Фермери забезпечені добривами для проведення польових робіт на 32%

Станом на 11 березня аграрії 11 областей України засіяли ранніми ярими зерновими та зернобобовими культурами площу 159 тис. га або 7% до прогнозу (7,2 млн га).

Зокрема, посіяно:

- ярого ячменю – 103 тис. га (7%);

- пшениці – 6 тис. га (3%);

- вівса – 2 тис. га (1%);

- гороху – 48 тис. га (14%).

Також продовжується підживлення озимих культур на зерно, яке проведено на площі 5,0 млн га або 65% до прогнозу.

Так, підживлено:

- озимої пшениці – 4,1 млн га або 64%;

- озимого жита – 54 тис. га або 47%;

- озимого ячменю – 768 тис. га або 76%.

Крім того, озимий ріпак підживлений на площі 1,1 млн га або 86% (у 2018 р. – 332 тис. га).

Прес-служба Мінагрополітики

8 червня в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбулася науково-практична конференція ANIMAL NUTRITION FORUM 2017. І як зазначив декан Вадим Кондратюк приємно, що цей потужний за своїм складом і проблемами, що порушуються, науковий захід, відбувається саме на факультеті тваринництва та водних біоресурсів, а його співорганізатором є кафедра годівлі тварин та технології кормів імені Павла Пшеничного.

 Від імені ректора університету Станіслава Ніколаєнка, ректорату, організаторів форуму привітав учасників із початком роботи конференції перший проректор Ігор Ібатуллін. Він у кількох словах представив гостям університет сьогодні та зупинився на проблематиці конференції. Зрозуміло, що раціональна годівля є одним з основних питань галузі, в іншому випадку це призведе в тому числі і до економічних втрат. Ігор Ілліч навів кілька прикладів величезних енергетичних витрат тварин на виробництво продукції. Компенсувати їх має відповідний збалансований кормовий раціон. Розібратися в тому, як це зробити, покликана сьогоднішня конференція через поширення знань, обговорення інновацій, зазначив Ігор Ібатуллін.

  До вітальних слів приєднався також комерційний директор торгового дому «Світ-Агро» Павло Базильчук. Він висловив сподівання, що ідея об’єднати для вирішення нагальних питань годівлі науку, виробництво і бізнес, яка знайшла своє втілення у форумі, переросте у традицію. А ще закликав студентів після закінчення вишу працювати у сільському господарстві, адже, на його думку, у цій галузі можна успішно розвиватися. 

 Потому модератор форуму професор Михайло Сичов запросив спікерів до слова. Про новий погляд на використання амінокислот у живленні тварин говорив доктор Peter Hong з Кореї, який поділився результатами власних досліджень щодо ефективності та позитивного впливу на здоров’я тварин L-Methionine. Секрети успішної ферментації кормів та використання ферментів в системі контрольованої годівлі тварин розкрили відповідно Rene Schepens і Katrine Pontoppidan з Данії. Новітні підходи в контролі здоров’я шлунково-кишкового тракту тварин презентував доктор Marcin Korczynski, а вплив смакоароматичних добавок на рівень споживання корму – Marcin Kainski (Польща). Про те, як забезпечити ефективну дезінфекцію примішень для зберігання кормів при мінімальній участі людини проінформувала їхня колега Anna Poznanska.

Кожна доповідь супроводжувалася широким обговоренням та численними запитаннями вчених і виробничників до спікерів. Завершив конференцію круглий стіл, на якому були підбиті підсумки та напрацьовані рішення.

Текст: Ольга Наконечна, nubip.edu.ua

Фото: журнал "Корми і Факти"

Влада штату Південна Кароліна в США опублікувала заяву, в якій закликала виробників комбікормів відмовитися від використання продуктів з вмістом коноплі або каннабідіола.

Зокрема, зазначається, що канабідіол, один з нешкідливих, що не викликають залежності, компонентів конопель, в даний час не визнається  в якості легальної кормової добавки для продуктивних тварин.

Сьогодні канабідіол схвалений в якості біологічно активної добавки до їжі для людини на території більшості штатів США, проте дослідження його ефективності і безпеки серед тварин в достатній кількості не проводилися.

За даними ветеринарних служб багато виробників додають канабідіол при відсутності будь-якого дозволу на це. Разом з тим, така практика може спричинити за собою серйозні проблеми, включаючи штрафи і відкликання продукції з продажу.

За матеріалами Feed Navigator

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв'ю телеканалу «Еспресо» розповів про допомогу країн G7 та ЄС щодо забезпечення продовольчої безпеки у світі, про перебіг посівної кампанії в Україні, а також про те, чи варто чекати зростання цін на базові харчові продукти.

Про підтримку країн Великої сімки

Оскільки українські морські порти заблоковано, експорт с/г продукції насамперед спрямовується через залізницю або баржею через дунайські порти.

Пропускна спроможність цих напрямків до початку війни була незначною: вивозилося максимум 200−250 тис. тонн у місяць. Зараз її треба збільшити мінімум у десять разів.

Тому лідери ЄС наразі працюють над тим, щоб сформувати так звані окремі зелені коридори, через які могло б оперативно й безперебійно вивозитися збіжжя з України, яке непотрібне для внутрішнього споживання.

Йдеться про першочерговий пошук зерновозів; про формування маршрутів, де ці зерновози могли пропускатися пріоритетно, а не в умовах загальної черги; про пришвидшення документального оформлення відповідних товарів, зокрема митної, ветеринарної та іншої перевірки на кордоні Україна — ЄС у режимі 24/7.

Такі спільні зусилля дозволять нам експортувати хоча б половину від тих обсягів, які йшли через наші порти. З-поміж іншого, це також допомогло б українським аграріям підготуватися до нового врожаю, звільнивши внутрішні елеватори. Крім того, вони б отримали економічно позитивну ліквідність, що позитивно позначилося б і на економіці загалом, і на нашому обмінному курсі зокрема. І, звісно, це б зробило значний вклад у продовольчу безпеку світу, тому що відновилось би постачання суттєвих обсягів продовольства в різні країни світу. Це зняло б напругу і з точки зору зростання ціни, і з точки зору дефіциту харчів, що вже виникає в багатьох країнах світу.

Адже, до прикладу, з огляду на гальмування експорту пшениці з України Східна Азія почала шукати альтернативні джерела поставок, зокрема звертатися до Індії, а Індія, переймаючись за власну продовольчу безпеку, обмежила експорт пшениці. І це тільки перший сигнал.

Перекрити експортні обсяги поставок з України не вдасться, адже ми за рік разом із переробкою могли відправляти в інші країни дуже великі обсяги агропродукції - до 90 млн тонн.

Про посівну

Екватор щодо виконання весняної посівної цього року пройдено. Фактично посіяно вже понад 10 млн га, або близько 75% від посівних площ, які планувалось засіяти, у більшості регіонів України.

Ранні ярі культури висіяні всі, продовжується посів кукурудзи, соняшнику і гречки.

Сівба триває на всій контрольованій території нашої держави, де немає бойових дій.

Тож завдяки сприятливим погодним умовам і в разі відсутності форс-мажорних факторів є потенціал до збору достойного врожаю, який розпочнеться вже наприкінці червня — на початку липня.

Про ситуацію на тимчасово окупованих територіях

На жаль, фермери мають дуже обмежені можливості для виконання посівної. Багатьох фермерів, примушують перереєстровуватись і примусово працювати за правилами незаконних збройних формувань країни-агресора. Тому на тимчасово окупованих територіях відсіюється набагато нижчий відсоток площ.

Ми впевнені і щиро віримо, що ці території будуть звільнені й українські фермери зможуть спокійно зібрати свій врожай на користь себе та нашої держави.

Про ситуацію в тваринництві

За оцінками Мінагрополітики, в середньому по галузі втрачено до 10−15%. Йдеться про тимчасово окуповані території або ті, де продовжуються активні бойові дії.

Продукція тваринництва у нас завжди вироблялася понад внутрішнє споживання — частина експортувалася. Тому це не є критична величина втрат для продовольчої внутрішньої безпеки. У нас є достатньо потужностей, щоб повністю забезпечити українців м’ясом різних видів, а також молочною продукцією та яйцями.

Проте, звісно, це складна ситуація для тих фермерів, які безпосередньо зазнали цих втрат. Усі збитки документуються, і будуть виставлені претензії для повної компенсації з боку агресора, щоб можна було відновити всі тваринницькі комплекси.

Про здорожчання цін на продовольство

На сьогодні в Україні дещо знизились ціни на кормову базу. Разом з тим, підвищилися ціни на пальне — це єдиний, але важливий фактор серед складників собівартості. Тому на сьогодні один фактор перекриває інший — підстав для різкого здорожчання продовольства немає.

Як завжди, є класичні сезонні зміни. Ми зараз входимо в пік сезонних цін, але надалі вони знижуватимуться аж до осені.

Далі глобально все залежатиме від цін на енергоносії.

minagro.gov.ua