ЄС отримує прибуток від продуктів з географічним зазначенням €75 млрд щорічно

Несприятливі погодні умови, що спостерігаються сьогодні в ключових сільськогосподарських регіонах світу, важко позначаться на поставках зерна на світовий ринок, відзначається в доповіді, підготовленій Міжнародною зерновою радою (IGC).

Очікується, що в сезоні 2018/19 ринок серйозно скоротиться в обсязі, а обсяг пропозиції за основними зерновими культурами досягне найменших значень за останні три роки.

Урожай пшениці, кукурудзи і ячменю знаходиться під тиском. За попередніми прогнозами, в результаті спеки і посухи в Європі, Австралії, а також в деяких регіонах Північної Америки значна частина зібраного врожаю буде незадовільної якості. При цьому з ячменем ситуація особливо тривожна. Попередні дані свідчать про те, що обсяги його виробництва в поточному сезоні стануть найменшими за останні чверть століття, відзначається в звіті IGC.

За матеріалами IGC

Україні слід працювати над спрощенням проходження митних процедур для виробників харчової продукції в умовах зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом.

Про це заявив заступник генерального директора Групи компаній «Укрлендфармінг» (Ukrlandfarming) Ігор Петрашко.

Він додав, що декларування повинно відбуватися в автоматичному режимі, декларації — прийматися до того, як машина проходить кордон, щоб максимально скоротити втрати часу на оформлення документів — до півгодини або години.

«І найважливіше: треба вирівняти умови доступу до фінансування. Ніхто не говорить про ставку в 2−3 відсотка в гривні, але на рівні інфляції — 8−8,5% з урахуванням маржі банків, фінансування має бути доступним. У нас же поки при інфляції в 9,8% в 2018 році облікова ставка становила 17%. У Німеччині, наприклад, при рівні інфляції 1,72% ключова процентна ставка Європейського центрального банку залишається на рівні 0 відсотків, тобто, фактично, є негативною», — зазначив Петрашко.

Infagro.com.ua

Сьогодні Китай є одним із пріоритетних торговельних партнерів для України в аграрній галузі та стабільно входить у ТОП-3 ключових країн-імпортерів наших сільськогосподарських та харчових товарів. Завдяки покроковій та кропіткій роботі представників обох Урядів, 2017 рік має дуже плідні результати співпраці в агросекторі для обох країн. Але маємо ще багато нереалізованих можливостей для співпраці в агрогалузі.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядами України та КНР. Під час заходу між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством сільського господарства Китайської Народної Республіки була підписана Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі.

«Основна мета підписаного документу — зафіксувати пріоритетні напрями українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі та ключові механізми і інструменти такої співпраці. Ця рамкова міжурядова угода дасть поштовх бізнесу двох країн для конкретних інвестиційних проектів в агросекторі», — прокоментувала заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що протягом двох останніх років товарообіг агропродукцією між Україною та КНР складає понад $1 млрд. «Рада відмітити, що за результатами 2017 року, наші сторони змогли досягти дуже важливих результатів для подальшої співпраці. Це підписання Протоколів щодо експорту замороженої яловичини, бурякового жому та соняшникового шроту з України в КНР, вже 27 українських підприємств-виробників молочної продукції отримали право експорту своїх товарів до ринку Китаю», — наголосила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра з питань євроінтеграції, український агросектор має значний потенціал стати виробничим хабом для іноземних партнерів. «Великі можливості для нас відкриває ініціатива китайських колег щодо створення Економічного Поясу Великого Шовкового Шляху. Серед інвестиційних напрямів і проектів співпраці в АПК, які можуть бути цікавими китайським партнерам: транспортна логістика, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, виробництво техніки та інше» , — підкреслила заступник Міністра.

Довідково:

Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва охоплює в себе наступні пріоритетні напрями:

— Оптимізація і підвищення ефективності використання земельних ресурсів;

— Розширення логістичних потужностей, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції;

— Розширення виробництва техніки та постачання технологій в Україну;

— Зосередження спільних зусиль на модернізації водогосподарських споруд та іригаційної системи України.

minagro

Тимофій Милованов розповів про мету та перспективи об’єднання двох міністерств — Мінагрополітики та Мінекономрозвитку. 

Про це повідомляє прес-служба МЕРТу.

Раніше Милованов озвучив 5 ключових тез із розвитку агросектору — ринок землі, правила роботи на аграрному ринку, розвиток дрібних агрокомпаній та фермерства та про АПК як національний бренд. 

Зазначається, що об'єднання має на меті пришвидшення реалізації ключових реформ, таких як:

приватизація державних підприємств;

 запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення;

детінізація аграрних ринків та земельних відносин;

 лібералізація трудових відносин — збільшення кількості легальних робочих місць;

 розширення доступу до міжнародних ринків;

перезавантаження системи професійного навчання;

 модернізація підходів до наукових досліджень та запровадження інновацій в аграрному секторі.

«Детальний опис реформи буде викладений у Програмі Уряду, що буде представлена на розгляд Парламенту у визначені законом терміни. Наразі Кабінет Міністрів напрацьовує карту пріоритетів та план дій», — йдеться в повідомленні.

Для Міністерства є важливою синхронізація діяльності всіх ринків та запровадження ефективних, прозорих і зрозумілих правил гри. Реформа аграрної сфери з огляду на її комплексність вимагає стратегічного узгодження із ключовими змінами в інших сферах.

Дерегуляція та діджиталізація — ключові інструменти боротьби з корупцією у сферах апробацій, сертифікації та дозвільної діяльності пов’язаних з доступом новітніх засобів виробництва в аграрному секторі та доступу виробленої сільськогосподарської продукції до українського та міжнародного споживача.

Приватизація державних підприємств — ліквідація неефективності в управлінні суб'єктами господарювання та прямих втрат державного бюджету.

Перезавантаження системи державної статистики дозволить отримати чіткі цифри, щодо показників розвитку галузі та формувати прогнозовані довгострокові орієнтири та пріоритети державно політики у відповідній сфері.

«Безумовно, об'єднання міністерств носить не лише бюрократичний, а і стратегічний характер. І в цьому стратегічному вимірі нам критично почути ключових стейкхолдерів. З огляду на це, ми плануємо проведення координаційної зустрічі з представниками аграрного сектору для визначення больових точок і перспектив. Налагодження ефективного діалогу — наш виклик і можливість», — зазначає Тимофій Милованов.

Тимофій Милованов підкреслив, що буде докладено максимально зусиль, аби життєвий сільськогосподарський цикл не було порушено.

agropolit.com