Криза робочої сили впливає на м'ясну галузь у всьому світі

«Офіційна статистика за перші шість місяців поточного року дає нам можливість для оптимістичних прогнозів щодо річної вартості аграрного та харчового експорту. Зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за січень-червень 2017 року досяг 10 903,1 млн дол. США або 25,2% всього зовнішньоторговельного обігу України. При цьому, експорт продукції аграрного сектору за вказаний період становив 8 771,2 млн дол. США або 42,5% від загального експорту України, імпорт – 2 132 млн дол. США або 9,4% від загального імпорту України, сальдо позитивне склало 6 639,2 млн дол. США», - зазначила Ольга Трофімцева та підкреслила, що аграрний експорт порівняно з аналогічним періодом зріс на 28% або на 1 919,5 млн дол. США.

«Дані цифри є для нас чудовим проміжним результатом, більше того, ми раді бачити закріплення географічної структури експорту з лідерством країн Азії з 40,4% в структурі експорту, країнами Європейського Союзу – 31,6% та Африки - 17,9%»,- підкреслила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, у топ-5 ключових країн, до яких експортувалась українська аграрна продукція входять: Індія- $ 1,034 млрд, Єгипет - $ 862,05 млн, Нідерланди -$ 588,5 млн, Іспанія - $ 584,3 млн, Туреччина - $485,2млн.

«Три найбільш вагомі товарні групи в нашому аграрному експорті на сьогодні це зернові культури – 37,8%, олія – 27,9% та насіння олійних культур – 8%. Але при цьому ми відмічаємо і збільшення частки переробленої харчової продукції та певних нішевих продуктів в загальному експорті, наприклад, за рахунок продукції птахівництва, овочівництва та інших. Така диверсифікація є позитивним сигналом, і ми з боку міністерства будемо й надалі підтримувати збільшення експорту української продукції з доданою вартістю», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Прес-служба Мінагрополітики

За 11 місяців 2019 року Україна експортувала агропродовольчої продукції на суму $20,2 млрд, що перевищило показник за підсумками повного 2018 року, коли рекордною стала вартість аграрного експорту на суму $ 18,8 млрд.

Про це свідчать дані оперативної статистичної інформації, інформує заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, також оновлено історичний рекорд поставок вітчизняної продукції сільського господарства до Європейського Союзу. Якщо торік до країн цього регіону було експортовано харчів та продовольства на $ 6,3 млрд, то за січень-листопад 2019 року вони сягнули $ 6,8 млрд.

Як і раніше, найбільші доходи українським експортерам приносять продажі на закордонних ринках зернових культур ($ 8,6 млрд), насіння олійних ($ 2,3 млрд), олії ($ 4,2 млрд), залишків і відходів харчової промисловості ($ 1,4 млрд) та м’ясопродуктів ($ 0,7 млрд), поінформував експерт.

«Оскільки календарний рік ще не завершився, всі перераховані показники будуть збільшені, сформувавши остаточні підсумки вітчизняного агропродовольчого експорту, які й стануть новим орієнтиром для галузі», підсумував Микола Пугачов.

milkua.info

Бізнес виступає за уніфікацію системи рецептів людської та ветмедицини. Про це минулого тижня представники Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес-Асоціації говорили з керівництвом проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», повідомляє прес-служба асоціації.

«Перевагою лікування тварин є те, що зараз можна використовувати ліки для людей, які можна купити в звичайній аптеці. Проте, домашні тварини хворіють і такими хворобами, як епілепсія, рак тощо. І тут виникають ускладнення. Адже ці ліки можна придбати виключно у людській аптеці та виключно за рецептом людського лікаря. Виникає правова колізія, адже виходить, що, наприклад, щоби пролікувати корову, яка забезпечує господарство молоком, потрібно отримати рецепт у людського лікаря. Це щонайменше дивно», — пояснив координатор комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес-Асоціації Дмитро Кирилюк.

Він також додав, що побоювання викликає ситуація з антибіотиками. Адже у ветаптеці їх можна придбати без рецептів.

Власне, саме тому й важливо максимально швидко уніфікувати рецептурність ліків людської та ветмедицини, щоб мінімізувати можливості для неякісного лікування, що може призвести до негативних для здоров’я наслідків. Для цього потрібно, перш за все, запровадити єдину електронну систему рецептів, яка дозволить виробникам вносити назву препарату та серію, лікарям — електронний рецепт, а споживачам можливість перевіряти оригінальність цього препарату. Найбільш важливим елементом цієї системи має бути розділ подачі скарг. Це дозволить виробнику та державі контролювати епізоотичну ситуацію (поширення певної хвороби) по всій території країни та мінімізує можливість отримання підробки або нелегального імпорту. Наразі така система розробляється, вона має бути уніфікована з міжнародною ветеринарною базою ЄС в частині спостереження за побічними реакціями. Для її фінального запуску необхідним є прийняття проекту закону про ветмедицину, який наразі готується в Держспоживслужбі.

Друге важливе питання ветеринарної сфери — оформлення паспорту для тварини, який є основним документом. Він видається ветлікарем при первинній вакцинації тварини та містить інформацію про власника тварини, дату вакцинації та тип вакцини, профілактичне лікування тощо. Водночас, виникає парадокс, адже документ, який видає ліцензований ветеринарний лікар, державою не визнається. Тож якщо, наприклад, тварину потрібно вивезти за кордон, необхідно звертатись до державної уповноваженої ветеринарної клініки, повторно заповнювати всі необхідні документи та проходити повторну вакцинацію. Це займає час і потребує додаткових коштів.

«Така ситуація виглядає абсурдно та, очевидно, потребує врегулювання, оскільки сезон подорожей вже почався і все більше власників тварин стикаються з ускладненнями при перетині кордону з домашніми улюбленцями. Зі свого боку, найближчим часом бізнес-спільнота підготує відповідні пропозиції та надасть Мінагрополітики та Держпродспоживслужбі на врахування. Сподіваємося, ситуацію вдасться вирішити», — йдеться в повідомленні.

milkua.info

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів розраховує на впровадження сучасної системи контролю органічного виробництва. На цьому наголосив Голова відомства Володимир Лапа.

За його словами, повноваження Держпродспоживслужби у сфері безпечності харчових продуктів та кормів сьогодні полягають в організації та здійсненні державного контролю у т.ч. за впровадженням НАССР, веденням реєстру затверджених експортних потужностей, уповноваженням лабораторій на проведення досліджень для цілей державного контролю.

У сфері виробництва та обігу органічної продукції Держпродспоживслужба України уповноважена вести реєстр виробників органічної продукції, проводити державний нагляд (контроль) за діяльністю суб’єктів господарювання, гарантувати інформаційне забезпечення зацікавлених сторін.

Одночасно, невідповідність чинного законодавства вимогам та стандартам Європейського Союзу знижує довіру громадян як до української органічної продукції, так і до системи контролю. Тож, необхідно чітко визначити повноваження відомства, надати йому можливість проводити моніторинг органічної продукції, вибірково оцінювати діяльність органів із сертифікації та операторів ринку органічної продукції, працювати у тісній взаємодії з органами сертифікації, а також надати можливість Службі ініціювати, при потребі, виключення органу сертифікації з реєстру.

«Дані повноваження внесені в проект закону „Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції“ (N5448 від 24.11.2016), і керівництво Держпродспоживслужби має великі сподівання на прийняття даного закону, аби робота Служби була ефективною і відповідала вимогам сьогодення», — підсумував Володимир Лапа.

PigUA.info за матеріалами kmu.gov.ua