ЄС скорочує імпорт сої через ряд торгових обмежень

Система контролю за продукцією тваринництва змінюється. Чого чекати виробникам і що це принесе споживачеві? 

Після травневих свят Верховна Рада України має ухвалити ще один з «євроінтеграційних» законопроектів — №0906 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Нагадаємо, цей законопроект прийняли у першому читанні ще 22 серпня 2014 року. Протягом трьох років законотворці внесли до тексту законопроекту аж 571 правку.

Зволікання з ухваленням документу стримувало запуск системи контролю продукції тваринництва за європейськими стандартами. Більш того, цей законопроект потрібно було прийняти в рамках зобов’язань України перед Угодою про Асоціацію з Європейським Союзом. Тому наприкінці 2016 року ряд аграрних асоціацій підписали лист-звернення до заступника голови комітету ВР з питань аграрної політики Олександра Бакуменка з проханням підтримати у другому читанні цей законопроект.

Аграрний комітет ВР дослухався до такого звернення, і тому 11 квітня 2017 року рекомендував підтримати цю законодавчу ініціативу. Станом на сьогодні законопроект 0906 готується до другого читання парламентом.

Як має запрацювати система контролю за аграріями?

Текст законопроекту визначає три інстанції,  відповідальні за контроль за безпечністю аграрної продукції. Найвищою інстанцією є Кабінет Міністрів, котрий наглядатиме за роботою державних органів, котрі у свою чергу займаються контролем безпечності аграрної продукції. Мінагрополітики призначено відповідальним за оформлення нормативної бази, наприклад за укладення форм актів контролю, та затвердження порядку відбору зразків та проведення їхнього аналізу. Держпродспоживслужба безпосередньо займатиметься контролем за рівнем якості продукції агровиробників.

Однією з головних інновацій стане право для інспекторів установи без попередження перевіряти м’ясопереробні підприємства, а також скотобійні. Якщо гігієнічних норм на таких об’єктах порушують настільки, що виникає загроза або для тварин, або для споживачів, інспектори мають право своєю постановою припиняти діяльність підприємства строком на 10 днів. Припинити діяльність підприємства більш ніж на 10 днів зможе лише суд. Втім, підприємство має право відновити свою роботу після тої дати, з якої постанова інспектора або суду втрачають свою чинність.

Інспектор не може перевіряти підприємство, аудитом якого він займався попередні два роки. У перевірках підприємств може брати участь і помічник державного інспектора. Але він може лише збирати інформацію щодо дотримання гігієнічних вимог, надавати інспектору лише необхідну йому технічну допомогу.

Інспектори також зможуть виносити рішення про знищення або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів та або кормів. За потреби інспектори Держпродспоживслужби можуть залучати поліцейських до проведення контролю на агропідприємствах.  

Втім, інспектор Держпродспоживслужби  віднині повинен мати повну вищу освіту, а також знатись на особливостях роботи системи ХАССП.

Інформацію про результати перевірок підприємств місцеві управління Держпродспоживслужби зобов’язані публікувати на своїх сайтах. Якщо небезпечний продукт або корм попали в обіг, його назва та передбачувана територія обігу повинні бути також опубліковані.

Аналіз зразків продукції матимуть право робити не лише державні лабораторії, але й приватні лабораторії, акредитовані у Мінагрополітики. Але роботи з  аналізу відібраних зразків відбуватимуться за рахунок самих виробників, а не держави, як це було раніше.

Контроль за якістю харчової продукції на експорт, а також імпортованої відбуватиметься виключно на пунктах прикордонного інспекційного контролю, які мають створюватися окремим рішенням Кабміну. Такі пункти мають облаштовуватись на прикордонних КПП або у морських портах, або ж прикордонних залізничних станціях.

Закон має вступити у дію через 9 місяців після дня його ухвалення. Втім, для деяких випадків передбачаються перехідні етапи. Наприклад, протягом трьох років проводити інспекції об’єктів матимуть право і ті інспектори Держпродспоживслужби, які досі не отримали вищої освіти, та досі не пройшли курс навчання системі ХАССП. Протягом 5 років створювати окремі пости перевірки якості продукції на кордоні України буде не обов’язково. Перевірку продукції можна буде проводити на всіх уже створених митних постах на прикордонних переходах, навіть якщо вони не мають відповідного обладнання.

agravery.com

З початку 2017 року в Україні проведено 1,03 млн щеплень тварин проти сказу. Про це в ході колегії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби Борис Кобаль.

Він зазначив, що для успішного подолання захворювання тварин на сказ має проводиться обов’язкова парентеральна вакцинація сільськогосподарських та домашніх тварин: імунізація всього поголів’я собак на всій території держави,  у зонах стійкого неблагополуччя - щеплення котів та вакцинація сільськогосподарських тварин при спалахах захворювання та в загрозливих зонах щодо сказу перед вигоном на випас.

«Сьогодні ми зазначаємо, що для успішного подолання захворювання тварин на сказ у першу чергу має значення парентеранальна вакцинація сільськогосподарських та домашніх тварин», - наголосив Борис Кобаль.

Також Борис Кобаль повідомив, що з початку 2017 року було зареєстровано 297 неблагополучних пунктів щодо сказу. Оздоровлено 368 неблагополучних пунктів, а станом на 01.04.2017 залишилося 309 неблагополучних пунктів.

При цьому, за його словами, найкращу динаміку скорочення кількості випадків сказу показала Харківська область, де кількість неблагополучних пунктів зменшилася на чверть із 16 до 12.

Усі вищезазначені заходи проводяться в умовах дефіциту фінансування, повідомив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії: «У 2017 році потреба державної служби ветеринарної медицини в засобах захисту тварин, необхідних для здійснення обов’язкових заходів, складає 361,6 млн гривень, а державним бюджетом доведений об’єм фінансування 106,4 млн гривень, тобто, 29,4% від потреби».

Відповідно, за словами Бориса Кобаля, в умовах обмеженого фінансування унеможливлюється виконання обов’язкових програм контролю за особливо небезпечними інфекційними захворюваннями тварин, в тому числі спільними для людей та тварин, включаючи сказ. Це може призвести до підвищення ризику поширення даних хвороб та погіршення епізоотичного стану держави, відмітив голова Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії.

Прес-служба Держпродспоживслужби

В аграрний сектор України найбільше прямих інвестицій надходить з Кіпру, Британських Віргінських островів, з Німеччини, Данії та Польщі.

Про це повідомила прес-служба Державної служби статистики України.

Статистичні дані свідчать про те, що Кіпр за 2018 рік вклав в сільське господарство України $137,5 млн, Британські Віргінські острови — $85,2 млн, Німеччина — $80,7 млн, Данія — $53,3 млн, а Польща — $31 млн.

Загальний акціонерний капітал сільського, лісового і рибного господарства України склав $560,9 млн, тобто з 2017 року знизився на 3%. Це сталося за рахунок спаду в тваринницькому секторі, де обсяг інвестицій зменшився на 6,2% до $62,7 млн.

Однак, прямі інвестиції у вирощування однорічних культур зросли на 0,5% до $297, 3 млн, а багаторічних — на 5,2% до $20,5 млн.

Найменше інвестицій українські аграрії отримали з Литви ($33 тис.), Люксембургу ($65 тис.) і Білорусі ($70,6 тис.).

milkua.info

На офіційному вебсайті Верховної ради України опубліковано наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 14 липня 2020 року № 1329, яким затверджено 72 форми міжнародних сертифікатів.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба. 

Зазначені міжнародні сертифікати призначені для супроводження продуктів тваринного походження при їх ввезенні (пересиланні) на митну територію України і засвідчують їх безпечність.

Кожна окрема форма міжнародного сертифікату призначена для окремої товарної групи. Зокрема, затвердженими формами міжнародних сертифікатів охоплено такі товарні групи, як:

свіже м'ясо різних видів тварин — 16 форм;

корми для тварин і кормові матеріали для кормів, у т.ч. сіно і солома — 11 форм;

молоко і молочні продукти — 5 форм;

яйця і продукти з них — 2 форм;

риба, мед, продукти бджільництва, равлики, желатин, колаген, пух і пір'я, жири і продукти переробки жиру та ін. продукти тваринного походження — 38 форм.

Зазначені форми розроблено на виконання наказу Мінекономіки від 16.11.2018 № 553 і є частиною міжнародних зобов’язань України щодо здійснення міжнародної торгівлі.

Детальніше ознайомитися з наказом можна за посиланням.