Як розвивається ринок рослинних аналогів молока?

05-трав-2018

За даними групи Future Market Insight, до кінця 2022 роки ринок рослинних замінників коров'ячого молока зросте до US $9,5 млрд. У рік майданчик буде додавати по 7,1% у вартісному вираженні. C 2014 року, за даними Euromonitor, продажу молочних альтернатив виросли на 24% в Європі, 31%—в США, 14% — в Азіатсько—Тихоокеанському регіоні, 17% — в Латинській Америці.

Найбільший ринок рослинних напоїв сформувався в Північній Америці. Споживачі з США і Канади активно пробують такі напої і часто відмовляються від натурального молока. У 2017 році продажі на американському майданчику склали US $2,1 млрд. За п'ять років продаж в сегменті зросли на 61%, в той час як показники коров'ячого молока, навпаки, знизилися на 15% з 2012 року, і склали $16,2 млрд.

Перемикання на рослинні напої часто пропагують шанувальники ЗСЖ і спорту, які асоціюють молоко з травними проблемами, а також представники зростаючої вегетаріанської течії. За словами Віталія Шеремета, партнера, керівника практики по роботі з компаніями агропромислового сектору КПМГ в Росії та СНД, важливим драйвером сегмента є набирає обертів рух по забезпеченню так званого animal welfare, тобто благополуччя тварин. Наприклад, в парламенті Голландії вже зареєстрована і присутній партія захисту прав тварин. «Стає популярним органічне виробництво, до 3—3,5 тонн молока на рік від однієї корови, і виробництво і споживання рослинних напоїв, вже є приклади, коли компанії, що працюють в молочному секторі, повністю відмовляються від традиційного молока і переходять на замінники з рослинної продукції, захищаючи свою клієнтську базу, особливо в преміальному сегменті», — говорить він.

Рослинні напої в світі вже перебралися з нішевого сегменту в повноцінну товарну категорію. Це викликає занепокоєння у виробників натуральної молочної продукції, які намагаються боротися з конкурентами на рівні закону, і вимагають позбавити їх права називати свою продукцію «молочними» іменами — молоком або йогуртом.

Компанії, що випускають рослинні напої, теж беруть участь в гонці за покупцем і розміщують свої товари в схожих на традиційне молоко упаковках поруч на полицях. На етикетках виробники підкреслюють додаткову користь рослинних інгредієнтів: високий вміст білка, схоже за показниками з коров'ячому молоком, вітамінів і волокон.

Сучасні споживачі шукають зручні товари, які можна взяти з собою (формат to go). В цьому плані рослинні напої прагнуть активно конкурувати з молочними напоями, розширюючи лінійку товарів. У магазинах можна зустріти різні варіанти напоїв на основі рослинних інгредієнтів. Особливо помітно розширення асортименту в кав'ярнях. Покупець може замовити капучино не тільки на коров'ячому молоці, але і на основі соєвого, рисового і навіть конопляного напою.

Споживачам подобається пробувати новинки, тому вони активно переходять на нові пропозиції в категорії. У звіті Mintel кажуть, що американські споживачі переходять з соєвого напою, піонером у своїй групі, на мигдальні і кокосові альтернативи.

В рослинні напої інвестують лідери ринку

У рослинний сегмент інвестують великі міжнародні гравці. Dean Foods, найбільший переробник молока в США, в минулому році став міноритарієм Good Karma Foods, компанії з виробництва продуктів на основі рослинних інгредієнтів. Новий проект переробник оцінив як можливість диверсифікувати виробництво на тлі падаючого споживання коров'ячого молока в країні і зростаючих оборотів виробництва сировини. Про аналогічний проект раніше повідомляла компанія Danone.

Лідерами на ринку виробництва рослинних аналогів молока в світі є компанії The Hain Celestial Group, Koninklijke Wessanen, Organic Valley Cropp Cooperative, SunOpta, OATLY, Califia Farms, Eden Foods, Danone, Earth's Own Food Company і Blue Diamond Growers. Їх продукти представлені по всьому світу.

За оцінкою Future Market Insight, в перспективі лідери ринку будуть працювати над зниженням кількості алергенів в мигдальному і рисовому напої, таким чином, вони стануть доступні практично всім споживачам, яким потрібна спеціальна дієта, в тому числі і діабетикам.

milkua.info

Більше новин
Потрібно в 54 рази збільшити держпідтримку акросектору України, щоб досягнути рівня країн ЄС
20-вер-2021

Сьогодні український аграрний сектор знаходиться у диспаритеті порівняно зі своїми іноземними конкурентами: країнами ЄС, США та Росією.

Таку думку висловив заступник голови ВАР Михайло Соколов під час круглого столу: «Скільки податків сплачує аграрний бізнес в Україні: порівняння в розрізі секторів економіки та міжнародної практики», який організували ВАР та УКАБ, йдеться на сайті ВАР. 

«Українське сільське господарство отримує найменшу державну підтримку, порівняно з країнами ЄС, США, Росією, Бразилією. Якщо вести політику збільшення оподаткування, то вітчизняний агросектор буде знаходитися ще в більш нерівних умовах і ми не зможемо конкурувати та показувати такі ж темпи виробництва, які маємо нині. Більше того, ми ризикуємо отримаємо спад у рості об'єму виробництва, або навіть падіння виробництва», — сказав заступник голови ВАР.

За словами Михайла Соколова, потрібно в 54 рази збільшити обсяг дотацій, щоб досягти рівня країн Європейського Союзу.

«Якби українське сільське господарства мало держпідтримку на рівні, яке централізовано виділяється країнами ЄС, нам би це щороку коштували 405 млрд грн. Це не враховуючи внутрішніх агродотацій кожної країни ЄС. У той час, як запланована підтримка агросектору на наступний рік — лише 4,5 млрд грн. Це приклад реального диспаритету», — пояснив він.

Разом з тим, експерт називає контрпродуктивною дискусію про те, що агарний сектор України знаходиться в особливих умовах, є дотованим та має пільги. І наголошує: якщо й надалі йти таким шляхом, то вітчизняний агросектор з локомотиву національної економіки перетвориться у стагновану галузь.

Детальніше
Коронавірус та погода в Південній Америці будуть визначати ціни на сировину на світовому ринку у найближчі місяці
07-груд-2021

На думку аналітиків з консалтингової фірми CRMAgri, новий варіант коронавірусу може знизити ціни на деякі види сировини, зокрема на ріпак. Поширення нового штаму, за оцінками фахівців, призведе до значного зниження цін на нафту у 2022 році, через що під тиском опиниться галузь біопалива у всьому світі.

На цьому фоні ціни на ріпакову олію можуть оновити мінімальні значення. При цьому аналітики не виключають, що ціни на ріпаковий шрот не повною мірою відіграватимуть негативні новини на ринку. На початку 2021 року в аналогічній ситуації світові ціни на ріпакову олію знизилися, проте ціна на ріпаковий шрот залишалася тоді практично незмінною.

Крім коронавірусу, ситуація на світовому ринку кормової сировини найближчими місяцями визначатиметься погодою в Південній Америці та так званим ефектом Ла Ніньї. Це погодна аномалія, яка очікується у поточному сезоні і яка може призвести до посухи та обміління річок. Ла Нінья важко передбачувана, проте якщо вона дійсно виникне цього сезону, це може додатково розігріти світовий ринок кукурудзи та сої.

За матеріалами FeedNavigator

Детальніше
Держпродспоживслужба похвалилася боротьбою з АЧС: хвороба шириться Україною, але в інших країнах ситуація ще гірша
27-серп-2019

В Україні продовжують фіксуватися випадки африканської чуми свиней (АЧС), але структура та динаміка поширення цього захворювання суттєво змінилася у порівнянні з попередніми роками. Про це повідомив перший заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Жук, передає УНН з посиланням на пресслужбу відомства.

Так, з початку 2019 року в Україні було зафіксовано 43 випадки АЧС (27 – домашні свині, 10 – дикі, 6 – інфіковані об’єкти). У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, кількість випадків АЧС зменшилася на понад 50% (на 58 випадків у порівнянні з 2018 роком).

Загалом за останні три роки маємо таку ситуацію щодо АЧС: 2016 – 91 випадок, 2017 – 163, 2018 – 145, 2019 – 43 випадки.

У результаті проведених заходів з ліквідації захворювання у 2019 році в Україні оздоровлено 23 неблагополучних щодо АЧС пунктів, виявлених в поточному році. Карантин продовжує діяти в 20 неблагополучних пунктах, уточнили у Держпродспоживслужбі.

Водночас, Андрій Жук, порівнюючи ситуацію з АЧС в Україні з іншими країнами, зазначив, що у них справи ще гірші.

"Візьмімо, наприклад, період за 2017-2019 роки. Загалом за цей час в Україні було зафіксовано 351 спалах АЧС. У той же час у Польщі – майже 5 тис., Литві – майже 3,2 тис., Румунії – майже 2,7 тис., Латвії – майже 1,9 тис., Росії – понад 1,4 тис., Естонії – 929", - уточнив він.

У Держпродспоживслужбі заявили, що самостійно держава впоратися з АЧС не в змозі, адже велике значення у цьому питанні має біобезпека, дотримання якої на фермерських підприємствах - завдання власників-бізнесменів.

"Держпродспоживслужба закликає владу, бізнес та громадян, які утримують свиней або здійснюють діяльність, пов’язану з розведенням, утриманням та реалізацією свиней, бути відповідальними та чітко дотримуватися чинних нормативно-правових актів, зокрема в частині забезпечення біобезпеки на своїх господарствах. Потрібно усвідомлювати, що забезпечення належної біобезпеки – це не лише захист власного поголів’я, а й попередження витоку вірусу та запобігання створенню біологічної загрози для інших господарств та забезпечення біологічної та економічної безпеки держави в цілому", - наголосили контролери.

Джерело: УНН

Детальніше
Українські підприємці планують змінювати ринки збуту, у пріоритеті — ЄС
17-трав-2022

Значна частка українських компаній впевнена, що у післявоєнний період буде відчутною галузева трансформація бізнесу. Насамперед відбуватиметься вихід на  ринок ЄС.

Такими є результати опитувань експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua.

Українські підприємці планують розширювати та змінювати ринки збуту своєї продукції. Про такий намір заявила майже половина опитаних (47,6%). Серед ймовірних нових ринків збуту найчастіше називалися країни Європи, зокрема, Польща, Молдова, Німеччина, Болгарія, Румунія, Чехія, Англія, Ізраїль, а також США, Грузія та Індія.

Цікавим фактом є те, що український бізнес планує залишатися в Україні й надалі. 80% опитаних зазначили, що не вважають можливою релокацію свого бізнесу за кордон. З тих, хто вбачає ймовірність переїзду та подальшої діяльності їх бізнесу за кордоном, зазначають насамперед країни Європи. Найчастіше згадували Польщу, Словаччину, Португалію та Чехію.

Кожна п'ята компанія з тих, хто зараз не працює, може відновити свою комерційну діяльність у найближчі 2 місяці. Ще 10% компаній планують повернутися до роботи протягом півроку.

Щодо можливості відновлення бізнесу та рівню доходів до довоєнного рівня, то трохи більше половини (57,2%) допускають такий сценарій. Інші або не готові робити прогнози на післявоєнний час, або не мають змоги відновитися взагалі. Більшість з тих компаній (29,1%), хто допускає ймовірність швидкого відновлення обсягів своєї комерційної діяльності до довоєнного рівня, озвучують можливість зробити це протягом 3−6 місяців. Кожна п’ята компанія (19,4%) припускає, що на відновлення знадобиться приблизно рік.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок