Держпродспоживслужба розробила методичні рекомендації до маркування органічних харчових продуктів та кормів

Тривалі опади перешкоджають збиранню врожаю кукурудзи і відставання від торішніх темпів зростатиме, оскільки в першу чергу аграрії збиратимуть соняшник та сою.

Станом на 16 вересня в Україні з 85 тис. га або 2% площ намолочено 406 тис. т кукурудзи з середньою врожайністю 4,8 т/га. Торік на цю дату було обмолочено 3% площ. Затримка поставок до портів вже призвела до незначного підвищення закупівельних цін на кукурудзу до 246−248 $/т або 7,4−7,5 тис. грн/т. Трейдери готові доплачувати за швидкі поставки.

Водночас ціни попиту на чорноморську кукурудзу з боку імпортерів залишаються на рівні 260 дол./т, тоді як продавці пропонують її по 265−270 дол./т. Основним покупцем у 2020/21 МР став Китай, який придбав 36% експортованої української кукурудзи.

Крім того, у вересневому звіті експерти USDA підвищили прогноз виробництва кукурудзи в Китаї та знизили оцінки її споживання для окремих категорій. Зокрема, китайський уряд пропонує заміняти кукурудзу іншими зерновими та шротами, щоб зменшити залежність від імпорту.

Сподівання на активізацію експорту кукурудзи з України до ЄС на тлі зменшення поставок з Бразилії у 2020/21 МР внаслідок рекордно високих цін також навряд чи виправдаються, оскільки країни ЄС збільшили виробництво пшениці та кукурудзи, що може призвести до скорочення імпорту.

agravery.com

Рік тому український бізнес презентував правлячій коаліції Верховної Ради десять пріоритетів для розвитку української економіки. Вони стосувалися основних кроків, необхідних для припливу інвестицій, стимулювання національного виробника, захисту і розвитку бізнесу, детінізації та мінімізації корупційних проявів, зниження податкового тиску.

Заступник голови ВАР на сторінках Економічної правди підбив проміжні підсумки та зробив огляд успіхів та провалів парламенту.

Скасування «соєвих правок»

Хорошою новиною стало довгоочікуване скасування горезвісних «соєвих правок», одного з положень законопроєкту № 1210.

Через відмову у відшкодуванні ПДВ трейдерам малі й середні виробники сої та ріпаку були поставлені в нерівні умови з великими аграрними корпораціями, які можуть експортувати самі. Парламентарі нового скликання усунули таке пряме порушення принципів Податкового кодексу і Конституції.

Завдяки цьому з'явилася надія, що нам вдасться переламати негативну тенденцію зменшення площ посівів сої, які скоротилися приблизно на 25% за останні три роки з моменту ухвалення «соєвих правок».

Детінізація ринку оренди земель і виробництва продукції

Відповідний законопроєкт 3131-д схвалений профільним комітетом Верховної Ради. Це вже досягнення, адже досі влада не наважувалася братися за вирішення проблеми детінізації виробництва сільськогосподарської продукції.

Як зазначають автори проєкту, тіньовий ринок оренди сільськогосподарських земель становить 28% від загальної площі аграрних земель або близько 12 млн га із 42 млн га сільськогосподарських земель України.

У 2019 році обсяг тіньової оренди земель в Україні становив 19−69 млрд грн. При цьому втрати бюджетів усіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів становлять 6−22 млрд грн на рік.

Сподіваємося, що найближчим часом парламент розгляне і схвалить цей законопроєкт.

Податок на виведений капітал

Це питання залишається одним з головних розчарувань. З приводу заміни податку на прибуток податком на виведений капітал відбулося чимало дискусій, але Міністерство фінансів досі не надало чіткої концепції його впровадження із зазначенням пропонованих рівнів ставок та обмежень.

Робота на експертному рівні і в профільних комітетах Верховної Ради проводиться, але немає чіткої позиції уряду — немає і результату.

Електронна товарно-транспортна накладна

Електронна товарно-транспортна/видаткова накладна та система контролю за фізичним обсягом товарів, що поставляються, потрібна для блокування перетворень на папері «бананів» на «пшеницю» та інших подібних схем з ухилення від сплати ПДВ, так званих скруток.

Необхідність впровадження системи обговорюється давно. Вона не тільки дозволяє ефективніше боротися із «скрутками», а й спрощує документальне оформлення перевезень і продажу товарів для легальних платників податків.

Мінінфраструктури запускає пілотний проєкт на добровільних засадах, проте його метою є перехід на електронний документообіг при оформленні ТТН, а не контроль за обсягом і номенклатурою товарів у ланцюжку продажів.

При цьому досі немає головного — урядового законопроєкту, який би описував дизайн такої системи. Коли такий законопроєкт з'явиться — незрозуміло.

Як показали останні три роки, без вдосконалення СМКОР (системи блокування податкових накладних) і наповнення її новою інформацією, яка допоможе краще розрізняти «скрутки» та сумлінних платників податків, неможливо говорити про істотне зростання збирання ПДВ і зниження шкоди.

Шкода, яку СМКОР завдає легальному бізнесу, істотна і наближається до критичних, неприйнятних для економіки значень.

Приватна тяга

Одним з головних провалів є повне ігнорування питання реформи залізничного транспорту: поділ вантажних і пасажирських перевезень, введення єдиного тарифу за користування інфраструктурою і допуск приватної тяги.

Залізниця перетворилася з фактору розвитку виробництва на його гальмо через завищені тарифи, низьку якість послуг і скорочення мережі вантажних станцій. Дефіцит тяги веде до зростання термінів оборотності зерновозів і їх дефіциту, хоча при нормальній роботі парку їх повинно вистачати.

У результаті вся промисловість зазнає втрат, а наші товари вчасно не потрапляють ні до споживачів усередині країни, ні до іноземних покупців.

Новий закон про залізничний транспорт понад рік чекає розгляду в транспортному комітеті, однак нічого не відбувається. Тимчасом його ухвалення є частиною зобов'язань України в рамках угоди про асоціацію з ЄС.

Судячи з усього, політики бояться двох проблем, які доведеться вирішувати після ухвалення законопроєкту: скорочення роздутих штатів УЗ і необхідності субсидувати пасажирські перевезення. Зараз відповідні витрати переклали на промисловість, як і тягар «зеленого» тарифу в енергетиці.

Не дивно, що у нас триває спад промислового виробництва, а економіка України стрімко деіндустріалізується. Такий підхід — це шлях до катастрофи.
Сільське господарство та IT без відновлення промислового виробництва країну не витягнуть. Робочі руки, а з ними і податкова база, далі тікатимуть за кордон, а пенсіонери та інші групи соціальних утриманців залишаться в країні. Це гарантує банкрутство пенсійного фонду, а потім — і загальний дефолт.

milkua.info

Згідно середньострокових прогнозів, опублікованих Європейською Комісією, європейська молочна індустрія в найближчі 12 років буде зростати.

«Сільськогосподарський прогноз ЄС по ринках і доходах на 2018−2030 роки», містить прогноз розвитку сільського господарства Європи, на основі макроекономічних припущень, які, швидше за все, будуть визначати розвиток сільського господарства ЄС в найближчі роки.

Згідно з документом, зростання імпорту, обумовлене збільшенням населення, особливо в Африці, і зростанням доходів, сприятиме збільшенню споживання молочних продуктів протягом прогнозованого періоду.

Автори відзначають, що більше уваги буде приділятися продуктам з доданою вартістю, і тут у ЄС є явна конкурентна перевага.

Крім того, споживачі будуть диференційовано віддавати перевагу групам продуктів. Це органічні продукти; продукти без ГМО, продукти від тварин, яких випасають на пасовищах; продукти місцевого виробництва і т. п., що буде стимулювати розробку альтернатив звичайним виробничим системам. Екологічні вимоги також будуть грати все більшу роль у формуванні цих виробничих систем.

У доповіді говориться, що ЄС може забезпечити близько 35% зростання світового попиту протягом наступних 12 років.

Очікується, що експорт сиру, вершкового масла, сухого знежиреного молока, сухого незбираного молока і сироваткового порошку в ЄС буде рости в середньому приблизно на 330 тисяч тонн в рік в перерахунку на молоко, причому це зростання очікується головним чином в категоріях сиру, сироватки та СЗМ .

Паралельно з цим, на думку аналітиків-авторів звіту, буде потрібно додатково близько 900 тисяч тонн молока в рік, щоб задовольнити зростання внутрішнього споживання в ЄС «традиційних» молочних продуктів, в основному сиру. Крім того, в якості альтернативи, це молоко можна використовувати для виробництва інших продуктів (таких як молочні десерти, сухе молоко з рослинним жиром, молочні суміші для дитячого харчування, білкові і сироваткові концентрати), які можуть бути потім експортовані.

При цьому очікується, що споживання рідкого молока в ЄС продовжить знижуватися.

Очікується також, що зростання світового і внутрішнього попиту призведе до «досить скромного збільшення» виробництва молока в ЄС, в середньому на 0,8% на рік, до 182 млн. т до 2030 року. Прогнозований середній по ЄС удій в майбутньому збільшиться до 8240 кг/корову/рік, що на 17% вище за рівень 2017 року. Однак це буде відбуватися більш повільними темпами, ніж в останнє десятиліття, з огляду на екологічні обмеження і розширення виробництва у відповідь на очікування споживачів.

infagro за матеріалами agriland

Торговельну місію онлайн до Королівства Нідерландів для українських виробників харчової промисловості провели Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (КЕУ), ГО «Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі» (ITFC) та ДУ «Офіс з просування експорту в Україні» 21-25 вересня 2020 року. Обмеження через пандемію COVID-19, підштовхнули організаторів трансформувати даний захід та перевести його онлайн, що в Україні відбувається вперше.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

5-ти денна програма розширення торговельних можливостей для українських малих і середніх підприємств на нідерландському ринку складалась з двох частин - підготовчої та власне зустрічей «бізнес-до-бізнесу» (В2В). Серед учасників місії: українські виробники фруктів та ягід (ФГ «Гадз», ТОВ «Галфрост», СВК «Ягідки»), круп (ТОВ «Добродія Фудз», ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Органік Оригінал», ТОВ «Терра»), горіхів (ТОВ «Аркмен», ТОВ «Укр-Волнат») та капсульованої продукції (ТОВ «Фуд Девелопер»).

В межах підготовчої частини торговельної місії, 21 вересня компанії взяли участь у спеціальному брифінгу, завдяки якому підготувались до виходу на новий експортний ринок, вивчили особливості ведення переговорів з потенційними партнерами, розглянули додаткові можливості для пошуку замовників на іноземному ринку та протестували свою готовність до експорту. Також, експерти Офісу з просування експорту провели онлайн огляд харчових продуктів нідерландських супермаркетів на основі бази даних Mintel.

Під час брифінгу, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України - Торговий представник України Тарас Качка, зазначив: «Торговельна політика та держава посідають важливу роль в підтримці підприємництва та становленні міжнародних відносин. Це помітно при узгодженні певних правил торгівлі і зобов’язань, а також при визнанні сертифікатів. Нідерландський ринок найкращий приклад розуміння того, якою є комерція та знання того, як встановлювати відносини, пакувати продукцію та як невеликі компанії можуть співпрацювати і реалізовувати продукцію через велику мережу постачальників. Тому бізнес і держава мають діяти злагоджено. І така торговельна місія дозволяє продемонструвати потенціал українських підприємств та гідно представляти свою продукцію на європейському ринку».

Звертаючи увагу на важливість підтримки торговельних місій та їхній вплив на розвиток українського експорту, Директор офісу економічного зростання Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Фархад Гауссі, підкреслив: «Агентство США з міжнародного розвитку підтримує малі та середні підприємства в Україні, оскільки вони сприяють розвитку економіки. Через Програму USAID «Конкурентоспроможна економіка України», ми реалізовуємо широкий спектр заходів для зміцнення конкурентоспроможності українських малих та середніх підприємств. Торговельна місія до Королівства Нідерландів в онлайн форматі - чудова можливість для МСП харчової промисловості знайти іноземних партнерів та потенційних замовників. Ми сподіваємось, що завдяки участі у місії, бізнес вдосконалить практики управління, адаптує маркетинговий підхід, розробить обґрунтовані стратегії та розвине підприємство за рахунок збільшення експортних продажів».

У підготовчому брифінгу також взяли участь: Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Нідерланди Всеволод Ченцов, Керівник Брюссельського офісу Української Асоціації бізнесу та торгівлі Назар Бобицький, в.о. директора ДУ «Офіс з просування експорту України» Тетяна Міськова, експертка Європейської мережі підприємців Аліна Стрілець, керівник консалтингової компанії «Phaff Export Marketing» Віктор Паф, засновник нідерландської компанії 2Food Тоні-Вім ван Айден.

Друга частина торговельної місії була присвячена В2В зустрічам. У період з 22 по 25 вересня проведено близько 60 індивідуальних зустрічей з представниками 28 нідерландських компаній, та окремо з європейською торговельною мережею Jumbo.

Ініціативу «Торговельна місія українських підприємств харчової промисловості до Королівства Нідерландів» реалізовано Українським центром сприяння інвестиціям та торгівлі - ITFC в партнерстві з Державною установою «Офіс з просування експорту в Україні» за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України»

Довідка:

Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) “Конкурентоспроможна економіка України” (КЕУ) підтримує стартапи й малі та середні підприємства (МСП) з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України та на міжнародних ринках, допомагає в розбудові спрощеного та прозорого бізнес-клімату, а також сприяє формуванню ефективної торгової політики, щоб забезпечити МСП можливістю скористатись перевагами від міжнародної торгівлі.