Кабмін планує встановити спеціальні правила проїзду сільгосптехніки

Найбільша ніша агробізнесу України — виробництво якісної яловичини на експорт. Вона оцінюється у 50 млрд грн, пише у Fecebook економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак.

В Україні - найнижчі ціни на корми в світі, але й вона, як і раніше, експортує фуражне зерно та шроти олійних замість того, щоб перетворювати їх на високоцінний товар, зазначає він.
«Ми знаходимося на 10−15 тис. км ближче до основного ринку збуту яловичини (Близький Схід), ніж наші конкуренти, які ним зараз володіють повністю: США, Бразилія, Аргентина, Австралія», — підкреслює Андрій Ярмак.

Це єдиний вид м'яса, по якому ЄС є дефіцитним, і дефіцит лише поглиблюватиметься. «Отже, відкрити доступ до цього ринку нам буде досить просто», — вважає експерт.
Відкритий ринок Китаю по яловичині Україна вже має. Є величезна кількість худоби, яка зараз не відгодовується, — бички молочних порід. Вони ростуть не гірше, ніж м'ясні, і навіть мають вищу мармуровість м'яса, зауважує Андрій Ярмак.
«Перший, хто вибудує весь ланцюг та зможе контролювати глибоке обвалювання (мінімум 40 тис. голів на рік вагою 550−750 кг), багато років контролюватиме цей дуже прибутковий ринок. Менше — різке падіння рентабельності», — впевнений він.
Єдина вірна стратегія — акцент на якості й ефективності яловичини вимагає забути про худобу від населення. Бички (або кастрати) мають бути однорідні за потенціалом і правильно відгодовані з першого дня.

«За умови ефективної реалізації подібної стратегії собівартість відгодівлі буде на рівні $1,2−1,4/кг, а чиста ціна реалізації в перерахунку на 1 кг живої ваги (якщо одна компанія або кооператив контролює також і забій, і експорт) — не менше $3,5/кг, — пише Андрій Ярмак. — Витрати на обвалювання будуть відносно невеликі».

При цьому він зауважує, що такі цифри можна отримати лише за умови глибокого обвалювання в потрібних обсягах необхідного рівня відгодованості бичків/кастратів. Продукти мають бути сертифіковані як халяльні.

Наведені цифри стануть досяжними, коли продаватиметься все, а не лише стейк, наголошує експерт.

milkua.info

В рамках диверсифікації ринків збуту для української продукції Держпродспоживслужба працює з китайською стороною за декількома позиціями. Так, 18 вітчизняних підприємств уже мають можливість експортувати до КНР молоко та молочну продукцію.

Про це повідомив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час засідання Ради з просування експорту при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі щодо економічного співробітництва з Китайською Народною Республікою та використання міжнародних транспортних коридорів.

«Упродовж минулого року ми перевірили на відповідність вимогам КНР ще дев’ять підприємств. Відповідні документи передані до КНР у 2016 році. Очікуємо, що вже найближчими тижнями буде опублікований розширений перелік підприємств-експортерів молока та молочної продукції», — зазначив Володимир Лапа.

Уже досягнуто певних результатів щодо відкриття китайського ринку для української рослинницької продукції. Так, уже погоджені протоколи фітосанітарних вимог на експорт кукурудзи, сої та ячменю. 

Прес-служба Держпродспоживслужби

За роки незалежності України площа кормових культур скоротилася на 85%. Про це повідомили у Національній академії аграрних наук України, передає УНН.

"На початку 90-х у всіх категоріях господарств площа під кормовими культурами становила близько 12 млн гектарів, а в 2017 році — 1,8 млн гектарів. Відбулося скорочення майже на 85%. Разом із тим вкрай екстенсивно ведеться й лучне кормовиробництво на орних землях", - заявили у НААН.

Загальна площа природних кормових угідь усіх класів в Україні складає 6,4 млн га, з якої отримують лише 10-11% валового збору кормів. Продуктивність 1 га луків залишається вкрай низькою — 1-1,2 т/га.

У академії заявили, що до такого результату призвела ціла низка причин. Серед них і той факт, що останнє обстеження та паспортизація природних кормових угідь в Україні проводили ще у 1957-1961 роках. До того ж, досі не регламентовано порядок експлуатації таких угідь, наслідком цього є їхнє нецільове використання. Крім того, посилюються деструктивні процеси рослинності, знижується продуктивність, спостерігається деградація лучних ґрунтів.

З огляду на це Президія НААН вирішила розробити пропозиції до Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства екології та природокористування щодо повномасштабного обстеження природних кормових угідь з використанням аерокосмічного картографування та моніторингу, а також ініціювати розробку законопроекту "Про природні кормові угіддя".

Джерело: УНН

У с. Гай на Житомирщині реконструюють тваринницькі приміщення для одночасного утримання 1 тис. кіз.

Про це повідомили в Департаменті агропромислового розвитку Житомирської ОДА.

На фермі розводитимуть кіз зааненської породи молочного напряму.

Як сказано в повідомленні, на новому підприємстві ТОВ «Мила кізонька Гай» вироблятимуть і перероблятимуть продукцію козівництва.

Інвестує в реконструкцію ТОВ «Озонінвестмент».

Довідково: Зааненська порода кіз — це на сьогодні чемпіон із молочного козівництва. Вона є результатом селекції в долині Зааненталь у Швейцарських Альпах.

Зааненська порода відрізняється великим зростом, великою вагою, високою плодовитістю і молочністю.

Це просто міні-корови, здатні давати до 9 л молока на день. Лактація триває 270−360 днів і становить 600−800 кг молока (при інтенсивних технологіях — 1200−1500 кг).

Зааненській породі належить світовий рекорд за надоєм — 3507 л молока.

milkua.info