ЄС наростив імпорт вітаміну Е, вітаміну С та метіоніну

Фермери з Бяльського повіту вимагають ефективної боротьби з вірусом африканської чуми свиней (АЧС). Тільки в останні дні з’явилося п’ять спалахів цього вірусу в господарствах зі свинями. Польські ветлікарі запевняють, що роблять все можливе.

Спалахи АЧС підтверджені в господарствах в Воскшеніце-Дуже, Старе-Бучіце, Маріамполі, Комарно та в Лесьна-Подляска.

— Розчарування фермерів зростає. Ми утримуємо сім’ї, у нас кредити, а з дня на день наші ферми якими ми займалися поколіннями — ліквідують, — каже  член правління Всепольської угоди профспілок фермерів і сільськогосподарських організацій Адам Ольшевський з села Засядько. — Головними винуватцями поширення АЧС є кабани. Для нас очевидно, що їх треба ліквідувати, особливо в зонах загрози АЧС, — додає Ольшевський.

У вівторок кільком десяткам фермерів вдалося поговорити на цю тему з повятским ветлікарем.

— Ми вимагаємо справжньої боротьби з АЧС, а не імітації. Тому що зараз на цьому заробляють тільки комбінати, які купують свиней із заражених зон, а фермери втрачають, — пояснює Станіслав Хведчук з Носово.

— Фермери отримали компенсації за вбитих свиней, але вони не можуть виробляти більше, не можуть купувати свиней для своїх хлівів, — скаржиться Хведчук.

У зв’язку з п’ятьма осередками АЧС повятский ветлікар видав розпорядження, в якому позначив так звані зони зараження і загрози.

— Спалахи були ліквідовані, проведена дезінфекція, свині утилізовані. Наступний крок — це забій свиней в зоні зараження, тобто близько 3 км від вогнищ. Йдеться про ті господарства, що не виконують правила біоасекураціі, — сказав Радомир Банько, повятский ветлікар. В господарствах в Воскшеніце-Дуже, а також в Хусінке (близько 300 особин) свиней ліквідовані. — Найбільша загроза виникає навколо вогнища, тому нам треба вбити свиней, — пояснює Радомир Банько і погоджується з фермерами, що треба відстріляти якомога більше кабанів, щоб мінімізувати ризик поширення АЧС в господарствах.

— Діє санітарний відстріл, тобто наказ на відстріл кабанів для мисливців. Не діють навіть охоронні періоди. В рамках цих відстрілів з початку року застрелено вже 1700 кабанів в Бяльському повіті, — повідомив повятскій ветлікар.

У той же час, фермери вважають, що мисливські клуби не справляються зі своїми завданнями. — У таких випадках я б міг штрафувати клуби, — визнає Радомир Банько. Він також звертає увагу фермерів на виконання правил біоасекураціі в господарствах, мова йде в тому числі про дезінфекційні килимки і огорожі ферм. У зонах зараження діє заборона на торгівлю живими свинями, а також на вивезення свиней з господарств протягом 40 днів.

— Ситуація настільки драматична, що, якщо вона не покращиться, то через кілька тижнів ми відреагуємо акцією протесту, — пообіцяв Адам Ольшевський.

 pigua.info за матеріалами Greenfont        

У рамках грантового проекту з Європейським Союзом Баранівська ОТГ, що на Житомирщині залучить більше €760 тис. на створення органічного простору у громаді, органічних виробництв та залучення молоді до розвитку ОТГ.

«Органічний простір, органічне виробництво, інновації та активні громадяни є основою стратегії розвитку Баранівської ОТГ. Тому саме на цих складових побудований проект. У рамках проекту планується будівництво сироварні, органічної ферми, шкільної майстерні та теплиць, торгово—тренінгового центру, проведення навчань для вчителів та жителів громади і багато іншого», — заступник голови Баранівської міської ОТГ Оксана Загорська.

Баранівська міська рада вже отримала перший транш у розмірі 600 тис. грн, які планують спрямувати для виготовлення проектно—кошторисної документації на будівництво торгово—тренінгового центру та органічної міні—сироварні.

«Ми вже зареєстрували кооператив «Мілка», на базі якого буде створюватися органічна міні—сироварня. Мешканці приватних господарств, які мають корову, об'єднавшись у кооператив та одержавши органічні виробничі потужності, збільшать вартість молока. Торгово—тренінговий центр дозволить розвивати такий органічний бізнес та стане базою для навчань. Тут будуть продаватися сільськогосподарські продукти, вирощені на території громади, та розташований бізнес—інкубатор. Таким чином усі створювані кооперативи матимуть власний фірмовий пункт продажу продукції», — розповіла заступник міського голови.

Термін реалізації проекту становить 3 роки.

oda.zt

Протягом січня-серпня 2020 р. Україна відправила на експорт 13,8 тис. т живої великої рогатої худоби, що на 30,3% менше, ніж за вісім місяців минулого року. Про це пише kurkul.com з посиланням на дані Державної митної служби.

У грошовому еквіваленті експорт живої ВРХ сягнув 25,5 млн дол. — на 26,2% менше, ніж за аналогічний період 2019 року.

Найбільше вітчизняної живої ВРХ протягом восьми місяців 2020 р. купували такі країни, як:

Узбекистан — 30,5%;

Ліван — 15,4%;

Саудівська Аравія — 12%.

Представники ветеринарних служб України, Польщі, Угорщини та Румунії спільно із представниками Європейської Комісії домовилися про продовження виконання програми боротьби зі сказом на території буферної зони України. Таке політичне рішення прийняте за результатами спільної зустрічі вищезгаданих сторін, яка відбулася у Львові 11 травня 2017 року.

Участь у засіданні взяли перший заступник Голови Держпродспоживслужби та делегат МЕБ від України Андрій Жук, начальник Управління здоров’я та благополуччя тварин Держпродспоживслужби Микола Сонько, представник Європейської Комісії Педро Росадо, заступник Головного ветеринарного інспектора Польщі Кшиштоф Яжджевскі, Головний ветеринарний інспектор Угорщини Лайош Богнар, начальник Департаменту з питань моніторингу та нотифікацій компетентного органу Румунії Крістіан Сіпосеан, представники головних управлінь Держпродспоживслужби у Львівській, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській областях та інші.

Під час зустрічі представники Держпродспоживслужби презентували звіт української сторони щодо виконання програми боротьби зі сказом на території буферної зони у 2016 році. Було відзначено, що за роки реалізації заходів в рамках програми боротьби зі сказом ситуація на даній території покращилася.

«Співпраця з країнами ЄС у боротьбі зі сказом дає позитивні результати – зафіксована кількість випадків даної хвороби на території буферної зони стабільно зменшується та прогнозується збереження даної динаміки в майбутньому. Тому Україна вдячна ЄС за допомогу та зацікавлена у продовженні такого співробітництва й надалі», - наголосив перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук.

Колеги з Польщі та Угорщини представили свій звіт та презентацію щодо ситуації зі сказом, яка склалася на території їхніх країн, окремо приділяючи увагу ситуації на території, яка що межує з Україною.

Представник Єврокомісії у свою чергу також наголосив на позитивному впливу виконання пероральної програми вакцинації диких м’ясоїдних тварин на території буферної зони в Україні. Він також відзначив готовність Європейської Комісії підтримати співфінансування аналогічної програми з Румунією. Він також додав, що за 2017 рік було зафіксовано 3 випадки сказу на території ЄС. За його словами, Євросоюз має намір викорінити це захворювання на своїй території до 2018 року.

На думку першого заступника Голови Держпродспоживслужби, продовження тісної кооперації та спільних зусиль у боротьбі з транскордонними захворюваннями, зокрема зі сказом, необхідне для всіх сторін. Він висловив вдячність ЄК за фінансову підтримку та координацію, а колегам з Польщі та Угорщини - за тривалу співпрацю та взаєморозуміння в досягненні спільної мети.

Зазначимо, що подібні Угоди реалізуються в Україні з 2012 року – з Республікою Польща, з 2015 – з Угорщиною. Домовленість про таку співпрацю з Румунією досягнута вперше.

Укладання та реалізація Угод сприяє обмеженню поширення вірусу сказу на території України та захисту території вказаних країн, тим самим і території Європейського Союзу від його проникнення, а також сприяє розвитку двосторонніх відносин з ЄС та укріпленню іміджу України як надійного партнера.

У 2016 році територія буферної зони було збільшено на 12 050 км2 з Республікою Польща, на 200 км2 – з Угорщиною. 

Згідно з угодами, витрати української сторони, пов’язані з закупівлею та розповсюдженням приманок з вакциною, компенсуються за рахунок коштів ЄС.

Прес-служба Держпродспоживслужби