Європейський ринок живця знову «просів»

За офіційною статистикою, обсяг власної переробки сировини становить до 1% від загального надходження молока на промислову переробку.

Навіть, з урахуванням можливих неточностей ця цифра виглядає цілком реальною і говорить про незначну вагу цієї категорії для галузі. Проте чим далі більше виробників озвучують наміри отримати «молочну незалежність» від переробників і шукають кошти для будівництва цехів у господарствах.

За твердженням самих виробників, незадовільна ціна на молоко від закупівельників та переробників, можливість стабільного збуту продукції, економія ресурсів при замкнутому циклі виробництва, створення додаткових робочих місць на селі — це три найпоширеніші причини, які стимулюють їх робити власні локальні бренди молочної продукції.

Приміром, ПАТ «Племзавод "Стєпной"». Тут уже декілька років поспіль займаються переробкою молока під одноіменною торговою маркою, продають його у торгових мережах Запорізької області. За словами директора підприємства, Анатолія Волкова власна переробка молока — це зовсім не забаганка, а цілком виправданий крок — намагання стати частково незалежним від коливань ціни молока на ринку.

 «На фермі утримуємо 1800 голів ВРХ, середньодобовий надій становить 32,8 кг молока на корову. За минулий рік надоїли 11 400 л молока на корову. Нещодавно встановили новий корпус на 560 місць, маємо власний комбікормовий завод. Можемо переробляти у власному цеху 40 тонн молока на добу. Виробляємо кисло-молочну продукцію, а також кілька видів твердих сирів. Для нас власна переробка означає додану вартість продукції, бо на сьогодні тримати 200 чи 300 корів та здавати молоко переробникам невигідно, справедливої ціни на ринку немає», — говорить пан Анатолій.

У приватному сільгосппідприємстві «Пісківське» Бахмацького району, що на Чернігівщині також успішно займаються виробництвом молока, м’яса, вирощуванням племінного молодняку. Утримують 3000 голів ВРХ, з них — тисяча дійних корів. Мають два сучасні доїльні зали, і виробляють молоко екстра-класу для дитячого харчування для однієї із світових харчових корпорацій.

Прагнучи якомога більше переробляти у своєму господарстві і створювати нові робочі місця у селі керівник господарства Валерій Колоша рік тому відкрив сирний цех. Щодня тут перероблять тонну молока, з якого виходить 100 кілограмів твердого сиру «Гауда», м’які сири, сметана, бринза й інші кисломолочні продукти. Пан Колоша пояснює, що незважаючи на засилля молочної продукції у магазинах прихильників натурального фермерського продукту стає все більше, тож сир з ферми беруть дуже охоче, він не пропадає. Щодо рентабельності сирного виробництва, то, за словами керівника ПСП «Пісківське», власна сироварня — справа прибуткова, адже обладнання українського виробництва окупилося менш ніж за рік роботи цеху.

У створенні локального молочного бренду можна піти і від зворотного, — маючи виробничі потужності, побудувати навколо цього молочну ферму. Комерційний директор ТОВ «Старокозацький сир» Ростислав Зіновський згадує, як на початку діяльності вони просто не могли знайти достатні обсяги якісного молока на ринку, тож вимушені були побудувати молочну ферму для потреб виробництва.

 «Для нас, як для виробника, власне молоко означає економію коштів на логістику та закупівлю, і повну простежуваність виробництва», — стверджує він. На сьогодні підприємство виробляє сири тверді, плавлені і масло, Як два попередніх виробники, «Старокозацький сир» продають лише на місцевому рівні, у торгових мережах Одеси.

Як стверджують опитані фахівці, основна проблема наших переробників молока у тому, що вони зазвичай зорієнтовані продавати те, що можуть виробити на потужностях, і мало думають над тим, аби виробляти високомаржинальну і оригінальну продукцію, яка так потрібна ринку. Саме такий підхід може стати дієвим інструментом в руках локальних переробників.

 «Чому швейцарський сир є еталоном по якості і сироварні там працюють десятиліттями? Тому що кожен виробник намагається не копіювати сорт, а створювати власний «крафтовий» продукт, який не можна купити у жодному іншому місці, окрім певної ферми. Це продукт із своєю історією, який бережуть, і він рано чи пізно знаходить свого покупця. Тому перше, ніж відкривати сироварню потрібно думати над тим, які проблеми ви вирішите переробляючи у себе молоко та чи потрібно це ринку», — закликає експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас.

milkua.info за матеріалами Agravery.com

Уряд та Міністерство економіки України перебувають у постійному діалозі з підприємцями та розглядають їхні запити щодо розширення переліку товарів критичного імпорту. Подальше його розширення буде залежати від стабільності фінансової системи держави.

Про це йдеться в повідомленні Мінекономіки.

Як зазначається, на початку війни, яку розпочала росія проти України, уряд схвалив перелік товарів критичного імпорту, що потрібні державі в умовах воєнного часу. Його мета — обмежити виведення за кордон валюти та зміцнити економіку. Сьогодні бізнес поступово відновлює свою активність.

«Уряд тримає курс на виробничий протекціонізм. Йдеться про максимальне нарощення власного виробництва та імпортозаміщення там, де це можливо. Тому йдемо назустріч українській промисловості — працюємо з галузевими асоціаціями виробників та коригуємо список товарів критичного імпорту, якщо бачимо, що в цьому є потреба», — сказано в повідомленні.

У той самий час, зазначили в Мінекономіки, за рахунок такого регулювання вдалося запобігти надмірному витоку валюти з України, а, отже, й ослабленню економіки.

«У майбутньому перелік товарів критичного імпорту буде змінюватися залежно від того, наскільки успішно досягатимемо балансу між обсягами валютних оплат за кордон та обсягом валютних надходжень до країни. В ідеалі ці два показники повинні приблизно дорівнювати одне одному», — повідомив заступник міністра економіки Тарас Качка.

biz.censor.net

12 вересня 2017 року ще чотири українські підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту на ринок Європейського Союзу. Зокрема, по одному — з виробництва харчових яєць та молока і молокопродуктів, два — риби і рибної продукції.

Відтепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 286 українських підприємств, у тому числі 106 виробників харчової продукції, зокрема, виробники м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, нехарчові субпродукти, племінний матеріал, інше.

Від початку функціонування Держпродспоживслужби було відкрито та відновлено експорт до таких країн: Європейський Союз (молочні продукти), Китайська Народна Республіка (молочні продукти, яловичина), Ізраїль (корми для домашніх тварин), Об'єднані Арабські Емірати (м'ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м'ясо овець та продукти з нього), Королівство Саудівська Аравія (м'ясо птиці та продукти з нього), Єгипет (яловичина), Гонконг (столове яйце), Чорногорія (м'ясо птиці, мед), Сербія (м'ясо птиці), Боснія та Герцеговина (м'ясо птиці), Ліван (м'ясо птиці та продукти з нього), Танзанія (м'ясо птиці та продукти з нього) тощо.

Впродовж ‎2016−2017 років Держпродспоживслужбою було проведено переговори із 22 країнами щодо експорту української продукції тваринного походження на закордонні ринки.

milkua.info за інформацією Держпродспоживслужби

Група компаній «Імперія-Агро» попередньо домовилася з інвестиційним фондом Orbis Asset Management про притягнення інвестиції в розмірі понад $30 млн.

Кошти будуть спрямовані на розширення пакета кредитування сільськогосподарських підприємств, клієнтів «Імперія-Агро» в Україні. Досягнуті домовленості набудуть чинності після отримання всіх необхідних корпоративних і державних узгоджень та підписання остаточних трансакційних договорів.

«Ми чекаємо з нетерпінням початку співпраці з Orbis Asset Management. В сучасних умовах українського ринку наявність фінансування для фермерів є вирішальним, особливо на тлі низької доступності та подорожчання вартості банківського кредитування, а також в умовах дефіциту коштів у сільгоспвиробників внаслідок низьких врожаїв минулого року», — прокоментував засновник і генеральний директор компанії «Імперія-Агро» Юрій Оцабрик.

За його словами, «Імперія-Агро» в подальші роки разом з «Orbis Asset Management» має намір створити національного лідера в сфері кредитування і фінансових сервісів для малого та середнього фермера в Україні.

«Ми вважаємо, що Україна сьогодні є найбільш привабливим ринком для інвестицій в секторі сільського господарства і спробуємо капіталізувати унікальну експертизу та досвід «Імперії-Агро» як платформу з фокусом на потреби невеликих фермерських господарств в Україні», — зазначив виконавчий директор «Orbis Asset Management» Вінсент Ордон.

milkua.info за матеріалами agroportal