Китай планує інвестувати в м'ясо-молочне виробництво Білорусі

Найбільша ніша агробізнесу України — виробництво якісної яловичини на експорт. Вона оцінюється у 50 млрд грн, пише у Fecebook економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак.

В Україні - найнижчі ціни на корми в світі, але й вона, як і раніше, експортує фуражне зерно та шроти олійних замість того, щоб перетворювати їх на високоцінний товар, зазначає він.
«Ми знаходимося на 10−15 тис. км ближче до основного ринку збуту яловичини (Близький Схід), ніж наші конкуренти, які ним зараз володіють повністю: США, Бразилія, Аргентина, Австралія», — підкреслює Андрій Ярмак.

Це єдиний вид м'яса, по якому ЄС є дефіцитним, і дефіцит лише поглиблюватиметься. «Отже, відкрити доступ до цього ринку нам буде досить просто», — вважає експерт.
Відкритий ринок Китаю по яловичині Україна вже має. Є величезна кількість худоби, яка зараз не відгодовується, — бички молочних порід. Вони ростуть не гірше, ніж м'ясні, і навіть мають вищу мармуровість м'яса, зауважує Андрій Ярмак.
«Перший, хто вибудує весь ланцюг та зможе контролювати глибоке обвалювання (мінімум 40 тис. голів на рік вагою 550−750 кг), багато років контролюватиме цей дуже прибутковий ринок. Менше — різке падіння рентабельності», — впевнений він.
Єдина вірна стратегія — акцент на якості й ефективності яловичини вимагає забути про худобу від населення. Бички (або кастрати) мають бути однорідні за потенціалом і правильно відгодовані з першого дня.

«За умови ефективної реалізації подібної стратегії собівартість відгодівлі буде на рівні $1,2−1,4/кг, а чиста ціна реалізації в перерахунку на 1 кг живої ваги (якщо одна компанія або кооператив контролює також і забій, і експорт) — не менше $3,5/кг, — пише Андрій Ярмак. — Витрати на обвалювання будуть відносно невеликі».

При цьому він зауважує, що такі цифри можна отримати лише за умови глибокого обвалювання в потрібних обсягах необхідного рівня відгодованості бичків/кастратів. Продукти мають бути сертифіковані як халяльні.

Наведені цифри стануть досяжними, коли продаватиметься все, а не лише стейк, наголошує експерт.

milkua.info

У січні - липні 2017 Українська компанії експортували м'яса на $ 299,17 млн, що в півтора рази більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Про це повідомив аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Обсяг продажів в натуральному вираженні склав 195,6 тис. тонн - пише Дело

Найбільш значними обсягами експорту традиційно відзначилися птахівники. М'яса птиці за вказаний період було експортовано 168,3 тис. тонн на $ 226,4 млн.

Ключові компанії-експортери курятини в січні - липні - це "Миронівський хлібопродукт" (81,9% від натурального обсягу експорту), "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" (3,6%), "М'ясопереробний комплекс ЛТД" (2, 6%), "АГРО-ОВЕН" (1,5%), "СМП" (1,2%).

Натуральний обсяг експортних поставок свіжої яловичини склав 6,5 тис. тонн (з яких 6,4 тис. тонн продано в Білорусь). Виручка від експорту цієї групи товарів в зазначеному періоді - $ 17,2 млн.

На першому місці за обсягами продажів свинини в натуральному вираженні перебуває компанія "Антоновський МК" (16,1%), за ним слідують "Агро-Продукт" (14,7%), "Зевс ЛТД" (7,6%), " Конотопм'ясо "(7,4%)," Свіженька "(6,9%).

Заморожена яловичина була придбана іноземними покупцями в обсязі 16,9 тис. тонн вартістю $ 47,3 млн. ТОП-5 експортерів: "Агро-Продукт" (9,1% від обсягу поставок у натуральному вираженні), "Рачінм’ясо" (7,5 %), "Лубним’ясо" (6,7%), "Зевс-ЛТД" (4,5%), "ПРОДКОМПАНІЯ" (4,3%).

Продажі свіжої, охолодженої і замороженої свинини принесли українським експортерам $ 8,3 млн. Натуральний обсяг поставок склав 3,9 тис. тонн. Найбільш значні обсяги експорту були здійснені компаніями "АПК-Інвест" (47,7%), "Ексім Фуд" (9,5%), "Кременчук м'ясо" (5,6%).

Весь експортний потенціал України по м'ясної продукції Міністерство аграрної політики і продовольства оцінює в 305 тис. тонн в 2016 році. За даними відомства, із зазначеної кількості 240 тис. тонн - м'ясо птиці.

Джерело - All Retail

З 1 січня 2018 року правила використання органічних комбікормів в Європейському союзі можуть зазнати серйозних змін, наголошується в недавньому релізі Єврокомісії. В даний час до 5% комбікормів, використовуваних на фермах ЄС як органічні можуть містити неорганічні компоненти.

Відзначається, що подібного роду підхід дозволяє вирішувати ряд проблем, з якими стикаються виробники, а також оптимізувати собівартість продукції. Разом з тим нові правила заборонять подібну практику, в результаті чого органічні комбікорми з наступного року повинні стати на 100% органічними.

Проте Єврокомісія ще має часу для того, щоб відкласти введення подібних заходів, оскільки деякі країни вважають їх несвоєчасними.

Зокрема, за продовження діючих стандартів активно виступає Великобританія, представники якої вважають, що збільшення вмісту органічних компонентів в комбікормах в нинішніх умовах призведе до погіршення здоров'я тварин і ефективності тваринницького бізнесу.

За матеріалами Feed Navigator

Сьогодні Китай є одним із пріоритетних торговельних партнерів для України в аграрній галузі та стабільно входить у ТОП-3 ключових країн-імпортерів наших сільськогосподарських та харчових товарів. Завдяки покроковій та кропіткій роботі представників обох Урядів, 2017 рік має дуже плідні результати співпраці в агросекторі для обох країн. Але маємо ще багато нереалізованих можливостей для співпраці в агрогалузі.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядами України та КНР. Під час заходу між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством сільського господарства Китайської Народної Республіки була підписана Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі.

«Основна мета підписаного документу — зафіксувати пріоритетні напрями українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі та ключові механізми і інструменти такої співпраці. Ця рамкова міжурядова угода дасть поштовх бізнесу двох країн для конкретних інвестиційних проектів в агросекторі», — прокоментувала заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що протягом двох останніх років товарообіг агропродукцією між Україною та КНР складає понад $1 млрд. «Рада відмітити, що за результатами 2017 року, наші сторони змогли досягти дуже важливих результатів для подальшої співпраці. Це підписання Протоколів щодо експорту замороженої яловичини, бурякового жому та соняшникового шроту з України в КНР, вже 27 українських підприємств-виробників молочної продукції отримали право експорту своїх товарів до ринку Китаю», — наголосила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра з питань євроінтеграції, український агросектор має значний потенціал стати виробничим хабом для іноземних партнерів. «Великі можливості для нас відкриває ініціатива китайських колег щодо створення Економічного Поясу Великого Шовкового Шляху. Серед інвестиційних напрямів і проектів співпраці в АПК, які можуть бути цікавими китайським партнерам: транспортна логістика, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, виробництво техніки та інше» , — підкреслила заступник Міністра.

Довідково:

Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва охоплює в себе наступні пріоритетні напрями:

— Оптимізація і підвищення ефективності використання земельних ресурсів;

— Розширення логістичних потужностей, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції;

— Розширення виробництва техніки та постачання технологій в Україну;

— Зосередження спільних зусиль на модернізації водогосподарських споруд та іригаційної системи України.

minagro