У новій доповіді ФАО наголошується багатогранний внесок глобального сектора тваринництва, особливо для мільйонів тваринників в країнах, що розвиваються, а також йдеться про необхідність внесення змін в політику і практику ведення тваринництва для оптимізації цього вкладу.
За даними доповіді «Всесвітнє тваринництво: перетворення сектора тваринництва в рамках цілей сталого розвитку», дискусії навколо тваринництва завжди велися головним чином в руслі того, як сектор може виробляти більше для задоволення зростаючого попиту на продукти тваринного походження і годувати зростаюче глобальне населення, одночасно мінімізуючи свій негативний вплив на навколишнє середовище.
Хоча це і є важливим завданням, в новій доповіді ФАО зазначається про більш широкий і більш амбітний підхід.
Згідно з доповіддю, при реформуванні сектора тваринництва з метою більш ефективної підтримки порядку денного ООН у сфері сталого розвитку на період до 2030 року може бути досягнуто більше переваг: до них відносяться поліпшення продовольчої і нутриціонної безпеки, а також охоплення інших сфер, включаючи доступ до енергії, забезпечення гендерної рівності, поліпшення управління природними ресурсами і зміцнення миру і стабільності.
Відзначивши, що «навіть найсучасніші постіндустріальні суспільства як і раніше у великій мірі покладаються на тварин для забезпечення населення продовольством і поживними речовинами», Генеральний директор ФАО Жозе Граціану да Сілва сказав, що сектор тваринництва має неминуще значення і «може грати ключову роль в поліпшенні життя мільйонів» за допомогою надання продовольства, створення робочих місць, збільшення доходів, забезпечення економічних можливостей і зміцнення стійкості.
«Перш ніж все це може статися, необхідно розв'язати низку складних взаємодій», — зазначив він.
Наприклад, «конкуренція за землю для виробництва кормів може обмежити доступність ресурсів для виробництва продуктів харчування», і «сприяння більш конкурентоспроможному сектору за допомогою високого рівня концентрації ринків, ймовірно, буде перешкоджати доступу дрібних виробників на ринки».
«Існує також нагальна необхідність припинити неправильне використання протимікробних препаратів при вирощуванні тварин», — додав Генеральний директор ФАО, посилаючись на роль використання антибіотиків у виникненні небезпечних протимікробних резистентних мікроорганізмів.
Вирішення цих проблем потребує від країн пильної уваги до їхніх національних секторів тваринництва і розробки стратегій, орієнтованих на місцеві умови і покликані сприяти справедливому росту.
Зокрема, будуть потрібні заходи, щоб дати можливість дрібномасштабним виробникам стати повноправними учасниками ринку і продовжувати своє зростання в секторі тваринництва.
Долаючи перешкоди
Одним з основних викликів в країнах, що розвиваються є те, що сектор тваринництва сегментований, при цьому продуктивність праці сильно коливається між сектором переробки і тваринницьким виробництвом, так само як і в межах виробничого сектора, а також між комерційними і натуральними господарствами.
У галузевій політиці слід, таким чином, наголосити на необхідності підвищення продуктивності праці дрібних власників і зосередити увагу на діяльності, що створює високу додану вартість, і складних видів професійної діяльності, з тим щоб розкрити «мультиплікативний ефект» сектора в плані створення робочих місць і скорочення масштабів убогості, йдеться в доповіді.
Крім того, швидке зростання поголів'я худоби не завжди призводить до швидкого скорочення бідності.
Також необхідно краще вивчити взаємозв'язок між економічним зростанням і скороченням бідності, а також фактори, які могли б підвищити роль зростання поголів'я худоби в зниженні бідності. Політика обов'язково повинна включати заходи щодо поліпшення доступу дрібних фермерів і тваринників до виробничих ресурсів, інформації, технологій, навчання, активів і кредитів, а також заходи щодо посилення груп виробників.
Будуть потрібні також реформи в області торгівлі, інвестицій і інновацій.
Необхідно активно проводити політику і впроваджувати практику, що сприяє підвищенню ефективності сектора тваринництва і зменшення його екологічного сліду. Наприклад, згідно з дослідженнями ФАО, більш широке впровадження існуючих передових методів і технологій в області годування, ветеринарії, тваринницького виробництва і альтернативного використання гною, включаючи більш широке використання в даний час сучасних технологій, таких як генератори біогазу, може допомогти глобальному тваринницькому сектору скоротити викиди парникових газів на цілих 30 відсотків.
Цифри і факти
В даний час у виробництві тваринницької продукції зайнято щонайменше 1,3 мільярда людей у світі.
Близько 600 мільйонів найбідніших домогосподарств світу тримають домашню худобу в якості основного джерела доходу.
У період з 2000 по 2014 рік світове виробництво м'яса зросло на 39 відсотків; виробництво молока збільшилось на 38 відсотків.
Очікується, що до 2030 року світове виробництво м'яса зросте на 19% в порівнянні з 2015−2017 роками; а виробництво молока зросте — на 33%.
На частку тваринництва припадає 40 відсотків від загального обсягу сільськогосподарського виробництва в розвинених країнах і 20 відсотків від загального обсягу сільськогосподарського виробництва в країнах, що розвиваються.
Тварини залишаються важливим джерелом тяглової сили. В Індії, наприклад, дві третини культивованої площі країни обробляються з використанням енергії тварин, а 14 мільйонів візків з запряженими тваринами перевозять до 15% від загального обсягу перевезень в країні.
Впровадження передової генетики, систем годівлі, контролю за здоров'ям тварин та інших технологій за останні чотири десятиліття дозволило промислово розвиненим країнам скоротити загальні потреби в площах для домашньої худоби на 20 відсотків при одночасному подвоєнні виробництва м'яса.
Більш широке застосування існуючих передових методів і технологій в області годівлі, ветеринарії, тваринницького виробництва і альтернативного використання гною, а також більш широке застосування сучасних технологій може допомогти глобальному сектору тваринництва скоротити свої викиди парникових газів на цілих 30 відсотків.
Альтернативне використання гною
У країнах, що розвиваються, особливо в країнах Африки на південь від Сахари і в Південній Азії, сільські села і віддалені райони часто вже не охоплені національними електричними мережами, що перешкоджає їх бідності і відсталості.
Але все більше число країн допомагає людям уникнути цієї енергетичної пастки шляхом використання вельми несподіваного і раніше недооціненого ресурсу: тварини.
Птахи, свині, вівці, велика рогата худоба та інші домашні тварини виробляють близько 85 відсотків тваринних фекалій в світі.
Згідно з доповіддю, перетворення цього матеріалу в біогаз дасть можливість зробити доступним джерело поновлюваного палива для понад мільярд людей, надаючи їм доступ до доступної, надійної і стійкої енергії.
Індія і Китай — дві країни, де цей підхід вже широко застосовується.
У період з 2003 по 2013 рік у Китаї було побудовано 42 мільйони невеликих біогазових установок для домашніх господарств, які працюють на гної курей і великої рогатої худоби, які забезпечують світло, опалення і електроенергію, а також ряд набагато більших біогазових електростанцій з денною потужністю 18 000 - 60 000 кВтг.
До 2003 року Індія вже встановила близько 3,4 мільйона біогазових реакторів на рівні сім'ї в різних ізольованих районах країни, а в 2015 році кількість біогазових установок для сімей в Індії, як повідомляється, склало чотири мільйони людей.
Інші країни Азії та Африки в даний час вивчають можливості використання біогазу для розширення виробництва електроенергії в домашніх господарствах.
