Ключові інструменти держпідтримки в межах земельної реформи — Милованов

19-лист-2019

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов розкрив деталі щодо державної фінансової підтримки в межах земельної реформи.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

Очільник Мінекономіки назвав наступні інструменти полегшення доступу до кредитів для придбання землі сільськогосподарського призначення:

Здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам. Ставка у гривні — 3−5%.

Часткове гарантування за кредитами сільськогосподарським товаровиробникам на купівлю землі. На це закладено у бюджеті — 240 млн грн.

Сільськогосподарські товаровиробники зможуть отримувати підтримку за одним із цих механізмів, або за обома одночасно. У 2020 році передбачено 4 млрд грн на державну підтримку фермерів.

«Пріоритетом для запровадження вільного обігу земель в Україні є якраз перегляд вартості та доступності кредитів, особливо це стосується малих виробників, які не мають чіткої фінансової звітності, а тому кредитний ресурс для них є або дуже дорогим, або взагалі недоступним», — зазначає Милованов.

milkua.info

Більше новин
На придбання техніки для сільськогосподарських кооперативів виділили 380 млн грн
10-черв-2020

На засіданні 3 червня, Кабінет міністрів України затвердив виділення суми 379,8 млн грн на розвиток фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів у рамках коштів, запланованих на державну підтримку АПК у 2020 р.

Згідно проєкту, програмою фінансової підтримки сільськогосподарських кооперативів передбачено відшкодування 70% від вартості придбаної техніки та обладнання, зокрема профінансованої за рахунок банківського кредиту (з обмеженням в 3 млн грн на один кооператив). Всього планується виділити 60 млн грн. За прогнозами Мінекономіки, програма дозволить не менше 20 кооперативам придбати  майже 100 одиниць техніки та обладнання з державною підтримкою.

Крім цього, за рахунок коштів виділених на розвиток фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів в 2020 р. планується погасити заборгованість в розмірі 114,78 млн грн за 2019 р. за напрямками: 

  • компенсація вартості сільгосптехніки і устаткування (2,98 млн грн); 
  • здешевлення кредитів (7,14 млн грн); 
  • субсидія на гектар новоствореним фермерським господарствам (44,1 млн грн);
  • компенсація вартості насіння (20,56 млн грн).

agronews.ua.

Детальніше
Україна та Німеччина будуть поглиблювати співпрацю в рамках аграрних проектів
15-лют-2018

У Мінагрополітики були обговорені ключові напрями німецько-українського співробітництва в рамках залучення міжнародної технічної допомоги в аграрний сектор. Зокрема, йшлося про проекти, які впроваджуються Урядом Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини.

Зустріч відбулася за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Віктора Шеремети, Державного секретаря Мінагрополітики Владислава Андронова, радника Посольства ФРН в Україні з питань сільського господарства Германна Інтеманна, керівника проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» Фолькера Зассе.

«У фокусі Мінагрополітики на 2018 рік — підтримка фермерства і кооперації. В цьому питанні для нас важливим є успішний досвід інших країн, зокрема, Німеччини. Реалізація спільних проектів буде сприяти розвитку сільських територій, доступності новітніх технологій для малих та середніх фермерів, збільшенню виробництва органічної продукції», — зазначив Віктор Шеремета.

З 2016 року в Україні реалізується проект «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД). Серед його ключових тем — сільський розвиток, покращення аграрної освіти та науки, підвищення стандартів якості та безпечності продукції. Ще 4 проекти знаходяться на різних стадіях державної реєстрації.

На переконання учасників зустрічі, успішне реформування аграрного сектору неможливе без реформування управлінських органів.

«Наше завдання — перетворити Мінагрополітики на ефективний орган управління, який ініціює якісні та своєчасні рішення для реалізації обраних реформ. Сьогодні ми вже маємо два нових директорати — безпечності та якості харчової продукції, стратегічного планування та євроінтеграції. Цього року плануємо створити ще три — сільського розвитку, регулювання аграрних ринків, аграрної промисловості», — відмітив Владислав Андронов.

Сторони дійшли висновку, що аграрний сектор наразі є перспективним напрямом співпраці та погодились на продовженні активного діалогу і сприянні реалізації проектів.

Довідково:

Уряд Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини впроваджує в Україні проекти в аграрній галузі на суму близько 10 млн євро.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Мінекономіки впроваджує європейську практику маркування м’яса, оливкової олії та меду
18-трав-2021

Мінекономіки затвердило Порядок і спеціальні вимоги до маркування харчових продуктів, для яких обов'язковим є зазначення країни походження або місця походження. Відповідний наказ від 01.04.2021 року № 679 зареєстровано в Мін'юсті 06.05.2021.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Цей Порядок установлює правила зазначення «країни походження» або «місця походження» в маркуванні:

  • м'яса великої рогатої худоби, свіжого або охолодженого;
  • м'яса великої рогатої худоби, мороженого;
  • свинини свіжої, охолодженої та мороженої;
  • баранини і козлятини свіжої, охолодженої та мороженої;
  • їстівних субпродуктів великої рогатої худоби, свіжих або охолоджених, або морожених;
  • м'яса та їстівних субпродуктів свійської птиці;
  • меду;
  • необробленої оливкової олії (virgin olive oil) і оливкової олії екстра-класу (extra virgin olive oil).

Порядок застосовуватиметься до маркування вищезазначених харчових продуктів, вироблених в Україні або ввезених (пересланих) на митну територію України, на всіх етапах їх реалізації.

Дія Порядку не поширюватиметься на вказані вище харчові продукти, які призначені (вироблені) для особистого споживання.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вводиться в дію через 3 роки з дня набрання ним чинності.

Харчові продукти, для яких відповідно до цього наказу обов'язковим є зазначення країни походження або місця походження, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, що діяло до введення в дію цього наказу, але не відповідають вимогам цього наказу, можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

«Наказ розроблено на основі вимог актів ЄС і він є ще одним кроком на шляху нашої євроінтеграції, а також створенні спільного ринку харчових продуктів з Європейським Союзом. Внаслідок прийняття наказу споживачі будуть отримувати більш детальну інформацію про країну або про місце походження харчових продуктів. Це також дозволить зменшити можливості для підробки і фальсифікації харчових продуктів», — зазначив заступник Міністра Сергій Глущенко.

 

Детальніше
Бізнес має говорити не лише про компенсацію завданих агресором збитків, а й про компенсацію заподіяної шкоди — юрист
20-черв-2022

Бізнес має говорити не лише про компенсацію збитків, завданих йому внаслідок агресії РФ, а й про компенсацію всієї завданої шкоди, вважає засновник юридичної фірми «Конкор» Геннадій Борисичев, пише Інтерфакс.

«Звертаємо увагу, що збитки є лише частиною такого поняття як шкода, зокрема, шкода, заподіяна російською агресією. Шкода включає не лише прямі збитки, а й додаткові витрати, недоотриманий прибуток, також є і моральна шкода. Наприклад, для юридичної особи реально довести наявність завданої моральної шкоди, зокрема, внаслідок втрати немайнових активів, гудвілу та інших», — сказав він агентству «Інтерфакс-Україна».

Юрист зазначив, що для кожного з цих видів збитків є свої особливості фіксації — збору доказів про наявність факту збитку та його розміру. При цьому важливо чітко встановити всі види завданих збитків та довести і сам факт наявності збитків, і їх розмір.

«Важливо розглядати та доводити всі компоненти завданих збитків комплексно, тобто у взаємозв'язку. Помилкою є розбивати фіксацію та оцінку розмірів збитків за окремими об'єктами одного бізнесу, яким завдано збитків, оскільки бізнес (підприємство) є майновим комплексом, і включає в себе і майнові, і немайнові активи», — сказав він.

Борисичев звернув увагу, що під час оцінки збитків необхідно дотримуватися закріпленої постанови уряду № 326 від 20 березня, якою встановлено порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ.

Юрист наголосив, що найближчим часом очікується ухвалення відповідної методики оцінки шкоди та затвердження актів для її фіксації.

Крім того, Борисичев зазначив, що необхідність вірної правової кваліфікації дій, унаслідок яких було завдано збитків, вплине на перспективи відшкодування.

«Війна — це не „подія“, як стихійне лихо або аварія, і не приватний конфлікт, внаслідок якого завдано шкоди. Шкода, завдана бізнесу, якраз належить до таких тяжких наслідків війни. Що, у свою чергу, дає право бізнесу на здобуття статусу потерпілого. Тобто застосування такого правового підходу дає змогу залучити правоохоронні органи держави до фіксації збитків. Такий спосіб фіксації збитків під час оцінки доказів і в Україні, і в іноземних юрисдикціях матиме певні переваги і дає змогу залучити державу на бік потерпілого», — пояснив юрист.

Борисичев звернув увагу, що проблема відшкодування завданих збитків унаслідок російської агресії не є звичайною напрацьованою практикою для юридичних компаній. При цьому важливим моментом є відсутність механізму виконання рішень за позовами щодо заподіяння шкоди проти РФ.

«Ця проблема є ектраординарною і ще ніде у світі не вирішена, вона потребує напрацювання практики правозастосування. В українських судах є позитивний досвід за позовами проти РФ, є позитивний досвід в арбітражах, але досі не було враховано важливий нюанс — механізм виконання таких рішень», — сказав він.

Борисичев уточнив, що раніше юрфірма «Конкор» виборола право на статус потерпілого внаслідок російської агресії ще за декілька років до початку другого гарячого етапу війни з 24 лютого.

«Наразі наші розробки та досвід у цій сфері стали актуальними та безпрецедентними», — сказав він.

Юрист зазначив, що серед іноземних юрисдикцій найперспективнішими для відновлення порушених прав потерпілих від війни є юрисдикції Великої Британії, США та Канади.

Він повідомив, що юрфірма спрямує зусилля на розробку та впровадження правового механізму в українських судах.

Борисичев зазначив, що наразі актуальними питаннями є ухвалення в Україні закону про відшкодування збитків потерпілим внаслідок російської агресії та створення загального доступного механізму для всіх категорій потерпілих в Україні для набуття статусу потерпілих та відшкодування збитків.

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок