така, яка раціоналізує. Людський мозок приймає рішення за 200 мілісекунд до того, як людина це рішення усвідомить. Тобто ми вирішуємо несвідомо, а отже емоційно, що дуже важливо розуміти під час побудови маркетингової комунікації.

У межах третьої панелі заходу "Цифровий маркетинг. Сучасні тренди" директор компанії "Бітрікс24" Дмитро Суслов розповів про те, що спільного між комбайном і CRM. За його словами, сучасна CRM-система – це цілий набір інструментів для організації роботи продажів у компанії. Вона повинна накопичувати і зберігати всю інформацію про клієнтів, вміти з ними взаємодіяти (бажано ще й без участі людини) і сегментувати їх. Як підкреслив спікер, менеджери можуть відпочивати, а CRM працює завжди. Це все дозволяє підвищити продажі компанії та її продуктивність загалом.

За словами Міли Крутченко, chief Strategy & Digital Officer компанії razom communications, digital залишається єдиним стабільно зростаючим медіа-каналом, тоді як телебачення, радіо та преса втрачають свої позиції. Вона поділилась п’ятьма лайфхаками для агробізнесу в digital, які допоможуть бути агрокомпаніям бути ефективним в середовищі, що постійно змінюється. Зокрема, перший лайфхак – це те, що конверсійні інструменти дозволяють максимально швидко отримати результати. Другий – потрібно шукати того, хто відповідальний за прийняття рішення. Третій кейс полягає у тому, що data – це шлях до успіху, а четвертий у тому, що шлях до прийняття рішення для В2В не є лінійним. І нарешті п'ятий лайфхак – це omnichannel як можливість отримати синергію від всіх активностей.

Про інноваційні види розсилок в аграрному бізнесі розповів директор з розвитку сервісу SendPulse Олександр Рись. За його словами, розсилки в аграрних компаніях потрібні для налагодження внутрішньої комунікації, отримання контактів клієнтів, збільшення продажів, а також побудови лояльності серед клієнтів. Для досягнення кожної з цих цілей можна використовувати безліч різних інструментів розсилок, як наприклад, корпоративний емейл-дайджест для внутрішньої комунікації чи анонс-розсилки для збільшення продажів.

Михайло Зімін, операційний директор міжнародної компанії "Бізнес-Конструктор", розповів слухачам форуму, що таке стратегічні завдання і стратегічна сесія та навіщо ставити стратегічні завдання в агробізнесі. За його словами, є п'ять основних принципів під час процесу визначення завдань. Усі ці правила заключаються в одне слово – SMART, де S – це specific (конкретні), М – measurable (можна виміряти), А – achievable (можна досягти), R –  result oriented (орієнтуються на результат), Т – time-bound (обмежені в часі).

Крім цього, co-founder та CEO ресурсу Space.ua Альона Немченко розповіла про те, що таке person-based marketing та як він працює у складних B2B продажах на аграрному ринку. За її словами, технологія person-based marketing допомагає генерувати ліди для В2В компаній, знаходити їм нових клієнтів, виходити на експорт, а також повертати клієнтів, які пішли. Спікер продемонструвала роботу цієї технології на прикладі компанії AVANGARDCO.

Після кожної панелі учасники форуму могли взяти участь у дискусіях на теми "Як обрати оптимальну структуру управління маркетингом або ж вдосконалити вже існуючу?", "Аутсорсинг або будувати всередині? Вибір між внутрішньою маркетинговою командою або агентством", а також "Аграрний digital-маркетинг. Прогнози та тренди".

Залучати аудиторію до обговорення та підтримувати професійні діалоги допомагали першокласні модератори Еліна Кац, керівник департаменту комунікацій і маркетолог  UTAGRO, Ольга Дигун, директор департаменту маркетингу UKRAVIT і Олег Пивовар, директор з розвитку CORETEKA.

Організатори дякують усім спікерам та учасникам заходу. Особлива подяка – партнерам форуму, серед яких – офіційний дилер Мazda – Салон Mazda на Петрівці, який подарував усім охочим знижку 25 тис. грн на придбання автомобіля, компанія «Пегас Туристік Україна», які розіграли подорож до Туреччини на двох, а також Grand Admiral Resort&Spa, які також розіграли серед учасників багато цінних подарунків.

Дякуємо, що були з нами і до нових зустрічей на наших професійних заходах!

Рroagro

Сьогодні значного зменшення виробництва молока та молочної продукції в Україні не відбувається. За результатами січня-жовтня 2017 року ці обсяги становили майже 9 млн тонн. Таким чином, за результатами року Мінагрополітики очікує виробництво молока на рівні 10387 тис. тонн. У 2018 році можливе незначне зниження виробництва молока до 10100 тис. тонн при одночасному збільшенні у структурі виробництва молока від сільськогосподарських підприємств.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час Х Всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Молочний бізнес-2017».

«За результатами січня-жовтня 2017 року, виробництво молока зменшилось на 1% порівняно з відповідним періодом минулого року: господарствами населення зменшилось на 1,7%, а сільгосппідприємствами напроти було збільшено на 1,8%. Приємно відмітити, що помітно збільшилась частка молока екстра ґатунку, до 15% або 318 тис. тонн, отриманого від сільськогосподарських підприємств», — наголосила заступник Міністра з питань євроінтеграції. Вона додала, що питома вага молока, закупленого переробниками для подальшої переробки в сільськогосподарських підприємствах, становить на сьогодні 60,5%, а в господарствах населення — 29,6%.

«Експорт українських молокопродуктів до інших країн за цій період становив 112,3 тис тонн. Наприклад, ми значно збільшили експорт масла — в 3,5 рази, до $69 млн», — відмітила Ольга Трофімцева. Вона розповіла, що, окрім масла, українські компанії активно експортували в поточному році сири та молочні сироватки. «Головними покупцями українських молочних продуктів поки що залишаються країни СНД, але також в цьому році активізувались поставки до країн Азії та Європейського Союзу. На сьогодні майже повністю вичерпані тарифні квоти ЄС на вершкове масло та молочні пасти, а також на 34,5% вичерпано квоту на сухе молоко. Вперше цього року наші експортери почали використовувати квоту на молоко та вершки, станом на кінець жовтня квота була заповнена на 3,8%», — наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, Мінагрополітики та Держпродспоживслужба продовжують свою активну роботу для відкриття нових ринків для експорту українських молочних товарів. Пріоритетними є такі країни, як: Ліван, Єгипет, Корея, Китай та інші. «Для розвитку галузі українського молочного скотарства є необхідним створити секторальну комплексну програму. І починати треба з розвитку селекції та генетики, технологій для виробництва та інше. Окрім того, надзвичайно важливою є кооперація між виробниками та переробниками, тому що це є найефективнішим шляхом формування повноцінних галузевих ланцюгів», — резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Довідково: Виробництво основних видів української молочної продукції у січні-жовтні 2017 року, за даними Держстат: молоко оброблене рідке — 711 тис. тонн, масло вершкове — 84,2 тис. тонн, сир свіжий неферментований та кисломолочний — 50,2 тис тонн, сир жирний — 91,1 тис тонн, йогурт, ферментовані чи сквашені вершки та молоко — 310 тис. тонн, спреди та суміші жирові — 17 тис тонн, продукти молоковмісні — 708,2 тис. тонн.

Прес-служба Мінагрополітики

Державний контроль операторів ринку харчової продукції у 2019 році буде ризик-орієнтованим і здійснюватиметься без попереднього попередження суб'єктів перевірки.

Про це повідомила прес-служба Держпродспоживслужби.

«Заходи державного контролю у 2019 році здійснюватимуться без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю», — наголошується в повідомленні Держпродспоживслужби.

За даними відомства, у випадках, які становлять виняток, відомство повідомлятиме операторів за три робочих дні до перевірки.

Крім того, Держпродспоживслужба оприлюднила план перевірок на 2019 рік. Ознайомитися з документом можна на сайті відомства.

Народні депутати України зареєстрували законопроект, яким пропонується встановити довготривалий період надання бюджетної підтримки сільгосптоваровиробникам на рівні не менше 1% аграрного ВВП. Про це повідомив народний депутат Олег Кулініч у Facebook, передає УНН.

“Разом з колегами по депутатській групі „Довіра“ зареєстрували законопроект, вкрай важливий для системного розвитку нашої аграрної сфери.

Законопроектом № 2825 „Про внесення зміни до розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України щодо бюджетної підтримки АПК“ ми пропонуємо встановити довготривалий період надання бюджетної підтримки сільгосптоваровиробникам.

Це буде дуже правильним сигналом стабільності для наших аграріїв, які, на жаль, кожного року перед прийняттям державного бюджету думають — а як же поведе себе держава цього разу?! Чи будуть передбачені кошти і як вони будуть розподілені?” — зазначив він.

Кулініч пояснив, що законодавчо визначена довготривала підтримка АПК буде свідчити про наявність у держави стратегії підтримки агросектору і, відповідно, саме така стратегія дозволить якісно планувати свою господарську діяльність і самим аграріям.

“А це правильно, особливо для тих сфер у „аграрці“, які вимагають тривалих інвестицій і мають довгу окупність”, — наголосив нардеп.

Також зареєстрованим законопроектом пропонується визначити, що бюджетна підтримка АПК встановлюється у розмірі “не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві”.

“Нагадаю, що зараз у Бюджетному кодексі на зазначені цілі передбачено не більше 1% випуску продукції у сільському господарстві. Але вважаємо таке формулювання неправильним і некоректним, бо не більше одного 1% — це може бути і 0%!!!

Сьогодні у державному бюджеті на 2020 рік обсяг бюджетної підтримки АПК визначено на рівні 4 млрд гривень, що складає лише 43% від встановленого обмеження і не відповідає реальній потребі”, — сказав Кулініч і додав, що сподівається на підтримку ініціативи з боку колег.

Джерело: УНН