Фермери перестали вирізати молочних бичків і зараз «воюють» за їх поголів'я

У цілому за 2022-й рік станом на сьогодні 34 379 аграріїв залучили кредитів на 66 млрд 832 млн грн.

За минулий тиждень 1 384 аграріїв отримали кредитів на 1 млрд 970 млн грн.

Найбільше за минулий тиждень залучили аграрії Київської — 452 млн грн, Тернопільської — 193 млн грн, Одеської — 151 млн грн, Вінницької — 149 млн грн, Кіровоградської областей — 124 млн грн.

Топ-5 регіонів за обсягами кредитування за увесь період є: Київська (10 млрд грн), Вінницька (7 млрд 150 млн грн), Кіровоградська (6 млрд 654 млн грн), Дніпропетровська (4 млрд 483 млн грн), Одеська (4 млрд 437 млн грн) області.

Найбільші обсяги кредитів за цей час надали: «Райффайзен Банк» (14 млрд 262 млн грн), «ПриватБанк» (14 млрд 157 млн грн), «Ощадбанк» (10 млрд 965 млн грн), «Укргазбанк» (6 млрд 608 млн грн), «Креді Агріколь банк» (6 млрд 181 млн грн), «ПУМБ» (4 млрд 596 млн грн), «Укрексімбанк» (4 млрд 238 млн грн), «Прокредит Банк» (1 млрд 737 млн грн).

Аграрії залучають кредити в розмірі від 100 тис. до 90 млн грн у межах програми «Доступні кредити 5−7-9». Відсотки становлять від 0% до 9% залежно від категорії кредиту та суб'єкта підприємництва.

Крім того, Уряд ухвалив рішення про надання фінансової підтримки мікро-, малому та середньому бізнесу на відновлення частково або повністю зруйнованих внаслідок бойових дій виробничих потужностей. Агропідприємства також зможуть розраховувати на таку підтримку.

Підприємці зможуть отримати кредит на відновлення виробничих потужностей під 9% терміном до 5 років на суму до 60 млн грн (без урахування раніше виданих кредитів за програмами держпідтримки). Виконання зобов'язань за такими кредитам частково (до 80%) забезпечуватиметься державною гарантією.

Умови для отримання кредиту:

• виробничі потужності підприємства зруйновані повністю чи частково, або викрадені внаслідок війни чи окупації(що підтверджено документально);
• підприємство здійснювало господарську діяльність протягом року до широкомасштабного наступу рф(що підтверджено даними річної фінзвітності станом на 1.01.2022 р.);
• відновлювальні виробничі потужності розташовані не ближче 50 км від зони бойових дій, не знаходяться під окупацією.

Нагадаємо, агровиробники зможуть подати заявку на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, позик і технічної допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів на онлайн-платформі Державний аграрний реєстр.

Крім того Постановою КМУ № 916 від 29 липня 2022 року пролонговано з 6 місяців до 12 місяців кредити за ставкою 0% річних, які надавалися під посівну кампанію.

minagro.gov.ua

Сьогодні українське м'ясо птиці стало реальним конкурентом світовим виробникам, і Україна з імпортера курячого м'яса перетворилася на експортера. Про це глава МХП "Миронівський хлібопродукт" Юрій Косюк заявив в інтерв'ю "Фактам".

За його словами, ще 15 років тому він пообіцяв собі, що завдяки продукції МХП України знатимуть в Європі.

"Коли в 90-х роках я шукав свою нішу і вивчав виробництво м'яса птиці в Бразилії та Америці, один зі світових виробників поцікавився, де знаходиться Україна. Тоді я пообіцяв йому, що через 15 років ми зустрінемося, але вже в Європі. Обіцянку свою я виконав - сьогодні наша продукція стала реальним конкурентам бразильцям, а країна з імпортера м'яса птиці перетворилася на експортера ", - зазначив Юрій Косюк.

Косюк підкреслив, що при цьому у нього ніколи не виникало бажання працювати і жити за кордоном.

"Не так давно, в 2012 році у мене був важкий момент у житті, коли довелося на рік зупинити інвестиції. Я не готовий був миритися з тим, куди котиться країна. Але бажання залишитися на батьківщині було вище будь-яких побоювань, і я до сих пір не пошкодував про свій вибір. Україна для мене, перш за все, те місце де я народився, а не територія для заробітку", - підсумував Юрій Косюк.

Раніше в МХП заявляли, що компанія готується відзначити своє 20-річчя.

Довідка: МХП - провідна компанія з промислового виробництва курятини в Україні з найбільшою часткою ринку і високою впізнаваністю брендів. МХП контролює всі етапи виробництва курятини: від вирощування зернових і олійних культур, виробництва комбікормів до виробництва інкубаційних яєць і вирощування бройлерного поголів'я, переробки, збуту, дистрибуції та продажу м'яса птиці (зокрема через франчайзингові точки МХП). До кінця 2016 року земельний банк компанії склав 370 тис. га землі.

www.poultryukraine.com

Польща запускає інноваційний проект у галузі свинарства. Проект «Сілезька відгодівля» має на меті розводити свиней, м’ясо яких матиме «високу харчову цінність та традиційний домашній смак».

Близько десяти польських свиноферм беруть участь у «Сілезькій відгодівлі», яка передбачає додавання до корму тварин спеціальної трав’яної суміші.

Проект, розроблений для свинарів з Опольського воєводства (Середня Сілезія), полягає у відповідному підборі кормів та спеціальній дієті, в якій використовуються трави та спеції, що впливають на харчову цінність м’яса.

Метод уже був випробуваний Рафалом Дусом, засновником кооперативу «Opolskie Fermy Trzody», який почав додавати до раціону свиней елементи, що використовували ще століття тому.

Виявилося, що м’ясо, яке виробляється зі свиней, яких годували таким чином, не тільки має зовсім інший смак, але і по-іншому проявляє себе під час приготування. Перш за все, в ньому менше води, яку замінює внутрішньом'язовий жир — носій аромату, що також відповідає за ніжність м’яса.

Сьогодні виробники, котрі працюють в кооперативі, вже використовують спеціальну трав’яну суміш, до складу якої входять часник, розмарин та шавлія.

Продукцію кооперативу дослідили вчені.

«М'ясо ніжне, має дуже високий вміст білка, оптимальну жирність, має запах та аромат трав. Коли я подивився на хімічний склад та жировий профіль, я був здивований, оскільки результати були схожі на яловичину та баранину. У цій свинині також є багато фосфоліпідів, тому можна говорити, що вона є здоровою їжею», — заявив професор Владислав Мігдал з кафедри переробки продуктів тваринного походження в Краківському університеті сільського господарства.

meat-inform.com

Аграрний комітет Верховної Ради України підтримує одноголосно позицію про необхідність перерозподілу в держбюджеті на агросектор у 2021 році в розмірі 1% випуску продукції у сільському господарстві.

Про це заявив Микола Кучер, народний депутат України, член комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, передає mbiz.censor.net.

«Ця ідея не є новою і в попередні роки вже впроваджувалась. Ще 2016 року групою народних депутатів попереднього скликання, у тому числі й мною, була підтримана стратегічна норма, яка закріплювала протягом 2017/21 років у Бюджетному кодексі щорічний обсяг коштів державного бюджету України на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників на рівні не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві», — розповідає Кучер.

Однак, проіснувала ця норма лише декілька років — до 2019 року й на хвилі популізму й кулуарних домовленостей була скасована.

«Те, що члени аграрного комітету нового скликання знову намагаються відстоювати цю норму дуже добре, щоб потім кожного року систематично не потрібно було „продавлювати“ виділення цих коштів під час прийняття бюджету», — наголошує нардеп. Микола Кучер переконаний, що такий законодавчий фундамент надасть можливість більш ґрунтовно, ефективно та на довгостроковій основі впроваджувати дієві та вдосконалювати наявні програми підтримки аграріїв.

«Відповідно до представленого нещодавно урядового аудиту української економіки, в найближчі роки значна доля державної підтримки має бути передбачена на стимулювання зростання доданої вартості в продукції АПК, збільшення продуктивності виробництва. Насамперед це стосується підтримки галузі тваринництва, зберігання та переробки с/г продукції», — підкреслює Кучер.