Китай: потенційна вакцина проти АЧС вступає в нову фазу розробки

Про компенсацію в розмірі 1,4 млн грн повідомив перший заступник голови ХОДА Марк Беккер під час засідання регіональної комісії з питань ТЕБ та НС.

«Протягом 2016–2017 років у Харківській області було зафіксовано 15 випадків захворювання тварин на африканську чуму свиней. Протягом цього періоду було знищено 1034 голови свиней. Майже 1 млн 400 тисяч гривень були спрямовані на компенсацію власникам худоби», — навів дані Марк Беккер.

Він також акцентував увагу на тому, що рішення, які приймаються в області щодо ліквідації спалахів АЧС та нерозповсюдження хвороби, повинні виконуватися на 100%.

Наразі в області з метою контролю за клінічним станом свиней проводяться подвірні обходи особистих господарств громадян. Зокрема, проведено обстеження 346 тисяч дворів у 1300 населених пунктах Харківщини. У результаті було клінічно оглянуто 250 тисяч голів свиней, проведено клінічне обстеження свинопоголів’я в 92 свиногосподарствах. Щеплено проти класичної чуми свиней у 2016 році 260 тисяч голів свиней, у 2017 році — 52 тисячі голів свиней.

У період проведення карантину в 2016-2017 роках з метою контролю за недопущенням вивозу та завозу продукції тваринного походження з епізоотичних осередків було виставлено 34 карантинно-поліцейських пости, на яких було забезпечено чергування 130 фахівців Держпродспоживслужби, 60 співробітників Національної поліції та 30 службовців Національної гвардії України.

Крім того, на автошляхах Харківської області додатково було обладнано та функціонувало понад 60 дезінфекційних бар’єрів.

З метою стабілізації епізоотичної ситуації по АЧС на території Харківщини облдержадміністрацією внесено для затвердження в обласну раду проект цільової програми «По забезпеченню матеріальними та дезінфекційними засобами, необхідними для умертвіння тварин, проведення ветеринарно-санітарних робіт у вогнищі інфекції, забезпеченню функціонування карантинно-поліцейських постів на території Харківської області на 2017-2020 роки». Основна мета програми — мінімізація ризиків виникнення осередків африканської чуми свиней та їх своєчасна ліквідація, оздоровлення області від захворювання.

Джерело: Харківська ОДА

У вересні УМІ зріс на 3,3% після приблизно такого ж зростання в серпні. До того ж протягом останніх чотирьох місяців УМІ зріс вже на 22,2%.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Фахівець зауважує: 

як і в серпні, близько половини зростання забезпечило зростання ціни на молоко;

здешевлення кормів теж відбулося, аж «на цілих» 1,0%, правда всередині концентрованого міксу знову дешевшали шроти олійних, а росли ціни на кукурудзу;

прибутки (у кого вони були) в вересні 2021 року вперше були вищими (на пів відсотка), ніж в тому ж місяці 2020 року! Але це не тому, що зараз все так добре, а тому, що минулого року в цей час прибутки стрімко падали;

але, все ж, це був третій найкращий показник прибутковості за останні 5 вереснів;

перші три квартали 2021 року дозволили нашим молочникам заробити на 23,0% менше, ніж рік тому за той самий період. І поки що це другий найгірший рік за останні 5 років! Гірше з прибутками було востаннє в 2017 році.

«Як правило УМІ в жовтні різко зростає. Середнє зростання УМІ за останні 10 років в жовтні становило 10%, але минулого року вперше в жовтні УМІ знизився. Але то ж був пандемійно нестабільний рік. Також зовнішній фактор є досить позитивним. Протягом останнього місяця вартість молочних продуктів на біржах зросла приблизно на 5%, та й в Україні попит тримається високим», — зауважує Андрій Ярмак.

Розподіл коштів аграрної частини бюджету на 2019 р. потрібно змінювати. Таку думку висловив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин – Іван Мірошніченко.

«Я не задоволений тим, як відбувався процес формування бюджету та розподіл коштів у цьому році, та й узагалі — роками: ні в цифрах, ні в програмах, ні в підходах», — розповідає депутат.

Він пояснив, що роками процес формування бюджету і розподілу коштів відбувається без урахування пропозицій профільного Комітету, Асоціацій та учасників ринку.

Нардеп пропонує залишити для фермерів 600−700 млн, розподіливши їх у відповідності до офіційно задекларованої продукції, яке виробить те чи інше господарство.

«Не треба ручного втручання, не треба заповнювати документів, проходити перевірки… Ти офіційно задекларував, показав, тож на одиницю валової виручки отримай свою підтримку, витрачай кошти і працюй. Тобто, схеми повинні бути прості. Бо буде як із спецрежимом ПДВ, квазіакумуляцією. Хочу нагадати всім, що закон, який ми прийняли, був нормальний. Виробив, заплатив — забери. Що може бути більш чесним? Заплатив, виробив, забери з бюджету, якщо заплатив у бюджет. Але порядки були виписані таким чином, що всі господарства — середні або змішаного виробництва, які займалися і рослинництвом, і тваринництвом, просто „випали“ із цієї програми. Пропоную перенести на наступний рік і мати програму квазіакумуляцї в рамках 6 млрд. За тими КВЕДами й тими категоріями, які потребують захисту й підтримки. Це галузь тваринництва, овочі, фрукти, молочна галузь тощо», — говорить Іван Мірошніченко.

Він також відстоює здешевлення добрив. За його словами, фермер щороку переплачує від 30 до 50% за добрива — 1,2−1,5 млрд грн.

«Держава у рамках дотацій з бюджету здешевлює газ для виробництва добрив аграріям (по суті, йдеться про адресну дотацію на готовий продукт) і водночас контролює його виробництво монополістом, щоб кінцеву вартість добрив не було завищено. Тобто, українські хімічні підприємств мають жорстко контролюватися на предмет кінцевої ціни добрив для аграрія. У такому разі виробник отримує на конкретних пільгових умовах газ для переробки у добрива, аграрій — здешевлений продукт (добрива). Другий варіант — здешевити газ для хімічних добрив (без прив’язки до бюджету) для виробництва певного обсягу добрив», — розповідає він.

У рамках фермерської програми 200 млн грн депутат пропонує направити на сімейні ферми.

AgroPolit.com

Кабінет Міністрів України ухвалив низку рішень, які полегшують доступ виробників сільгосппродукції до пального та пестицидів в умовах воєнного стану.

Про це розповів міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко у своєму Telegram-каналі.

«Дозволено введення в обіг бензину та дизельного палива екологічних класів Євро 3 і Євро 4. Спрощено проходження митних процедур для постачання нафтопродуктів. Завдяки цьому буде залучено додатковий ресурс пального для потреб с/г виробників», — сказав він.

Крім того, за словами Лещенка, сьогодні Президент України підпише закон про скасування акцизу на пальне та зниження ставки ПДВ з 20% до 7% (№ 7137-д). 

Також уряд спростив умови перевезення пестицидів та агрохімікатів автомобільним транспортом.

«Крім того, продовжено строк дії допусків на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами й агрохімікатами. Ця норма поширюється на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів після його припинення або скасування», — уточнив Лещенко, підкресливши, що спрощується виключно процес отримання ліцензії — усі питання безпеки транспортування та якості пестицидів і добрив буде дотримано на належному рівні.

agroportal.ua