Епізоотична ситуація по особливо небезпечних хвороб тварин в світі з 1 по 7 квітня 2017 р

Запаси зерна у Державному агентстві резерву України наразі перебувають на критично низькому рівні через відсутність фінансування.

Про це заявили у Державному агентстві резерву України, пише «Укрінформ».

«Через відсутність фінансування на поповнення запасів матеріальних цінностей державного резерву із загального фонду державного бюджету протягом останніх 10 років, на сьогоднішній день запаси зерна знаходяться на критичному рівні. Асигнування загального фонду бюджету на поповнення запасів державного резерву, у тому числі зерна нового врожаю, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не передбачені», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що сьогодні на підприємствах Держрезерву зберігається зерно врожаїв 1999-2018 років, що значно перевищує затверджені терміни зберігання — 2 роки. У відомстві звернули увагу, що у 2021 році єдиним джерелом асигнувань залишаються надходження спеціального фонду державного бюджету від реалізації матеріальних цінностей Держрезерву.

«Станом на 1 вересня 2021 року фактичні надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву становили 215,5 млн грн, з яких асигнування на накопичення — 193,9 млн грн. Навіть для виконання в повному обсязі плану освіження матеріальних цінностей державного резерву на 2021 рік Держрезерву необхідні додаткові асигнування загального фонду бюджету в сумі 565,7 млн грн», — наголошується у коментарі.

В Агентстві також наголосили, що кожного року направляють звернення до Міністерства економіки України щодо виділення коштів для поновлення та освіження матеріальних цінностей державного резерву.

«Такий стан справ з державним матеріальним резервом України може призвести до того, що в разі виникнення надзвичайних ситуацій, уряд не буде мати джерел для надання допомоги економіці України, що є потенційною загрозою національній безпеці держави», — попередили у відомстві.

Від 4 червня 2022 року набув чинності Регламент Європейського Парламенту та Ради № 2022/870 про тимчасові заходи з лібералізації торгівлі. Це рішення доповнює можливості, які мають українські експортери відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Тепер тарифи, які прописані в Угоді, будуть тимчасово призупинені. Йдеться про:

мита для промислової продукції;

призупинення застосування системи вхідних цін для фруктів та овочів;

призупинення усіх тарифних квот для сільськогосподарської продукції;

призупинення антидемпінгових мит на імпорт товарів походженням з України;

призупинення застосування глобальних захисних заходів щодо українських товарів.

В свою чергу, лібералізація торгових відносин передбачає, що Україна буде дотримуватися європейських правил: походження товарів та відповідних процедур в рамках Угоди про асоціацію, утримання від будь-яких нових обмежень на імпорт з ЄС, повага України до демократичних принципів, прав людини та основних свобод, верховенства права, боротьба з корупцією. Ці нові правила діятимуть рік і допоможуть українським виробникам та експортерам витримати навантаження війни та зміцнити свої позиції на європейському ринку.

Наразі ЄС — найбільший торговельний партнер України. В 2021 році на Євросоюз припадало 39% від загального обсягу торгівлі нашої держави. Обсяг товарообігу зріс на 35% та склав 62,5 млрд доларів.

При цьому, як відомо, за результатами 2021 року, агросектор залишився однією із ключових галузей в зовнішньоекономічній діяльності України. Так, за минулий рік було експортовано агропродукції на загальну суму 27,8 млрд дол., що становить 41% загальноукраїнського експорту. В порівнянні з 2020 роком даний показник зріс на 25%.

Найбільшу частку в українському експорті продукції АПК займає продукція рослинництва. В 2021 році на неї припадало 15,6 млрд дол або ж 56% загального експорту продукції АПК. Такого показника вдалося досягти за рахунок торгівлі зерновими культурами.

Експортна виручка, яка надійшла від галузі тваринництва у 2021 році, склала 1,4 млрд дол., що становить 5% загального експорту продукції АПК. При цьому продаж молочної продукції на зовнішні ринки приніс Україні 248,05 млн дол. що складає 17,7% всього експорту продукції тваринництва. Найбільше, в грошовому виразі, на зовнішні ринки Україна продавала масла (21%), казеїну (20%) та сухого збираного молока (15%).

Європейський союз для України є стратегічним партнером в торгівлі молочними продуктами. Так, з підсумками минулого року найбільшу частку поставок в грошовому виразі займав казеїн (близько 50 млн дол), а в попередні роки вели активну торгівлю маслом.

Через повномасштабну війну росії проти України експорт молочної продукції у 2022 році суттєво постраждав. Після деякого відновлення експортних поставок показники все ж залишаються більш ніж на чверть нижчими від минулорічних. Зокрема у квітні загальний експорт українських молочних продуктів склав 5630 т., що на 21% менше ніж в квітні 2021 році. Зокрема було експортовано: молоко та вершки, не згущені — 2546,8 т., молоко та вершки, згущені — 1302,9 т, маслянка, ферментовані або сквашені молоко та вершки — 193,3 т., молочна сироватка — 655 т., масло вершкове — 489,7 т., сири — 442,5 т. Відтак учасники ринку сподіваються, що офіційний вступ у дію заходів із лібералізації торгівлі з ЄС надасть підтримку активізації експорту молочної продукції з України та підтримає попит і ліквідність на вітчизняному ринку

Пресслужба Асоціації виробників молока

Президент Володимир Зеленський під час Азійського саміту з безпеки «Діалог Шангрі-Ла» заявив, що Україна готова буде вивозити морем зерно лише у разі створення морського коридору кораблями цивілізованих країн, а будь-яким пропозиціям росії не довіряє.

«Ми говорили з посередниками — з Турецькою Республікою, з ООН, з Великою Британією, Канадою, багатьма європейськими державами. Сьогодні обговорюється формат. Я вважаю, що незважаючи на те, що там росія пропонує, ми їм не віримо. Ми готові говорити з цивілізованим світом і тому підтримуємо формат, коли буде зроблений безпечний коридор транспорту, морський коридор з кораблів наших партнерів, по якому ми можемо експортувати зерно. Якщо цього не буде зроблено, якщо це не буде коридор під прапорами держав, яким можна довіряти через те, що вони в полі права діють і працюють, то тоді це неможливо», — зазначив Володимир Зеленський.

Також він повідомив, що паралельно розробляються інші плани щодо експорту зерна, зокрема, з Балтійськими державами та Польщею.

«Ми проговорюємо формати залізничного експорту, ми вже це робимо — уже експортуємо більше 2 млн тонн щомісяця, але для нас цього замало, бо морем ми можемо експортувати 10 млн тонн на місяць», — пояснив Президент.

Водночас глава держави наголосив, що з перших хвилин повномасштабної війни проти України росія заблокувала наші порти на Чорному морі за допомогою свого флоту, а за час війни російські військові атакували, зокрема, й мирні торговельні судна, також били ракетами по нашій портовій інфраструктурі.

«Чорне море на сьогодні — найнебезпечніше море світу. І це виключно провина росії. Хоча ще 23 лютого цього року, у переддень війни, в Чорному морі було можливе вільне й безпечне мореплавство», — підкреслив Президент.

minagro.gov.ua

За підсумками 2020 року, на молокопереробні підприємства надійшло 3 млн 511,8 тис. т молока, що на 7,6% менше, ніж за відповідний період минулого року. При цьому розподіл молока-сировини на ґатунки у загальному валі молока продемонстрував зростання частки «екстра» та «міграцію» другого ґатунку у перший.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Так, частка сировини екстраґатунку у загальному валі надходження на переробку зросла з 20,5 до 26,9%, або 885,1 тис. т в натуральному виразі. Відсоток вищого ґатунку знизився з 27,1% до 26,6% (875,9 тис. т.). А першого, навпаки, зріс з 27,3% до 41,4% (1 млн 361,9 тис. т.). Частка другого ґатунку різко зменшилася з 23,3 до 4,6% (150,5 тис. т). Звідси, випливає логічна відповідь, чому так зросла частка першого ґатунку.

Разом з тим, структура надходження молока на заводи від промислових ферм мала наступний вигляд: 34,6% (проти 27,2% у 2019 р.) екстра, 34,2% (35,9%) вищого ґатунку, 30,4% (32,3%) першого та 0,6% (3,7%) другого ґатунку.

В господарствах населення відбувся бутафорний стрибок якості. Частка другого ґатунку скоротилася з 83,2% до 18,4%, а  от першого ґатунку, навпаки, зросла з 12 до 79,9%. Таким чином заводи намагаються підлаштуватися під вимоги нового законодавства якості та безпечності молока в умовах, коли не можуть відмовитися від селянського молока.