М'ясо з пробірки є реальною загрозою комбікормової галузі

В Україні високий потенціал галузей ІТ та агро. Тож необхідно працювати над поєднанням цих двох перспективних з точки зору бізнесу галузей та побудувати між ними синергетичну взаємодію.

Про це пише у своєму блозі на НВ Юрій Петрук, голова асоціації AgTech Ukraine.

«Зараз Україна реально має шанси стати агротехнологічним хабом світового масштабу. У нас є розумні люди з хорошою експертизою в технологіях, ми вирощуємо більше 70% із переліку сільгоспкультур, які котируються на біржі. До того ж у нашій країні представлені агровиробники всіх розмірів — від фермера, що вирощує 2 га малини, до величезних агрохолдингів із земельним банком понад 800 тис. га. І гарна новина в тому, що ми можемо бути провайдером технологій для таких аграріїв по всьому світу і ця ніша ще практично вільна», — зазначає Юрій Петрук.

«Як Україна представлена у темі агро на світовому ринку? Сьогодні на світовому агроринку Україна є одним із найбільших експортерів зернових та олійних культур, також ми займаємо почесні місця у рейтингах експорту іншої агропродукції. Але торгуємо при цьому переважно сировиною та продуктами низького ступеня переробки. Що зменшує потенційну маржинальність бізнесу.

І тут є вікно можливостей для ефективної взаємодії з технологічними компаніями. По-перше, потрібно розвивати технології для переробної галузі, які дозволять підвищити експортну виручку та дадуть можливість замінити іноземне обладнання вітчизняним. По-друге, хотілося б, щоб у перспективі 10 років Україна перетворитися з експортера сировини на експортера технологій з високою інтелектуальною доданою вартістю», — підкреслює експерт.

За його словами, вже сьогодні українські компанії продають за кордон GPS-обладнання (BITREK, IT-lynx), автопілоти та системи паралельного водіння (FieldBee), дрони (Kray Technologies, DroneUA), програмне забезпечення (eFarmer), бібліотеки для картографії (LeafLet) та різноманітні сенсори (SkokAgro). Вони надають послуги обробки даних (Cropio, AgriEye) та працюють над розробкою безпілотних тракторів і сервісів обробки геопросторових даних разом із великими міжнародними корпораціями.

«А стартапи розробляють справжні технології майбутнього. Такі як флоти дронів для обприскування промислових посівів, барабанні теплиці для прискорення вирощування продукції, генератори води з повітря, системи аналітичної підтримки прийняття рішень», — зауважує Юрій Петрук.

На його думку, наступний рік для агросектору в Україні має бути насиченим, і для цього є цілий ряд причин. «Так, наприклад, кілька міжнародних корпорацій прийняли рішення завезти до нашої країни свої інноваційні бізнеси та R&D департаменти. Крім того, на наш ринок молодих проектів почали звертати увагу серйозні венчурні інвестори — Syngenta Ventures, Google Ventures, фонди з Польщі, Франції та Великобританії.

Є плани побудови в Україні централізованої системи метеостанцій для сільського господарства та розширення існуючих мереж GNSS RTK для підвищення точності GPS-навігації техніки та чіткої роботи систем автопілотування.

Наступного року вийдуть на стадії промислового випробування багато українських проектів з виробництва сенсорів. А це означає підвищення доступності даних технологій для аграріїв і появу внутрішньої конкуренції", — зазначає експерт.

Він підкреслив, що в українських аграріїв поступово формується розуміння переваг використання програмних продуктів у своєму бізнесі на різних рівнях. «Це означає, що ринок стає більшим і відкривається для нових рішень та розширення функціоналу вже існуючих. Відповідно і розробники поступово розвивають свої продукти та будують більш цілісну для споживача екосистему.

Поступово збільшується кількість людей, яким цікаво створювати проекти у сфері агро. При цьому, у стартапів зростає рівень підготовки та професійної експертизи. За останній рік декілька українських проектів потрапили до міжнародних акселераторів і вийшли на зарубіжні ринки. Наприклад, KRAY Technologies, Avision Robotics, AgriEye, BIOsens, Water Cloud. А це означає, що тепер вони можуть ділитися цим цінним досвідом.

Також цього року декілька великих агрохолдингів завершили цикл випробування технологій точного землеробства у промислових масштабах. Більшість з них уже змогли побудувати інтегровану систему від картування ґрунтів до диференційованого висіву та внесення добрив. І якщо результати після завершення сезону покажуть готовність компаній до масштабування цього досвіду, то варто очікувати підвищення платоспроможного попиту на весь спектр технологій та сервісів точного землеробства», — зазначає Юрій Петрук.

milkua.info

У першому півріччі 2021-го кількість спалахів африканської чуми свиней (АЧС) як серед диких свиней (7 429), так і сільськогосподарських (526) збільшилося порівняно з аналогічним періодом 2020-го. Сільськогосподарські свині: показники різко зросли (346 випадків у першій половині 2020-го проти 526 за аналогічний період 2021-го).

Якщо розглядати окремі країни, то дані Болгарії обнадіюють: скоротилося число спалахів як серед диких свиней (177 проти 340 у першому півріччі 2021-го та 2020-го відповідно), так і серед сільськогосподарських (жодних цьому році порівняно з 17 у першому півріччі 2020 або 19 у цілому 2020-му). Литва, Польща і Угорщина також показали позитивні показники порівняно з 2020.

Що стосується спалахів захворювання серед сільськогосподарських свиней, то в Польщі у перші місяці нових випадків АЧС не виявлено, однак з березня у країні уже зареєстрували 10 розкиданих по всій території.

Ситуація в Словаччині погіршилася: 1194 випадки у дикій фауні — з 125 у першому півріччі 2020. Словаччина залишалася вільною щодо АЧС до 25 червня 2019, коли ветеринарні органи підтвердили спалах у присадибному господарстві біля кордону з Угорщиною та Україною.

pig333.com

Уряд в черговий раз вдосконалив програму «Доступних кредитів 5−7-9%», збільшивши максимальну допустиму державну допомогу з 200 тис. до 400 тис. євро на період карантину та протягом шести місяців після його скасування.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Таке рішення було прийнято 24 лютого на черговому засіданні Кабінету Міністрів України.

«Ми постійно в діалозі з бізнесом, чуємо їх запити і намагаємось оперативно реагувати. Знаємо, що деякі підприємства не могли скористатися програмою „5−7-9“, адже до цього за іншими програмами вже могли використати визначений державою ліміт підтримки у 200 тис. євро. Наше чергове вдосконалення, а саме збільшення цього ліміту вдвічі до 400 тис.євро, суттєво розширить коло отримувачів державної допомоги та строки користування підтримкою. Ми прагнемо, щоб бізнес мав ще більший доступ до довгострокових ресурсів, мав можливість інвестувати у свій розвиток і розвиток нашої держави», — прокоментував зміни Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, сьогоднішнє рішення розблокує проблему, з якою до цього стикалися, наприклад, аграрії, які, окрім «5−7-9», є активними користувачами окремих державних програм підтримки АПК. Також нове вдосконалення буде корисним і для середнього бізнесу, який користуючись великими сумами кредитування, міг розраховувати на їх дію лише на певний період (при максимальному обсязі кредиту у 50 млн грн термін користування складає приблизно до 2-х років). Відтепер у середнього бізнесу буде можливість користуватися кредитами протягом довшого періоду дії програми, тим самим планувати свою діяльність, свої інвестиції, на більш довгий період.

Також варто зазначити, що збільшення ліміту до 400 тис. євро не суперечить нашим зобов'язанням з ЄС.

Нагадаємо, що від старту програми банки-учасники видали 8 916 кредитів на загальну суму 21,4 млрд грн.

Докладніше про те як приєднатися до програми читайте за посиланням. 

Виникнення стійкості до протимікробних препаратів (СПП) призводить до економічних втрат, зниження обсягів виробництва продукції тваринництва, злиднів, голоду та неповноцінного харчування, особливо у країнах з низьким та середнім рівнем доходу.

Про це заявив генеральний директор Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО) Цюй Дун'юй, представляючи новий п'ятирічний план ФАО, покликаний допомогти впоратися з цією проблемою.

Він зазначив, що внаслідок постійного впливу антибіотиків та інших протимікробних препаратів бактерії, грибки та інші мікроби можуть стати та стають стійкими до впливу лікарських препаратів, покликаних знищувати або пригнічувати їх, що робить ліки неефективними та призводить до загрози появи неконтрольованих «супербактерій». Щорічно близько 700 тис. осіб гине з пов'язаних з СПП причин, і якщо не будуть вжиті заходи зниження ризику, то до 2050 року їх кількість може зрости до 10 мільйонів.

«СПП особливо сильно загрожує сільському господарству, оскільки сектор тваринництва є основним споживачем протимікробних препаратів, а їхнє неправильне чи надмірне використання викликає резистентність, внаслідок якої гине поголів'я худоби, а люди позбавляються відповідних джерел коштів для існування. Протимікробні препарати використовуються також при вирощуванні сільськогосподарських культур, зокрема рису та помідорів, а також в аквакультурі для запобігання втратам продукції», — уточнив Дун'юй.

ФАО розробила план боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на 2021−2025 рр. н. Серед ключових принципів плану виділяються необхідність застосування науково обґрунтованого підходу до виявлення ризиків СПП та управління ними до того, як вони призведуть до великомасштабних надзвичайних ситуацій, доцільність епіднагляду та навчання у всьому світі, важливість стимулювання зацікавлених сторін та розширення їх можливостей для того, щоб від поінформованості про ризики СПП перейти до дій.

«Головною метою дій по боротьбі з СПП в даний час є не відмова від використання протимікробних препаратів, а збереження їх благотворного ефекту, тим більше що в найближчі 30 років обсяг вироблених для потреб людей продуктів харчування буде таким же, як за останні 10 тис. років разом узяті. У плані йдеться: «Нам необхідно, щоб протимікробні препарати діяли якомога довше, щоб виграти час для винаходу нових ліків».

У плані дій описуються різні можливі способи покращення методів ведення сільського господарства для більш якісної боротьби з СПП, включаючи, серед іншого, правильне харчування людей та тварин, вакцинацію, гігієну, санітарію та генетику.

«Ще одним ключовим напрямком роботи є поводження з відходами, оскільки компоненти протимікробних препаратів, що виділяються людьми та тваринами, а також утворюються в результаті діяльності лікарень та скотобоєн, можуть потрапляти у навколишнє середовище та прискорювати появу та поширення стійких штамів та генів. У плані міститься заклик до розширення досліджень СПП та забезпечення більш якісного нагляду в секторах рослинництва, аквакультури та охорони навколишнього середовища», — підсумували у ФАО.