Іран щороку імпортує кормів для худоби, птиці на $ 3 млрд

Практично у всіх областях аграрії розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке проведено на площі 417,3 тис. га (3%) при врожайності 26,3 ц/га, намолочено 1,1 млн т зерна нового врожаю в т.ч.:

• озимого ячменю обмолочено 254,3 тис. га при врожайності 28,2 ц/га намолочено 717,8 тис. т;
• озимої пшениці обмолочено 147,9 тис. га, при врожайності 24,1 ц/га намолочено 355,8 тис. т;
• гороху обмолочено 15,1 тис. га, при врожайності 16,2 ц/га намолочено 24,6 тис. т;
• Крім того сільгосптоваровиробники 8 областей розпочали збирання озимого ріпаку, який обмолочено на площі 43,5 тис. га, (4%) намолочено 67,3 тис. т насіння при урожайності 15,5 ц/га.

аgravery.com

Минулого року Україна експортувала м’яса птиці (переважно — курятини) на 506 млн дол, передає УНН із посиланням на інформаційне видання “Агробізнес України”.

“Курятина становить основу зовнішньої торгівлі в секторі. Обсяг експорту іншого м’яса та готових продуктів суттєво менший та спрямований переважно в країни СНД”, — йдеться у повідомленні.

Головним постачальником курятини за кордон визнано “Миронівський хлібопродукт” (МХП) Юрія Косюка. На плечах компанії — 87,9% експорту продукції.

Друге місце, із суттєвим відривом, розділяють “М’ясопереробний комплекс ЛТД” та птахокомплекс “Губин” . Компаніям належить по 2,5% експорту продукції.

На третьому місці — компанії “Агро-Овен” та птахокомплекс “Дніпровський”. Їм належить по 1,8% експорту курятини.

Також повідомляється, що головними замовниками української курятини за кордоном є Нідерланди. У 2018 році Україна поставила голландцям продукту на 113 млн дол.

На другому місці — Словаччина, із показником 59,9 млн дол., на третьому — Саудівська Аравія (57,8 млн дол.).

Крім того, минулого року Україна експортувала чимало курятини в Ірак та Німеччину — на 39,7 млн дол. та 32,1 млн дол. відповідно.

Також зазначається, що експорт української курятини протягом останніх чотирьох років зростає в середньому на 13% щорічно.

Джерело: УНН

Для забезпечення контролю за використанням антибіотиків у ветеринарній медицині 30 грудня 2021 року наказом Мінекономіки №1177 затверджено та 13 січня 2022 року зареєстровано в Міністерстві юстиції:

порядок використання протимікробних ветеринарних лікарських засобів у ветеринарній медицині;

порядок подання звіту спеціалістами ветеринарної медицини, які застосовують для лікування тварин протимікробні ветеринарні лікарські засоби, про обсяги застосованих ними протимікробних ветеринарних лікарських засобів.

«Протимікробні ветеринарні лікарські засоби — антибіотики, наразі залишаються основними лікарськими засобами боротьби з бактеріальними інфекціями у ветеринарній медицині. Неконтрольоване, надмірне застосування таких ліків у тваринництві призводить до того, що проблема стійкості до протимікробних препаратів є серйозною загрозою для здоров’я людей. Для забезпечення контролю за використанням антибіотиків Мінекономіки розробило відповідний наказ, який є обов’язковим до виконання операторами ринку. Для підготовки до нового регулювання встановлено перехідний період до 21 березня 2023 року, коли наказ вступить у дію», — наголошує Тарас Качка, заступник міністра економіки України — торговий представник України. Зокрема, наказ розроблено на виконання Закону України «Про ветеринарну медицину», прийнятого Верховною Радою України 4 лютого 2021 року та Національного плану дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів.

аgravery.com

Кури, які отримують корм двічі на день, демонструють меншу потребу в постійному пошуку їжі і клювань, а також відкладають більше яєць. До таких висновків прийшли дослідники з Вагенінгенского університету (Нідерланди), результати їх роботи опубліковані на порталі наукової установи.

Під час дослідження групу птахів перевели на спеціальне роздільне харчування: давали порцію ранкового корму і денного. «Птахи, яких годували двічі на день, були набагато спокійнішими. Вони демонстрували меншу потребу в постійному пошуку їжі і клювань. Це явні ознаки поліпшення добробуту тварин. Дослідження показало, що птахи, які одержували роздільне харчування, відкладали більше яєць», - говорить Ріквана Емоуса, один з дослідників.

Вчені також зазначили, що поголів'я стає більш енергійним при такій схемі годування і довше зберігає продуктивність. При цьому у птахів збільшується потреба у відпочинку і споживанні їжі.

Ще однією метою вчених було з'ясувати, як дворазова годівля птахів впливає на якість яєчної шкаралупи.

«Якщо давати одну порцію корму вранці, маточне стадо може не отримати поживні речовини в потрібний час дня, особливо це стосується кальцію, який необхідний для утворення яєчної шкаралупи. Формування яєчної шкаралупи починається вдень ​​або раннім вечором і займає близько 20 годин після подачі корму», - розповів Рікван Емоус.

Вчені відзначили, що дворазова годівля не вирішує проблему слабкої яєчної шкаралупи у старих птахів. «Маточне стадо зазвичай отримує препарати кальцію і крупнозернистий пісок на 40-му тижні життя для утворення яєчної шкаралупи», - пояснив дослідник.

Треба відзначити, що для українських птахівників дане дослідження не є інноваційним. В Україні багато птахівники застосовують дворазову годівлю.

ptichki.net