Глобальне виробництво свинини у 2021 році зросте на 6%

Міністерство аграрної політики та продовольства формує департамент харчової промисловості, який займається проблемами та державною підтримкою підприємств-переробників у харчовій галузі. Також створюється антикризовий штаб для розв'язання енергетичних проблем в агросекторі через різке зростання вартості енергоносіїв.

Про це міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко заявив під час зборів до Дня працівників харчової промисловості, повідомляє об'єднання «Союз молочних підприємств України».

Він додав, що міністерство знає про проблеми молокопереробників, готове до співпраці і відстоюватиме інтереси молочної галузі і розширюватиме можливості держпідтримки.

«У міністерстві є розуміння того, що переробники сьогодні перебувають у кабальних умовах. Рухатимемося разом уперед, використовуючи всі можливості. Вже ведеться робота щодо забезпечення підтримки вітчизняних виробників на законодавчому рівні. Наша мета — у 2022 році прийняти закон про внутрішню торгівлю і навести порядок у стосунках постачальників і торговельних мереж», — сказав він.

За даними Держстату, виробництво молока в Україні в січні-вересні 2021 р. знизилося на 6,1% у порівнянні з січнем-вереснем 2020 р. — до 6,81 млн т. з аналогічною датою 2020 року на 6,7%, до 3,11 млн голів (у тому числі поголів'я корів на 5,9%, до 1,64 млн голів).

agroportal.ua

Лідером у вересні за постачанням на зовнішні ринки з України залишається кукурудза — 2,3 млн т.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Такі показники відправок цієї культури пов’язані з тим, що в Україні залишилося багато минулорічних залишків. Однак частка кукурудзи в цьому місяці є вже не настільки більшою у порівнянні з пшеницею, як це було в серпні, коли відправки пшениці були меншими за кукурудзу на 1 млн т. Частка пшениці у вересні становить фактично 2 млн т, що на 1,2 млн т більше, ніж у серпні, але на 57% менше, ніж торік за цей же період», — уточнюється у повідомленні.

Загалом із початку війни з України вивезли майже 8 млн т кукурудзи та 3,4 млн т пшениці.

Третю позицію за обсягом відправок посідає ріпак — 887 тис. т, що на 42,4% більше, ніж у серпні, та на 1% більше, ніж за вересень 2021 року.

«Показник соняшникової олії за вересень у порівнянні з серпнем збільшився на 46% і сягає 569 тис. т. І це також у два рази більше, ніж торік», — додають у міністерстві.

Ячменю відвантажено 397 тис. т, що на 190 тис. більше, ніж у серпні, але майже на 600 тис. т менше, ніж за вересень минулого року.

За перший місяць осені збільшився відсоток експорту шротів — 391 тис. т проти 286 тис. т у серпні. Також у бік збільшення змінилися цифри постачання соєвих бобів — 240 тис. т, що удвічі більше в порівнянні з серпнем.

«Загальна картина обсягу агропродукції, який фактично перетнув кордон України, у відсотках за вересень така: 32,9% посідає кукурудза, 27,76% — пшениця, 2,96% — насіння соняшнику, 8,25% — соняшникова олія, 5,69% — шроти, ячмінь — 5,79%, ріпак — 12,77%, соєві боби — 3,5%, соєва олія — 0,37%», — додають у міністерстві.

Загальний обсяг відправок за 7 місяців у розрізі культур: 7,9 млн т — кукурудза (41,04%); 3,4 млн т — пшениця (17,75%); 1,7 млн т — насіння соняшнику (8,84 %); 1,9 млн т — соняшникова олія (9,76%); 1,6 млн т — ріпак (8,21%); 1,081 млн т — шроти (5,57%); 741 тис. т — соєві боби (3,82%), 843 тис. т — ячмінь (4,35%); 126 тис. т — соєва олія (0,65%).

agroportal.ua

Після року пандемії і обмежень по всьому світу погляд в майбутнє світових ринків молочної продукції став більш ясним і обнадійливим. До середини року має відбутися істотне повернення до звичних споживчих моделей.

Це станеться не відразу і, звичайно, не гладко, але в цілому позитивно для молочних ринків.

Rabobank прогнозує збільшення виробництва молока на 1,1% в молочних регіонах Великої сімки в 2021 році. Це зниження в порівнянні зі збільшенням на 1,6% в річному обчисленні в 2020 році і являє собою помірне скорочення пропозиції, яка повинна допомогти в підтримці в міру того, як після вакцинації попит стабілізується.

«У короткостроковій перспективі попит на імпорт в Китаї підвищений, але, як очікується, у другій половині року він сповільниться. Високі ціни на молоко на внутрішньому ринку стимулюють інтерес до розширення виробництва молока всередині країни, що може знизити потреби в імпорті в майбутньому», — вважає Бен Лайне, аналітик по молочним продуктам Rabobank.

Високі ціни на молоко сприяли імпорту сухого незбираного молока (СНМ) на початку року, але цей попит може призупинитися після недавнього стрибка цін в Океанії. Ціни на молоко в Китаї, ймовірно, досягли піку і з цього моменту почнуть знижуватися.

У 2021 року провідним буде попит. «Протягом усієї пандемії її вплив на світову пропозицію молока був набагато менше, ніж на попит. Збої виникли в міру того, як споживачі внесли суттєві зміни в свої моделі споживання, які вплинули на ланцюжки поставок. Здебільшого ці зрушення були різкими і серйозними, коли ми увійшли в кризу, але вихід повинен бути більш плавним», — пояснює Лайне.

Економіка більшості країн в 2021 році буде рости в порівнянні з 2020 роком. Rabobank прогнозує зростання світового ВВП на 4,5% в річному обчисленні до 2021 року в порівнянні з скороченням -3,8% в 2020 році.

Вплив повсюдної вакцинації має стати відчутним до середини року, що позитивно позначиться на економічній активності. До деяких аспектів відновлення ще належить пройти довгий шлях.

Арени або конференц-центри можуть не бути заповнені в цьому році, але обмеження на роботу ресторанів, швидше за все, будуть зняті. Це позитивно вплине на попит на молочні продукти, особливо на таких ринках, як США, де більше молочних продуктів споживається через канали громадського харчування, ніж в домашніх умовах.

Також у США непогана ситуація для виробників сироватки і знежиреного сухого молока, хоча експорт в даний час ускладнений через проблеми з тарою. Ці логістичні проблеми призводять до великого розкиду цін США в порівнянні з рештою світу. Тим не менше, попит на сироватку з боку Китаю залишається високим, і проблеми з транспортуванням повинні бути вирішені до кінця другого кварталу 2021 року.

ІНФАГРО за матеріалами dairyindustries.co

Від 4 червня 2022 року набув чинності Регламент Європейського Парламенту та Ради № 2022/870 про тимчасові заходи з лібералізації торгівлі. Це рішення доповнює можливості, які мають українські експортери відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Тепер тарифи, які прописані в Угоді, будуть тимчасово призупинені. Йдеться про:

мита для промислової продукції;

призупинення застосування системи вхідних цін для фруктів та овочів;

призупинення усіх тарифних квот для сільськогосподарської продукції;

призупинення антидемпінгових мит на імпорт товарів походженням з України;

призупинення застосування глобальних захисних заходів щодо українських товарів.

В свою чергу, лібералізація торгових відносин передбачає, що Україна буде дотримуватися європейських правил: походження товарів та відповідних процедур в рамках Угоди про асоціацію, утримання від будь-яких нових обмежень на імпорт з ЄС, повага України до демократичних принципів, прав людини та основних свобод, верховенства права, боротьба з корупцією. Ці нові правила діятимуть рік і допоможуть українським виробникам та експортерам витримати навантаження війни та зміцнити свої позиції на європейському ринку.

Наразі ЄС — найбільший торговельний партнер України. В 2021 році на Євросоюз припадало 39% від загального обсягу торгівлі нашої держави. Обсяг товарообігу зріс на 35% та склав 62,5 млрд доларів.

При цьому, як відомо, за результатами 2021 року, агросектор залишився однією із ключових галузей в зовнішньоекономічній діяльності України. Так, за минулий рік було експортовано агропродукції на загальну суму 27,8 млрд дол., що становить 41% загальноукраїнського експорту. В порівнянні з 2020 роком даний показник зріс на 25%.

Найбільшу частку в українському експорті продукції АПК займає продукція рослинництва. В 2021 році на неї припадало 15,6 млрд дол або ж 56% загального експорту продукції АПК. Такого показника вдалося досягти за рахунок торгівлі зерновими культурами.

Експортна виручка, яка надійшла від галузі тваринництва у 2021 році, склала 1,4 млрд дол., що становить 5% загального експорту продукції АПК. При цьому продаж молочної продукції на зовнішні ринки приніс Україні 248,05 млн дол. що складає 17,7% всього експорту продукції тваринництва. Найбільше, в грошовому виразі, на зовнішні ринки Україна продавала масла (21%), казеїну (20%) та сухого збираного молока (15%).

Європейський союз для України є стратегічним партнером в торгівлі молочними продуктами. Так, з підсумками минулого року найбільшу частку поставок в грошовому виразі займав казеїн (близько 50 млн дол), а в попередні роки вели активну торгівлю маслом.

Через повномасштабну війну росії проти України експорт молочної продукції у 2022 році суттєво постраждав. Після деякого відновлення експортних поставок показники все ж залишаються більш ніж на чверть нижчими від минулорічних. Зокрема у квітні загальний експорт українських молочних продуктів склав 5630 т., що на 21% менше ніж в квітні 2021 році. Зокрема було експортовано: молоко та вершки, не згущені — 2546,8 т., молоко та вершки, згущені — 1302,9 т, маслянка, ферментовані або сквашені молоко та вершки — 193,3 т., молочна сироватка — 655 т., масло вершкове — 489,7 т., сири — 442,5 т. Відтак учасники ринку сподіваються, що офіційний вступ у дію заходів із лібералізації торгівлі з ЄС надасть підтримку активізації експорту молочної продукції з України та підтримає попит і ліквідність на вітчизняному ринку

Пресслужба Асоціації виробників молока