Ізраїль зацікавлений в імпорті м’яса з України

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів працює над відкриттям ринків збуту української продукції у 33 країнах світу.

Про це повідомила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час онлайн-зустрічі з членами асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», йдеться на сайті відомства.

За її словами, в найближчій перспективі очікується відкриття таких ринків:

Канади — м’ясо птиці;

КНР — риби та рибних продуктів, кормів, меду, пшеничного борошна, бобових;

Кувейту — молока та молочних продуктів.

Також, як повідомила Владислава Магалецька, днями були отримані позитивні звістки від компетентних органів торговельних партнерів про погодження форм сертифікатів на експорт ВРХ в ОАЕ та меду в Сербію.

Голова Держпродспоживслужби підкреслила, що в пріоритеті — відкриття ринків країн Азії, зокрема, КНР, країн ASEAN (В'єтнам, Малайзія, Філіппіни, Індонезія), країн GCC (Катар, Кувейт, ОАЕ), країн Південної Азії (Індія, Шрі-Ланка, Пакистан, Афганістан) та країн Східної Азії (Республіка Корея та Японія).

Прес-служба Держпродпотребслужби

Міністерство аграрної політики та продовольства України вітає оголошення перших аукціонів із приватизації за новими правилами. Вже у вересні підприємці отримають змогу долучитися до програми та створити виробництва для гарантії продовольчої безпеки.

Так, Фонд державного майна оголосив аукціони приватизації 2 спиртових активів — Кобиловолоцького МПД ДП «Укрспирт» та Марилівського МПД ДП «Укрспирт» у Тернопільській області. Аукціони заплановано на 19 та 20 вересня зі стартовими цінами 25,2 млн грн та 54,3 млн грн відповідно. Окрім того, у вересні заплановано проведення ще шести аукціонів приватизації об'єктів спиртової галузі.

Приватизація спиртових активів забезпечить використання та розвиток інфраструктури підприємств для зберігання й перероблення зернових. Подібні об'єкти мають підведені інженерні комунікації, що дозволить у короткий час запустити виробництво.

Окрім спиртових активів, уже найближчим часом очікується оголошення аукціонів із приватизації комбінатів хлібопродуктів. За умови часткової модернізації та налагодження ефективної роботи в приватній власності КХП зможуть налагодити перероблення зерна та насичуватимуть внутрішній ринок крупами, макаронними виробами, пластівцями та іншими товарами, які також експортуватимуться й на зовнішній ринок.

Після отримання активів у власність приватний бізнес готовий інвестувати в переобладнання підприємств для їх запуску, забезпечуючи виготовлення продукції з високою часткою доданої вартості.

«Аграрна галузь завжди була локомотивом української економіки. За нею до війни були 40% валютної виручки, і найбільша частка ВВП України серед усіх секторів економіки. А сьогодні, в умовах воєнного стану, роль агро ще більш важлива і вагома, адже ціла низка виробництв інших галузей економіки зупинена чи зруйнована. І одним із рецептів до потужного розвитку сільського господарства України є розвиток переробки — всередині країни для цього виробляється десятки мільйонів тонн зернових, бобових та олійних. Уряд зі свого боку робитиме все, щоб стимулювати цей вектор розвитку АПК. Для цього вже запущено грантові програми на переробні підприємства, а також аукціони з приватизації для перероблення та складування зернових», — зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

За очікуваннями, цьогорічний врожай зернових в Україні становитиме близько 50 млн тонн на додаток до понад 20 млн тонн зернових та олійних культур врожаю 2021 року, які не вдалося експортувати. Розширення наявної аграрної інфраструктури дозволить зменшити нестачу складських потужностей, яка може сягати близько 10−15 млн тонн до жовтня поточного року.

Таким чином, приватизація об'єктів, які перебувають у державній власності та наразі простоюють або використовуються неефективно, сприятиме подоланню наявних викликів в аграрній галузі.

Вся інформація про доступні об'єкти приватизації, зокрема в аграрному секторі, доступна на сайті.

minagro.gov.ua

Подавати декларації треба буде протягом трьох місяців після закінчення воєнного стану. Про це зазначається на офіційному вебсайті НАЗК.

Це стосується всіх типів декларацій, а також повідомлень про суттєві зміни в майновому стані та про відкриття валютного рахунку.

Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт № 7121, яким визначено, що будь-які звіти, декларації тощо від фізичних та юридичних осіб до закінчення війни подавати не треба.

НАЗК підготувало роз’яснення. Усі деталі застосування нового закону за посиланням.

«Усі розуміють, що зараз у країні, м’яко кажучи, не до того. Поки українці гинуть, намагаючись вигнати рашистську нечисть із наших земель. І до перемоги над загарбниками декларанти та керівники партій не повинні витрачати час на заповнення звітних документів, а натомість мають докладати всіх можливих зусиль для оборони Української держави, захисту свободи й миру в Європі та світі», — йдеться у повідомленні НАЗК.

Також під час війни або воєнного стану не будуть здійснюватися будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітного характеру.

Як зазначають у НАЗК, більшість працівників агентства, які займалися цими функціями, зараз долучилися до нашої армії чи територіальної оборони або ж забезпечують допомогу воїнам.

Отже, якщо до війни щодо вас було розпочато повну перевірку декларації, надавати інформацію та документи на запити, надіслані НАЗК, зараз не потрібно.

agroportal.ua

Україна в 2021 році отримає перший транш в розмірі EUR26 млн за програмою «Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства і малих фермерських господарств в Україні», повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

Фінансову угоду про співпрацю в питаннях розвитку сільського господарства та сільських територій «Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства і малих фермерських господарств в Україні» ENI/2019/042−119) була підписана 28 січня 2020 роки.

«Документ передбачає виділення Європейським Союзом EUR26 млн і є основою першого пакету допомоги. Зараз проходять процедури для підготовки виділення першого траншу фінансування, які планується завершити до кінця 2020 року», — написав заступник міністра у соцмережі Facebook .

Він уточнив, що виділення коштів передбачено з 1 січня 2021 року. Як уточнив Висоцький, орієнтовний бюджет першого пакету передбачає: EUR8 млн на інституційні та галузеві реформи в сфері розвитку сільського господарства та сільських територій; EUR7,5 млн — на зміцнення «ланцюгів вартості в сільському господарстві і підтримку малих фермерських господарств», гранти на основі співфінансування: EUR10 млн — на підтримку земельної реформи, EUR500 тис. — на адміністративні витрати.

Крім того, 28 квітня цього року сторони планують підписати угоду про виділення EUR25 млн щодо другого пакету допомоги.

«Після цього почнуться процедури для підготовки траншу. Початок фінансування по другому траншу очікується приблизно на травень 2021 року «, — зазначив заступник міністра.

Всього передбачається виділення EUR51 млн двома траншами.

agronews.ua.