Японський стартап отримав фінансування на розробку інноваційних датчиків для ВРХ

У період з 18 по 24 травня 2019-го країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 154 осередки особливо небезпечних хвороб, зареєстрованих в 2019 році.

Нові вогнища ящура виявили в Лівії (1) і Марокко (6). Вогнища африканської чуми свиней зареєстрували на території Бельгії (3), Латвії (4), Польщі (42), Румунії (15), України (1), а також у В'єтнамі (28 вогнищ), Китайській Народній Республіці (2) і в ПАР (1 осередок). Нові випадки захворювання на класичну чуму свиней зареєстрували в Японії (39 вогнищ).

Ветеринарні служби В'єтнаму (1) і Мексики (5) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів. Вогнища хвороби Ньюкасла виявили в Мексиці (1 осередок) і в США (1 осередок).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнища сибірської виразки в Лесото (3 вогнища) і М'янмі (1 осередок), лейшманіоз у собак у Вірменії (1 осередок) і лихоманку долини Рифт в Республіці Чад (1 осередок).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Міжнародна компанія ADM оголосила про плани скоротити виробництво кормового лізину на початку 2021 року. Це пов'язано з тим, що пропозиція на світовому ринку останнім часом зростає швидше попиту, в результаті чого частина продукції може виявитися незатребуваною.

При цьому американський виробник пояснив, що буде скорочено виробництво сухого лізину. Останнім часом ADM працював над тим, щоб перевести своїх клієнтів на рідкий лізин. Саме на цьому сегменті ADM планує спеціалізуватися в найближчі роки.

За матеріалами FeedNavigator

Геноми парнокопитних в новосибірському Академмістечку вивчають уже близько сорока років. Одна з основних цілей досліджень — визначити генетичні механізми еволюції цих тварин. Відомо, що жуйні тварини мають складну систему травлення. На думку сибірських вчених, вона сформувалася завдяки змінам генів в так званих гарячих точках хромосом.

Йдеться про ділянки, які піддавалися в ході еволюції серйозним змінам, на відміну від холодних точок, тих, що зберігали свою структуру протягом розвитку. Таким чином, жуйні ведуть свій «родовід» від комахоїдних, які мають багато спільного з хижаками.

— У жуйних процес травлення набагато більш тривалий, шлунок складається з чотирьох відділів, і переварювання відбувається в чотири етапи, — пояснюють учені.

— Ймовірно, жуйні тварини колись харчувалися «тим, що бігає». І сьогодні в Південно-Східній Азії мешкає оленек — найменша і найдавніша жуйна тварина в світі — він їсть крабів, мишей.

В ході досліджень фахівці ІМКБ СО РАН порівнюють ділянки хромосом різних видів кітопарнокопитних, до яких відносяться і жуйні тварини. За допомогою методу хромосомного живопису, фарбуючи ці клітинні структури особливими барвниками, біологи навчилися визначати перебудови найважливіших для еволюції представників групи кітопарнокопитних.

Зокрема сибірські вчені досліджують хромосоми альпаки, сірого кита, яванского оленька, сибірської кабарги, жирафа, лані, сибірської козулі, чорної антилопи, вівцебика і корови.

milkua.info

За перші шість місяців 2021 року в Україні вироблено молока на 5,6% менше, ніж за цей же період торік, натомість зростає імпорт молочної продукції.

Як повідомляє Укрінформ, про це під час пресконференції на тему: «Подальший розвиток м'ясо-молочної галузі України визначатиметься ефективністю державної підтримки» розповів голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

«Якщо говорити про молочну галузь, то можна сказати, що вона знаходиться в глибокій кризі. І статистичні данні за перше півріччя поточного року демонструють, що ця криза лише поглиблюється», — наголосив він.

Так, за перших шість місяців 2021 року вироблено молока на 5,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року, а поголів'я корів в Україні скоротилося до 1,66 млн голів.

Також, за словами Чагаровський, відбулося зменшення майже на 12% надходження сировини на переробку, що призвело до помітного зниження виробництва в Україні масла, сирних продуктів та сухого знежиреного молока.

Водночас зріс імпорт молочної продукції; за результатами першого півріччя цього року він сягнув 165 млн дол., що на 25 млн дол. більше, ніж за такий саме період торік.

«Рівень державної підтримки, який на сьогодні є, а мова йде про 1,2 млрд грн, не задовольняє потреби розвитку як молочного скотарства, так галузі в цілому», — додав експерт.